РIШЕНЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року листопада місяця "13" дня колегія суддів судової
палати у
цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки
Крим у складі:
Головуючого, судді: Курської А.Г.
Суддів: Горбань В.В.
Філатової Є.В.
При секретарі: Бахтагарєєвій М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті
Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ
"СімСітіТранс", 3 особи -ОСОБА_2, ОСОБА_3, про відшкодування
матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ТОВ
"СімСітіТранс" на рішення Київського районного суду м. Сімферополя
АРК від 20.02.2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
2 листопада 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ТОВ "СімСітіТранс" про відшкодування матеріальної та моральної
шкоди. Вимоги мотивовані тим, що вона являється власником
автомобілю Мерседенс бенц 4080, держномер НОМЕР_1. 10 серпня 2004
року у 14 годин ЗО хвилин на проспекті Вернадського - Ялтинська
об'їзна з її автомобілем зіткнувся автобус Узотойол,
держномерНОМЕР_2, під управлінням ОСОБА_2, що знаходиться в
трудових відносинах з відповідачем по справі ТОВ "СімСітіТранс".
ОСОБА_2. був визнаний винним в скоєнні дорожньо-транспортної
пригоди, що підтверджується постановою Київського районного суду
м. Сімферополя від 16 вересня 2004 року. У результаті
дорожньо-транспортної пригоди її автомобілю спричинені
пошкодження, чим позивачці спричинено матеріальну шкоду в розмірі
3180,67 грн. Також зазначає, що в зв'язку з пошкодженням її
автомобілю вона припинила його експлуатацію, що порушило її
звичайний спосіб життя, вона була позбавлена можливості вільно, на
свій розсуд, відвідувати своїх родичів, друзів, що спричиняло їй
моральні страждання. Просить стягнути з відповідача моральну шкоду
на її користь в розмірі 3100 грн. В процесі розгляду справи
позивачка уточнила позовні вимоги в частині розміру матеріальної і
моральної шкоди і просила стягнути матеріальну шкоду в розмірі
4459 грн 28 коп та моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.
Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 20
лютого 2006 року позов задоволено частково. Стягнуто з товариства
з обмеженою відповідальністю "СімСітіТранс" на користь ОСОБА_1
4120 грн. 28 коп. у відшкодування матеріальної шкоди, 3500 грн. у
відшкодування моральної шкоди, судові витрати на проведення
автотоварознавчої експертизи у сумі 330 грн., витрати по сплаті
державного мита у сумі 59 грн. 78 коп., а усього 8009 грн.78 коп.
У решті позову про відшкодування моральної шкоди відмовлено.
В апеляційній скарзі ТОВ "СімСітіТранс" просить рішення суду
скасувати з ухваленням нового рішення по суті заявлених вимог,
посилаючись
Справа № 22-ц-6171/2006 р. Головуючий суду першої інстанції
Козленко В.В.
Доповідач Горбань В.В.
на порушення норм матеріального і процесуального права, на
неповне з'ясування матеріалів справи, які мають суттєве значення
для вирішення спору, на невідповідність висновків суду фактичним
обставинам справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи,
обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення
позивачки, її представника та представників відповідача, колегія
суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з
наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову про
відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд першої
інстанції виходив з того, що така шкода була заподіяна позивачці
внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія ОСОБА_2, який
керував автобусом "Узотойол", що належить відповідачеві ТОВ
"СімСітіТранс", тому він повинен нести відповідальність за
заподіяну шкоду. При цьому суд визнав, що вина водія ОСОБА_2. у
скоєні дорожньо-транспортної пригоди встановлена постановою судді
Київського районного суду м. Сімферополя від 16 вересня 2004 року.
Колегія суддів погоджується з висновком суду відносно того,
що з вини водія, який знаходився в трудових відносинах та управляв
автобусом, що належить ТОВ "СімСітіТранс", позивачці спричинена
матеріальна та моральна шкода. Разом з тим із висновками суду щодо
розміру відшкодування матеріальної та моральної шкоди позивачці
погодитися не можна, оскільки вони не відповідають обставинами
справи.
