ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 524/8320/21
провадження № 61-14943св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2,
відповідачка - ОСОБА_3,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, -приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Гафяк Марія Олександрівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3, від імені якої діє адвокат Гонтар Валерій Миколайович, на постанову Полтавського апеляційного суду у складі колегії суддів: Бутенко С. Б., Обідіної О. І., Прядкіної О. В., від 20 вересня 2023 року.
Зміст заявлених позовних вимог
1. У серпні 2021 року ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Гафяк М. О., про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на майно в порядку спадкування, стягнення грошової компенсації.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_2 - ОСОБА_4, після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому на момент відкриття спадщини майно: автомобіль "CHERY", модель "FLAGCLOUD", 2006 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 (серійний номер: НОМЕР_2 ).
3. Спадкоємцями першої черги за законом після померлого ОСОБА_4 є діти померлого: син ОСОБА_2, донька ОСОБА_5, донька ОСОБА_6, а також дружина померлого - ОСОБА_3 .
4. Зазначала, що в установлений законом шестимісячний строк вона в інтересах ОСОБА_2, як його опікун, звернулася із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса. З такою ж заявою 10 листопада 2020 року звернулася відповідачка. Від інших спадкоємців - ОСОБА_5 та
ОСОБА_6 22 січня 2021 року надійшли заяви про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_2 .
5. Однак, постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06 серпня 2021 року ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно у зв`язку з розбіжностями у написанні прізвищ спадкодавця " ОСОБА_4" та позивача " ОСОБА_1", та через відсутність реєстраційного документу на автомобіль.
6. Посилалася позивачка на та, що частка ОСОБА_2 у спадщині становить 3/4, а майно, яке входить до складу спадщини, є неподільним, перебувало у одноосібному користуванні ОСОБА_3, яка без згоди інших спадкоємців розпорядилася ним, отже належним та ефективним способом захисту прав
ОСОБА_2 є стягнення з відповідачки грошової компенсації вартості 3/4 частки спірного автомобіля.
7. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд:встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, є батьком ОСОБА_2 ; визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування на 3/4 частини транспортного засобу: автомобіля "CHERY", модель "FLAGCLOUD", 2006 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 (серійний номер: НОМЕР_2 ); стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за 3/4 частини вартості вказаного автомобіля в сумі 76 950,00 грн.
Стислий виклад позиції відповідачки
8. ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на те, що вона є неналежним відповідачем у справі. Спірний автомобіль був відчужений
03 червня 2021 року та належить ОСОБА_9, а тому вона не є та не була власником такого майна. Вважала, що позивачем не доведено наявності у померлого ОСОБА_4 права власності на спірний автомобіль як на момент відкриття спадщини, так і на момент винесення приватним нотаріусом постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Додатково зауважувала про відсутність обґрунтування позивачкою розміру частки ОСОБА_2 у такому майні, а також її вартості.
9. Вимогу про встановлення факту родинних відносин вважала такою, що не підлягає задоволенню з огляду на відсутність доказів невизнання чи заперечення такого факту. Посилалась на те, що вона, як спадкоємець іншої частки спадкового майна, не заперечує право позивача на належу йому частку у спадковому майні.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
10. Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30 березня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1, яка діє в інтересах
ОСОБА_2, задоволено частково.
11. Встановлено факт, що ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, є батьком ОСОБА_2 .
12. Визнано за ОСОБА_2 право на спадщину на 3/4 частки транспортного засобу марки "CHERY", модель "FLAGCLOUD", 2006 року випуску, чорного кольору, VIN-код НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3 (за даними ТСЦ МВС № 5348 станом на 27 грудня 2022 року).
13. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
14. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт того, що ОСОБА_4, який помер
ІНФОРМАЦІЯ_1, є батьком ОСОБА_2 . Частка ОСОБА_2 у спадковому майні, з урахуванням заяв інших спадкоємців першої черги щодо відмови від спадщини на користь позивача, становить 3/4.
