Соснівський районний суд м. Черкаси
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 червня 2010 року
Справа № 2-2672/10
( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs15729298) ) ( Додатково див. ухвалу апеляційного суду Черкаської області (rs12038150) )
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого-суді – МАРЦІШЕВСЬКОЇ О.М.
при секретарі – СНІГУРСЬКІЙ Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в Черкаській області (Держрибохорони в Черкаській області) до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої незаконним звільненням працівника,
В С Т А Н О В И В:
Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в Черкаській області (Держрибохорона в Черкаській області) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, посилаючись на те, що відповідач в період роботи на посаді начальника Середньодніпровського державного басейнового управління охорони водних живих ресурсів підписав наказ від 11.05.2007р. № 215-К про звільнення ОСОБА_3 за п.1 ст. 40 КЗпП України з посади молодшого державного інспектора Черкаського територіального відділу Середньодніпровського державного басейного управління охорони водних живих ресурсів з 25.05.2007р. в зв’язку з ліквідацією Середньодніпровського ДБУ ОВЖР.
рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 27.05.2009р. ОСОБА_3 поновлено на роботі в Державному управлінні охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в Черкаській області на посаді молодшого державного інспектора із стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 22937,04 грн., 2000 грн. моральної шкоди.
Наказом від 12.06.2009р. № 131-К ОСОБА_3 поновлений на роботі, 25.12.2009р. останньому позивачем виплачено 19352,46 грн. заробітку за час вимушеного прогулу.
Оскільки ОСОБА_2 підписав незаконний наказ про звільнення ОСОБА_3, на нього згідно п.8 ст. 134 КЗпП України покладається обов’язок відшкодувати заподіяну позивачу матеріальну шкоду в розмірі 19352,46 грн.
Наказом від 17.08.2007р. № 228-К ОСОБА_2 звільнено з посади начальника Середньодніпровського державного басейного управління охорони водних живих ресурсів.
Просить суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 19352,46 грн., заподіяну незаконним звільненням ОСОБА_3
Представник позивача Пироженко О.С. в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, просив суд його задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнали, заперечували обов’язок відповідача відшкодувати матеріальну шкоду позивачу, вказуючи на те, що в трудових відносинах з позивачем ОСОБА_2 не перебував. Також вказували, що підставою для видачі відповідачем наказу про звільнення ОСОБА_3 за п.1 ст. 40 КЗпП України був наказ № 77 від 23.04.2007р. за підписом заступника голови з ліквідації Держрибінспекції, тобто відсутня протиправність дій відповідача по видачі наказу про звільнення ОСОБА_3 Просили суд в позові відмовити.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
З матеріалів справи видно, що ОСОБА_2 був прийнятий на роботу на посаду начальника Середньодніпровського басейного управління Державної інспекції охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства згідно наказу № 3-К від 10.06.2005р.
Наказом Державного комітету рибного господарства № 08 від 15.02.2007р. створено на базі Державної інспекції охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства та її відокремлених підрозділів, зокрема Середньодніпровського державного басейнового управління охорони водних живих ресурсів нові юридичні особи - Державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Черкаській області, Державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Полтавській області, Державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Кіровоградській області.
Згідно витягу з ЄДРПОУ державна реєстрація Середньодніпровського державного басейнового управління охорони водних живих ресурсів припинена 20.03.2007р.
Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в Черкаській області (Держрибохорона в Черкаській області) згідно Положення є спеціальним уповноваженим органом Державного комітету рибного господарства, що здійснює державний контроль у сфері охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства на підконтрольній території. Держрибохорона у Черкаській області утримується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Державна реєстрація Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в Черкаській області проведена 07.05.2007р.
Наказом начальника Середньодніпровського басейного управління охорони водних живих ресурсів ОСОБА_2 № 215-К від 11.05.2007р. звільнений за п.1 ст. 40 КЗпП України молодший державний інспектор Черкаського територіального відділу Середньодніпровського державного басейнового управління охорони водних живих ресурсів з 25.05.2007р. у зв’язку з ліквідацією Середньодніпровського ДБУ ОВЖР.
