УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2006 року колегія суддів судової палати у
цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в
складі:
Головуючого, судді Пайкова М.В. суддів Белинчук Т.Г. Iсаєва
Г.А. при секретарі Бахтагареєвій М.В. розглянувши у відкритому
судовому засіданні в місті Сімферополі цивільна справа за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні
жилим приміщенням, за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_2 на
рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя від 12 травня
2006 року.
встановила:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до сім'ї ОСОБА_2 про
усунення перешкод в користуванні квартирою АДРЕСА_1, шляхом
виселення. Вимоги мотивовані тим, що вона як власник спірної
квартири не може вселитися в неї, оскільки в квартирі без законних
підстав проживають відповідачі. Позивачка просила виселити сім'ю
ОСОБА_2 разом з неповнолітніми дітьми з квартири, що належить їй.
Рішенням Залізничного районного суду від 12 травня 2006 року
позов задоволений. Суд усунув перешкоди ОСОБА_1 в користуванні
квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення з квартири ОСОБА_3, ОСОБА_2 з
двома неповнолітніми дітьми.
У апеляційній скарзі відповідачі просять рішення суду
скасувати, справу направити на новий розгляд в суд першої
інстанції, посилаючись на допущені порушення норм процесуального
права, на не відповідність висновків суду фактичним обставинам
справи.
Заслухав суддю доповідача, вислухавши сторони, перевіривши
матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія
суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції
виходив з того, що вона як власник спірної квартири має право
вимагати усунення перешкод в користуванні своєю власністю, а
відповідачі, проживаючи в спірної квартири без законних підстав
підлягають виселенню.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів
погоджується, оскільки вони відповідають обставинам справи і
вимогам закону.
Судом встановлено, що спірна квартира належить позивачці на
підставі договору купівлі-продажу від 03 листопада 2005 року,
засвідченим приватним нотаріусом Сімферопольського міського
нотаріального округу. (а.с. 5) Договір купівлі-продажу
зареєстрований у відповідності вимогам Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
(а.с. 6,7)
Відповідно до вимог ст. 391 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
власник має
право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права
користування та розпорядження своїм майном.
Справа № 22ц-4966/2006
Головуючий у першій інстанції
Доповідач
Корогодіна О.Е.
Iсаєв Г.А.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачі не є
власниками спірної квартири, а наданная ними угода про завдаток і
розписка колишнього власника даної квартири ОСОБА_4 про отримання
грошей за продаж їм даної квартири не свідчить, що ОСОБА_2,
ОСОБА_3 придбали право власності на неї.
Відповідно до вимог ст. 657 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
договір
купівлі-продажу житлового будинку (квартири) укладається у
письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній
реєстрації.
Судом встановлено, що власниками спірної квартири були
ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які 02 грудня 2004 року уклали договір
купівлі-продажу квартири, що належить їм, з ОСОБА_6 (а.с. 10), яка
в свою чергу 03 листопада 2005 року, з дотриманням вимог закону
продала свою квартиру позивачці ОСОБА_1.
Вказані договори ОСОБА_2, ОСОБА_3 не оспорені, і відповідачі
не мають правових підстав займати дану квартиру.
Посилання в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_2, ОСОБА_3 за
ОСОБА_6 погашають взятий нею кредит на покупку квартири нібито для
них, не спроможна, оскільки не має для розгляду даної справи
правового значення.
Суд апеляційної інстанції перевірив доводи відповідачів про
порушення норм процесуального права при розгляді справи судом.
Суд першої інстанції призначав слухання справи неодноразово
(28 лютого, 14, 22, 31 березня, 19, 28 квітня, 12 травня 2006
року) Про дні слухання справи сповіщав відповідачів відповідно до
вимог ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
(а.с. 20, 32, 38, 48, 58, 59, 68,
74), проте відповідачі в судові засідання не з'явилися.
При таких обставинах колегія суддів вважає, що суд першої
інстанції не допустив порушення процесуальних прав відповідачів
при розгляді справи.
Рішення суду відповідає закону і підстав для його скасування
не має.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 308, 315
ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів судової палати у цивільних
справах, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_2 відхилити. Рішення
Залізничного районного суду м. Сімферополя від 12 травня 2006 року
залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку у Верховний
Суд України