У червні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Хмельницької міської ради, ОСОБА_2, Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Хмельницькій області, Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради про визнання частково недійсним рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, визнання недійсним рішення про передачу земельної ділянки у власність і свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку і записів у Поземельній книзі.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ХМ №042039 від 05 липня

2004 року вона є власником земельної ділянки площею 0,25 га, розташованої на території колишньої Грузевицької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області та призначеної для будівництва й обслуговування житлового будинку. На час звернення до суду із цим позовом земельна ділянка перебуває у межах м. Хмельницького згідно із постановою Верховної Ради України "Про зміну і встановлення меж міста Хмельницького і Хмельницького району Хмельницької області" від 12 травня 2011 (3349-17) року. Під час виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж указаної земельної ділянки в натурі (на місцевості) з`ясувалося, що має місце її перетин із земельною ділянкою з кадастровим номером

6825082200:05:001:0022 (площа співпадає на 2,4733 %) і земельною ділянкою з кадастровим номером 6810100000:12:004:0006 (площа співпадає

Як з`ясувалося згодом, рішенням 36 сесії Хмельницької міської ради

від 05 березня 2014 року № 74 ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,25 га для ведення особистого селянського господарства, а рішенням 42 сесії Хмельницької міської ради від 17 вересня 2014 року № 45 затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_2 цю земельну ділянку (кадастровий номер 6810100000:12:004:0006), яка розташована по АДРЕСА_1 . 06 жовтня 2014 року державний реєстратор Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради Росновська Н. В. зареєструвала право власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (індексний номер рішення 16264854) та видала йому свідоцтво про право власності на нерухоме майно індексний номер 27695508.

Вважала, що Хмельницька міська рада перевищила свої повноваження та передала у власність ОСОБА_2 земельну ділянку, на яку не мала права розпорядження. Крім того, Хмельницька міська рада неправомірно затвердила технічну документацію ОСОБА_2 на земельну ділянку, яка не відповідає вимогам закону, та неправильно визначила цільове призначення землі.

Враховуючи викладене та з урахування уточнених позовних вимог,

ОСОБА_1 просила суд:

- визнати недійсним рішення 36 сесії Хмельницької міської ради

від 05 березня 2014 року № 74 в частині надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,25 га, розташованої по

АДРЕСА_1, для ведення особистого селянського господарства;

- визнати недійсним рішення 42 сесії Хмельницької міської ради

від 17 вересня 2014 року № 45 в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,25 га з кадастровим номером 6810100000:12:004:0006, яка розташована по

АДРЕСА_1, і призначена для ведення особистого селянського господарства;

- визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно /

від 06 жовтня 2014 року індексний номер 27695508, видане державним реєстратором Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради Росновською Н. В.;

- скасувати рішення державного реєстратора Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради Росновської Н. В. від 06 жовтня 2014 року індексний номер 16264854 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 6810100000:12:004:0006;

- скасувати у Поземельній книзі (кадастровий номер земельної ділянки 6810100000:12:004:0006) записи: № 001 від 16 травня 2014 року - відомості про земельну ділянку; № 002 від 16 травня 2014 року - кадастровий план земельної ділянки; № 003 від 16 травня 2014 року - про виникнення земельного сервітуту, емфітевзису, суперфіцію, обмеження у використанні земельної ділянки; № 004 від 7 жовтня 2014 року - про виникнення права.

У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання недійсним та скасування розпорядження про надання дозволу на виготовлення технічної документації по інвентаризації земельної ділянки, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 мотивував тим, що на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06 жовтня 2014 року індексний номер 27695508 він є власником земельної ділянки площею

0,25 га (кадастровий номер 6810100000:12:004:0006), розташованої по

АДРЕСА_1, та призначеної для ведення особистого селянського господарства. Ця земельна ділянка входила до складу земельної ділянки площею 32,3 га, яка відповідно до державного акта на право користування землею 1992 року № 11 перебувала у постійному користуванні фермера ОСОБА_3 .

Рішенням 36 сесії Хмельницької міської ради від 05 березня 2014 року № 74 припинено право постійного користування земельною ділянкою

площею 0,25 га ОСОБА_3 у зв`язку із його добровільною відмовою від права користування земельною ділянкою та надано дозвіл ОСОБА_2 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Рішенням сорок другої сесії Хмельницької міської ради від 17 вересня 2014 року № 45 затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_2 вказану ділянку (кадастровий номер 6810100000:12:004:0006), яка розташована по АДРЕСА_1 .

Розпорядженням Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області від 16 червня 2004 року № 737/04-р неправомірно надано дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення технічної документації по інвентаризації земельної ділянки, частина якої перебувала у постійному користуванні ОСОБА_3, а у подальшому неправомірно видала

ОСОБА_1 державний акт на право власності на земельну ділянку

серії ХМ № 042039 від 05 липня 2004 року. На час приватизації землі спірна земельна ділянка не була сформована як об`єкт цивільних прав, не мала адреси та не перебувала у користуванні ОСОБА_1, а Хмельницька районна державна адміністрація Хмельницької області не приймала відповідного рішення про затвердження технічної документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність останньої.

Враховуючи викладене, ОСОБА_2 просив суд:

- визнати недійсним і скасувати розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області від 16 червня 2004 року

№ 737/04-р щодо надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення технічної документації по інвентаризації земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку;

- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ХМ №042039 від 05 липня 2004 року, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за № 010474300802.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

У суді першої інстанції справа розглядалась неодноразово.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 01 червня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсними:

- рішення 36 сесії Хмельницької міської ради № 74 від 05 березня 2014 року в частині надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства - землі сільськогосподарського призначення ОСОБА_2, розташованої в АДРЕСА_1 загальною площею 0,25 га;

- рішення 42 сесії Хмельницької міської ради № 45 від 17 вересня 2014 року "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення ділянок у власність громадянам" в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства - землі сільськогосподарського призначення ОСОБА_2, розташованої в АДРЕСА_1 загальною площею 2 500 га, кадастровий номер 6810100000:12:004:006;

- свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 06 жовтня 2014 року індексаційний номер: 27695508, видане державним реєстратором реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області Росновською Н. В.

