розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на постановуЧеркаського апеляційного суду у складі колегії суддів: Карпенко О. В., Василенко Л. І., Бородійчука В. Г., від 18 жовтня 2023 року.

Короткий зміст заявлених позовних вимог

1. У вересні 2021 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації договорів про надання права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) та повернення земельних ділянок.

2. Свої вимоги позивачі мотивували тим, щовідповідно до державного акту на право приватної власності на землю від 31 серпня 2000 року серії ЧР

№ 15-27-343 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 5,0159 га, що розташована на території Оксанинської сільської ради Уманського району та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 7124385500:00:02:019).

3. ОСОБА_1 01 лютого 2021 звернулася із заявою до Міськрайонного управління в Уманському районі та м. Умані ГУ Держгеокадастру у Черкаській області про отримання даних з ДЗК стосовно вказаної земельної ділянки та їй у письмовій формі було повідомлено про те, що земельна ділянка з уточненою загальною площею 5,0159 га зареєстрована за кадастровим номером 7124385500:03:000:0019. Це стало підставою для внесення відомостей 04 березня 2021 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2310008471243, об`єкт нерухомого майна - земельна ділянка, загальною площею 5,0159 га, кадастровий номер 7124385500:03:000:0019, що належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР 15-27- 343 від 31 серпня 2000 року.

4. ОСОБА_1 вказувала, що 23 квітня 2021 року з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вона дізналася про наявність укладеного між нею та ОСОБА_3 письмового договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) від 12 лютого 2021 року, строком на 49 років, тобто до 12 лютого 2070 року.

5. Позивачка зазначала, що між нею та відповідачем була домовленість з приводу укладення договору оренди належної їй земельної ділянки, яка реалізувалася у 2014 році, строком на 7 років, який мав сплинути у 2021 році. З метою врегулювання спору вона 26 квітня 2021 року надіслала відповідачу лист-повідомлення з проханням повернути земельну ділянку, однак 06 травня 2021 року отримала від відповідача листа, у якому було вказано на безпідставність її вимог з посиланням на те, що у 2014 році вони уклали договір емфітевзису.

6. Також позивачі зазначали, що відповідно до державного акту на право приватної власності на землю від 31 серпня 2000 року, серії ЧР 15-27-345

ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, площею 5,0158 га, що розташована на території Оксанинської сільської ради Уманського району та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 7124385500:00:02:021).

7. ОСОБА_2 стверджував, що 01 лютого 2021 року звернувся із заявою до Міськрайонного управління в Уманському районі та м. Умані ГУ Держгеокадастру у Черкаській області про надання даних з ДЗК стосовно земельної ділянки за номером 7124385500:00:02:021 згідно з вищезазначеним державним актом на право приватної власності та отримав відповідь у письмовій формі про те, що земельна ділянка з уточненою загальною площею 5,0158 га зареєстрована за кадастровим номером 7124385500:03:000:0021, що стало підставою для внесення відомостей 04 березня 2021 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2310004471243, об`єкт нерухомого майна - земельна ділянка загальною площею 5,0158 га, кадастровий номер 7124385500:03:000:0021, що належить йому на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР 15-27- 345 від 31 серпня 2000 року.

8. ОСОБА_2 заявляв, що з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна він дізнався про наявність укладеного між ним та ОСОБА_3 письмового договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) від 12 лютого 2021 року терміном на 49 років, тобто до 12 лютого 2070 року.

9. ОСОБА_2 зазначав, що між ним та відповідачем була домовленість з приводу укладення договору оренди належної йому земельної ділянки у 2014 році, строком на 7 років, і цей строк мав сплинути у 2021 році. З метою врегулювання спору він надіслав відповідачу лист-повідомлення з метою повернення земельної ділянки, однак 06 травня 2021 року отримав від відповідача листа, у якому було вказано на безпідставність його вимог з посиланням на те, що у 2014 році вони уклали договір емфітевзису.

10. Позивачі зазначали, що договори про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису)

від 12 лютого 2021 року грубо порушують їхні права, як власників земельних ділянок (паїв).

