АПЕЛЯЦIЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТI
                              УХВАЛА
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
     22 січня 2007 року.  м. Одеса
     Колегія   судців   судової   палати   у   цивільних   справах
апеляційного суду Одеської області в складі:
     головуючого - Станкевича В.А.
     суддів  - Варикаші О.Д.
     - СтупаковаОА.
     при секретарі - Переверзевій Н.В.
     розглянувши у відкритому судовому засіданні  цивільну  справу
за позовом ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про  визнання  права  власності  на
1/2 частини спільно нажитого майна та  поділ  його  в  натурі,  за
позовом
     ОСОБА_3 до ОСОБА_2  про  поділ  сумісно  нажитого  майна,  за
апеляційною   скаргоюОСОБА_1,   ОСОБА_2,   ОСОБА_3   на    рішення
Біляївського районного суду Одеської області від  29  травня  2006
року,-
                           встановила:
     ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій  просить
визнати за нею право власності на 1/2 частину спільно  нажитого  з
відповідачем майна та розділити його в натурі.
     Свої вимоги  мотивує  тим,  що  28.08.01р.  разом  з  ОСОБА_2
приїхала з Кіровоградської обл. вАДРЕСА_1, де за її  власні  кошти
придбали на ім'я відповідача будинок, розташований по АДРЕСА_2, що
складався з однієї жилої кімнати. До вересня 2005 року  вони  жили
однією сім'єю, вели спільне господарство, відповідач розлучився  з
дружиною. На  спільні  кошти  провели  переобладнання  в  будинку,
збудували гараж, кімнату над  ним,  сарай,  літню  кухню,  підвал,
ванну кімнату, газифікували будинок, провели телефон, покрили двір
бетонним  мощінням,  побудували   пасічний   будинок,   встановили
огорожу, а також придбали  :  телевізор  "Електрон"  -  200  грн.,
холодильник "Ока" - 300 грн., кухонний  гарнітур  -  760  грн.,  З
ліжка - 1420 грн., 2 мопеда -2400 грн., дизтопливо (300 л.) - 1080
грн., 2 газові плити - 760 грн., газовий котел - 840 грн.,  газову
колонку - 420 грн. також мають в господарстві 18. курей, пасіку  з
58 бджолосімей, 29 бідонів меду по 52 кг. в кожному:
     Вважаючи себе співвласником вказаного майна позивачка просить
виділити їй в натурі 1/2 частину будинку, згідно висновку  судової
будівельно-технічної експертизи для 1-га співвласника, а також:  9
курей, мопед, 2 односпальних ліжка, холодильник, 14 бідонів  меду,
телевізор, збільшити її частину на 15 тис. грн., витрачених нею на
придбання будинку.
     З  аналогічним  позовом  до  відповідача  звернулась  і  його
колишня дружина ОСОБА_3 При цьому вона посилається  на  те,  що  з
16.10.76 року перебувала у шлюбі з
     Справа НОМЕР_122ц-549/2007 р.   Категорія: ЦП 5
     Головуючий у першій інстанції Крапкова СВ.
     Доповідач - Станкевич В.А.
     відповідачем, який було розірвано за його позовом  27.05.2003
року. Але за  час  сумісного  проживання  вони  на  спільні  кошти
придбали  спірний  будинок  з  надвірними  спорудами,   до   якого
прибудували  кімнату,  збудували  гараж  з   побутовою   кімнатою,
газифікували та  телефонізували  будинок,  встановили  огорожу  та
побудували теплицю, а також в 1997 році придбали  пасіку,  в  1992
р. - телевізор "Електрон", в 2001 р. - газовий  котел,  плитку  та
колонку, мопеди "Ямаха" і "Електрон",  кухонний  набір,  ліжко  та
холодильник "Ока".
     Вважаючи, що  це  майно  є  їх  спільною  сумісною  власністю
просить розділити його і виділити в натурі:  1/2  частину  будинку
для 1-го співвласника, мопед " Ямаха", холодильник  "Ока",  ліжко,
телевізор "Електрон".