15. Вирішуючи спір в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошової компенсації за належну йому частку у спадковому майні, суд першої інстанції виходив з того, що спірне майно було відчужене невідомими особами після смерті ОСОБА_4, жоден із спадкоємців не звернувся із заявою про вчинення кримінального правопорушення, винних осіб не встановлено. Крім того, оскільки домовленості між співвласниками про поділ майна в натурі не досягнуто та відповідачка заперечує проти виплати позивачу грошової компенсації за належні йому 3/4 частки автомобіля, то відповідно до правил статті 365 Цивільного кодексу України відсутні правові підстави для стягнення з відповідачки компенсації вартості належної ОСОБА_2 частки у такому майні.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
16. Постановою Полтавського апеляційного суду від 20 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, задоволено. Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30 березня 2023 року в частині відмови у задоволенні позову щодо стягнення грошової компенсації скасовано, ухвалено у цій частині нове судове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 76 950,00 грн грошової компенсації, замість належної йому 3/4 частки автомобіля "CHERY", модель "FLAGCLOUD", 2006 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер
НОМЕР_1 (серійний номер: НОМЕР_2 ). В іншій частині рішення залишено без змін. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
17. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення компенсації вартості частки у спадковому майні, суд першої інстанції помилково застосував положення статті 365 ЦК України, не врахувавши, що виділ частки з майна, що є у спільній частковій власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 ЦК України. Відмова у стягненні грошової компенсації на користь позивача замість його частки у праві спільної часткової власності на неподільний автомобіль призводить до правової невизначеності у спірних правовідносинах, коли особа, маючи право власності на майно, не може його реалізувати. З огляду на те, що спірний автомобіль після смерті спадкодавця перебував у розпорядженні відповідачки ОСОБА_3 та незаконно вибув з її володіння за нікчемним правочином, укладеним після припинення цивільної правоздатності фізичної особи - сторони правочину, померлого ОСОБА_4, суд апеляційної інстанції вважав, що наявні правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення на користь позивача компенсації вартості частки у спадковому майні, що в свою чергу не впливає на реалізацію відповідачкою свого права власності щодо спірного майна шляхом його витребування з чужого незаконного володіння.
Узагальнені доводи касаційної скарги
18. 19 жовтня 2023 року ОСОБА_3, від імені якої діє адвокат Гонтар В. М., через підсистему "Електронний суд" звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Полтавського апеляційного суду від 20 вересня 2023 року та залишити в силі рішенняАвтозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30 березня 2023 року.
19. Підставами касаційного оскарження вказаної постанови апеляційного суду заявниця зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), а також пославшись на те, що суд не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
20. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суд апеляційної інстанції не визначився з характером спірних правовідносин та не врахував, що спірний автомобіль було придбано померлим ОСОБА_4 у період перебування у шлюбі з ОСОБА_1, а тому останній належить 1/2 частки у спірному майні, отже спадкоємці можуть претендували лише на спадкування іншої 1/2 частки, тобто по 1/4 частині. З урахуванням наведеного, вважає, що ОСОБА_1 має бути співвідповідачем у зазначеній справі, що з огляду на її статус опікуна
ОСОБА_2, створює конфлікт інтересів.
21. Зауважує, що згідно отриманих судом відомостей щодо продажу спірного автомобіля, дії щодо його відчуження від імені померлого ОСОБА_4 були вчинені іншою особою чоловічої статі. Стверджує, що вона не має жодного відношення до відчуження спірного автомобіля, а стягнення з неї грошової компенсації, за відсутності самого майна, порушує принципи справедливості, рівності та створює юридичну невизначеність.
22. Посилання суду апеляційної інстанції на наявність у неї права на витребування спірного автомобіля вважає безпідставними з огляду на відсутність відомостей щодо стану такого автомобіля та місця його перебування.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
23. Ухвалою Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків.
24. Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 524/8320/21, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
25. 22 листопада 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
26. Ухвалою від 22 грудня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_3, від імені якої діє адвокат Гонтар В. М., про зупинення виконання та зупинення дії постанови Полтавського апеляційного суду від 20 вересня
2023 року до закінчення касаційного провадження у справі.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного суду не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
27. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, після смерті якого відкрилася спадщина на транспортний засіб - автомобіль "CHERY", модель "FLAGCLOUD", 2006 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, VIN-код НОМЕР_2 .
28. Право власності ОСОБА_4 на автомобіль на час відкриття спадщини підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру МВС стосовно зареєстрованих транспортних засобів.
29. Спадкоємцями першої черги за законом після померлого ОСОБА_4 є його діти: позивач ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та дружина - відповідачка ОСОБА_3 .