11. Із урахуванням зазначеного, позивачі просили:

скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 57294758 від 25 березня 2021 року, внесене державним реєстратором

виконавчого комітету Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області - Прудиус О. В., та виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 41176053 від 22 березня 2021 року про реєстрацію договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), виданого 12 лютого

2021 року, термін дії якого закінчується 12 лютого 2070 року;

скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 57295132 від 25 березня 2021 року, внесене державним реєстратором виконавчого комітету Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області - Прудиус О. В. та виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 41176394 від 22 березня 2021 року про реєстрацію договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), виданого 12 лютого

2021 року, термін дії якого закінчується 12 лютого 2070 року;

зобов`язати ОСОБА_3 повернути власнику - ОСОБА_1 земельну ділянку площею 5,0159 га, яка розташована на території Оксанинської сільської ради Уманського району Черкаської області, кадастровий номер 7124385500:03:000:0019, а також зобов`язати ОСОБА_3 повернути власнику - ОСОБА_1 земельну ділянку площею 5,0158 га, яка розташована на території Оксанинської сільської ради Уманського району Черкаської області, кадастровий номер 7124385500:03:000:0021.

Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції

12. Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області у складі судді Годік Л. С.від 12 квітня 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1,

ОСОБА_2 відмовлено.

13. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на час укладання спірних договорів права та інтереси сторін ці правочини не порушували, сторони домовились щодо всіх важливих умов договору і фактично відбулось виконання договорів. Матеріали справи та встановлені судом обставини не дають підстав вважати, що дії відповідача при укладенні спірних договорів суперечили волевиявленню позивачів. Державна реєстрація права за відповідачем відбулася на підставі відповідних договорів.

Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції

14. Постановою Черкаського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено. Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 квітня 2023 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено.

15. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 57294758 від 25 березня 2021 року, внесене державним реєстратором виконавчого комітету Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області Прудиусом О. В., та виключено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 41176053

від 22 березня 2021 року про реєстрацію договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), виданого 12 лютого 2021 року, термін дії якого закінчується 12 лютого

2070 року; зобов`язано ОСОБА_3 повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 5,0159 га, яка розташована на території Оксанинської сільської ради Уманського району Черкаської області, кадастровий номер 7124385500:03:000:0019.

16. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 57295132 від 25 березня 2021 року, внесене державним реєстратором виконавчого комітету Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області Прудиусом О. В. та виключено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 41176394

2070 року, зобов`язано ОСОБА_3 повернути ОСОБА_2 земельну ділянку площею 5,0158 га, яка розташована на території Оксанинської сільської ради Уманського району Черкаської області, кадастровий номер 7124385500:03:000:0021.

17. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

18. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки встановлені у справі обставини свідчать про те, що оскаржувані договори про користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) позивачами не укладалися, а тому з цих підстав підлягає скасуванню державна реєстрація права користування земельними ділянками. Оскільки реєстрація такого права за відповідачем на підставі неукладених договорів не відповідає вимогам закону, спірні земельні ділянки підлягають поверненню їх власникам. Апеляційним судом також враховано процесуальну поведінку сторони відповідача щодо ухилення від надання на вимогу суду доказів для проведення почеркознавчої експертизи.

Узагальнені доводи касаційної скарги

19. 06 листопада 2023 року ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Черкаського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року та залишити в силі рішенняУманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 квітня 2023 року.

20. Підставами касаційного оскарження вказаної постанови апеляційного суду заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, посилаючись на те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановіВеликої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2023 рокуу справі № 357/8277/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також вказує, що апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки. Крім того зазначає, що апеляційним судом порушено процесуальні права, оскільки його представника не було підключено до відеоконференції у судових засіданнях (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

21. Заявник зазначає, що між ним та позивачами було укладено декілька договорів у тому числі два договори емфітевзису та договір оренди щодо належних позивачам земельних ділянок. Всі підписи у договорах належать саме позивачам, що ними не було оспорено в суді. Заявник вказує, що у нього є один примірник договору емфітевзису та договір оренди, які підписані позивачами, він готовий надати їх для проведення експертизи. Ще один договір емфітевзису, на підставі якого було здійснено реєстрацію права, було знищено в результаті пожежі, яка відбулася в його домоволодінні 02 січня 2023 року.

