УХВАЛА
                            IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
     7 листопада 2006 року Апеляційний суд Чернігівської області у
складі:
     Головуючого - судді Коренькової З.Д. Суддів  -  Iшутко  В.М.,
Заболотного В.М.
     при секретарі - Куксі М.В.
     з   участю   -   Михайленка   О.В.,   Глухна    В.М.,    його
представника Соколовського Ю.А.
     розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові
апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення  Бахмацького  районного  суду
Чернігівської області від 14 серпня 2006 року по цивільній  справі
за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про виключення майна з акту
опису  та  за  позовом  ОСОБА_2  до  ОСОБА_3  про  визнання  права
власності  на  предмети  домашнього  обіходу  та  на  торгівельний
павільйон - кіоск,
 
                            ВСТАНОВИВ:
     В апеляційній  скарзі  ОСОБА_1.,  просить  скасувати  рішення
суду, яким позовні вимоги ОСОБА_2. до  ОСОБА_3.  та  ОСОБА_1.  про
виключення майна з акту опису та про визнання права  власності  на
предмети домашнього обіходу  та  на  торгівельний  павільйон-кіоск
задоволені.
     Виключено з акту опису та арешту майна  від  25  квітня  2005
року перевізний металевий  кіоск-вагончик,  розташований  по  вул.
АДРЕСА_1, Бахмацького району, Чернігівської області.
     Визнано  за   позивачем   право   власності   на   зазначений
кіоск-вагончик,  вартістю  5419  грн.,  розташований  за  вказаною
адресою.
     Звільнено з під арешту 1/2 частину квартири  №АДРЕСА_2  в  м.
Бахмач Чернігівської  області,  описану  державним  виконавцем  27
квітня 2004 року.
     Звільнено з-під арешту майно, описане державним виконавцем 12
грудня 2005 року, а саме: стінка меблева, полірована, вартістю 520
грн.;  телевізор  "Електрон",  вартістю  70  грн.;  тумбочка   під
телевізор, вартістю 30 грн.; килимове покриття, вартістю 30  грн.;
м'який меблевий куток софа, 2 крісла, вартістю 140 грн.;  кухонний
меблевий гарнітур, вартістю 400  грн.;  м'який  меблевий  куточок,
велюрової обшивки (диван та 2 крісла),  вартістю  840  грн.;  стіл
журнальний, коричневий, полірований, вартістю 20 грн.; стіл-тумба,
полірований вартістю 90 грн. Всього на загальну суму  2140   грн., 
залишивши зазначене майно у власності ОСОБА_2.
     Стягнуто з ОСОБА_2. на  користь  ОСОБА_1.  половину  вартості
металевого перевізного кіоску-вагончика в сумі 2709  грн.  та  650
грн. грошової компенсації за виключене з акту опису та арешту  від
12 грудня 2005 року майно.
     Стягнуто з ОСОБА_3.  на  користь  держави  75  грн.  40  коп.
державного мита.
     Апелянт вважає, що рішення суду незаконне та  постановлене  з
порушенням норм матеріального та процесуального права, тому справу
необхідно направити на новий розгляд до того ж суду.
     Апелянт стверджує,  що  суд  безпідставно  задовольнив  позов
ОСОБА_2. та визнав за ним право власності на  кіоск-вагончик.  При
судовому розгляді справи, як зазначає апелянт, не було  задоволено
його   клопотання   про   призначення   повторної    товарознавчої
експертизи, що потягло за  собою  занижену  та  недійсну  вартість
оціненого майна, яка на даний час не відповідає дійсним цінам.
     Апелянт вважає, що судом не дано належної оцінки  доказам  по
справі, що призвело до її неправильного вирішення.
     Вислухавши  доповідача,   доводи   та   заперечення   сторін,
дослідивши  матеріали  справи,  перевіривши   доводи   апеляційної
скарги, апеляційний  суд  приходить  до  висновку,  що  апеляційна
скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без  зміни  з
таких підстав.
     По  справі  встановлено,  що  в  травні  2005  року  ОСОБА_2.
звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3., ОСОБА_1.  про  виключення
майна з акту  опису  (а.с.3-4),  яке  фактично  належить  йому  та
визнати його право власності на майно.
     Крім цього, в травні 2005 року ОСОБА_2. звернувся до суду  із
позовом до ОСОБА_3. про визнання права власності на предмети
     домашнього обіходу та на торгівельний павільйон -  кіоск  (а.
