судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого  - Овсяннікової А.I.

суддів  - Довгаль Г.П., Черкасова В.В.

при секретарі  - Голіковій О.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Начальника Управління Пенсійного фонду України у Красноградському районі на рішення Красноградського районного суду від 21 червня 2005р, по справі за позовом ОСОБА_1 до ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" з участю третьої особи -Управління Пенсійного фонду України у Красноградському районі - про визнання довідки недійсною та стягнення недонарахованої заробітної плати,-

встановила:

У квітні 2005р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" та третій особі - Управлінню Пенсійного фонду України у Красноградському районі - про визнання довідки недійсною.

В обргунтування позову ОСОБА_1 вказав, що у 1986р. він працював у відповідача.

З 12 листопада по 24 грудня 1986р. він знаходився на військових зборах по ліквідації наслідків на Чернобильській АЕС.

За цей період йому була виплачена заробітна плата у розмірі 707 крб. 02 коп.

У 1994р. його було визнано інвалідом ПI групи, а згідно експертного висновку від 28.04.2004р. його захворювання визнано пов"язаним з виконанням обов'язків військової служби при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Вважає, що йому неправильно була нарахована сума заробітної плати, оскільки не застосовані всі нормативні документи, які регулювали нарахування таких виплат.

Про наявність таких положень він довідався тільки у квітні 2005р., оскільки вони були засекречені.

Просить визнати недійсною довідку НОМЕР_1 про виплату йому 707 крб. 02 коп.; зобов'язати відповідача зробити перерахунок належної йому до виплати заробітної плати та стягти з них на його користь цю суму.

Представник відповідача позов визнав частково.

Справа розглянута у відсутності третьої особи, яка просила справу розглянути у їх відсутності.

Рішенням Красноградського районного суду від 21 червня 2005р, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені.

Визнано недійсною довідку про заробітну плату НОМЕР_2, яка видана 14.04.2005р. філіалом БУ "Укрбургаз" на ім'я ОСОБА_1.

Зобов'язано відповідача ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі БУ "Укрбургаз" провести перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 за час його роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС згідно законодавчих актів, які вказані в мотивувальній частині судового рішення та надати нову довідку про його заробіток в Управління пенсійного фонду України у Красноградському районі з посиланням, що заробітна плата ОСОБА_1 за час його роботи на ЧАЕС склала 1785 руб. 50 коп.

Стягнуто з ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі БУ "Укрбургаз" на користь ОСОБА_1 недонараховану заробітну плату за час виконання ним роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у розмірі 7. 262 грн. 12 коп. з урахуванням обов'язкових платежів та судових витрат за проведення експертизи у розмірі 355 грн. 92 коп., а також держмито 72 грн.

У апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України у Красноградському районі просить рішення суду скасувати і постановити нове, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову, посилаючись на те, що судом безпідставно прийнято до уваги висновки експертизи.

При цьому експертом застосовані нормативні акти уряду, які не підлягають одночасному застосуванню. Не надано доказів виплати максимального розміру премії, а також того, що до 2005р, все законодавство, чи окремі його положення, що регулюють нарахування виплат чернобильцям було секретним.

Судова колегія, вислухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що вона підлягає задоволенню, рішення суду - скасуванню з постановленням нового рішення, яким ОСОБА_1 у задоволенні позову слід відмовити.

При цьому колегія виходить з наступного.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи ОСОБА_1 з 12 листопада по 24 грудня 1986р. знаходився на території чорнобильської АЕС (а.с.6).

За цей час йому було виплачено заробітну плату у сумі 707 крб. 02 коп. (а.с.5).

Визнаючи цю довідку недійсною суд першої інстанції виходив з тих обставин, що вказана в ній сума заробітної плати не відповідає діючому на той час законодавству і сума повинна бути значно більшою.

Однак, погодитись з цим не можна.

На час знаходження позивача у зоні відчуження діяло розпорядження Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986р. № 964 (v0964400-86) , згідно якого оплата праці робітників, зайнятих на роботах у третій, другій та першій зонах небезпеки оплачувалась відповідно у двох, трьох та чотирьохкратному розмірі, понад середньомісячної заробітної плати, виходячи з тарифної ставки (окладу), встановленої за основним місцем роботи.

Отже, посилання суду на застосування Постанови ЦК КП PC, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів та ВЦСПС від 07.05.1986р. № 524-156 (v0524400-86) (Постанова Ради Міністрів УРСР від 08.05.1986р. № 168-5 (168с-86-п) ), а також Постанови Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦСПС від 07.05.1986р.№ 153/10-43 (v0-43400-86) та інші - безпідставні.

Тобто, на час роботи на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1 його робота оплачувалась у кратному розмірі, виходячи з тарифної ставки за місцем роботи, без застосування підвищених тарифів згідно вище вказаних постанов.

При цьому ці нормативні акти не підлягали доночасному застосуванню.

Безпідставно застосовано судом і виплата максимального розміру премії - 60%.

Так, Постановою Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС від 05.06.1986р. № 665-195 передбачено встановлення максимального розміру премії не вище 60% тарифної ставки на місяць.

Згідно роз'яснень Держкомпраці УРСР та УКРСОФПРОФа від 08.01.1987р. премія встановлюється диференційно до 60% за виконання конкретних показників роботи керівниками підприємств за згодою з профспілковим комітетом.

Ніяких доказів для необхідності врахування такого розміру премії ні позивачем, ні відповідачем не надано.

Що стосується тих обставин, що згідно рішення суду ОСОБА_1 виплачено 7. 262 грн. 12 коп. з виплатою з цієї суми необхідних податків, то це також не є підставою для задоволення позову ОСОБА_1

Відносини, які регулюють відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

Згідно ст. 11 цього Закону застрахованими є особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях.

ОСОБА_1 не працює у відповідача, а тому і відповідні виплати не враховуються в заробітну плату для нарахування пенсії.

Крім того, ОСОБА_1 ставиться питання про стягнення недонарахованої заробітної плати за 1986р.

Вимогами ст.233 КЗ про П України передбачені строки звернення до суду за захистом своїх трудових прав. Звернення у 2005р, до суду є пропуском такого строку.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що працівник у разі порушення законодавства про оплату праці має право звернутись до суду без обмеження будь-яким строком.

Однак, ця вимога закону введена в дію згідно Закону № 26 20-Ш (2620-14) від 11.07.2001р. і зворотної сили не має.

Отже, рішення суду підлягає скасуванню з відмовою ОСОБА_1 у задоволенні позову, оскільки ним не надано доказів на підтвердження своїх вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.307 ч.I п.2; 309 ч.I п.З; 313, 314 ч.2; 316,319,317, 325 ЦПК України (1618-15) , судова колегія,-

ВИРIШИЛА:

Апеляційну скаргу Начальника Пенсійного фонду України у Красноградському районі - задовольнити.

Рішення Красноградського районного суду від 21 червня 2005 року -скасувати.

Постановити нове рішення яким ОСОБА_1 у задоволенні позову -відмовити.

Рішення набирає законної сили негайно, але може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.