22. Відповідач звертає увагу на те, що зміст постанови апеляційного суду суперечить встановленим обставинам справи. Апеляційний суд дійшов неправильного висновку про те, що державним реєстратором проведено реєстраційні дії саме на підставі договорів емфітевзису, які було укладено між сторонами 12 лютого 2021 року. Позивачі не спростували факту укладення договорів на 49 років. Ці договори було підписано сторонами, позивачі на виконання умов договору отримали по 55 тис грн. Скасовуючи державну реєстрацію права, апеляційний суд не врахував тієї обставини, що договори, укладені у 2014 року, є дійсними, дійшов неправомірного висновку про зобов`язання повернути спірні земельні ділянки позивачам. Заявник звертає увагу, що договір оренди набуває чинності з дня, коли сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Тобто з 01 січня 2013 року державній реєстрації підлягав не сам договір оренди, а право оренди земельної ділянки.

23. Заявник стверджує, що договори оренди землі, які були укладені між ним та позивачами у 2014 році, підписані безпосередньо позивачами, сторонами узгоджені всі істотні умови договорів. Вважає, що дії позивачів були спрямовані на перешкоджання проведенню належної державної реєстрації права оренди.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

24. Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 705/3950/21.

25. Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2024року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У поданому відзиві на касаційну скаргу представник позивачів ОСОБА_1,

ОСОБА_2 - ОСОБА_4 вказує, що апеляційний суд дійшов правильних висновків про задоволення позовних вимог. Апеляційним судом на підставі порушеного стороною відповідача клопотання було забезпечено участь представника відповідача в порядку відеоконференції через Уманський міськрайонний суд Черкаської області. В подальшому інших клопотань про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції до апеляційного суду не надходило. Позивачі заявляють про неукладеність договорів емфітевзису, які нібито укладені між позивачами та відповідачем 12 лютого 2021 року та зареєстровані 22 березня 2021 року, однак оскаржуючи судове рішення апеляційного суду заявник посилається на судову практику, яка стосується дати укладення договору та набрання ним чинності. Звертає увагу, що відповідач ухилився від надання оригіналів оскаржених договорів емфітевзису.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

26. На підставі державного акту на право приватної власності на землю

від 31 серпня 2000 року серії ЧР № 15-27-343 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 5,0159 га, що розташована на території Оксанинської сільської ради Уманського району та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 7124385500:00:02:019).

27. На підставі державного акту на право приватної власності на землю від 31 серпня 2000 року, серії ЧР 15-27-345 ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, площею 5,0158 га, що розташована на території Оксанинської сільської ради Уманського району та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 7124385500:00:02:021).

28. 01 лютого 2014 року за домовленістю між власниками та ОСОБА_3 були укладені договори про встановлення права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) площею 5,0159 га та 5,0158 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастрові номери 7124385500:03:00:0019 та 7124385500:03:000:0021), що підтверджується дослідженими судами копіями вказаних договорів.

29. У відповідності до розписок, які були складені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у присутності свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 09 лютого 2014 року, вони отримали по 55 000 грн кожен від ОСОБА_3 та передали йому в оренду належні їм земельні ділянки з кадастровими номерами 7124385500:03:00:0019 та 7124385500:03:000:0021, відповідно, у користування з необмеженим терміном.

30. 11 лютого 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 склали заповіти, якими на випадок своєї смерті заповіли належні їм земельні ділянки з кадастровими номерами 7124385500:03:00:0019 та 7124385500:03:000:0021, ОСОБА_3 . Заповіти посвідчені секретарем виконавчого комітету Оксанинської сільської ради Уманського району Черкаської області Костенко Л. В.

31. Зі змісту розписок від 09 лютого 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також пояснень відповідача та свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, слідує, що позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 в добровільному порядку після отримання обумовленої суми коштів передали відповідачу оригіналиправовстановлюючих документів на належні їм земельні ділянки (паї) для переоформлення права власності.

32. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 23 квітня 2021 року, у розділі актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права міститься запис про інше речове право за № 41176053 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 57294758 від 25 березня 2021 року та зазначено, що право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) зареєстроване 22 березня 2021 року за ОСОБА_3 згідно з укладеним договором від 12 лютого 2021 року.

33. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 17 серпня 2021 року, у розділі актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права міститься запис про інше речове право за № 41176394 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 57295132 від 25 березня 2021 року та зазначено, що право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) зареєстроване 22 березня 2021 року за ОСОБА_3 згідно з укладеним договором від 12 лютого 2021 року.

34. Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 27 липня 2023 року клопотання представника ОСОБА_1, ОСОБА_2 - адвоката Кравченка Р. М. задоволено, витребувано у відповідача та державного реєстратора виконавчого комітету Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області оригінали договорів емфітевзису від 12 лютого 2021 року, укладених між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 і ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які зареєстровані у Державному реєстрі речового права за номерами 41176053 та 41176394.

35. 15 серпня 2023 року від ОСОБА_3 надійшла заява, яка мотивована тим, що у нього немає можливості надати запитувані документи, оскільки 02 січня 2023 року в офісному приміщенні належного йому домоволодіння виникла пожежа, в результаті якої були частково знищені документи, у тому числі і оригінали вищевказаних договорів. На підтвердження вказаного надано довідку Уманського управління ГУ ДСНС України в Черкаській області від 08 серпня 2023 року.

36. 28 серпня 2023 року до Черкаського апеляційного суду від виконавчого комітету Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області надійшли копії документів, на підставі яких було здійснено державну реєстрацію прав: договорів, укладених між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 12 лютого 2021 року та між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 12 лютого 2021 року.

37. Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року витребувано від державного реєстратора виконавчого комітету Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області оригінал договору емфітевзису від 12 лютого 2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав за номером запису про інше речове право 41176053. Витребувано від державного реєстратора виконавчого комітету Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області оригінал договору емфітевзису

від 12 лютого 2021 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав за номером запису про інше речове право 41176394. Державний реєстратор виконавчого комітету Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області не надав суду оригінали договорів емфітевзису від 12 лютого 2021 року, пославшись на неможливість надання оригіналів документів (договорів емфітевзису від 12 лютого 2021 року, укладених між ОСОБА_1 і

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 ), які були подані для проведення державної реєстрації іншого речового права та на підставі яких проведено реєстраційні дії, номер записів про інше речове право № 41176053 та

№ 41176394, оскільки оригінали документів було повернуто заявнику.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

38. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

39. Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.

40. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

41. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

42. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

43. За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

44. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

45. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), або уповноваженими на те особами (частини друга та четверта статті 207 ЦК України).

46. Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

47. Згідно з частинами першою та п`ятою статті 102-1 ЗК України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до ЦК України (435-15) . Укладення договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови здійснюється відповідно до ЦК України (435-15) з урахуванням вимог цього Кодексу.

48. Відповідно до частини першої статті 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і фізичною особою, юридичною особою.

49. Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

50. Частиною першою статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

51. Згідно з частиною першою статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

52. Відповідно до статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягають речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; та інші передбачені Законом.

53. Право емфітевзису згідно з частиною першою статті 395 ЦК України належить до речового права на чуже майно. Це означає, що для його виникнення потрібно не лише укласти відповідний договір, а й зареєструвати це право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

54. За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

55. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 287/167/18-ц зазначено, що визнання протиправним і скасування рішення щодо державної реєстрації права оренди на земельну ділянку за іншою особою є захистом прав позивача на земельну ділянку від їх порушення особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо того ж самого нерухомого майна.

56. Позивачі звернулися до суду з вказаним позовом про скасування державної реєстрації права користування земельними ділянками на підставі договорів про надання права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 01 лютого 2021 року строком на сорок дев`ять років та повернення земельних ділянок, посилаючись на те, що зазначені договори вони не підписували.

57. Слід зазначити, що належним доказом, який би міг засвідчити належність підпису особи на письмових документах є висновок почеркознавчої експертизи.

58. Відповідно до пункту 1.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (z0705-98) , для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

59. Пунктом 3.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (z0705-98) , встановлено, що, коли об`єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об`єкта (крім об`єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз. Про проведення експертизи за такими матеріалами вказується в документі про призначення експертизи (залучення експерта) або письмово повідомляється експерт органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).

60. Під час вирішення спору стороною позивачів у суді першої інстанції, з метою встановлення належності їхнього підпису на договорах про користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) та для забезпечення проведення почеркознавчої експертизи, було заявлено клопотання про витребування доказів, яке було задоволено судом першої інстанції, винесено відповідну ухвалу від 22 листопада 2021 року, однак витребувані докази суду надано не було.

61. Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідачем не було виконано вимоги ухвали Черкаського апеляційного суду від 27 липня 2023 року, не надано оригіналів договорів емфітевзису від 12 лютого 2021 року та зазначено, що вказані договори були знищені. Державним реєстратором також не надано оригіналів спірних договорів.

