АПЕЛЯЦIЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТI
РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2007 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Михайлова В.О.,
судців - Шейко Л.М., Короткова В.Д.,
при секретарі - Куриленко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа ВГIРФО
Суворовського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області про усунення
перешкод в користуванні власністю, зняття з реєстраційного обліку
та за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2,
третя особа приватний нотаріус ОСОБА_5 про визнання договору
купівлі-продажу недійсним за апеляційною скаргою ОСОБА_3 та
ОСОБА_4 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від
29.11.2006 року,
встановила:
У травні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_4., ОСОБА_3., третьої особи, Відділу громадянства та
реєстрації фізичних осіб Суворовського РВ ОМУ УМВС України в
Одеській області про усунення перешкод у користуванні жилим
приміщенням та зобов'язання зняти з реєстраційного обліку за
квартирою. В заяві позивачка ОСОБА_1 зазначала, що їй належить
АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від IНФОРМАЦIЯ_1
року. 23 березня 2005 року право власності на зазначену квартиру
зареєстровано в КП "ОМБТI та РОН". Відповідачі ОСОБА_4. та
ОСОБА_3. є колишніми власниками цієї квартири і до теперішнього
часу зареєстровані за квартирою, хоча зобов'язалися знятися з
цього обліку до 10 квітня 2005 року.
Вона вважала, що вказаними діями відповідачі ОСОБА_4. та
ОСОБА_3. перешкоджають їй здійснювати право власності на зазначену
квартиру.
Посилаючись на ці обставини, та на ч. 2 ст. 48 Закону України
"Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
, позивачка ОСОБА_1 просила суд
зобов'язати відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3. не перешкоджати їй у
користуванні АДРЕСА_1 та зобов'язати відділ громадянства та
реєстрації фізичних осіб Суворовського РВ ОМУ УМВС України в
Одеській області зняти відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3. з
реєстраційного обліку за зазначеною квартирою.
Справа № 22ц-992/07 Категорія -12
Головуючий у першій інстанції-Бузовський В.В. Доповідач -
Михайлов В.О.
Відповідачі позов не визнали та звернулись до суду з
зустрічним позовом про визнання договору купівлі-продажу
недійсним. Свої вимоги мотивували тим, що договір купівлі-продажу
квартири, укладений між сторонами, приховував іншу угоду, а саме
договір позики та спосіб його забезпечення - заставу нерухомого
майна. Саме на таких умовах ОСОБА_1 та ОСОБА_2. погодились
позичити гроші. Тому просили визнати угоду удаваною, а договір
купівлі-продажу квартири - недійсним.
Третя особа на стороні відповідачів за зустрічним позовом -
приватний нотаріус ОСОБА_5 позов не визнала, зазначивши, що при
посвідченні договору купівлі-продажу квартири IНФОРМАЦIЯ_1р. були
дотримані усі вимоги діючого законодавства.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 29
листопада 2006 року первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4,
третя особа ВГIРФО Суворовського РВ ОМУ УМВС України в Одеській
області про усунення перешкод в користуванні власністю, зняття з
реєстраційного обліку задоволений; ОСОБА_3., ОСОБА_4. забов'язані
не перешкоджати ОСОБА_1 у користуванні квартирою; ВГIРФО
Суворовського РВ ОМУ УМВС України забовязаний зняти ОСОБА_3. та
ОСОБА_4 з реєстраційного обліку в АДРЕСА_1. В задоволенні
зустрічних позовних вимог ОСОБА_3., ОСОБА_4. до ОСОБА_1,ОСОБА_2,
третя особа приватний нотаріус ОСОБА_5 про визнання договору
купівлі-продажу недійсним відмовлено.
В апеляційній скарзі на зазначене рішення ОСОБА_4. та
ОСОБА_3. просять про його скасування та постановления нового про
задоволення зустрічних позовних вимог, посилаючись на порушення
судом норм процесуального права та невідповідність висновків суду
обставинам справи.
