розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником адвокатом Колесніковим Анатолієм Геннадійовичем, на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 жовтня 2022 року у складі судді Цвіри Д. М. та постанову Харківського апеляційного суду від 01 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Яцини В. Б., Бурлака І. В., Мальованого Ю. М.,

Короткий зміст вимог скарги та судових рішень судів попередніх інстанцій

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах Східного міжрегіонального управління (м. Харків) (далі - Міжрайонний ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах СМУ (м. Харків)), стягувач - Відкрите акціонерне товариство "Кредитпромбанк" (далі - ВАТ "Кредитпромбанк").

Скарга мотивована тим, що станом на 14 червня 2021 року в провадженні державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах СМУ (м. Харків) Білової Х. В. перебуває виконавчий лист № 2-1874/09, виданий 01 липня 2009 року Дзержинським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ВАТ "Кредитпромбанк" заборгованості за кредитним договором у розмірі 101 821,67 грн. Виконавче провадження № НОМЕР_1 здійснюється щодо боржника ОСОБА_1 .

Винесені державним виконавцем Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах СМУ (м. Харків) постанови від 12 лютого 2021 року та від 13 травня 2021 року про заміну сторони виконавчого провадження є неправомірними.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2020 року у справі № 2-1874/09 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (далі - ТОВ "ФК "ЄАПБ") про зміну сторони (стягувача) Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") за виконавчим листом, виданим на підставі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова у справі № 2-1874/09 за позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Цією ухвалою суду вирішено питання про заміну стягувача у виконавчому листі за позовом до ОСОБА_2, а питання про заміну стягувача у виконавчому листі та/або у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, де боржником є ОСОБА_1, судом не вирішувалося.

Постановою Харківського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2020 року скасовано, відмовлено у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Таким чином, постанова державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах СМУ (м. Харків) від 12 лютого 2021 року про заміну сторони виконавчого провадження винесена державним виконавцем без достатніх правових підстав, є необґрунтованою та незаконною, а тому підлягає скасуванню.

Винесена державним виконавцем Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах СМУ (м. Харків) постанова від 13 травня 2021 року також є незаконною, оскільки ВАТ "Кредитпромбанк" ніколи не втрачало статусу стягувача та не вибувало із вказаного виконавчого провадження, у зв`язку з чим відсутня правова підстава та необхідність для призначення ВАТ "Кредитпромбанк" стягувачем.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 01 жовтня 2020 року внесено запис про припинення юридичної особи ПАТ "Кредитпромбанк", правонаступники стягувача відсутні. Боржником проінформовано державного виконавця про це, проте державний виконавець виніс постанову та призначив стягувачем юридичну особу, яка вже була припинена у зв`язку з ліквідацією та без визначення її правонаступників.

Державний виконавець повинен був винести постанову про закінчення виконавчого провадження у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження. Державним виконавцем допущено бездіяльність, яка полягає у тривалому невиконанні обов`язку із винесення постанови про закінчення виконавчого провадження відповідно до норми статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Із урахуванням наведених обставин, заявник просив суд:

- поновити пропущений з поважних причин строк на подання скарги;

- визнати неправомірною та скасувати постанову про заміну сторони виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 12 лютого 2021 року;

- визнати неправомірною та скасувати постанову про заміну сторони виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 13 травня 2021 року;

- визнати бездіяльність державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах СМУ (м. Харків) Білової Х. Б., що виявилася у невиконанні обов`язку із винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 відповідно до норми статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" неправомірною;

- зобов`язати державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах СМУ (м. Харків) Білову Х. Б. усунути порушення та поновити порушене право ОСОБА_1 шляхом винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 на підставі пункту 3 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження";

- у випадку встановлення, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржується, звільнена з посади (не здійснює відповідну діяльність), залучити до участі в справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення права чи свободи ОСОБА_1 ;

- стягнути з Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах СМУ (м. Харків) на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 жовтня 2022 року поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду зі скаргою на дії Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах СМУ (м. Харків). У задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що заявником належними та допустимими доказами не підтверджено факту виконання боржником ОСОБА_1 рішення суду у справі № 2-1874/09 в повному обсязі та відсутність у нього солідарної кредитної заборгованості перед ПАТ "Кредитпромбанк".

