Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді Тімофеєвої Г.О.

при секретарі Рожаєвій Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Сімферополі цивільну справу за позовною заявою Донської сільської ради Сімферопольського району до ОСОБА_1, треті особи - приватне підприємство "Жилкомсервіс Клен", орган опіки та піклування Донської сільської ради Сімферопольського району, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

28.02.2013 року представник позивача - Донської сільської ради звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 (далі відповідач) про визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Донська сільська рада є власником гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Відповідачка ОСОБА_1 була зареєстрована з 04.12.2004 року за адресою: АДРЕСА_1, але з 2006 року за даною адресою не проживає. На теперішній час речей, які належать відповідачці, у гуртожитку не має. Відповідач не сплачує житлово-комунальні послуги, кімнатами не цікавиться.

В судовому засіданні представник позивача - Коняшкін А.О., діючий на підставі довіреності, підтримав позовні вимоги по мотивах, викладених у позовній заяві та пояснив, що відповідач по справі з 2006 року не проживає у спірних кімнатах, не користується приміщенням та не сплачує за комунальні послуги. Разом зі своїм сином відповідачка весь час мешкає за адресою: АДРЕСА_2. Письмово вона не зверталася ні до жодного органу про порушення її прав та дитини та не робила ніяких дій щодо вселення у спірне приміщення. Крім того, за комунальні послуги вона сплатила лише після подачі позовної заяви до суду.

Відповідач по справі та його представники - ОСОБА_3, ОСОБА_4, діючі на підставі довіреності, в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у запереченнях та поясненнях на позов. Крім того, відповідач пояснила, що з липня 2004 року мешкала у спірному гуртожитку. З 2006 року, коли її чоловіка перевели на роботу в іншу місцевість до м. Красноперекопськ, вона зі сім'єю переїхала до м. Красноперекопськ. Після повернення її до с. Донське у жовтні 2007 року, вона узнала, що у її кімнатах мешкає ОСОБА_5, тому із сином була вимушена проживати у своїх батьків. Пізніше ОСОБА_5 перевіз до неї всі її речі та вона не ходила до своїх кімнат. Проте її мати зверталася усно до Донської сільської ради з проханням розібратися із виниклою ситуацією. Сама вона нікуди не зверталася, тому що вважала, що ОСОБА_5 проживає там тимчасово.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Донської сільської ради Сімферопольського району - Бородавка В.Ф., діюча на підставі довіреності, у судовому засіданні пояснила, що знає відповідачку по справі, але вона жодного разу не зверталася до органу опіки та піклування за захистом порушених житлових або майнових прав її та її сина. Сумісно з сином з 2008 року вона проживає зі своєю матір'ю у дідуся за адресою: АДРЕСА_2.

В судове засідання представник третьої особи - ПП "Жилкомсервіс Клен" не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, в письмовій заяві до суду просив позов розглянути у їх відсутність.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких між сторонами ті іншими особами, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

По справі встановлені такі обставини та відповідні ним правовідносини.

Згідно зі свідоцтвом про право власності № 2832, гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1, належить адміністративно-територіальній громаді в особі Донської сільської ради (а.с.6).

Як вбачається з копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1, відповідачка після розірвання шлюбу змінила прізвище на "ОСОБА_1" (а.с.15).

Як слідує з відомостей адресно-довідкового підрозділу ГУДМС, УДМС України зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1: АДРЕСА_1 (а.с.7).

Згідно з актом перевірки обліку проживання громадян у гуртожитку по АДРЕСА_2, ОСОБА_1 та її син ОСОБА_7, які зареєстровані у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 фактично не проживають з 2006 року (а.с.5).

Разом з тим у судовому засіданні представник позивача та допитаний у якості свідка ОСОБА_8 стосовно часу, з якого не проживає відповідачка у спірних кімнатах, не змогли пояснити час, який вказаний у акті.

Тому судом приймаються до уваги пояснення відповідачки, яка у судовому засіданні підтвердила, що з 2007 року взагалі не проживає у спірних кімнатах.

Крім того, згідно довідки Донської загальноосвітньої школи 1-111 ступенів від 03.04.2013 року ОСОБА_7 05.11.07 прибув з Красноперекопської загальноосвітньої школи 1-111 ступеней.

Також згідно з журналом заяв, звернень, скарг та пропозицій громадян за 2006-2007 рік, АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_7 не проживають (а.с.70).

Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов від 30.04.2013 року вбачається, що ОСОБА_1 разом з сином ОСОБА_7, проживає за адресою: АДРЕСА_2.

Заперечуючи проти позову, представники відповідача вказують, що у її проживанні в кімнатах 313-314 перешкоджав ОСОБА_5, який незаконно вселився до кімнат, які були виділенні відповідачу на законних підставах.

Проте жодного доказу щодо звернення до ОСОБА_5, органу опіки та піклування, Донської сільської ради Сімферопольського району, прокуратури відповідачем надано не було.

Як пояснив допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5, що також було підтверджено відповідачем по справі, ОСОБА_1 взагалі не приходила до ОСОБА_5 з вимогою звільнити зайняте приміщення, не намагалася там проживати.

Свідок ОСОБА_9, який з 2006 р. по 2010 р. працював секретарем Донської сільської ради Сімферопольського району у судовому засіданні показав, що до голови сільської ради та до нього приходила мати відповідачки та усно просила вирішити питання щодо її доньки. З письмовими заявами відповідач жодного разу до Донської сільської ради Сімферопольського району не зверталась.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснив, що зі слів відповідачки знає, що вона зі своєю сім'єю у 2005 році на рік - півтора переїжджала до іншої місцевості та коли повернулася до с. Донське, у неї був засмучений стан, син хворів, ніхто не реагував на її прохання, тому вона нікуди не зверталася письмово.

Згідно з квитанції від 29.03.2013 року, ОСОБА_1 сплатила платежі за гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1 за січень 2012 року - червень 2012 року (а.с.87). Вказані оплати за проживання у гуртожитку судом розцінюються критично, оскільки вони зроблені вже після подачі позову до суду, тому не можуть свідчити про добровільну та своєчасну плату за користування житлом.

Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 фактично не проживає більше 6 місяців без поважних причин, ніяких платежів з оплати за гуртожиток до пред'явлення позову не здійснювала.

Згідно з ч. 1 ст. 71 ЖК Української РСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Вичерпний перелік випадків, коли жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців викладений у ч. 3 ст. 71 ЖК Української РСР, однак відповідачем до суду не надано доказів поважності відсутності понад вищевказаного строку.

Відповідно до ст. 72 ЖК Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Також згідно зі ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заявлені позовні вимоги про визнання ОСОБА_1 такою, що втратила права користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 214 ЦПК України суд, під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу між сторонами судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача.

Тому, на підставі статті 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню на відшкодування судових витрат 114,70 грн.

На підставі ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", ст.71 ЖК Української РСР, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215, 294 ЦПК України, суд

Позовну заяву Донської сільської ради Сімферопольського району до ОСОБА_1, треті особи - приватне підприємство "Жилкомсервіс Клен", орган опіки та піклування Донської сільської ради Сімферопольського району, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, такою, що втратила право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Донської сільської ради Сімферопольського району судові витрати у сумі 114 грн. 70 коп..

рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяті днів після проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.