     Відповідач в судовому засіданні  позовні  вимоги  ОСОБА_1  не
визнав, а з позовом ОСОБА_3 погодився. При цьому він  пояснив,  що
спірний будинок придбав 28.08.2001 р. разом з дружиною  ОСОБА_3  В
будинку залишились ліжка, шафи, холодильник, газова плита,  диван,
письмовий та кухонний стіл, а мопеди, телевізор, пасіку  та  різні
будівельні  матеріали  перевіз  з  Кіровоградської  обл.  Разом  з
дружиною на спільні кошти  побудували  надвірні  споруди,  провели
роботу по благоустрою будинку та двору, а ОСОБА_1 жила  в  будинку
на правах квартиронаймача.
     Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від  29
травня_2006  року  позовні  вимогиОСОБА_1  до  ОСОБА_2  задоволені
частково. Суд прийняв рішення: визнати за ОСОБА_1 право  власності
на 1/2 частину будинку, розташованого в АДРЕСА_1АДРЕСА_2, виділити
їй в натурі: частину коридору 1-1 площею 2.7 кв. м.  -  455  грн.,
санвузол 1-2 площею 2.6 кв. м. - 438 грн., кухню 1-3  площею  11.6
кв. м. -1955 грн., жилу кімнату 1-4 площею 8.8 кв. м. - 1483 грн.,
інженерні комунікації "И" -1194 грн., погріб "Б" - 959 грн., сарай
"В" - 839 грн. ворота "З" - 402 грн., частину огорожі  1:2  -  375
грн., а всього дійсною вартістю 9233 грн.;
     визнати за ОСОБА_2 право власності на  1/2  частини  будинку,
розташованого в АДРЕСА_1АДРЕСА_2, виділити йому в натурі:  частину
коридору 1-1 площею 2.7 кв. м. - 455 грн., жилу кімнату 1-5 площею
19.8 кв. м. - 3339 грн., гараж "Е" - 4854 грн., літню кухню - 1295
грн., вбиральню "Г" -556 грн., частину огорожі 1:2  -156  грн.,  а
всього дійсною вартістю 12145 грн.;
     вхід в виділену частину  ОСОБА_1  організувати  в  приміщенні
1-1;
     вхід в. виділену частину  ОСОБА_2  здійснювати  через  вхідні
двері в приміщенні
     1-і;
     покласти на  ОСОБА_1  виконання  робіт  по  переобладнанню  в
будинку : розібрати вікно в приміщенні 1-1 - 15.51 грн., розібрати
кладку під цим вікном - 31 грн. 88 коп., встановити нові  двері  в
приміщенні 1-1 - 587 грн. 30 коп., пробити двері  між  приміщенням
1-3 та 1-4 - 33 грн. 59 коп., встановити двері  від  розбірки  між
приміщенням 1-3 та 1-4 - 49 грн. 71 коп., а  всього  вартістю  718
грн.;
     покласти на  ОСОБА_2  виконання  робіт  по  переобладнанню  в
будинку : розібрати двері між приміщенням 1-1 та 1-4  з  передачею
їх 1-му співвласнику;  закласти  дверний  проріз  між  приміщенн91
коп., а всього_вартістю 572 грн.;
     виділити ОСОБА_1 в користування ізольовану  земельну  ділянку
площею 484 кв.  м.,  розташовану  у  лівої  бокової  межі,  згідно
додатку НОМЕР_12, вхід на яку організувати через існуючі ворота  в
огорожі 1:2 з виходом на АДРЕСА_2;
     виділити ОСОБА_2 в користування ізольовану  земельну  ділянку
площею 484 кв.м., розташовану біля правої бокової  межі,  вхід  на
яку згідно додатку НОМЕР_12, організувати в огорожі 1:2 з  виходом
на АДРЕСА_2;
     залишити  в  спільному  користуванні  співвласників   ділянку
спільного користування шириною 1 м., розташовану вздовж зовнішньої
стіни приміщення 1-5 зі сторони лівої межі ділянки, що знаходиться
в користуванні 1-го співвласника, для проведення  ремонтних  робіт
II співвласником;
     стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різницю  в  долях  1456
грн., різницю в вартості робіт по переобладнанню в будинку 73 грн.
