РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2006 року Апеляційний суд Донецької області
в складі: головуючого - судді Новодворської О.I.
судців Кіянової СВ., Сукманової Н.В.
при секретарі Тимченко Г.В.
за участю позивача Сем"яністої 1.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку
цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідачів
ОСОБА_1 на рішення Шахтарського міськрайонного суду від 1 червня
2006 року та ухвалу від 8 червня 2006 року за позовом Державного
обласного комунального підприємства "Донецькоблводоканал" до
ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за водопостачання та
водовідведення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду в жовтні 2005 року з позовом до
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за водовідведення
та водопостачання посилаючись на те, що відповідачам, які
проживають в м.Шахтарську АДРЕСА_1, надавалися вказані послуги,
однак, в зв"язку з неналежною оплатою утворилася заборгованість за
період з 1 серпня 2003 року до 1.07.2006 року в межах строку
позовної давності в розмірі 267,60 грн.(а.с.82) з урахуванням
часткової оплати відповідачами 80,35 грн., яку позивач просив
стягнути з відповідачів
Рішенням Шахтарського міськрайонного суду від 1 червня 2006
року вказаний позов задоволено частково, з відповідачів на користь
позивача стягнуто заборгованість за водовідведення та
водопостачання в розмірі 131,59 грн. з кожного, судовій збір в
розмірі 24,68 грн. - ОСОБА_3, з ДОКП "Донецькоблводоканал" - 1,64
грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі по
14,25 грн. з кожного відповідача і з ДОКП "Донецькоблводоканал" в
розмірі 0,96 грн. При цьому суд виходив з того, що відповідачам на
праві власності належить квартира в м.Шахтарську АДРЕСА_1.
Позивачем надаються послуги за вказаною адресою по водопостачанню
та водовідведенню, однак, в зв"язку з тим, що відповідачі не в
повному обсязі сплачують за надані послуги утворився борг за
період з вересня 2002 року до червня 2005 року в розмірі 263,19
грн., якій підлягає стягненню з відповідачів. Судовій збір та
витрати на інформаційне-технічне забезпечення стягнуто пропорційно
до розміру задоволених вимог. Ухвалою того ж суду від 8 червня
2006 року в зазначене рішення суду внесені виправлення
арифметичних помилок, тобто слід вважати, що з ОСОБА_2 стягнуто
заборгованість в розмірі 175,46 грн., з ОСОБА_3 -87,46 грн., а
також витрати з інформаційно-технічного забезпечення з ОСОБА_3 -
9,68 грн. з ОСОБА_2 -19,36 грн. При цьому суд виходив з того, що
при ухваленні рішення не було враховано, що ОСОБА_3 має право на
пільги, як учасник війни.
Представник відповідачів не погодилася з таким рішенням і
ухвалою суду і принесла апеляційну скаргу, в якій просить рішення
та ухвалу суду скасувати і розглянути питання по суті, оскільки
судом були порушені норми матеріального та процесуального права,
тобто не враховано, що вказані послуги надавалися відповідачам
неналежно, договору між сторонами про надання зазначених послуг
нема, позивач не надав доказів розміру заборгованості, в порушення
закону не враховано, що ОСОБА_2, як член сім"ї пільговика також
має право на такі пільги, відсутні докази по сплаті судового збору
та витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
В судовому засіданні апеляційного суду відповідач заперечував
проти доводів апеляційної скарги і просив залишити рішення суду
без змін.
Відповідачі та їх представник в судове засідання не
з'явилися, будучи належним чином повідомлені про день та час
розгляду справи, про що надали листа.
Заслухавши доповідача, пояснення відповідача, перевіривши
доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну
скаргу представника відповідачів слід задовольнити частково,
рішення і ухвалу суду скасувати і постановити нове рішення по суті
позовних вимог з наступних підстав.
При розгляді справи суд 1 інстанції встановив, що між
сторонами склалися правовідносини, які випливають з забов"язання
однієї сторони до іншої про надання конкретних послуг. Згідно
особового рахунку відповідачів (а.с.4), яка проживають і
зареєстровані за адресою м.Шахтарськ АДРЕСА_1 позивачем надаються
послуги по водопостачанню та водовідведенню, за що вони повинна
нести витрати згідно встановлених тарифів, оскільки не має
личільника води. Станом на 1 липня 2005 року заборгованість
відповідачів за вказані послуги складає 336,85 грн. за період з
вересня 2002 року. Рішенням Шахтарської міської Ради НОМЕР_1 від
19.02.2003 року встановлені норми споживання питної води
споживачами. Рішенням Шахтарської міської Ради НОМЕР_2 від
22.07.2003 року встановлені тарифи на послуги водовідведення та
водопостачання (а.с.84), рішенням Шахтарської міської Ради НОМЕР_3
від 28.01.2005 року встановлені тарифи на послуги водопостачання
та водовідведення (а.с.22-24). Однак, за період з вересня 2002
року до червня .2005 року за відповідачами мається заборгованість
по вказаним послугам, яка складає 263,19 грн. з урахуванням
часткового погашення боргу в межах строку позовної давності.
