АПЕЛЯЦIЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТI
ПОСТАНОВА
Iменем України
1 вересня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних
справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого: Храпко В.Д.,
суддів: Сіренка Ю.В., Кекуха В.Ф.,
при секретарі:Пономаренко Ю.I.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси
апеляційні скарги ОСОБА_2, представників Державної податкової
адміністрації України (далі - ДПА) Сизька Б.Б. та Грязон Р.М. на
постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від
22 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ДПА України
про визнання незаконними наказів про дисциплінарне стягнення,
наказу про припинення державної служби; поновлення на роботі та
стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, заслухавши
учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та
доводи апеляційних скарг, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом до ДПА,
посилаючись на те, що 16 грудня 2005 року наказом ДПА НОМЕР_1 її
було звільнено з посади начальника Звенигородської об'єднаної
державної податкової інспекції у Черкаській області (далі ОДПI) та
припинено державну службу з підстав, передбачених п.6 ст.30 Закону
України "Про державну службу" ( 3723-12 ) (3723-12)
.
Крім того зазначала, що наказами НОМЕР_2 та НОМЕР_3 до неї з
порушенням норми ст. 149 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
були застосовані
дисциплінарні стягнення у вигляді догани.
Вважаючи вказані накази незаконними, ОСОБА_1 просила про
задоволення позову. Постановою Звенигородського районного суду
Черкаської області від 22 травня 2006 року позов задоволено
частково. Визнано незаконним та скасовано наказ НОМЕР_3 ДПА
України в Черкаській області в частині
накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді
догани; визнано незаконним та скасовано наказ НОМЕР_1 від 16
грудня 2005 року ДПА України "Про припинення державної служби
ОСОБА_1"; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Звенигородської
ОДПI та стягнуто з ДПА України на користь ОСОБА_1 середній
заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 13937,5 грн. та 3000
грн. судових витрат.
В апеляційних скаргах представники ДПА України Сизько Б.Б.,
Грязон Р.М. та ОСОБА_2, посилаючись на порушення та неправильне
застосування норм матеріального та процесуального права, порушують
питання про скасування постанови суду та ухвалення нової про
відмову в задоволенні лозову.
Колегія суддів судової палати, перевіривши законність та
обгрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги
та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до
висновку, що апеляційні скарги підлягають до задоволення з таких
підстав.
По справі встановлено, що наказом НОМЕР_4 ОСОБА_1 призначена
на посаду начальника Звенигородської ОДПI із збереженням
присвоєного раніше спеціального звання.
Наказом НОМЕР_2 ОСОБА_1 за неналежне виконання службових
обов'язків, незабезпечення ефективного контролю за діяльністю
Звенигородської ОДПI в Черкаській області винесено догану.
Відповідно до наказу НОМЕР_3 ОСОБА_1 за систематичне
неналежне виконання службових обов'язків, що призвело до
незабезпечення у січні-вересні 2005 року завдань бюджетного
розпису, зменшення рівня надходжень платежів до державного бюджету
у порівнянні з аналогічним періодом минулого року та неефективної
роботи щодо скорочення податкового боргу і реалізації безхазяйного
майна оголошено догану.
Наказом голови ДПА України НОМЕР_1 від 16 грудня 2005 року на
підставі вищезазначених наказів про дисциплінарні стянення та
подання ДПА у Черкаській області від 8 грудня 2005 року припинено
державну службу ОСОБА_1 та звільнено її з посади начальника
Звенигородської ОДПI у Черкаській області за порушення присяги
державного службовця та неналежне виконання службових обов'язків
відповідно до пункту 6 статті ЗО Закону України "Про державну
службу" ( 3723-12 ) (3723-12)
.
Висновок суду щодо законності наказу НОМЕР_2 про накладення
на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани грунтується
на вірно встановлених обставинах справи і є правильним.
Разом з тим, задовольняючи позов у частині визнання
незаконним наказу НОМЕР_3 суд виходив з того, що на ОСОБА_1
накладено дисциплінарне стягнення за ті ж порушення і період
роботи за які на неї накладено дисциплінарне стягнення наказом
НОМЕР_5 "Про допущені недоліки в роботі Звенигородської ОДПI"; в
наказі не вказано додаткових порушень ОСОБА_1 за січень-вересень
2005 року та з того, що ОСОБА_1 була відкликана з щорічної
відпустки і це психологічно могло вплинути на виконання нею
службових обов'язків. Однак, з таким висновком погодитись неможна.