та вартість експертизи - 550 грн., а всього 2079 грн.
     В  іншій  частині  позову  ОСОБА_1  відмовлено.    Додатковим
рішенням Бяляївського  районного  суду  Одеської  області  від  18
серпня 2006 року в позові ОСОБА_3 до  ОСОБА_2  про  поділ  сумісно
нажитого майна відмовлено.
     В  апеляційній  скарзіОСОБА_1  ставиться  питання  про  зміну
рішення суду.В апеляційній скарзі  ОСОБА_2  просить  рішення  суду
скасувати і ухвалити нове рішення, яким  відмовити  в  задоволенні
позову ОСОБА_1 в повному обсязі.
     В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати і
ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.
     Розглянувши матеріали справи, заслухавши  доповідача,  доводи
апеляційних  скарг,  перевіривши  законність   і   обгрунтованість
рішення суду в межах позовних вимог і доводів  апеляційних  скарг,
судова колегія вважає, що апеляційні скарги  ОСОБА_1,  ОСОБА_2  та
ОСОБА_3 підлягають задоволенню частково.
     В судовому засіданні було правильно встановлено, що  28.08.01
р. згідно договору- купівлі-продажу (а.с.  7)  ОСОБА_2  придбав  у
ОСОБА_5 будинок, розташований вАДРЕСА_1
     Згідно рішення Хлібодарської селищної радиНОМЕР_1  (а.с.  42)
вказаному  будинку  присвоєно  номерНОМЕР_2  і  він  числиться  за
ОСОБА_2 (а.с. 111).
     З розписки ОСОБА_5 (а.с. 84)  вбачається,  що  при  укладенні
договору купівлі-"продажу 28,08.01 року він одержав від ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 за будинок 3000 доларів США, при цьому ОСОБА_1 відрахувала
гроші, а ОСОБА_2 їх вручив.
     Згідно довідки сільської ради НОМЕР_3 ОСОБА_1 з  серпня  2001
року по вересень 2005 року проживала з ОСОБА_2  однією  сім'єю  та
вели спільне господарство (а.с.9), у  спірному  будинку  прописана
дочка позивачки разом з чоловіком та , дитиною (а. с. 8).
     Допитані  в  судовому  засіданні  свідки   підтвердили   факт
проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім'єю  на  момент  придбання
будинку.
     Так, свідок ОСОБА_7 (депутат  сільської  ради)  пояснила,  що
знає ОСОБА_1 та . ОСОБА_2 з моменту їх приїзду в село  як  сімейну
пару, вони разом господарювали в будинку, газифікували  його;  акт
опису майна від 25.10.05 року вона складала візуально та  зі  слів
ОСОБА_1, так як ОСОБА_2 їх в будинок не впустив (а.с. 168,169).
     Свідок  ОСОБА_8  пояснила,  що  до  купівлі  будинку  ОСОБА_1
декілька разів приїздила разом з ОСОБА_2, оглядала його,  а  після
переїзду відповідач  представив  ОСОБА_1  як  свою  дружину.  Вони
придбали не великий будинок, побудували гараж з кімнатою на верху,
добудували кімнату в будинку, вели спільне господарство, а зі слів
ОСОБА_1 їй відомо, що будинок вони  придбали  за  її  гроші  (а.с.
170-173).
     Свідок ОСОБА_9 пояснила, що ОСОБА_1 виїхала разом з ОСОБА_2 з
Кіровоградської  обл.  до  Одеської  обл.,  де  придбали  будинок,
провели  будівництво  в  ньому,  жили  однією  сім'єю,   займались
пасікою, а вона декілька разів зупинялась у них, коли приїздила до
лікарні в м.Одесу (а.с. 174-177).   Свідок ОСОБА_10  пояснила,  що
знає ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з моменту їх  переїзду  в  АДРЕСА_1,  саме
вона дала їм адресу продавця спірного будинку, в якому вони  після
купівлі жили  однією  сім'єю,  провели  реконструкцію,  побудували
надвірні споруди,  спільно  займались  городом  та  пасікою  (а.с.
