АПЕЛЯЦIЙНИЙ  СУД ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТI
                              УХВАЛА
     "28" лютого 2007 року  місто Луцьк
     Колегія   суддів   судової   палати   у   цивільних   справах
апеляційного суду Волинської області в складі:
     головуючого судді Шевчук Л.Я.,
     суддів: Подолюка В.А., Свистун О.В.,
     при секретарі Матюхіній О.Г.
     з участю представників відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2
     розглянувши у відкритому судовому засіданні  в  місті  Луцьку
питання про поновлення строку  на  апеляційне  оскарження  рішення
Луцького міськрайонного суду від 26 грудня 2006 року в  справі  за
позовом  ОСОБА_3  до  Луцької  об'єднаної   державної   податкової
інспекції, Головного управління Державного казначейства України  у
Волинській області, Державного казначейства України про  стягнення
шкоди, завданої незаконними діями, -
 
     ВСТАНОВИЛА:
     Рішенням Луцького міськрайоннного суду  від  22  грудня  2006
року позов
     ОСОБА_3    задоволено    частково.    Зобов'язано    Державне
казначейство України за
     рахунок коштів державного бюджету відшкодувати  позивачу  500
грн. компенсації на
     відшкодування моральної  шкоди,  завданої  незаконними  діями
Луцької об'єднаної
     державної податкової інспекції, витрати пов'язані з явкою  до
суду в розмірі 2 грн. 22 коп.
     і 66 грн. витрат, понесених на правову допомогу адвоката.
     В решті позову відмовлено.
     24 січня 2007 року позивач ОСОБА_3 подав заяву про поновлення
строку апеляційного  оскарження  рішення  Луцького  міськрайонного
суду від 22 грудня 2006 року. Апеляційну скаргу  на  дане  рішення
позивач подав ЗО січня 2007 року.
     Вважає, що строк апеляційного оскарження пропустив з поважних
причин, оскільки рішення  було  ухвалене  без  його  участі  і  не
направлено йому копії рішення.
     Колегія   судців,   заслухавши   заперечення    представників
відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, з'ясувавши обставини справи  в  цій
частині,  приходить  до  висновку,  що   заява   відповідача   про
поновлення  строку  апеляційного  оскарження  до  задоволення   не
підлягає з наступних підстав.
     Так, ст. 294 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
          встановлено,  що  заяву
про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може  бути
подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна
скарга на рішення суду  подається  протягом  двадцяти  днів  після
подання заяви про апеляційне оскарження.
 
     2
     Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга,  подані
після закінчення строків, встановлених цією  статтею,  залишаються
без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка їх подала,
не знайде підстав для поновлення строку,  про  що  постановляється
ухвала.
     Iз матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_3  оскаржує
рішення суду від 22 грудня 2006 року за його  позовом  до  Луцької
об'єднаної державної податкової  інспекції,  Головного  управління
Державного казначейства України у Волинській  області,  Державного
казначейства України про  стягнення  шкоди,  завданої  незаконними
діями і в заяві  про  поновлення  строку  апеляційного  оскарження
зазначає, що рішення було проголошене у  його  відсутності,  копію
рішення він отримав тільки 20 січня 2007 року.
     Однак, із журналу судового засідання від 22 грудня 2006  року
вбачається, що позивач ОСОБА_3 та його представник  ОСОБА_4  брали
участь у справі та виступали в судових дебатах (а.с.261- 263).
     Зауваження на журнал судового засідання не подавались.
     Покликання  позивача,  що   йому   не   було   відомо   зміст
постановленого у його відсутності рішення, не заслуговує на увагу,
оскільки  присутність  представника  позивача   при   проголошенні
рішення  не  порушувала  права  ОСОБА_3  на  подання   заяви   про
апеляційне оскарження та самої апеляційної  скарги  в  установлені
строки,  а  небажання  сторони  особисто   бути   присутньою   при
проголошенні рішення не є підставою для застосування положень  ч.2
ст. 222 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         та підставою для поновлення строку
на апеляційне оскарження судового рішення.
     Крім того, позивач не залишив  суду  вимогу  про  направлення
йому або його представнику копії рішення відповідно до ч.2 ст. 222
ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         .
     Будь-яких  інших  доказів  про  поважність  пропуску   строку
позивач апеляційному суду не надав.
     Отже, підстав для поновлення строку  апеляційного  оскарження
рішення суду не встановлено, а тому  в  заяві  слід  відмовити,  а
апеляційну скаргу залишити без розгляду.
     Керуючись ст. 294, 295 ЦПК України, колегія суддів, -
 
                            УХВАЛИЛА:
     В   задоволенні   заяви   ОСОБА_3   про   поновлення   строку
апеляційного оскарження рішення Луцького міськрайонного  суду  від
22 грудня 2006 року - відмовити.
     Апеляційну  скаргу  позивача  ОСОБА_3  на  рішення   Луцького
міськрайонного суду від 22 грудня 2006 року в  справі  за  позовом
ОСОБА_3 до  Луцької  об'єднаної  державної  податкової  інспекції,
Головного управління Державного казначейства України у  Волинській
області, Державного  казначейства  України  про  стягнення  шкоди,
завданої незаконними діями - залишити без розгляду.
     Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців  з
дня набрання законної сили.