відповідачі: ОСОБА_2, державний реєстратор Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради Соловей Мар`яна Миколаївна, державний реєстратор Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради Воротна Олена Іванівна, третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс" на вулиці Прибузькій, 14/1 в місті Хмельницькому,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 листопада 2022 року в складі судді Салоїд Н. М. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 07 лютого 2023 року в складі колегії суддів: Ярмолюка О.І., Грох Л.М., Янчук Т.О.,

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, державного реєстратора Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради Соловей М. М., державного реєстратора Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради Воротної О. І., у якому просив усунути йому перешкоди в розпорядженні майном - гаражем на АДРЕСА_1, а саме:

визнати недійсним та скасувати свідоцтво від 14 грудня 2015 року № НОМЕР_1 про право власності на гараж № НОМЕР_2 за ОСОБА_2 ;

визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Соловей М. М. від 14 грудня 2015 року № 27071659 про державну реєстрацію права власності на цей гараж, а також відповідний запис про державну реєстрацію права власності від 14 грудня 2015 року № 12523527;

визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Воротної О. І. від 10 листопада 2020 року № 55055156 про відмову йому в державній реєстрації права власності на гараж № НОМЕР_2 та зобов`язати державного реєстратора Воротну О. І. прийняти рішення про державну реєстрацію права власності на гараж № НОМЕР_2 площею 38,2 кв.м за ним.

Позовні вимоги мотивував тим, щона підставі свідоцтва про право власності на гараж від 12 березня 1999 року він є власником гаража АДРЕСА_2 . 12 березня 1999 року Міське виробниче управління житлово-комунального господарства зареєструвало його право власності на гараж шляхом внесення відповідного запису до реєстрової книги №1-4.

У квітні 2003 року він продав ОСОБА_2 належну йому квартиру НОМЕР_5, розташовану в цьому будинку. При цьому гараж відповідачу не відчужував.

Внаслідок зміни нумерації гаражів за вказаною адресою гаражу № НОМЕР_2 присвоєно № НОМЕР_2 .

Рішенням державного реєстратора Воротної О. І. від 10 листопада 2020 року № 55055156 йому відмовлено в реєстрації права власності на гараж АДРЕСА_1, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявний запис про право власності на цей гараж за іншою особою.

Як з`ясувалося згодом, на підставі рішення державного реєстратора Соловей М. М. від 14 грудня 2015 року № 27071659 зареєстровано право власності ОСОБА_2 на гараж АДРЕСА_1 як на новостворене майно. Видано відповідачу свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Державна реєстрація права власності ОСОБА_2 на гараж № НОМЕР_2 є незаконною, оскільки гараж належить йому на праві власності, тобто фактично має місце подвійна реєстрація на один і той самий об`єкт нерухомого майна. У зв`язку з цим він позбавлений можливості зареєструвати своє право власності на гараж, яке виникло раніше.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 07 лютого 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що ОСОБА_2 набув і зареєстрував право власності на спірний гараж у встановленому порядку. Державний реєстратор правомірно відмовив у державній реєстрації права власності ОСОБА_1 на гараж, оскільки наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно. Позивач не довів належними та допустимими доказами порушення своїх прав та інтересів, не надав достатніх доказів на підтвердження факту набуття ним права власності на гараж.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У березні 2023 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_3 надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 листопада 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 07 лютого 2023 року й направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 11 вересня 2019 року в справі № 487/10132/14-ц та від 14 лютого 2023 року в справі № 907/726/20; судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно з`ясували обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Зокрема не врахували, що право власності за ним на спірний гараж було зареєстровано відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення, тому визнається дійсним. За схемою-розташуванням гаражів, місцю розташування гаража № НОМЕР_2 відповідає гараж № НОМЕР_2 . Цей гараж побудований ще в 1999 році та не міг бути зареєстрований за відповідачем як новостворений ним у 2015 році об`єкт. Суди безпідставно відхилили його клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

29 травня 2023 року справа № 686/29327/20 надійшла до Верховного Суду.

Відповідач ОСОБА_2 надіслав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 03 листопада 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судами

Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 25 вересня 1997 року № 1847 затверджено акт державної приймальної комісії по прийняттю в експлуатацію п`ятнадцятиквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1, загальною площею 1 658,6 кв.м.

Згідно зі свідоцтвом про право особистої власності на гараж від 12 березня 1999 року, виданим Міським виробничим управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Хмельницької міської ради народних депутатів, ОСОБА_1 належить на праві особистої власності гараж АДРЕСА_2 . Право власності зареєстровано Хмельницьким бюро технічної інвентаризації, про що внесений запис в реєстрову книгу № 1-4 від 12 березня 1999 року.