177-179).
     Свідок ОСОБА_11 пояснив, що ОСОБА_2 познайомив його з ОСОБА_1
як зі своєю дружиною, вони разом приїздили до нього за медогонкою,
займались пасікою, до придбаного будинку добудували кімнату,  а  в
дворі - гараж та сарай (а. с. 179-180).
     Свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 пояснили, що ОСОБА_1  та  ОСОБА_2
залишили свої сім'ї в АДРЕСА_3 і в 2001  році  виїхали  в  Одеську
обл.,   v   після   чого   перевезли   туди   різне   майно    (а.
181-183V199-200).
     Враховуючи викладене суд першої інстанції дійшов  правильного
висновку, що з серпня 2001 року по вересень 2005 року ОСОБА_1 жила
 в спірному будинку не на  правах  квартиронаймача,  як  стверджує
відповідач, а перебувала з ОСОБА_2 у фактичних шлюбних відносинах,
жили однією сім'єю, вели спільне господарство. Це  стало  причиною
звернення відповідача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 з позовом про  розірвання
шлюбу.
     Рішенням Новоукраїнського місцевого суду Кіровоградської обл.
від 2.04.03 року вказаний позов було задоволено (а.с.115).
     Доводи  ОСОБА_3  стосовно  того,  що  спірний  будинок   вона
придбала разом з відповідачем і до цього часу живуть однією сім'єю
спростовуються не тільки поясненнями свідків в судовому  засіданні
про те, що її в будинку вони ніколи не  бачили,  але  й  довідками
сільської радиНОМЕР_5 (а.с. 56) таНОМЕР_6 (а.с. 62),  згідно  яких
ОСОБА_3 на території Хлібодарської селищної  ради  в  АДРЕСА_1  не
зареєстрована і ніколи не проживала.
     Згідно   довідки   НОМЕР_4   Рівнянської    сільської    ради
Кіровоірадськогобласті ОСОБА_3 постійно проживає в  АДРЕСА_4  (а.с
83). Вказаний будинок числиться за відповідачем ОСОБА_2 (а.с  54).
В позовній  заяві  до  суду  (а.с.  26)  і  в  протоколі  судового
засідання (а.с. 87 об.) також нею вказана ця адреса.
     За таких обставин суд обгрунтовано вважав  посилання  ОСОБА_3
на сумісне проживання з відповідачем і придбання за спільні  кошти
у спірному будинку голослівними та не прийняв їх до  уваги,  як  і
пояснення їх сина ОСОБА_14  в  судовому  засіданні,  так  як  вони
суперечать дослідженим доказам, а він особисто  заінтересований  в
позитивному для батьків рішенні по справі.
     Оскільки в судовому засіданні було  встановлено,  що  спірний
будинок купували разом ОСОБА_1  та  ОСОБА_2  суд  обгрунтовано  не
прийняв до уваги пояснення свідка ОСОБА_15 про те,  що  її  батько
ОСОБА_5 одержав гроші від ОСОБА_2, а ОСОБА_1 при цьому присутня не
була (а.с. 107-109).
     При цьому  суд  врахував  не  тільки  розписку  ОСОБА_5,  яка
спростовує ці пояснення, але й свідчення IНФОРМАЦIЯ_1  ОСОБА_16  в
судовому засіданні про те, що розписка була  підписана  ОСОБА_5  в
приміщенні  сільської  ради,   зі   змістом   розписки   він   був
ознайомлений і згодний (а.с. 166-167).
     Договір купівлі-продажу будинку  в  м.  Кіровоград  чоловіком
позивачки ОСОБА_17 3.03.99 року підтверджує доводи ОСОБА_1, що  на
придбання спірного будинку у неї були особисті кошти (а.с. 114).
