Справа № 22- 6888 \ 06 Головуючий у 1  інстанції  Стародубцев
O.K.
     Категорія - 23 Доповідач Дем*яносов MB.
 
                             РIШЕННЯ
     Iменем України
     2006 року жовтня місяця " 20 " дня Колегія суддів судової
     палати  в  цивільних  справах  Апеляційного  суду   Донецької
області
     у складі: Головуючого Новікової Г.В. .
     Суддів Єлгазіної Л.П.,
     Дем*яносова М.В.
     при секретарі Степановій I.М.
     розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті  Донецьку
цивільну  справу  за   апеляційною   скаргою   ОСОБА_1на   рішення
Ленінського районного суду м Донецька від 8 червня  2006  року  по
справі за позовом ОСОБА_1до закритого  акціонерного  товариства  "
Донецьксталь"-металургійний завод" про відшкодування  матеріальної
і моральної шкоди .
     Заслухавши доповідача, пояснення сторін , перевіривши  доводи
скарги за матеріалами справи.
 
                           ВСТАНОВИЛА:
     ОСОБА_1 в аппеляційній скарзі оспорює обгрунтованість рішення
Ленінського районного суду м. Донецька від 8 червня 2006 року яким
йому було відмовлено в задоволені позову до ЗАТ  "  Донецьксталь"-
металургійний завод " про відшкодування матеріальної  і  моральної
шкоди і просить його скасувати та постановити  нове  рішення  яким
задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
     Доводи  скарги  зводяться  до  того,  що  висновки  суду   не
відповідають   фактичним    обставинам    справи.    Вважає,    що
дорожньо-транспортна пригода яка мала місце  6  травня  2005  року
сталася саме з вини водія  ОСОБА_2,  який  керуючи  автомобілем  "
КРАЗ-6510", рухаючись на ньому по вулиці Лівобережна в м. Донецьку
виконуя маневр повороту  вправо  не  переконався  в  небезпечності
своїх дій тим самим грубо порушив п. 10.1" Правил дорожнього  руху
" внаслідок чого сталося зіткнення  транспортних  засобів  і  його
автомобіль " ВАЗ-2107" отримав механічні пошкодження, йому  самому
спричинена моральна шкода.  Просив  стягнути  на  його  користь  з
відповідача ЗАТ " Донецксталь"-металургійний завод" як  володільця
джерела підвищеної небезпеки матеріальну шкоду 5122 грн. 77  коп.,
моральну шкоду 5000 грн. та судові витрати в сумі 301 грн.
     Апеляційний  суд  вважає,  що  апеляційна   скарга   підлягає
задоволенню, рішення  суду  слід  скасувати  та  постановити  нове
рішення яким частково  задовольнити  позовні  вимоги  ОСОБА_1  про
відшкодування матеріальної і моральної шкоди з наступних підстав.
     Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1  суд  першої
інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів того,  що
саме водій ОСОБА_2 порушив правила дорожнього руху в наслідок чого
позивачеві була завдана матеріальна і моральна шкода.
     Однак з таким висновком суду  погодитися  неможливо  оскільки
він не відповідає фактичним обставинам справи. При вирішенні спору
суд не надав належної оцінки доказам які є у справі.
     Згідно вимог ст.  1166  ЦК  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
        ,  майнова
шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями  чи  бездіяльністюб
особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а  також
шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується
в повному обсязі особою, яка її завдала.
     Як вбачається із оглянутого в  судовому  засіданні  протоколу
про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 06 травня 2005 року  о
10.00 годині, керуючи автомобілем КРАЗ ,  державний  реєстраційний
номер    НОМЕР_1,    який    належить    відповідачеві    ЗАТ    "
Донецьксталь-металургійний завод", з  яким  ОСОБА_2  знаходився  в
трудових відносинах, рухався на ньому по вул.  Лівобережній  в  м.
Донецьку, при зміні напрямку  руху  не  переконався,  що  це  буде
безпечним і не стоврить перешкод або  небезпеки  іншим  участникам
дорожнього  руху,  почав  поворот  вправо  та  скоїв  зіткнення  з
автомобілем "ВАЗ-2107" державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який
належить і під  керуванням  ОСОБА_1  в  наслідок  чого  автомобілю
позивача  були   спричинені   механічні   ушкодження.   Постановою
Будьонівського районного суду м. Донецька від 19 вересня 2005 року
провадження по справі про адміністративне правопорушення  відносно
ОСОБА_2 за ст. 124 КупАП було закрите з не реабілітующих  підстав,
а у зв*язку з  спливом  строків  притягнення  до  адміністративної
відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП.
     Згідно схеми до протоколу про адміністративне  правопорушення
вбачається, що автомобіль КРАЗ під керуванням водія  ОСОБА_2  ,  а
саме його передні  колеса  знаходяться  від  правої  границі  вул.
Лівобережна на відстані 16.5 м, а задні на відстані  14.8  м.,  що
свідчить про те, що автомобіль КРАЗ  почав  рух  і  відповідно  до
характеру ушкоджень автомобіля "ВАЗ-2107" на якому були ушкодження
ліва сторона(деформація лівої передньої та  задньої  двері,  лівої
стойки задньої, порога та кришки багажника з ліва), що свідчить що