с. 42-44), розташований по вул. АДРЕСА_1 Бахмацького району.
     Ухвалою суду від 26  червня  2005  року  справи  за  позовами
ОСОБА_2. до ОСОБА_3., ОСОБА_1. про виключення  майна  з  опису  та
ОСОБА_2. до ОСОБА_3. про визнання власності на предмети домашнього
обіходу  та  на  торгівельний  павільон-кіоск  об'єднані  в   одне
провадження.
     В додатковій - уточнюючій позовній заяві  ОСОБА_2.  просив  :
виключити із акту опису та арешту майна та визнати  за  ним  право
власності на перевізний металевий кіоск-вагончик, що  розташований
по вул..  АДРЕСА_1,  Бахмацького  району,  Чернігівської  області,
загальною вартістю 5400 грн., зобов'язавши його сплатити  2700грн.
на користь ОСОБА_1.
     Також позивач просив виключити  із  акту  опису  1/2  частину
квартири № АДРЕСА_2 в м. Бахмачі, Чернігівської області; виключити
із акту опису майна від 12 грудня 2005 року  та  залишити  в  його
власності майно на суму 1300 грн., з виплатою грошової компенсації
ОСОБА_1. 650 грн. Також позивач ставив питання  про  виключення  з
акту  опису  м'якого  меблевого  куточка  з  велюровою   обшивкою,
оскільки він належить ОСОБА_2. особисто, вартістю 840 грн.
     Задовольняючи позовні  вимоги,  суд  обгрунтовано  виходив  з
того, що відповідно до ст. 59 Закону України "Про  виконавче  пров
ння" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить
їй, а не  боржникові,  може  звернутися  до  суду  з  позовом  про
визнання права власності на майно і про  звільнення  майна  з  під
арешту, як це і зробив позивач ОСОБА_2.
     Відповідно до ст.  22  Кодексу  про  шлюб  та  сім'ю  України
( 2006-07 ) (2006-07)
         майно, набуте подружжям за час їх  шлюбу,  є  спільною
сумісною власністю. Кожний з подружжя має рівні  права  володіння,
користування і розпорядження цим майном.
     Ст. 28 Кодексу про б та  сім'ю  України  вказує,  що  в  разі
поділу  майна,  яке  є  спільною  власністю  подружжя,  їх  частки
визнаються рівними.
     ОСОБА_2. та ОСОБА_3.,  згідно  копії  про  розірвання  шлюбу,
розірвали його 28 травня 2002 року.
     У судовому засідання як позивач, так і  відповідач  ОСОБА_3.,
не заперечували, що майно, а саме:  торгівельний  кіоск-павільйон;
квартира №АДРЕСА_2 в м. Бахмач; стінка меблева, полірована;
     телевізор  "Електрон";  тумбочка  під   телевізор;   килимове
покриття; м'який меблевий куток софа, 2 крісла, зеленого  кольору;
кухонний   меблевий   гарнітур;   стіл   журнальний,   коричневий,
полірований; стіл-тумба, полірований - було придбано ними під  час
шлюбу.
     Рішенням Бахмацького районного суду від 09 серпня  2004  року
за ОСОБА_2.  визнано  право  власності  на  1/2  частину  квартири
№АДРЕСА_2 в м. Бахмач.
     Відповідно до чеку-довідки, товарного  чеку  та  гарантійного
талону ОСОБА_2. 05.11.2004  року  купив  у  приватного  підприємця
ОСОБА_4. м'який куточок з велюрової обшивкою  коричневого  кольору
по ціні 1500 грн. Це визнала в  судовому  засідання  і  відповідач
ОСОБА_3. та підтвердив допитаний в якості свідка ОСОБА_4..
     За таких підстав, коли  рішення  суду  відповідає  матеріалам
справи і вимогам закону, апеляційний суд не знаходить підстав  для
його скасування, а також  направлення  справи  на  новий  розгляд,
оскільки відсутні підстави для застосування  ст..311  ЦПК  України
( 1618-15 ) (1618-15)
         .
     Керуючись  ст..303,  307,  308,  312-  315,  317,   325   ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
        , апеляційний суд,
 
     УХВАЛИВ:
     Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити, а рішення  Бахмацького
районного  суду  Чернігівської  області  14  серпня  2006  року  -
залишити без зміни.
     Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена  в
касаційному порядку  до  Верховного  Суду  України  протягом  двох
місяців з дня набрання нею законної сили.