Суд першої інстанції зазначав про неможливість перевірити підстави для закриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-1874/09 та зробити відповідні висновки з огляду на те, що суд на свій запит не отримав від виконавчої служби належним чином завірені копії матеріали виконавчого провадження № НОМЕР_1, що пов`язано з перебуванням працівників Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах СМУ (м. Харків) на період дії воєнного стану у дистанційному режимі роботи. Доказів неправомірності постанов державного виконавця від 12 лютого 2021 року та від 13 травня 2021 року заявником не надано та матеріали справи не містять, можливість оглянути матеріали виконавчого провадження № НОМЕР_1 у суду відсутні.

Доказів про сплату ОСОБА_1 гонорару адвокату суду не надано, тому заявлені витрати на надані адвокатом послуги з професійної правничої допомоги не є підтвердженими на суму 17 000,00 грн.

Постановою Харківського апеляційного суду від 01 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 жовтня 2022 року змінено в частині мотивів відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення судових витрат. В іншій частині ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 жовтня 2022 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскільки ухвала суду від 13 листопада 2020 року, яка була підставою для винесення державним виконавцем першої постанови по заміну сторони виконавчого провадження, яка набрала чинності та була обов`язкова до виконання, а згодом після поновлення строку на апеляційне оскарження скасована постановою Харківського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року, тому відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) оскаржувані постанови державного виконавця про заміну стягувача є законними та обґрунтованими.

У суду відсутні підстави, передбачені вимогами статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", для визнання неправомірними та скасування постанов, винесених державним виконавцем Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах СМУ (м. Харків) Біловою Х. Б., визнання бездіяльності державного виконавця. Той факт, що діяльність кредитора припинена, з урахуванням судових проваджень про заміну стягувача правонаступником та наступного зупинення провадження з мотивів оскарження боржником законності рішення суду, на підставі якого відбувається стягнення, є недостатньою підставою для закриття виконавчого провадження.

У задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено, тому відсутні визначені у статті 141 ЦПК України підстави для задоволення заяви про стягнення судових витрат.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У березні 2023 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник адвокат Колесніков А. Г., подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 жовтня 2022 року та постанову Харківського апеляційного суду від 01 лютого 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення скарги.

У касаційній скарзі заявник зазначає, що постанова про заміну сторони виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 12 лютого 2021 року є незаконною, оскільки судом ухвалено замінити стягувача ВАТ "Дельта Банк", а державним виконавцем винесено постанову про заміну стягувача ВАТ "Кредитпромбанк", тобто різних юридичних осіб. 13 травня 2021 року державним виконавцем винесено постанову про заміну стягувача у виконавчому проваджені та здійснено заміну стягувача з ТОВ "ФК "ЄАПБ" на ВАТ "Кредитпромбанк", яке на момент винесення оскаржуваної постанови припинене у зв`язку з ліквідацією та без визначення правонаступників. Суди не розглянули належним чином доводи заявника про припинення цивільної правоздатності стягувача у виконавчому провадженні та не застосували норму пункту 3 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з якою виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.

Від інших учасників справи не надходило відзиву на касаційну скаргу.

Позиція Верховного Суду

Статтею 400 ЦПК України встановлено межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Так, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, аухвала суду першої інстанції у незмінній частині та постанова суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Обставини, встановлені судами

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 березня 2009 року у справі № 2-1874/09 позов ВАТ "Кредитпромбанк" задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ВАТ "Кредитпромбанк" заборгованість за кредитним договором від 06 грудня 2007 року № 314-КЕК-07 у сумі 101 821, 67 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

01 липня 2009 року на підставі зазначеного судового рішення видано виконавчий лист № 2-1874-09 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ВАТ "Кредитпромбанк" заборгованості за кредитним договором від 06 грудня 2007 року № 314-КЕК-07 у сумі 101 821,67 грн. Виконавчий лист двічі повертався стягувачу на підставі частини другої статті 40 Закону України "Про виконавче провадження".

Постановою старшого державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Близнюкова Ю. В. від 02 квітня 2012 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 на виконання виконавчого листа № 2-1874-09, виданого 01 липня 2009 року Дзержинським районним судом м. Харкова, про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ВАТ "Кредитпромбанк" заборгованості за кредитним договором від 06 грудня 2007 року № 314-КЕК-07 у сумі 101 821,67 грн, боржник - ОСОБА_1 .

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2020 року здійснено заміну стягувача - ПАТ "Дельта Банк" за виконавчим листом, виданим на підставі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова у справі № 2-1874/09 за позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, на його правонаступника - ТОВ "ФК "ЄАПБ".

Постановою про заміну сторони виконавчого провадження від 12 лютого 2021 року, винесеною старшим держаним виконавцем Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах СМУ (м. Харків) Біловою Х. Б., у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 щодо примусового виконання виконавчого листа від 01 липня 2009 року № 2-1874/09 здійснено заміну сторони (стягувача) з ВАТ "Кредитпромбанк" на його правонаступника ТОВ "ФК "ЄАПБ".