саме автомобіль КРАЗ почав рухатися і спричинив удар в ліву сторну
автомобіля "ВАЗ-2107".
     Вказані обставини свідчать про  те,  що  саме  водій  ОСОБА_2
порушив п.10.1 Правил дорожнього  руху,  його  дії  знаходяться  в
причиному зв*язку з наслідками ДТП яке сталося саме з  його  вини,
тому  висновки  суду  першої  інстанції  що  позивачем  не  надано
доказів,  що  саме  ОСОБА_2   порушив   правил   дорожнього   руху
неспроможні.
     Внаслідок ДТП автомобілю  ОСОБА_1  були  спричинені  технічні
ушкодження.
     Згідно ч. 1ст. 11  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  суд  розглядає
цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних  чи  юридичних
осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в
     межах заявлених ними вимог і на підставі  доказів  сторін  та
інших осіб, які беруть участь у справі.
     Сторони як в суді першої інстанцій так і в апеляційному  суді
клопотань про проведення експертиз та  надання  інших  доказів  не
заявляли  тому  апеляційний  суд  розглядває  справу  на  підставі
доказів які знаходяться в матеріалах справи.
     Відповідно до висновку спеціаліста автотоварознавця  вартість
поновлювального ремонту автомобіля " ВАЗ-2107" складає 4118 грн.77
коп .
     Відповідно до вимог ст. 1172 ЦК України  ( 435-15 ) (435-15)
          юридична
або фізична особа відшкодовує шкоду,  заввдану  їхнім  працівником
під час виконання ним своїх трудових (службових) обов*язків.
     Відповідно до роз*яснень, викладених  у  п.п.  8,9  постанови
Пленуму Верховного Суду  України  від  31  березня  1995  року  №4
( v0004700-95 ) (v0004700-95)
         " Про судову практику в справах про  відшкодування
моральної  (немайнової)  шкоди,  за  моральну   шкоду,   заподіяну
працівником    під    час    виконання    трудових     обов*язків,
відповідальність несе організація, з якою цей працівник  перебуває
у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею  в  порядку
регресу.
     Розмір  відшкодування  моральної  (немайнової  шкоди  )   суд
визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру  та  обсягу
заподіяних  позивачеві  моральних  і  фізичних  страждань   та   з
урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача
й інших обставин.  Зокрема,  враховуються  характер  і  тривалість
страждань, стан здоров*я потерпіілого, тяжкість  завданої  травми,
наслідки  тілесних  ушкоджень,  істотних  вимушених  змін  у  його
життєвих і виробничих стосунках.
     Як вбачається  із  матеріалів  справи  ОСОБА_2  знаходився  в
трудових правовідносинах  з  ЗАТ  "  Донецьксталь"-  металургійний
завод", скоїв ДТП при виконанні своїх  трудових  обов*язків,  тому
вищевказані вказані суми слід стягнути саме з підприємства.
     У зв*язку з тим, що внаслідок ушкодження автомобіля  позивача
було порушено його право  власності  і  у  нього  сталися  істотні
вимушені  зміни  у  його  життєвих   стосунках,   порушився   його
нормальний ритм життя, що потребувало від нього додаткових зусиль,
апеляційний суд вважає  ,  що  підлягають  частковому  задоволенню
позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди.
     З  урахуванням  фактичних  обставин   справи,   характеру   і
тривалості моральних страждань підлягає стягненню з відповідача на
користь позивача у відшкодування моральної шкоди 2000 грн.,  що  є
справедливою сатисфакцією спричиненої моральної шкоди.
     Підлягають також задоволенню  і  вимоги  позивача  в  частині
стягнення судових витрат в сумі 301  грн.  :  судового  збору  -51
грн., витрати на  проведення  експертизи-150  грн.  та  витрат  на
правову допомогу в сумі -100  грн.  Всього  підлягає  стягненню  з
відповідача на користь ОСОБА_1-6419 грн.77 коп.
     Відповідно до встановлених судом обставин, та вимог  ч.I  п.З
ст. 309 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        , апеляційний суд  вважає  можливим
рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення  по
суті спору, яким частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1
     апеляційний суд,
     Керуючись ч.іп.2 ст. 307 ч.Iп.З ст. 309, 313, 315 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
        ,
 
     ВИРIШВ :
     Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
     Рішення Ленінського районного суду м. Донецька від  8  червня
2006     року     скасувати.     Позов     ОСОБА_1до     ЗАТ     "
Донецьксталь"-металургійний завод " про відшкодування матеріальної
і моральної шкоди задовольнити частково.
     Стягнути    з    закритого    акціонерного    товариства    "
Донецьксталь"-металургійний   завод"   розрахунковий   рахунок   №
26006198028081 ДФ ВАТ " Кредитпромбанк", МФО  335593,  код  ЕДРПОУ
30939178 на користь ОСОБА_1у відшкодування матеріальної шкоди 4118
грн.77 коп., моральної 2000  грн.,  судові  витрати  301  грн.,  а
всього стягнути 6419 грн. 77 коп.
     Рішення суду  набирає  законної  сили  негайно  і  може  бути
оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України  протягом  двох
місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду .