РIШЕННЯ
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     8 листопада 2006 року м. Луцьк
 
     Колегія   суддів   судової   палати   у   цивільних   справах
апеляційного суду
 
     Волинської області в складі:
 
     головуючого судді Мудренко Л.I.
 
     суддів Карпук А.К., Данилюк В.А..
 
     при секретарі Савчук О.В.
 
     з участю позивача ОСОБА_1
 
     представника позивача ОСОБА_2
 
     розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  в  м.  Луцьку
цивільну справу за
 
     позовом  ОСОБА_1  до  ОСОБА_3  про  виділ  в  натурі  частини
будинковолодіння, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про  зміну
часток  власників  за  апеляційною  скаргою  ОСОБА_3  на   рішення
Нововолинського міського суду від 7 липня 2006 року колегія суддів
 
                           ВСТАНОВИЛА:
 
     В апеляційній скарзі  відповідач  ОСОБА_3  просила  скасувати
рішення Нововолинського міського суду від  7  липня  2006  року  у
зв"язку з невідповідністю  висновків  суду  обставинам  справи  та
ухвалити нове рішення про задоволення зустрічного позову.
 
     Оскаржуваним рішенням суду задоволено позов ОСОБА_1, виділено
їй у будинковолодінні,  що  знаходиться  у  АДРЕСА_1  кімнату  1-4
площею 11 кв.м., кімнату 1-6 площею 10.1 кв.м, коридор 1-1  площею
6.5 кв.м, кладовку-котельню 1-2 площею  4.1.  кв.м.,  коридор  1-7
площею 3.7 кв.м.,  кухню  1-3  площею  8.1  кв.м.,  вбиральню  "В"
вартістю 2 054 гривні, огорожу вартістю 9 100 грн., всього на суму
72   794   грн.,   що   становить   74/100   частин   від   усього
будинковолодіння.
 
     Виділено ОСОБА_3 у будинку  кімнату  1-5  площею  16,3  кв.м,
вартістю 25 048  грн.,  що  становить  26/100  частин  від  усього
будинковолодіння.
 
     Зобов"язано ОСОБА_3., ОСОБА_1  влаштувати  автономні  системи
опалення,   газопостачання,   водопостачання,    каналізації    та
електропостачання за погодженням з відповідними службами.
 
     Зобов"язано  ОСОБА_1  після  влаштування  окремого  входу   у
кімнату 1-5 та проведення добудов до кімнати 1-5, закласти  дверні
прорізи з кімнати 1-4 у кімнату 1-5, з коридору 1-7 у кімнату 1-5,
влаштувати двері між приміщеннями 1-3 та 1-4.
 
     Стягнуто з ОСОБА_3. в користь ОСОБА_1  857  грн.  50  копійок
компенсації за відхилення від вартості ідеальних часток  сторін  у
праві власності на будинковолодіння.
 
     Стягнуто з ОСОБА_3. в користь ОСОБА_1 542 грн. судових витрат
та 30 грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення  розгляду
справи.
 
     У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3. відмовлено.
 
     Апелянт вважає, що суд  безпідставно  не  взяв  до  уваги  її
пояснення,  що  об"єктивно  стверджуються  показами  свідків,  про
витрачені нею кошти для газифікації, ремонту будинку, що, на думку
апелянта,  дає  підстави  для  збільшення  належної  їй  частки  у
будинку.
 
     У судовому засіданні позивач  та  її  представник  апеляційну
скаргу підтримали та просили задоволити.
 
     Апеляційну скаргу  слід  відхилити,  а  рішення  суду  першої
інстанції залишити без змін з наступних підстав.
 
     Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3.  є
співвласниками  спірного  будинку  поАДРЕСА_1.,  у  якому  ОСОБА_1
належить 3/4 його  частини,  а  ОСОБА_3.  -  1/4частини  будинку./
а.с.9/
 
     ОСОБА_3. набула  належну  їй  частку  у  будинкуу  в  порядку
успадкування після смерті її батька.
 
     Вирішуючи первісний позов на підставі ч.I ст. 364 ЦК  України
( 435-15 ) (435-15)
        , суд  першої  інстанцій  дійшов  вірного  висновку  про
наявність у позивача ОСОБА_1 права на виділ частки із майна, що  є
у спільній частковій власності, та з урахуванням  вимог  указаного
закону, а також на підставі висновків судової будівельно-технічної
експертизи,  висновків  виконкому  Нововолинської  міської   ради,
Нововолинської   міської    санітарно-епідеміологічної    станції,
Нововолинського  міського  відділу  Управління   МНС   України   у
Волинській  області  /а.с.  26-37,  58-63/  обгрунтовано   ухвалив
рішення про задоволення позову ОСОБА_1, виділивши в натурі належну
їй частину спірного будинку.
 
     Встановивши, що ОСОБА_3. приймала  участь  у  ремонті  жилого
будинку як член сім'ї власника, що відповідає вимогам ст.  156  ЖК
України ( 5464-10 ) (5464-10)
         , суд дійшов вірного висновку про  відсутність
підстав для збільшення у  зв"язку  з  цим  належної  їй  частки  у
будинку.
 
     На підставі наведеного колегія суддів приходить до  висновку,
що висновки суду відповідають обставинам справи, рішення  ухвалено
з додержанням норм матеріального і процесуального  права,  підстав
для його скасування не має.
 
     Доводи  апеляційної  скарги  не  спростовують   обгрунтованих
висновків суду, підстав для  його  скасування  колегія  суддів  не
вбачає.
 
     Керуючись ст. ст. 307, 308,313, 314,  315,  317  ЦПК  України
( 1618-15 ) (1618-15)
        , колегія суддів
 
                             УХВАЛИЛА
 
     Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
 
     Рішення Нововолинського міського суду від 7 липня 2006 року у
даній справі залишити без змін.
 
     Ухвала набирає законної сили з моменту  проголошення  і  може
бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців  з
часу набрання ухвалою законної сили.
 
     Головуючий
 
     Судді