Як вбачається з акту від 24.05.2007р. комісії по прийняттю-передачі документів по особовому складу Черкаського територіального відділу Середньодніпровського державного басейнового управління охорони водних живих ресурсів до Державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Черкаській області, особова справа на ОСОБА_3 була передана як звільненого по переведенню. Головою даної комісії являвся ОСОБА_2
ОСОБА_2 звільнений з посади начальника Середньодніпровського басейного управління Державної інспекції охорони за п.1 ст. 40 КЗпП України наказом № 228-К від 17.08.2007р.
рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 27.05.2009р., залишеним без змін ухвалою Верховного Суд України від 15.10.2009р., ОСОБА_3 поновлений на посаді молодшого державного інспектора в Державному управлінні охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Черкаській області. Стягнуто з Державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Черкаській області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 22937,04 грн. без врахування обов’язкових платежів і зборів, 2000 грн. моральної шкоди.
Вказаним рішенням встановлено, що Державна інспекція охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства, відокремленим підрозділом якої являлось Середньодніпровське державне басейнове управління охорони водних живих ресурсів, було не ліквідованим, а припиненим в результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам – правонаступникам, шляхом поділу.
Про проведення такої реорганізації свідчить наказ Державного комітету рибного господарства України від 15.02.2007 року про створення на базі Державної інспекції охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства та її відокремлених підрозділів, зокрема Середньодніпровського державного басейнового управління охорони водних живих ресурсів нових юридичних осіб - Державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Черкаській області, Державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Полтавській області, Державному управлінні охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Кіровоградській області.
Встановлено відсутність скорочення чисельності або штату працівників при ліквідації (реорганізації) Управління, враховано, що ОСОБА_3 не наполягав на власному звільненні і не був незгодний щодо переведення до новоствореної установи. Будучи звільнений з роботи 25.05.2007р., був фактично допущений до роботи в новоствореному Державному управлінні охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Черкаській області.
За таких обставин звільнення ОСОБА_3 за п.1 ст. 40 КЗпП України визнано таким, що проведене з порушенням трудового законодавства.
Незаконним вказане звільнення визнане також і з тих підстав, що наказ про звільнення ОСОБА_3 № 215-К від 11.05.2007р. був виданий начальником Середньодніпровського державного басейнового управління охорони водних живих ресурсів ОСОБА_2 після припинення державної реєстрації даного Управління 20.03.2007р.
Наказом № 131-К від 12.06.2009р. ОСОБА_3 поновлений на роботі на посаді молодшого державного інспектора Держрибохорони в Черкаській області.
25.12.2009р. позивачем виплачено ОСОБА_3 19352,46 грн. присудженого заробітку за час вимушеного прогулу, чим позивачу завдана матеріальна шкода. Згідно довідки від 23.04.2010р. № 1271/07 виплата проводилась безпосередньо Держрибохороною у Черкаській області з загального фонду бюджету.
Відповідно до п.8 ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі організації у випадках, коли службова особа винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.
Згідно з ст. 237 КЗпП суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов'язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач із 10.06.2005р. по 17.08.2007р. обіймав посаду начальника Середньодніпровського басейного управління Державної інспекції охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства, територіальним відділом якого був Черкаський територіальний відділ Середньодніпровського ДБУ ОВЖР, відповідач був уповноважений приймати на роботу та звільняти з роботи працівників Черкаського територіального відділу Середньодніпровського ДБУ ОВЖР.
Наказом № 215-К від 11.05.2007р., який підписав ОСОБА_2, незаконно був звільнений з роботи за п.1 ст. 40 КЗпП України молодший державний інспектор Черкаського територіального відділу Середньодніпровського державного басейнового управління охорони водних живих ресурсів з 25.05.2007р. у зв’язку з ліквідацією Середньодніпровського ДБУ ОВЖР.
В судовому порядку ОСОБА_3 поновлений на роботі в Д ержавному управлінні охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в Черкаській області, утвореному на базі Середньодніпровського басейного управління Державної інспекції охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в результаті передання майна даного Управління, прав та обов’язків, шляхом поділу новим юридичним особам - правонаступникам, в число яких входило Д ержавне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в Черкаській області, позивачем після поновлення на роботі ОСОБА_3 проведена оплата останньому заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 19352,46 грн., тому суд приходить висновку про наявність правових підстав згідно п.8 ст. 130, 237 КЗпП України для покладення на відповідача обов'язку відшкодувати шкоду, заподіяну позивачу у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу.