З матеріалів справи вбачається, що на ОСОБА_1 дисциплінарне
стягнення наказом НОМЕР_5 не накладалось. Наказами НОМЕР_2 ОСОБА_1
притягнута до дисциплінарної відповідальності за окремі порушення,
що відносяться до різних періодів діяльності Звенигородської ОДПI:
наказом НОМЕР_2 - за неналежне виконання службових обов'язків,
незабезпечення ефективного контролю за діяльністю Звенигородською
ОДПI, виявлених комплексною перевіркою організації роботи
Звенигородської ОДПI за період з 1 січня 2005 року по 1 серпня
2005 року, а наказом НОМЕР_3 - за систематичне невиконання
службових обов'язків, що призвело до незабезпечення у
січні-вересні 2005 року завдань бюджетного розпису, зменшення
рівня надходження платежів до державного бюджету у порівнянні з
аналогічним періодом минулого року та неефективної роботи щодо
скорочення податкового боргу і реалізації' безхазяйного майна.
Висновок суду про психологічний вплив на ОСОБА_1 в зв'язку з
відкликанням її з щорічної відпустки, що могло вплинути на
виконання нею службових обов'язків є припущенням суду і не може
бути підставою для визнання цього наказу незаконним.
Разом з тим, з подання ДПА у Черкаській області НОМЕР_6 та
наказу ДПА України НОМЕР_3 вбачається неналежне виконання ОСОБА_1
службових обов'язків за що на неї вказаним наказом накладено
дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Цей наказ колегія суддів
судової палати вважає обгрунтованим і таким, що відповідає вимогам
закону.
Визнаючи звільнення ОСОБА_1 незаконним і поновлюючи її на
державній посаді, суд виходив з того, що це звільнення здійснено з
порушенням вимог ст.ст.40; 41 п.1 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
.
Встановлено, що ОСОБА_1 мала статус державного службовця,
державна служба якого була припинена згідно з наказом НОМЕР_1 від
16 грудня 2005 року за порушення присяги державного службовця та
неналежне виконання службових обов'язків на підставі пункту 6
статті ЗО Закону України "Про державну службу" ( 3723-12 ) (3723-12)
.
Факти порушення присяги державного службовця, що виразилось в
несумлінному та неналежному виконанню ОСОБА_1 службових обов'язків
стверджується наказами ДПА України НОМЕР_7 та від 31 жовтня 2005
року НОМЕР_3.
З огляду на це, колегія суддів вважає доведеним, що,
перебуваючи на державній службі, начальник Звенигородської ОДПI
ОСОБА_1 не виконувала в повному обсязі вимоги статтей 5; 17 Закону
України "Про державну службу" ( 3723-12 ) (3723-12)
, що є підставою для
припинення державної служби відповідно до статті ЗО цього Закону.
Постановляючи рішення, суд не врахував, що порядок
проходження державної служби та її припинення регулюється
спеціальним законом - Законом України "Про державну службу"
( 3723-12 ) (3723-12)
, яким визначено, що, крім загальних підстав,
передбачених КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
, державна служба припиняється
також з підстав, визначених у ст.30 цього Закону, і в таких
випадках норми КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
не підлягають застосуванню,
оскільки припинення державної служби не можна кваліфікувати як
звільнення з ініціативи адміністрації.
Наведене свідчить, що висновок суду про порушення
відповідачем ст.ст.40; 41 п.1 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
як
безумовної підстави поновлення позивачки на державній службі є
безпідставним, оскільки зазначена норма у випадку припинення
державної служби з підстав, передбачених нормами Закону "Про
державну службу" ( 3723-12 ) (3723-12)
, на правовідносини сторін не
поширюються, як і норми ст.ст. 148-149 КЗпП Украйни щодо порядку і
строків застосування дисциплінарного стягнення.
У зв'язку з цим знаходження ОСОБА_1 в період з 16.12.2005
року по 26.12.2005 року на абулаторному лікуванні не впливає на
законність припинення державної служби за вказаних обставин.
Оскільки при розгляді даної справи судом першої інстанції
допущено невідповідність висновків обставинам справи та порушення
норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення
справи, колегія суддів судової палати приходить до висновку, що
позовна заява ОСОБА_1, з урахуванням викладеного, до задоволення
не підлягає, що є підставою для скасування постанови суду та
ухвалення нового рішення за наявними в метеріалах справи доказами.
Керуючись ст.ст. 198; 202; 207 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів судової пала ти, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_2, представників Державної податкової
адміністрації України Сизька Бориса Борисовича та Грязон Руслана
Миколайовича на постанову Звенигородського районного суду
Черкаської обасті від 22 травня 2006 року по справі за позовом
ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації України про визнання
незаконними наказів про дисциплінарне стягнення, наказу про
припинення державної служби; поновлення на роботі та стягнення
заробітної плати за час вимушеного прогулу, задовольнити.
Постанову Звенигородського районного суду Черкаської області
від 22 травня 2006 року по даній справі скасувати. ОСОБА_1 в
позові відмовити.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого
адміністративного суду України на протязі місяця.