Розглянувши матеріали справи,заслухав доповідь
судді-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї,
колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з
таких підстав.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що зміст
правочину, вчиненого сторонами по справі IНФОРМАЦIЯ_1 року щодо
купівлі-продажу АДРЕСА_1, не суперечить закону і моральним засадам
суспільства, волевиявлення учасників правочину спрямоване на
настання правових наслідків, що обумовлені ним. Тому позивачі
набули право власності на квартиру на законних підставах.
Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитися
неможливо, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають
фактичним обставинам справи та суд орушив норми матеріального
права.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачам ОСОБА_4. та
ОСОБА_3. на раві спільної часткової власності належала спірна
двокімнатна АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на
;итло від IНФОРМАЦIЯ_2 року (а.с. 60).
Відповідач ОСОБА_3. звернувся до Асоціації "Міар", яка
розташована за пресою: АДРЕСА_2, де її працівники ОСОБА_6 та
ОСОБА_7, погодилися позичити гроші за умовою укладення для
забезпечення вначеної домовленості договір купівлі-продажу спірної
квартири з позивачкою ОСОБА_8. та відповідачем ОСОБА_2.
Зазначені обставини підтверджуються письмовими
документами: -договором найму жилого приміщення - спірної квартири
з правом її" викупу, кладеного між приватним підприємцем ОСОБА_7.
та відповідачем ОСОБА_3, ідповідно до якого ПП ОСОБА_7 передав у
найм ОСОБА_3. та ОСОБА_4. пірну квартиру на строк з 16 березня
2005 року по 16 вересня 2005 року з виплатою рендної плати в сумі
700 дол. США (а.с. 20);
-договором купівлі-продажу від 16 березня 2005 року у простій
письмовій формі, де вказано, що ОСОБА_7 передав відповідачу
ОСОБА_3. гроші (а.с. 52) та
визнанням відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2. того факту, що
гроші були передані ОСОБА_3. приватним підприємцем ОСОБА_7., що
викладено ними у письмових поясненнях (а.с. 44).
16 березня 2005 року відповідачка ОСОБА_4. видала сину
ОСОБА_3., довіреність на право управляти та розпоряджатися усім
майном (а.с. 65).
16 березня 2005 року відповідачі ОСОБА_4. та ОСОБА_3.
отримали витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, де у
примітці вказано, що "за заявою власника квартира заставляється"
(а.с. 61).
17 березня 2005 року був укладений між відповідачем ОСОБА_3,
який діяв від свого імені та від імені ОСОБА_4. та ОСОБА_1 і
ОСОБА_2. договір купівлі-продажу спірної квартири за 15 590 грн.,
посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального
округу ОСОБА_5 і зареєстрований в реєстрі за НОМЕР_1. та
зареєстрований у Комунальному підприємстві "Одеське міське бюро
технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" у
реєстрі права власності на нерухоме майно: реєстраційний номер
IНФОРМАЦIЯ_4 року, номер запису НОМЕР_2 в книзі 561пр-166(а.с. 8,
57).
1 жовтня 2005 року, зламавши вхідні двері, у спірну квартиру
увірвалися невідомі люди, які діяли в інтересах відповідачів
IНФОРМАЦIЯ_3. Вони проживали у квартирі у одній з кімнат постійно
більш місяця, зміняючись через певній час.
Лише після звернення зі скаргами до Суворовського РВ ці люди
залишили квартиру, що підтверджується відповіддю Суворовського РВ
ОМУ УМВС України в Одеській області від 09 листопада 2005 року
(а.с. 156- 158).
Відповідно до ст. 235 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
удаваним є
правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину,
який вони насправді вчинили.
Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для
приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили,
відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який
сторони насправді вчинили.
За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те,
що позивачі ОСОБА_4. та ОСОБА_3. не мали наміру продавати спірну
квартиру, оскільки іншого житла не мають. Насправді сторони по
справі мали на увазі та вчинили договір застави спірної квартири.
Тому договір купівлі-продажу квартири від IНФОРМАЦIЯ_1 року є
удаваним і у відповідності до положень ст. 235 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
має бути визнаним недійсним.