30. Згідно з довідкою до акту огляду МСЕК серії АВ № 0019547 від 16 жовтня 2018 року, ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи.
31. Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 грудня 2012 року ОСОБА_2 визнано недієздатним та встановлено над ним опіку, призначено ОСОБА_1 опікуном.
32. 10 листопада 2020 року ОСОБА_3 подано заяву про прийняття спадщини після смерті її чоловіка ОСОБА_4 .
33. 13 січня 2021 року ОСОБА_1, як опікун ОСОБА_2, в його інтересах подала заяву про прийняття спадщини приватному нотаріусу Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Гафяк М. О.
34. 22 січня 2021 року від ОСОБА_5 та ОСОБА_6 надійшли заяви про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_2 .
35. Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06 серпня 2021 року за № 107/02-01 ОСОБА_1, як опікуну ОСОБА_2, відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно у зв`язку з розбіжностями у написанні прізвищ спадкодавця " ОСОБА_4" та позивача " ОСОБА_1", та відсутністю реєстраційного документу на автомобіль.
36. 11 серпня 2021 року ОСОБА_1 від імені ОСОБА_2 направила на адресу ОСОБА_3 вимогу-претензію про добровільне врегулювання питання оформлення та поділ спадкового майна.
37. Після смерті ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 від імені померлого було укладено договір комісії № 5744/008120 з ТОВ "АВТО-АРЕАЛ" на вчинення правочину щодо продажу транспортного засобу - автомобіля "CHERY", модель "FLAGCLOUD", 2006 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 (серійний номер: НОМЕР_2 ), за узгодженою між сторонами ціною в сумі 15 000,00 грн.
38. Цього ж дня від імені ОСОБА_4 було складено акт технічного стану транспортного засобу та комісіонер, в особі відповідальної особи ОСОБА_10, продав спірний автомобіль покупцю ОСОБА_9 .
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
39. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.
40. Згідно з положеннями пунктів 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
41. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
42. Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначено частиною другою вказаної статті.
43. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).
44. Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
45. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
46. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 зазначено, що позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
47. Колегія суддів зауважує, що згідно з доводами касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, справа в касаційному порядку переглядається лише в частині вирішення позовних вимог про стягнення грошової компенсації за належну ОСОБА_2 частку у спірному спадковому майні - автомобілі "CHERY", модель "FLAGCLOUD", 2006 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 (серійний номер: НОМЕР_2 ), який був відчужений після смерті спадкодавця.
48. Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
49. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
50. Згідно із статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
51. За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
52. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).
53. Спадщина належить спадкоємцям, які прийняли її на праві спільної часткової власності (частина четверта статті 355 ЦК України), а тому при її поділі застосовуються правила передбачені в главі 26 ЦК України (435-15) , які регулюють відносини спільної часткової власності. Якщо згоди про поділ спадщини досягти не вдалося, то поділ провадиться в судовому порядку відповідно до часток, які належать кожному із спадкоємців за законом або за заповітом. Вирішення судового спору щодо поділу спадкового майна не залежить від отримання спадкоємцями свідоцтва про право на спадщину.
54. Відповідно до статті 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.
55. Виділ (поділ) між спадкоємцями частки спадщини в натурі проводиться з огляду на сукупність об`єктів, що складають спадщину, їх вартість з урахуванням можливого виділу в натурі такої частки. Такий виділ (поділ) не повинен порушувати права та законні інтереси спадкоємців. Якщо виділ (поділ) частки спадщини неможливий, то спадкоємець може отримати від іншого спадкоємця грошову компенсацію вартості цієї частки.
56. Схожих висновків дійшов Верховний Суд України у постанові від 25 травня 2016 року у справі № 6-692цс16.
57. Відповідно до частини другої статті 364 ЦК України якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 ЦК України), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
58. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 зауважувала, що не є примусовим набуттям права приватної власності стягнення з одного співвласника такого майна компенсації на користь іншого співвласника, який відмовляється від своєї частки у праві спільної сумісної власності на неподільну річ, щоб врегулювати конфлікт щодо користування та розпорядження нею. Більше того, суд не позбавляє відповідача його частки у праві на це спільне майно, а через рішення про стягнення з останнього відповідної компенсації збалансовує інтереси двох співвласників, які не дійшли згоди щодо долі неподільної речі. Згода відповідача на виплату грошової компенсації позивачеві, право власності якого на частку у праві спільної сумісної власності припиняється, не є обов`язковою.
