розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Рівненського міського суду від 6 вересня 2007 р. в справі за позовом ОСОБА_1до Рівненського обласного виробничого комунального підприємства каналізаційно- водопровідного господарства "Рівнеоблводоканал" про стягнення майнової шкоди в сумі 301 грн. 43 коп. та моральної шкоди в сумі 50 000 грн.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з"явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів,,

Рішенням Рівненського міського суду від 6 вересня 2007 р. в позові ОСОБА_1 відмовлено.

В поданій на рішення суду апеляційній скарзі позивач вказує на його незаконність, оскільки судом не з"ясовано обставини, що мають значення для справи та невірно застосовано норми матеріального права. Суд безпідставно не визнав діяльність відповідача, як таку, що пов"язана з джерелом підвищеної небезпеки, оскільки водопровідно - каналізаційні мережі є складним інженерно-технічним комплексом. Пошкодження автомобіля сталося внаслідок контакту з кришкою колодязя, при чому відсутня гарантія безпеки. Джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену ймовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини. Вказана обставина стверджується п.12.2.2, 12.2.3 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 5.07.1995 р. № 30 (z0231-95) . Згідно цих пунктів, зовнішній огляд мереж виконується не рідше одного разу на місяць шляхом обходу трас ліній мережі і огляду зовнішнього стану пристроїв і споруд мережі.

Сам відповідач не заперечував, що він не має можливості щоденно проводити огляд колодязів та перевіряти цілісність люків. Просив рішення скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити його позов.

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду 1-ї інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення в справі, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 14.06.2005 р. о 22 годині 30 хв. у м. Рівне на вул. Курчатова, у зв"язку з наїздом на кришку водопровідно -каналізаційного люку, розташовану на проїжджій частині, яка змістилася та стала у вертикальне положення, сталася ДТП, в результаті якої автомобіль ВАЗ - 2105 держномер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, перекинувся. Водій та позивач ОСОБА_1, який сидів на пасажирському сидінні справа біля водія, отримали тілесні ушкодження, а транспортний засіб - механічні ушкодження.

У відповідності до п. 9.2.6 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 5.07.1995 р. № 30 (z0231-95) , в обов"язки Водоканалу покладено здійснення зовнішнього огляду трас водопровідної мережі, що перебуває на його балансі, не рідше одного разу на два місяці.

За результатами огляду відповідачем здійснюється ремонт та заміна лише пошкоджених люків ( кришок) чи встановлення відсутніх.

Доводи відповідача про те, що ремонт пошкоджених ділянок мереж, в т.ч. люків, у період між плановими оглядами він має можливість і зобов"язаний здійснювати лише за наявності відповідних повідомлень, не заслуговують на увагу і не є підставою для визнання відсутності вини останнього у зв"язку з неналежним виконанням його обов"язків в даному випадку.

Той факт, що кришка водопровідно-каналізаційного люка, розташована на проїжджій частині, внаслідок наїзду на неї автомобіля "Ауді - 100", який рухався попереду автомобіля позивача, змістилася і стала у вертикальне положення, вказує на те, що вона була неналежним чином встановлена та закріплена, що свідчити про наявність вини відповідача.

Встановленню люків на проїжджій частині повинна приділятися особлива увага, так як розташування люків у таких місцях вже передбачає постійний рух та наїзди на ці люки автомобілів різних марок, типів та вантажопідйомності.

Вказані обставини відповідачем, всупереч вимогам ст. 60 ЦПК України, спростовані не були.

У відповідності до вимог ст. 1166 ЦПК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе що шкоди завдано не з її вини.

Судом встановлено, що в результаті ДТП, позивач з 17.06.2005 р. по 13.07.2005 р. проходив курс лікування за діагнозом : садна травма тім"яної ділянки голови, забій грудної клітки справа, забій грудно-поперекового відділу хребта з помірно вираженим больовим синдромом і порушенням статико -динамічної функції в незначній мірі. Згідно виписки з медичної книжки амбулаторного хворого № 2300 надається перелік ліків, які йому було призначено та ним використано. ( а.с. 100 ) .

З наданої довідки від 25.10.2005 р. вартість ліків, вказаних у переліку, наданого лікарем -травматологом ОСОБА_4 становить 301 грн. 43 коп. (а.с. 99, 101 ), які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Згідно вимог ст. 1167 ЦПК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

При визначенні розміру моральної шкоди, завданої позивачу внаслідок ДТП, суд враховує,що під час ДТП останній пережив страх за своє життя та стрес, зазнав моральних та фізичних страждань, тривалий час лікувався у зв"язку з отриманими тілесними пошкодженнями, що призвело до істотних змін у його житті, намагався вирішити питання в добровільному порядку, на що відповідач не погодився і, виходячи із засад розумності і справедливості, визначає її розмір в сумі 2000 грн., який підлягає до стягнення з відповідача на його користь.

Посилання представника відповідача на рішення апеляційного суду Рівненської області від 15.02.2007 р. про відмову в позові ОСОБА_3 до Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно -каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" про стягнення матеріальної та моральної шкоди, яким встановлено відсутність вини відповідача, є безпідставним.

Так, згідно вимог ч.3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З рішення апеляційного суду Рівненської області від 15 .02.2007 р. (а.с. 86, 2 стор. рішення, абз. 6,7 ) вбачається, що суд прийшовши до висновку про відсутність вини відповідача у ДТП, виходив з того, що останній, враховуючи незначний проміжок часу між наїздом на кришку люку автомобіля "Ауді-100" та подальшим наїздом одразу на неї автомобіля, у якому рухався позивач, не мав можливості об"єктивно виявити та усунути пошкодження.

Однак обставин щодо неналежного встановлення або утримання відповідачем кришки водопровідно-каналізаційного люку в належному стані, розташованої на проїжджій частині, суд не досліджував і не зазначив своїх висновків стосовно цього у рішенні.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313- 314, 316 ЦПК України, ст. ст. 1166, 1167 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_1- задовольнити частково.

Рішення Рівненського міського суду від 6 вересня 2007 р. - скасувати.

Позов ОСОБА_1до Рівненського обласного виробничого комунального підприємства каналізаційно-водопровідного господарства "Рівнеоблводоканал" про стягнення майнової та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Рівненського обласного виробничого комунального підприємства каналізаційно-водопровідного господарства "Рівнеоблводоканал" на користь ОСОБА_1301 грн. 43 коп. завданої матеріальної шкоди та 2000 грн. завданої моральної шкоди, в решті позову відмовити.

Стягнути з Рівненського обласного виробничого комунального підприємства каналізаційно-водопровідного господарства "Рівнеоблводоканал" на користь ОСОБА_1витрати, понесені ним на оплату судового збору в доход держави в сумі 59 грн. 50 коп. та витрати з ІТЗ розгляду цивільних справ в сумі 30 грн.