УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного
суду Вінницької області в складі:
Головуючого : Колоса С. С, Суддів : Iващука В. А., Ковальчука
О. В. При секретарі с / з : Цехмістер О. В. розглянула у
відкритому судовому засіданні в м. Вінниця " 30 " січня 2007 року
цивільну справу за апеляційними скаргамиОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Хмільницького міськрайонного
суду від 24 жовтня 2006 року за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання частково недійсним
свідоцтва про право на спадкове майно за законом, визнання
недійсним договору розподілу спадкового майна, розірвання договору
дарування, реальний розподіл спадкового майна, -
Встановила :
.ОСОБА_3та ОСОБА_4 звернулись з позовом до суду про визнаня
частково недійсним свідоцтва про право на спадкове майно за
законом, визнання недійсним договору розподілу спадкового майна,
розірвання договору дарування, реальний розподіл спадкового майна.
Свої вимоги мотивували тим, що IНФОРМАЦIЯ_1 помер їх батько
ОСОБА_7. після його смерті відкрилась спадщина на будинок АДРЕСА_1
та 21 712 простих іменних акцій. При оформленні спадщини у
нотаріальній конторі відповідачі уклали між собою договір
розподілу майна, при цьому їх від спадкування було усунуто. Згідно
угодиОСОБА_5 отримав у власність весь будинок, а ОСОБА_3 та
ОСОБА_6 21 712 імених акцій. В лютому 2005 рокуОСОБА_5подарував
належний йому будинок своїй дружині. Враховуючи, що порушено право
на
спадкове майно позивачів вони звернулись з позовом до суду та
просили їх вимоги задовольнити, а саме визнати частково недійсним
свідоцтво про право на спадкове майно за законом, визнати
недійсним договір розподілу спадкового майна, розірвати договір
дарування та провести реальний розподіл спадкового майна .
Рішенням Хмільницького міськрайонного суду від 24 жовтня 2006
року позов задоволено частково. Візнано частково недійсним
свідоцтво про право на спадщину за законом, встановлено факт
прийняття спадщини ОСОБА_4., ОСОБА_3., визнано недійсним договір
розподілу спадкового майна, визнано недійсним та розірвано договір
дарування міжОСОБА_3та ОСОБА_2, визнано право власності у
відповідних частках на будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_3., ОСОБА_3.,
ОСОБА_4.
В апеляційній скарзіОСОБА_3та ОСОБА_2 просять рішення суду
скасувати, ухвалити нове рішення, яким у вимогах позивачів
відмовити, мотивуючи тим, що судом порушено вимоги матеріально та
процесуального закону.
В апеляційних скаргах ОСОБА_3., ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_6.
просять рішення скасувати, а справу направити на новий судовий
розгляд, мотивуючи тим, що судом неповно досліджено матеріали
справи, дана неналежна оцінка доказам, що є в справі.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши
учасників процесу, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги
задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції
вірно дав оцінку зібраним по справі доказам та застосував норми
чинного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що IНФОРМАЦIЯ_1 помер
ОСОБА_7. Спадкоємцями являються ОСОБА_3., ОСОБА_3., ОСОБА_3.,
ОСОБА_4. та ОСОБА_6. Після смерті відкрилась спадщина на будинок
АДРЕСА_1 та на 21712 простих імених акцій ВАТ " Хмільницький
елеватор " номінальною вартістю 25 коп. (а. с. 32 - 44 ) .
Відповідно до ст.. 553 ЦК України спадкоємці за законом вправі відмовитись від
спадщини протягом шести місяців з дня її відкриття. З матеріалів
вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з дня відкриття спадщини та по
даний час проживають у спірному будинку, тобто фактично вступили в
управління та володіння спадковим майном .
Заява про відмову від спадкового майна надійшла 3 квітня 2004
року, а тому суд першої інстанції вірно визнав таку відмову
нечинною . Відповідачі отримали свідоцтво на спадщину
за законом 3 квітня 2004 року та в цей же день провели його
розподіл , а тому суд першої інстанції вірно визнав
зазначені свідоцтве недійсними, так як порушують право ОСОБА_3 та
ОСОБА_4 на майно, оскільки розподіл спадкового майна відповідно до
вимог ст.. 562 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, провадиться за згодою всіх спадкоємців за законом, а в
даному випадку проведено без участі позивачів, чим порушено їх
право .
Обгрунтовано визнано судом першої інстанції недійсним договір
дарування укладеним між міжОСОБА_3та ОСОБА_2. Підставою для
виникнення у ОСОБА_1 права власності на спірний будинок в договорі
дарування
зазначене свідоцтво про право власності на спадщину за
законом від 3 квітня 2004 року та договір розподіл спадкового
майна від цієї ж дати. Дані свідоцтва не відповідають діючому
законодавству та визнано судом нечинними, а тому в зв"язку з цим
договір дарування є незаконним, так як у ОСОБА_1 відсутнє право на
спірний будинок, а тому відсутнє можливість на розпорядження ним .
При розподіленні спадкового майна, а саме житлового будинку,
що розташований по АДРЕСА_1, в натурі судом враховано, що ОСОБА_5.
та ОСОБА_6 мають окреме житло, а інші спадкоємці ОСОБА_1, ОСОБА_4
та ОСОБА_3 проживають в спірному будинку, а тому визнано за ними
право на будинок в частинах згідно третього варіанту і стягнуто на
користь інших спадкоємців грошову компенсацію за належну їм долю в
спадковому майні.
Цінні папери розподілено між спадкоємцями у рівних частинах .
Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний
суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої
інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у
суді першої інстанції. В апеляційній скарзі ОСОБА_3 та ОСОБА_2
просять скасувати рішення суду першої інстанції та направити
справу на новий судовий розгляд. Стаття 311 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
дає виключний перелік підстав для скасування рішення
суду і передачі справи на новий судовий розгляд. В скарзі відсутні
будь - які підстави передбачені зазначеною нормою закону.
Iнші твердження викладені в скаргах висновку суду першої
інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає, що
підстав для задоволення їх не має, а рішення суду слід залишити
без змін .
Керуючись ст.. ст.. 307, 308, 314,315 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів, -
Ухвалила :
Апеляційну скаргуОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
ОСОБА_6 - відхилити .
Рішення Хмільницького міськрайонного суду від 24 жовтня 2006
року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення .
Протягом двох місяців з дня проголошення на ухвалу може бути
подана касаційна скарга до Верховного Суду України .