Отже право власності позивачів ОСОБА_4. та ОСОБА_3. на спірну
квартиру порушено і у відповідності до ст. 16 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
підлягає захисту судом способом визнання правочину
недійсним, відновлення становища, яке існувало до порушення та
визнання за ними права власності на квартиру.
Цей висновок відповідає вимогам ст. ст. 13, 15, 16, 202, 235,
572, 655 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, роз'ясненням Пленуму Верховного
Суду України "Про судову практику в справах про визнання угод
недійсними" від 28 квітня 1978 року (з наступними змінами),
викладеними у п. 14, та фактичними обставинам справи, які доведені
у судовому засіданні.
Відповідно до ст. 216 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
недійсний
правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з
його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана
повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на
виконання цього правочину, а в разі неможливості такого
повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні
майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість
того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Тому сторони за оспорюваним правочином мають бути приведені у
первісне становище: відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 слід зобов'язати
повернути позивачам
ОСОБА_4. і ОСОБА_3. спірну квартиру у власність, а позивачів
ОСОБА_4. та ОСОБА_3. - повернути відповідачам IНФОРМАЦIЯ_3
одержані за угодою гроші в сумі 15 590 грн.
Відповідно до ст. 13 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
цивільні права
особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного
законодавства.
При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від
дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю
або культурній спадщині.
Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати
шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися
моральних засад суспільства.
Колегія суддів вважає, що відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2.
набули право власності на спірну квартиру незаконно, зловживаючи
правом, що неприпустимо.
З урахуванням викладеного, первісний позов ОСОБА_1 є
необгрунтованим, незаконним і не підлягає задоволенню, і навпаки,
зустрічний позов ОСОБА_4.. ОСОБА_3. підлягає задоволенню, оскільки
є законним і обгрунтованим.
Невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та
незастосувания судом до правовідносин, які виникли між сторонами,
закону, а саме. ст. 216, 235. 572 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, у
відповідності до п. п. З, 4 ч; 1 ст. 309 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
є
підставою для скасування рішення суду першої інстанції й ухвалення
нового рішення про відмову у задоволенні первісного позову та
задоволенні зустрічного позову.
Керуючись ст. ст. 307 ч, 1 п. 2, 309 ч. 1 п. п. З, 4, 314,
316, 317 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
. колегія суддів судової палати у
цивільних справах апеляційного суду Одеської області.
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_3, задовольнити.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 29
листопада 2006 року скасувати .
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_3, третьої
особи. Відділу громадянства та реєстрації фізичних осіб
Суворовського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області про усунення
перешкод у користуванні жилим приміщенням та зобов'язання зняти з
реєстраційного обліку за квартирою відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_4, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2,
третьої особи, приватного нотаріуса Одеського міського
нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу
квартири недійсним .задовольнити.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу АДРЕСА_1, укладений
IНФОРМАЦIЯ_1 року між ОСОБА_3, який діяв від свого імені та від
імені ОСОБА_4 та ОСОБА_1 і ОСОБА_2, посвідчений приватним
нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 і
зареєстрований в реєстрі за НОМЕР_1, та зареєстрований у
Комунальному підприємстві "Одеське міське бюро технічної
інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості у реєстрі права
власності на нерухоме майно: реєстраційний номер IНФОРМАЦIЯ_4
року, номер запису НОМЕР_2 в книзі 561пр-166.
Привести сторони по договору купівлі-продажу квартири від
IНФОРМАЦIЯ_1 року
в первісне становище.
Зобов'язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які
проживають у АДРЕСА_3, передати АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_4
та ОСОБА_3.
Визнати за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 право спільної часткової
власності на АДРЕСА_1.
Зобов'язати ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які проживають у АДРЕСА_1,
повернути ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які проживають у АДРЕСА_3, одержані
за угодою гроші в сумі 15 590 грн.
Арешт на АДРЕСА_1, накладений ухвалою Суворовського районного
суду м. Одеси від 12.10.2005р. -скасувати.
Рішення суду апеляційної інстанції підлягає реєстрації у
Комунальному підприємстві "Одеське міське бюро технічної
інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" у реєстрі права
власності на нерухоме майно.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення,
але може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду
України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.