З матеріалів справи вбачається, що в результаті
дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 10.08.2004 року з
вини водія ОСОБА_2, який під час виконання своїх трудових
обов'язків управляв автобусом "Узотойол", що належить ТОВ
"СімСітіТранс", не вжив заходів безпеки руху та не вибрав безпечну
дистанцію і на перехресті з Ялтинською об'їзною дорогою допустив
зіткнення із автомобілем, що рухався спереду у попутному напрямі з
автомобілем "Мерседес бенц" держномерНОМЕР_3 під управління
водіяОСОБА_3., що належав на праві власності позивачці ОСОБА_1,
чим останньої заподіяна шкода.
Згідно з постановою Київського районного суду м. Сімферополя
від 16 вересня 2004 року ОСОБА_2. визнаний винним у скоєнні
адміністративного правопорушення 10.08.2004 року за ст. 124 КоАП
України ( 80731-10 ) (80731-10)
і йому призначено стягнення у вигляді штрафу
(а.с. 12).
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до правильного
висновку, що ДТП сталася з вини водія ОСОБА_2, який керував
автобусом "Узотойол", що належить ТОВ "СімСітіТранс", в результаті
якої автомобілю позивачці заподіяні механічні пошкодження.
Відповідно до висновків авто-товарознавчої експертизи сума
матеріальної шкоди, заподіяної в результаті пошкодження автомобіля
позивачці, складає 3 249 грн. 63 коп.
Цю суму суду слід було стягнути з відповідача. Суд першої
інстанції помилково дійшов до висновку, що відлягає стягненню
вартість відновлювального ремонту автомобіля, що складає 4 120
грн. 28 коп, оскільки зазначена величина не відповідає розміру
фактично спричиненної шкоди і не враховує строку експлуатації,
фактичного зносу, ринкової вартості автомобілю та інших
параметрів, які впливають на суму шкоди.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне
зменшити суму матеріальної шкоди до 3 249 грн. 63 коп.
Стягуючи моральну шкоду згідно зі ст. ст. 23, 1167 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, суд першої інстанції виходив із того, що в результаті
цієї дорожньо-транспортної пригоди, позивачці була спричинена
моральна шкода, яку суд оцінив в сумі З 500 грн., оскільки у
зв'язку з пошкодженням автомобілю позивачка тривалий час не могла
користуватися ним, який був джерелом її прибутку, що вимагало від
неї додаткових зусиль для організації свого життя.
З такими висновками суду колегія суддів погоджується, але
вважає можливим зменшити розмір моральної шкоди з 3 500 грн. до
1000 грн,, вважаючи цю суму достатньою для компенсації перенесених
позивачкою моральних страждань.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
під час
розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє
законність і обгрунтованість рішення суду першої" інстанції в
межах доводів апеляційної скарги.
Всупереч вимогам ст. 60 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
відповідач не
надав доказів, які б могли спростувати висновки викладені в
рішенні суду першої інстанції.
Що стосується доводу відповідача про недоведення та
відсутність доказів вини водія ОСОБА_2. у ДТП, то він
спростовується постановою про притягнення останнього до
адміністративної відповідальності.
Відповідно до частини 4 статті 61 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
постанова суду у справі про адміністративне правопорушення
обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові
наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з
питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, суд першої інстанції обгрунтовано посилався на
дану постанову суду як на безумовний доказ факту винності саме
водія ОСОБА_2. у наслідках дорожньо-транспортної пригоди
Доводи апеляційної скарги про те, що суд неповно з'ясував
обставини справи та не дав належної оцінки доказам, а тому
необгрунтовано задовольнив вимоги позивача про відшкодування
матеріальної і моральної шкоди, є безпідставними.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував
обставини справи та дав належну оцінку всім доказам, висновкам
експертиз згідно зі ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, а
в рішенні навів переконливі доводи на обгрунтування своїх
висновків.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 304, п. 3 ч.
1 ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів
ВИРIШИЛА:
Апеляційну скаргу ТОВ "СімСітіТранс" задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної
Республіки Крим від 20 лютого 2006 року змінити, виклавши її
резолютивну частину у такій редакції:
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю
"СімСітіТранс" на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної
шкоди 3 249 грн. 63 коп., у відшкодування моральної шкоди 1000
грн., витрати на проведення автотоварознавчої експертизи - 330
грн., витрати по сплаті державного мита - 59 грн.50 коп., а усього
4 668 грн. 13 коп. В решті позову відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту
його проголошення.
Рішення може бути оскаржено протягом двох місяців з дня
набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної
інстанції.