Відповідно до державного акта на право постійного користування землею серії І-ХМ № 000623 від 29 березня 2001 року, виданого виконавчим комітетом Хмельницької міської ради на підставі рішення від 22 листопада 2000 року № 1004, Товариству співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс" надано в постійне користування земельну ділянку площею 0,0847 га на АДРЕСА_1, для обслуговування існуючого житлового будинку.

За договором купівлі-продажу квартири від 08 квітня 2003 року відповідач ОСОБА_2 придбав у ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_3 .

11 грудня 2014 року між ТСББ "Фенікс" і ОСОБА_2 укладено договір суперфіцію, за умовами якого ТСББ "Фенікс" передало ОСОБА_2 у безстрокове безоплатне користування земельну ділянку площею 38,2 кв.м на АДРЕСА_1 для будівництва та експлуатації гаража.

13 липня 2015 року УДАБІ у Хмельницькій області зареєструвало декларацію ОСОБА_2 про готовність об`єкта до експлуатації.

14 грудня 2015 року держаний реєстратор Соловей М. М. прийняла рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на гараж АДРЕСА_1, внесла до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності ОСОБА_2 на цей гараж та видала останньому свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_4 .

06 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради з заявою про державну реєстрацію свого права власності на гараж АДРЕСА_1 .

Рішенням державного реєстратора Воротної О. І. від 10 листопада 2020 року № 55055156 відмовлено в реєстрації права власності ОСОБА_1 на цей гараж, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявний запис про право власності на цей гараж за іншою особою.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною першою статті 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною першою статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина третя статті 12 ЦПК України).

Частиною першою статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Звертаючись з цим позовом до суду, позивач зазначав, що він є власником гаража АДРЕСА_2 .

На підтвердження цих обставин надав свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 12 березня 1999 року, яке відповідно до законодавства є правовстановлюючим документом, що підтверджує набуття права власності на нерухоме майно.

Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 12 березня 1999 року є чинним. Дійсність цього свідоцтва належними та допустимими доказами не спростована. Висновок експерта від 22 грудня 2021 року, згідно з яким відтиск печатки Хмельницького бюро технічної інвентаризації на свідоцтві відрізняється від відтиску печатки на технічному паспорті на гараж від 12 березня 1999 року, на дійсність свідоцтва не впливає. У висновку не зазначено, що відтиск на свідоцтві зроблений не печаткою Хмельницького бюро технічної інвентаризації.

Реєстрація права власності ОСОБА_1 на гараж проведена в Хмельницькому бюро технічної інвентаризації 12 березня 1999 року, про що свідчить відповідна відмітка на свідоцтві. Також ця обставина підтверджується листом Хмельницького бюро технічної інвентаризації виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 29 березня 2021 року.

Тобто, реєстрація права власності позивача на гараж № НОМЕР_2 була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення цього права, і таке право позивача є дійсним.

З огляду на викладене, суди передчасно вважали, що позивач не довів факт набуття права власності на гараж.

Разом з тим у цій справі встановлено, що позивачу належить на праві власності гараж АДРЕСА_2, а за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на гараж № НОМЕР_2 .

Позивач зазначав, що це є один і той же об`єкт нерухомості, який побудований ще в 1997 році, яким він користується з 1999 року та по цей час.

Відповідач ОСОБА_2, заперечуючи проти позову, зазначав, що гараж № НОМЕР_2 побудований ним у липні 2015 року, після надання йому ТСББ "Фенікс" в постійне користування земельної ділянки площею 38,2 кв.м.

Вирішуючи спір, судитакі доводи сторін не перевірили, не надали належної оцінки всім наявним у справі доказам. Зокрема технічним паспортам на гараж на ім`я ОСОБА_1 (том І, а.с. 20-26) та на ім`я ОСОБА_2 (том І, а.с. 94-95), у яких збігаються площа гаражів, рік побудови (1997); схемі розподілу земельної ділянки, яка міститься на державному акті на право постійного користування землею від 29 березня 2001 року, виданому ТСББ "Фенікс", та на якій вже розташовані гаражі тощо.

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції про відмову в позові у зв`язку з його недоведеністю та постанова апеляційного суду про залишення цього рішення без змін не можуть вважатися законними та обґрунтованими, оскільки такі висновки судів передчасні, зроблені на підставі неповного з`ясування фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною четвертою статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки суди не встановили фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, асуд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Щодо судових витрат

Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, а передає справу на новий розгляд, тому розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 листопада 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 07 лютого 2023 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.