Постановою про зупинення вчинення дій від 09 квітня 2021 року, винесеною старшим держаним виконавцем Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах СМУ (м. Харків) Біловою Х. Б., зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа від 01 липня 2009 року № 2-1874/09 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, оскільки ухвалою Харківського апеляційного суду від 22 лютого 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2020 року про заміну стягувача.

Постановою Харківського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року скасовано ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2020 року постановлено нову. Відмовлено в задоволенні заяви ТОВ "ФК "ЄАПБ" про заміну сторони (стягувача) у виконавчому листі.

Постановою про заміну сторони виконавчого провадження від 13 травня 2021 року, винесену старшим держаним виконавцем Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах СМУ (м. Харків) Біловою Х. Б., поновлено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-1874/09, виданого 01 липня 2009 року Дзержинським районним судом м. Харкова про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ВАТ "Кредитпромбанк" заборгованості за кредитним договором від 06 грудня 2007 року № 314-КЕК-07 у сумі 101 821,67 грн.

З інформації про виконавче провадження № НОМЕР_1 судами встановлено, що старшим держаним виконавцем Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах СМУ (м. Харків) Біловою Х. Б. винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень щодо солідарних боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у зведене за № НОМЕР_1.

Постановою державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах СМУ (м. Харків) від 23 грудня 2021 року вчинення виконавчих дій у ВП № НОМЕР_1 зупинено, підставою для зупинення виконавчого провадження є ухвала Харківського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 березня 2009 року у справі № 2-1874/09. На час апеляційного провадження зупинене виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-1874/09, виданого 01 липня 2009 року Дзержинським судом м. Харкова про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ВАТ "Кредитпромбанк" заборгованості за кредитним договором у розмірі 101 821,67 грн.

Правове обґрунтування

Відповідно до частини першої статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно з частинами другою, третьою статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

У статті 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у Законі України "Про виконавче провадження" (1404-19) органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі частин першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України, зокрема у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 12 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, передбачено, що у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження (припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, виконавець за заявою сторони виконавчого провадження, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали виконавець своєю постановою замінює сторону виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова виконавця долучаються до виконавчого документа при його передачі до іншого органу державної виконавчої служби або приватного виконавця або поверненні його стягувачу чи до суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Судам необхідно керуватися принципом обов`язковості судового рішення та тим, що виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду та завершальною стадією судового провадження, а незабезпечення виконання рішення суду призведе до порушення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Судами попередніх інстанцій враховано, що заявником не надано належних доказів на підтвердження виконання ним заочного рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 березня 2009 року у справі № 2-1874/09 в повному обсязі та відсутність у нього солідарної заборгованості з ОСОБА_2 за кредитним договором.

Також суди попередніх інстанцій встановили, що державним виконавцем об`єднано виконавчі провадження щодо виконання заочного рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 березня 2009 року у справі № 2-1874/09 щодо солідарних боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у зведене виконавче провадження за № НОМЕР_1. Водночас зі скаргою до суду звернувся лише ОСОБА_1, інший боржник - ОСОБА_2 до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця щодо не закриття виконавчого провадження не зверталася, тому в судів були відсутні правові підстави вирішувати питання щодо прав та обов`язків ОСОБА_2 .

Крім того, суди попередніх інстанцій встановили, що протягом 2020 - 2022 років у судах різних інстанцій вирішувалися питання щодо заміни стягувача у виконавчому провадженні, а також боржник ОСОБА_2 оскаржувала рішення суду першої інстанції, на підставі якого відбувалося стягнення.

Із урахуванням судових проваджень про заміну стягувача правонаступником та зупинення провадження з мотивів оскарження боржником законності рішення суду, на підставі якого відбувається стягнення, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що закриття виконавчого провадження згідно з пунктом 3 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" із урахуванням судових спорів буде передчасним.

Відмовляючи у задоволенні скарги про скасування постанов державного виконавця про заміну стягувача, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що дії державного виконавця щодо винесення оскаржуваних постанов є законними, оскільки заміни стягувача у виконавчому провадження здійснювалося на підставі судових рішень, які були чинними на момент вчинення державним виконавцем відповідних дій, а саме: постанову про заміну сторони виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 12 лютого 2021 року винесена державним виконавцем на підставі ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2020 року, постанова про заміну сторони виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 13 травня 2021 року - постанови Харківського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року.

Наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій стосовно оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, та спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів, що відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.