62. Відповідно до частини десятої статті 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, також залишити позовну заяву без розгляду.

63. Ненадання стороною справи оригіналу спірних договорів правочину унеможливило проведення неодноразово ініційованої позивачами судової почеркознавчої експертизи та з`ясування судом обставин підписання ними договорів про надання права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 01 лютого 2021 року строком на сорок дев`ять років.

64. На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

65. При вирішенні спору апеляційним судом надано належну оцінку процесуальній поведінці відповідача. На вимогу суду першої інстанції відповідач витребуваних доказів на надав, переконливо не обґрунтував неможливості подання ним до суду першої інстанції оригіналів договорів емфітевзису від 12 лютого 2021 року. Також не було надано відповідачем оригіналів таких договорів на вимогу суду апеляційної інстанції. Водночас він стверджував, що оригінали договорів були у нього до моменту виникнення пожежі 02 січня 2023 року у його офісному приміщенні, а внаслідок вказаної пожежі оригінали вищевказаних договорів були знищені.

66. Заявником до матеріалів касаційного провадження додано копії договорів про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 01 лютого 2014 року, укладених між позивачами та відповідачем, а також копії договорів оренди землі

від 09 лютого 2014 року, укладених між позивачами та відповідачем, які стосуються спірних земельних ділянок. Водночас, виходячи з підстав позову, предметом оцінки суду апеляційної інстанції були договори емфітевзису від 12 лютого 2021 року, на підставі яких проведено державну реєстрацію права за відповідачем.

67. За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

68. У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

69. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог апеляційний суд, враховуючи вказані норми матеріального права, правильно встановивши обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надав належну оцінку поданим доказам, а також процесуальній поведінці сторін спору та дійшов цілком обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачі не висловлювали волевиявлення на підписання (укладення) спірних договорів на тривалий строк.

70. Апеляційний суд врахував, що державна реєстрація речового права на підставі неукладених договорів про встановлення емфітевзису (оригінали яких відсутні у сторін спору) порушує права та законні інтереси позивачів на користування й розпорядження належними їм земельними ділянками та дійшов загалом правильного висновку про наявність підстав для скасування державної реєстрації права відповідача і повернення земельних ділянок позивачам.

71. У відповідності до частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав є ефективним способом захисту порушеного права власника.

72. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника по суті спору та їх відображення в оскарженій постанові апеляційного суду (з урахуванням доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження), питання вмотивованості висновку апеляційного суду, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка розглядається, апеляційним судом сторонам спору надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду апеляційної інстанцій.

73. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

74. З приводу доводів касаційної скарги щодо порушення апеляційним судом норм процесуального права слід зазначити наступне.

75. Відповідно до положень статті 212 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов`язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п`ять днів до відповідного судового засідання. Копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду негайно надсилається до суду, який зобов`язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

76. У матеріалах справи наявне клопотання ОСОБА_3 від 12 червня 2023 року про забезпечення проведення судового засідання, що призначене на 27 липня 2023 року о 14:00 год, у режимі відеоконференції. 14 червня 2023 року Черкаським апеляційним судом прийнято ухвалу про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Судове засідання було проведено 27 липня 2023 року в режимі відеоконференції, що підтверджується протоколом судового засідання, в якому брав участь представник відповідача - ОСОБА_7 (т. 2. а. с. 38).

77. Відповідач належним чином був повідомлений про судові засідання 23 серпня, 13 вересня, 18 жовтня 2023 року (т. 2, а.с. 41, 47, 48, 101, 121, 127), проте клопотань від сторони відповідача про проведення судового засідання у режимі відеоконференції до суду апеляційної інстанції не подавалося, а тому доводи відповідача про обмеження його права на доступ до суду не знайшли свого підтвердження.

78. Слід також зазначити, що висновки Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 18 квітня 2023 рокуу справі № 357/8277/19, на які посилався заявник у касаційній скарзі, не входять у суперечність з висновками апеляційного суду.

79. Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на правильність висновку задоволення позовних вимог не впливають.

80. Колегія суддів, надаючи оцінку оскарженому судовому рішенню на предмет законності у межах доводів касаційної скарги, погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій, оскільки суд правильно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

81. Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.