     За   таких   обставин,   суд   обгрунтовано   зазначив,    що
будинокАДРЕСА_2 являється спільною сумісною власністю  ОСОБА_1  та
ОСОБА_2
     Визначаючи частки сторін (ОСОБА_1 та  ОСОБА_2)  в  ньому  суд
вважав їх рівними. При цьому суд виходив з  того,  що  сторони  не
надали докази, які б свідчили про те, що на придбання будинку були
витрачені тільки кошти одного з них і яка саме сума, а   квитанції
на придбання будівельних матеріалі в період  з  12.09.01  року  по
23.11.02 року
     (а.с. 127-154) вказують на те, що  реконструкція  будинку  та
будівництво надвірних споруд велось ОСОБА_1 та  ОСОБА_2  в  період
сумісного проживання.
     Здійснюючи  розділ спірного  будинку  та  визначаючи  порядок
користування земельною  ділянкою  суд  прийняв  до  уваги  рішення
Хлідобарської   селищної   радиНОМЕР_7,   яким   було    узаконено
реконструкцію  та  будівництво  у  вказаному  будинку  (а.с.  24),
рішенняНОМЕР_8,  яким  було  надано   дозвіл   на   переобладнання
житлового  будинку  (а.с.  81),  а  також  висновок  експерта  від
24.12.05 року (а.с. 64-69) і вважав можливим  виділити  ОСОБА_1  в
натурі 1/2 частину будинку загальною площею 25.7 кв. м.,  жилої  -
8.8  кв.  м.  (частина  для  першого  співвласника),  а  також   в
користування відповідну частину земельної ділянки.
     Iншу частину будинку з надвірними спорудами загальною  площею
22.5 кв. м., жилої -19.8  кв.  м.  суд  вважав  можливим  виділити
відповідачу ОСОБА_2, а також відповідну частину земельної ділянки.
     Оскільки  доля  відповідача  перевищує  долю  позивачки,  суд
прийняв правильне рішення про  стягнення  з   ОСОБА_2  на  користь
ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 1456 грн..
     Роботи,  необхідні  для  переобладнання  будинку,  поклав  на
обидві сторони, а так як вартість робіт, згідно висновку експерта,
які повинна виконати позивачка більша на 73 грн., вказану  різницю
стягнув з відповідача на її користь.
     Суд також  обгрунтовано  визначив  порядок  користування  між
сторонами земельною
     ділянкою площею 0.09 га і  виділив  сторонам  в  користування
конкретні земельні ділянки площею по 484 кв. м. кожному, а ділянку
вздовж стіни приміщення 1-5, шириною 1  м.  залишити  в  спільному
користуванні сторін.
     Межі земельних ділянок встановив згідно додатку  НОМЕР_12  до
висновку експерта. Крім того  з  пояснень  відповідача  ОСОБА_2  в
судовому  засіданні  вбачається,  що   частина   майна,   на   яку
претендують позивачки, він придбав разом з будинком  у  ОСОБА_5  і
позивачки цю обставину нічим  не  спростували.  Вказані  пояснення
відповідача суперечать його позиції про визнання позову  колишньої
дружини, що вказує -на те, що він діє навмисно, намагаючись  таким
чином  позбавити  ОСОБА_1  права  на  будь-яке  спільне  майно,  а
звернення ОСОБА_3 з позовом до  суду  8.12.05  року,  тобто  після
подачі  позовної  заяви  ОСОБА_1,  вказує  на  те,   що   вона   з
відповідачем діє спільно і з одною метою.
     Виходячи з  викладеного  суд  першої  інстанції  обгрунтовано
дійшов до висновку, що на  момент  придбання  будинку  ОСОБА_3  та
ОСОБА_2 жили  окремо,  в  різних  населених  пунктах  і  областях,
спільне господарство не вели, так як відповідач створив нову сім'ю
з ОСОБА_1, позивачка не надала докази які б свідчили про її участь
в купівлі спірного будинку за сумісні з відповідачем кошти, а тому
підстав для задоволення позову ОСОБА_3 в  частині  поділу  будинку
суд не знайшов.'