Таким чином, суд 1 інстанції прийшов до обгрунтованного
висновку про те, що відповідно до п.17 Постанови КМУ №630 від
21.07.2005 року "Про затвердження Правил надання послуг з
централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і
водовідведення ..." послуги з водовідведення оплачуються
споживачем з розрахунку обсягу витрат холодної та гарячої води
згідно з нормативами споживання або показаннями засобів обліку
води і на підставі викладеного стягнув з відповідачів на користь
позивача заборгованість за надані послуги.
В наведеній частині рішення суду відповідає вимогам
матеріального та процесуального права.
Однак, при розрахунку заборгованості, суд 1 інстанції не
врахував, що позивач звернувся до суду з зазначеним позовом 25
жовтня 2005 року, тому в меж ах строку позовної давності період
заборгованості слід враховувати з жовтня 2002 року до 1.07.2005
року, тобто загальний розмір заборгованості складатиме відповідно
до ст.257 ЦК України 263,19 - 3,70 = 259,49 грн. Крім того,
відповідач ОСОБА_3 відповідно до ст.14 Закону України "Про статус
ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993
року з наступними змінами користується 50% знижкою плати за
користування комунальними послугами (а.с.114). При таких
обставинах, заборгованість по вказаним послугам складатиме за
ОСОБА_3 в розмірі 86,50 грн. за ОСОБА_2 - 172,99 грн.
Відповідно до ст.79 Закону Укра "Про державний бюджет України
на 2004 рік" з наступними змінами до членів сім"ї пільговика при
наданні пільг належать дружина (чоловік), їхні неповнолітні діти,
неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства 1
та 2 групи або інвалідами 1 групи.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачка ОСОБА_2 є
інвалідом 2 групи загального захворювання, тому не неї вказані
пільги не розповсюджуються і вона повина сплачувати за надані
послуги в повному обсязі.
Відповідно до п.18 ст.4 Декрету КМУ "Про державне
мито"( 7-93 ) (7-93)
від 21.01.1993 року з наступними змінами
відповідачка ОСОБА_2 звільнена від сплати державного мита на
користь держави як інвалід 2 групи, тому згідно ст.88 ЦПК України
зазначені витрати слід стягнути з відповідача ОСОБА_3 в розмірі 51
грн.
Відповідно до Постано МУ №1258 ( 1258-2005-п ) (1258-2005-п)
від 21.12.2005
року "Про затвердження Порядку оплати витрат з
інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та
їх розмірів" вказані витрати слід стягнути з відповідачів
пропорційно до розміру задоволених вимог із розрахунку загальної
суми 30 грн., тобто з відповідача ОСОБА_3 слід стягнути витрати з
інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 10
грн., з ОСОБА_2 в розмірі 20 грн.
При таких обставинах, апеляційний суд вважає, що рішення і
ухвалу суду слід скасувати і постановити нове рішення по суті
позовних вимог.
Доводи відповідачів про те, що надана вода не є питною і на
добу вона надається в меншої кількості ніж встановлено, суд не
може прийняти до уваги, оскільки засобу обліку води
відповідачі в квартирі не мають і відповідно до закону
забов"язани нести витрати у встановленому розмірі згідно тарифів.
Відповідно до п.4 ч.I ст.309 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
підставами для скасування рішення суду 1 інстанції і ухвалення
нового рішення є порушення або неправильне застосування норм
матеріального або процесуального права. Норми матеріального права
вважаються порушенними або неправильно застосованими, якщо
застосовано закон, якій не поширюється на ці правовідносини, або
не застосовано закон, якій підлягав застосуванню. Порушення норм
процесуального права можуть бути підставою для скасування або
зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного
вирішення справи.
Керуючись ст.ст.307 ч.I п.2, 309 ч.I п.4, 312 п.З, 313-314,
316 ЦПК України, апеляційний суд
ВИРIШИВ:
Апеляційну скаргу представника відповідачів ОСОБА_1
задовольнити частково.
Рішення Шахтарського міськрайонного суду від 1 червня 2006
року і ухвалу Шахтарського міськрайонного суду від 8 червня 2006
року скасувати
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державного обласного
комунального підприємства "Донецькоблводоканал" зборгованність за
водовідведення і водопостачання в розмірі 172,99 грн. і витрати з
інформаційно-технічнічного забезпечення в розмірі 20,00 грн. на
р\с 35228011000992 ОКПО 02891428 МФО 834016 в УДК в Донецькій
області отримувач Апеляційний суд Донецькій області, з ОСОБА_3 на
користь ДОКП "Донецькоблводоканал" заборгованість за
водовідведення і водопостачання в розмірі 86,50 грн., судовій збір
на користь держави в розмірі 51 грн. і витрати з
інформаційно-технічного забезпечення в розмірі 10,00 грн. на р\с
35228011000992 ОКПО 02891428 МФО 834016 в УДК в Донецькій області
отримувач Апеляційний суд Донецькій області
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і
може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України
протягом двох місяців з дня набрання законної сили.