Доводи відповідача про відсутність у нього умислу на порушення трудового законодавства при звільненні молодшого державного інспектора Черкаського територіального відділу Середньодніпровського ДБУ ОВЖР ОСОБА_3 суд вважає такими, що не обґрунтовують заперечення проти позову, оскільки в судовому порядку виданий відповідачем наказ № 215-К від 11.05.2007р. про звільнення ОСОБА_3 за п.1 ст. 40 КЗпП України визнаний незаконним з поновленням на роботі та стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Вказане рішення суду виконане Головним державним управлінням охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в Черкаській області, яким виплачено поновленому на роботі працівнику 19352,46 грн. заробітку за час вимушеного прогулу. Пленумом Верховного Суду в п. 33 постанови N 9 від 06.11.92 "Про практику розгляду судами трудових спорів" (v0009700-92) роз'яснено, що при незаконному звільненні або переведенні на іншу роботу, невиконанні рішення про поновлення працівника на роботі, що мало місце після введення в дію п. 8 ст. 134 та нової редакції ст. 237 КЗпП (з 11 квітня 1992 року), настає повна матеріальна відповідальність винних у цьому службових осіб і обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи, може бути покладено при допущенні ними в цих випадках будь-якого порушення закону, а не лише явного, як передбачалось раніше.
Згідно з п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 р. N 14 "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками" (v0014700-92) відповідальність у цих випадках настає незалежно від форми вини.
Посилання відповідача на відсутність підстав для покладання на нього матеріальної відповідальності в зв’язку з тим, що він не перебував в трудових відносинах з Головним державним управлінням охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в Черкаській області не можуть бути визнані судом обґрунтованими, виходячи з наступного.
Правонаступництвом є перехід прав і обов’язків від однієї особи до іншої, правонаступник набуває всі права та обов’язки первісного суб’єкта правовідносин. У випадку реорганізації юридичної особи має місце перехід до правонаступника всієї сукупності прав та обов’язків.
рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 27.05.2009р., залишеним без змін ухвалою Верховного Суд України від 15.12.2009р., встановлено, що Державна інспекція охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства, відокремленим підрозділом якої являлось Середньодніпровське державне басейнове управління охорони водних живих ресурсів, була не ліквідована, а припинена в результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам – правонаступникам, шляхом поділу. Так, згідно наказу Державного комітету рибного господарства України від 15.02.2007 року на базі Державної інспекції охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства та її відокремлених підрозділів, зокрема Середньодніпровського державного басейнового управління охорони водних живих ресурсів були створені нові юридичні особи - Державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Черкаській області, Державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Полтавській області, Державне управлінні охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Кіровоградській області.
Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
У разі зміни власника підприємства, а також його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується ( ч.3 ст. 36 КЗпП України).
З цих підстав не може бути визнано обґрунтованим посилання відповідача також на те, що матеріальна шкода позивачу завдана з вини адміністрації створеного при реорганізації Державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Черкаській області, якою не був своєчасно оформлений трудовий договір з фактичного допущеним до роботи працівником ОСОБА_3 В даному випадку мав місце допуск до роботи в межах продовження дії трудового договору після реорганізації підприємства, що передбачено ч.3 ст. 36 КЗпП України, а не новий прийом на роботу.
Оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення.
На підставі ст. 88 ЦПК України до стягнення з відповідача підлягають понесені позивачем судові витрати по оплаті державного мита в сумі 193,52 грн., витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., недоплачена сума витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 90 грн. підлягає до стягнення з відповідача на користь управління державного казначейства в м.Черкаси.
Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 15, 57- 59, 88, 214- 215 ЦПК України, ст.ст.130, 134, 237 КзпП України,-
ВИРІШИВ:
Позов Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в Черкаській області задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в Черкаській області матеріальну шкоду, завдану незаконним звільненням працівника в сумі 19352 грн. 46 коп., судові витрати в сумі 223,52, всього стягнути 19575,98 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь УДК в м.Черкаси витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 90 грн.
рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
ГОЛОВУЮЧИЙ: