з участю представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 серпня 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про захист честі і гідності,

Оскаржуваним рішенням Деснянського районного суду від 16 серпня 2007 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове по суті позовних вимог.

На думку апелянта суд, ухвалюючи оскаржуване рішення, невірно визначив правовідносини, припустився неправильного застосування норм матеріального права, що призвело до такого вирішення спору в зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи. Так інформація яка була висловлена відповідачем о 21 год., 23 березня 2006р., у прямому ефірі ТРА "Новий Чернігів" про те, що позивач є організатором злочинних угрупувань є недостовірною не є оціночним судженням, а звинуваченням у тривалому кримінальному діянні, а тому висновок суду про відсутність підстав для спростування поширеної відповідачем інформації протирічить матеріальному праву. Конституції України (254к/96-ВР) , звужує та обмежує його права.

Заслухавши доповідача, учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, 23 березня 2006р., о 21 год., в прямому ефірі на каналі ТРА " Новий Чернігів" проходили

політичні теледебати за участю представника Соціалістичної партії України ОСОБА_3 та представника Блоку Наталії Вітренко "Народна опозиція'1''ОСОБА_4., сторони по справі були кандидатами в депутати від зазначених політичних сил, публічними особами. У запитанні ОСОБА_3 зазначив "Мені цікаво : на яких умовах в вашій партії з'являються люди, які за інформацією, яку знають у нашому місті Чернігові просто очолюють злочинні групування. Це ОСОБА_1".

Відповідно до ст. J Закону України "Про інформацію" (2657-12) під інформацією слід розуміти документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природньому середовищі.

Згідно ст. 34 Конституції України кожний має право на свободу думки і слова як і на вільне виявлення своїх поглядів та переконань.

Відповідно до п.1 ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ратифікованою Україною, передбачено право кожного на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Крім того, відокремлюючи інформацію - факти від поглядів - оціночних суджень, Європейський Суд заявив, що існування фактів можна довести, тоді як правдивість оціночних суджень доведенню не підлягає.

Згідно зі ст. 47-1 Закону України "Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлювання оціночних суджень, якими, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути тлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Із матеріалів справи виступу ОСОБА_3 На теледебатах 23 березня 2006 року вбачається, що відсутні в ньому посилання на конкретні факти неправомірних дій позивача, в них ОСОБА_3висловлює свої судження оцінки щодо інформації яка наявна в м. Чернігові відносно ОСОБА_1

Отже, аналіз статті 277 ЦК України у контексті статті 34 Конституції України та 47 прим. Закону України "Про інформацію" (2657-12) дає підстави для висновку, що право захисту честі, гідності та ділової репутації шляхом спростування неправдивої інформації має право фізична особа у випадку поширення про неї відомостей лише фактичного характеру, що не відповідають дійсності.

Крім того, колегія суддів вважає, що позивач -це публічна особа, тому відповідно з рішенням Європейського Суду в справі "Лінгенс проти Австрії" за 1986 рік слід врахувати, що

- свобода вираження поглядів становить одну з підвалин демократичного суспільства, при цьому здійснення цієї свободи можливо у формах і за змістом, які не є нейтральними, а є такими, що викликають почуття образи, обурення чи неспокою при формування громадської думки про поведінку та ідеї керівників межа допустимої критики є значно ширшою, ніж коли це стосується пересічної особи. - необхідно розділяти факти та оціночні судження.

Колегія суддів вважає, що стаття 10 Конвенції захищає не тільки висловлені повідомлення, а включає право на можливу дозу перебільшення з боку поширювача такої інформації.

Таким чином суд першої інстанції правильно дійшов висновку про те, що вимоги щодо оціночних суджень задовольнити неможливо та дійшов правильного висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Згідно з викладеним доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, а оскаржуване судове рішення відповідає матеріальному та процесуальному праву, а тому підстави для його скасування є відсутніми.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313- 315, 317, 319 ЦПК України,

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 серпня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.