59. Згідно з частинами першою-четвертою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
60. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
61. Встановивши, що ОСОБА_2 належить 3/4 частки у неподільному спадковому майні, яке перебувало у користуванні померлого ОСОБА_4 та його дружини - відповідачки ОСОБА_3, яка є спадкоємцем іншої 1/4 частки у спадщині, взявши до уваги вчинення продажу автомобіля після смерті спадкодавця, суд апеляційної інстанції дійшов загалом обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення на користь позивача грошової компенсації вартості його частки у такому майні.
62. Посилання ОСОБА_3 на неправильний розподіл часток у спадковому майні колегія суддів відхиляє, оскільки право власності ОСОБА_2 на 3/4 частки спірного автомобіля було визнано рішенням суду першої інстанції, яке у цій частині не оскаржувалося в апеляційному порядку.
63. У цьому аспекті безпідставними є також доводи касаційної скарги щодо неналежного суб'єктного складу учасників у справі.
64. У справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування (постанови Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 265/6868/16-ц, від 19 травня 2020 року у справі № 175/1941/16-ц,
від 31 березня 2021 року у справі № 463/4616/18, від 06 жовтня 2021 року у справі № 234/17030/18, від 10 листопада 2021 року у справі № 759/19779/18).
65. Судами попередніх інстанцій встановлено, що спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 є його дружина ОСОБА_3 та недієздатний син ОСОБА_2, які прийняли спадщину шляхом подання заяв до нотаріуса. Інші спадкоємці першої черги ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відмовилися від прийняття спадщини на користь ОСОБА_2 . Відтак, ОСОБА_3, яка прийняла спадщину після смерті свого чоловіка, є належним відповідачем за позовом іншого спадкоємця про визнання права власності на спадкове майно та стягнення грошової компенсації вартості частки у ньому.
66. Крім того, ураховуючи, що ОСОБА_3 у судах першої та апеляційної інстанцій не спростувала в порядку реалізації принципу змагальності сторін належними та допустимими доказами того, що зазначена в наданих позивачем доказах вартість автомобіля не відповідає його ринковій вартості, клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи не заявляла, суд апеляційної інстанції під час визначення розміру грошової компенсації цілком обґрунтовано врахував наявні у справі докази вартості спадкового майна.
67. Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що за обставин цієї справи дисбаланс прав та інтересів сторін спору виник якраз внаслідок невирішення судом першої інстанції питання щодо виділу частки позивача у спадковому майні шляхом стягнення відповідної грошової компенсації її вартості.
68. Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин в оскаржуваній частині, нормами права, які підлягають застосуванню, та надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам дійшов загалом обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині вирішення позовних вимог про стягнення грошової компенсації за належну ОСОБА_2 частку у спірному спадковому майні - автомобілі, який перебував у володінні ОСОБА_3 і був проданий після смерті спадкодавця.
69. Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, в загальному зводяться до переоцінки доказів, що з огляду на положення статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
70. Аргументуючи підстави касаційного оскарження, передбачені у пункті 3 частини другої статті 389 ЦПК України, заявниця зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, однак у касаційній скарзі відсутнє відповідне обґрунтування яку саме норму права повинен був застосувати суд апеляційної інстанції, а також щодо якої норми права відсутній висновок суду касаційної інстанції. Характер доводів касаційної скарги свідчить про необхідність встановлення обставин продажу автомобіля. Водночас, суд апеляційної інстанції виходив з того, що на момент смерті ОСОБА_4 автомобіль "CHERY", модель "FLAGCLOUD", 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, перебував у володінні власника та його дружини ОСОБА_3 . Відповідачка не вчиняла дій щодо захисту прав власника, з володіння якого вибуло майно, офіційно не заявляла про незаконність такого вибуття.
71. Колегія суддів зауважує, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
72. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
73. З урахуванням доводів касаційної скарги ОСОБА_3, від імені якої діє адвокат Гонтар В. М., що стали підставою для відкриття касаційного провадження у справі, меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 400 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскарженого судового рішення апеляційного суду.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_3, від імені якої діє адвокат Гонтар Валерій Миколайович, залишити без задоволення.
2. Постанову Полтавського апеляційного суду від 20 вересня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді Є. В. Синельников
О. М. Осіян
В. В. Шипович