     Між тим суд відмовив обом позивачкам в задоволенні позову про
поділ  рухомого   майна:   меблів,   побутової   техніки,   курей,
дизтоплива,  транспортних  засобів  (мопедів),  меду  та   будинку
пасічника, мотивуючи тим, що  вони  не  надали  суду  доказів  про
дійсну вартість вказаного майна, наявність його в натурі та  місце
знаходження на момент розгляду справи.
     Однак  з  таким  висновком  суду  погодитись  не  можливо   з
наступних підстав. Згідно ч. 1 п.  5  ст.  311  ЦПК  рішення  суду
підлягає скасуванню з направленням справи на новий  розгляд,  якщо
суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був  і  не  міг  бути
усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
     Суд першої  інстанції  в  рішенні  зазначив,  що  з  пояснень
відповідача  ОСОБА_2  вбачається,  що  частина   майна,   на   яку
претендують позивачки, він придбав разом з будинком у ОСОБА_5
     Крім того  і  матеріалами  справи  підтверджується  наявність
частки  спірного  майна  а  саме:   талоном   на   модель   мопеда
"Ямаха"НОМЕР_9 (а.с. 32);  телевізора  "Електрон"  від_  4.04.1992
року (ас. 33); ветеринарно-санітарним  паспортом  домашніх  тварин
НОМЕР_10 (а.с  34-41), в якому вказані бджоли; довідкою заступника
голови    державної    адміністрації,    начальника     управління
агропромислового розвитку НОМЕР_11, що ОСОБА_2 в 2005 році одержав
державну підтримку за  наявності  бджоло  сім'ї-60  бджолосімей  в
розмірі 564 грн; 80 коп (а.с. 117); довідкою від  12.01.2006  року
про узгодження встановлення 2-го опалювального очагу  в  житловому
буд.АДРЕСА_2 (а.с. 55); інструкцією кухонного набору  з  позначкою
власника  торгового  підприємства,  що  набір   придбала   ОСОБА_1
14.03.2005 року (а.с. 73-74); відповіддю,  даною  на  запит  суду,
генеральним директором СМТ "Волсстрой" ТОВ в  якій  зазначено,  що
вартість    установки    абонентського    телефону     разом     з
будівельно-монтажними  роботами  в   буд.АДРЕСА_2   складає   1200
грн.(а.с. 75); довідкою директора ринка, що вартість на 20.11.2005
року складає: мед-15 грн.- 1 кг., куриця - 35 грн.
     На підставі викладеного колегія суду дійшла до  висновку,  що
суд  першої  інстанції   розглянув  не  всі  вимоги,  тому  вважає
необхідним  скасувати   рішення   БIляївського    районного   суду 
Одеської області від 29 травня 2006 року в  частині  відмови  обом
позивачкам в задоволенні позову про поділ рухомого майна:  меблів,
побутової техніки,
     курей,  дизтоплива,  транспортних  засобів  (мопедів),  меду,
будинку пасічника та направити
     справу в цієї частині на новий розгляд.
     Керуючись ст. ст. 304, 307, ч 1 п. 5 ст. 311, 313, 314,  316,
317, 319 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         ,судова колегія,
                            ухвалила:
     Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 -  задовольнити
частково.
     Рішення Біляївського районного суду Одеської області  від  29
травня 2006 року -скасувати в частині відмови  обом  позивачкам  в
задоволенні позову про поділ  рухомого  майна:  меблів,  побутової
техніки, курей, дизтоплива, транспортних засобів (мопедів),  мёду,
будинку пасічника і справу цій частині направити на новий  розгляд
до того ж суду іншим складом суду.
     В іншій частині рішення залишити без змін.
     Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з  моменту  її
проголошення, однак може бути оскаржена шляхом  подачі  касаційної
скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до  суду
касаційної інстанції