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 16264854 від 06 жовтня 2014 року за

ОСОБА_2 на земельну ділянку за адресою:

АДРЕСА_1, кадастровий номер 6810100000:12:004:006 для ведення особистого селянського господарства площею 0,25 га, складеним державним реєстратором реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області Росновською Н. В.;

- запис у Поземельній книзі про державну реєстрацію права власності на підставі свідоцтва НОМЕР_1 від 06 жовтня 2014 року за

ОСОБА_2 на земельну ділянку за адресою:

АДРЕСА_1, кадастровий номер 6810100000:12:004:006.

Вирішено питання про судовий збір. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 29 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 червня 2018 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 06 травня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 червня 2018 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 29 листопада 2018 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 04 серпня 2021 року у складі судді Чевилюк З. А. позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсними:

- рішення 36 сесії Хмельницької міської ради від 05 березня 2014 року № 74 в частині надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства землі сільськогосподарського призначення ОСОБА_2, розташованої в АДРЕСА_1 загальною площею 0,25 га;

- рішення 42 сесії Хмельницької міської ради № 45 від 17 вересня 2014 року "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення ділянок у власність громадянам" в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства землі сільськогосподарського призначення ОСОБА_2, розташованої в

АДРЕСА_1, загальною площею 2 500 га, кадастровий номер 6810100000:12:004:0006;

- свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 06 жовтня 2014 року індексний номер: 27695508 видане державним реєстратором реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області Росновською Н. В.

ОСОБА_2 на земельну ділянку за адресою:

АДРЕСА_1, кадастровий номер 6810100000:12:004:0006 для ведення особистого селянського господарства, площею 0,25 га, складений державним реєстратором реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області Росновською Н. В.

- запис у Поземельній книзі про державну реєстрацію права власності на підставі свідоцтва СТА від 06 жовтня 2014 року за ОСОБА_2 на земельну ділянку за адресою:

АДРЕСА_1, кадастровий номер 6810100000:12:004:0006.

У задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що Хмельницька міська рада передала у власність ОСОБА_2 земельну ділянку, частина якої не була вільною та перебувала у власності ОСОБА_1, внаслідок чого оспорювані рішення Хмельницької міської ради та свідоцтво про право власності на нерухоме майно не відповідають вимогам закону та є недійсними. У зв`язку з цим суд дійшов висновку про скасувати рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та запис про державну реєстрацію цього права у Поземельній книзі. ОСОБА_2 не довів неправомірності набуття ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку та порушення своїх прав у спірних правовідносинах, а тому підстави для задоволення зустрічного позову відсутні.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 29 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 04 серпня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення.

У первісному позові ОСОБА_1 відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.

Скасовано розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області від 16 червня 2004 року № 737/04-р про надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення технічної документації по інвентаризації земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку на території Грузевицької сільської ради і виготовлення державного акту на право власності на земельну ділянку по матеріалам цієї інвентаризації.

Визнано державний акт серії ХМ № 042039 на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га, виданий 05 липня 2004 року на ім`я ОСОБА_1, зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за № 010474300802, недійсним.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що у 1992 році фермерське господарство ОСОБА_3 набуло у постійне користування земельну ділянку площею 32,3 га. Передана у власність ОСОБА_1 земельна ділянка накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:12:004:0006, яка належить на праві власності ОСОБА_2 .

Отже, Хмельницька районна державна адміністрація Хмельницької області передала у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, частина якої не була вільною, до того ж був порушений порядок приватизації вказаної ділянки.

У зв`язку з цим, оспорюване ОСОБА_2 розпорядження не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню, а отриманий ОСОБА_1 державний акт на право власності на земельну ділянку слід визнати недійсним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У грудні 2021 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку

ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на постанову Хмельницького апеляційного суду від 29 листопада 2021 року, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та зазначає, що суд не дослідив зібрані у справі докази та суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункти 3 та 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пункти 1 та 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що, на думку заявника, суд апеляційної інстанції не міг на підставі двох державних актів ОСОБА_3 на 32,3 га та ОСОБА_1 на 0,25 га самостійно встановити, що спірна земельна ділянка не вилучалася, не формувалася як об`єкт цивільних прав і не передавалася у користування ОСОБА_1 .

Згідно із державного акта ОСОБА_3 його земельна ділянка складається з п`яти земельних ділянок і щоб встановити чи земельна ділянка ОСОБА_1 входила у склад його земельної ділянки та чи виділялася, необхідні спеціальні знання. Зазначені вище обставини могли бути встановлені лише на підставі висновку судової експертизи, яка б підтвердила, що ОСОБА_1 була надана земельна ділянка, яка колись перебувала у користуванні ОСОБА_3 . У матеріалах справи міститься повідомлення про неможливість надання висновку від 18 січня 2021 року

№ 3410/20-26 в якому зазначено, що провести дослідження по співставленню меж земельної ділянки ОСОБА_1 площею 0.25 га, кадастровий номер земельної ділянки 6825082200, що була розташована на час виготовлення державного акта на території Грузевицької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ХМ № 042039 від 05 липня 2004 року) з межами земельних ділянок ОСОБА_3 загальною площею 32,3 га зазначених у державному акті на право користування землею Б № 042519, виданого Хмельницькою районною державною адміністрацією у 1992 році неможливо, тому надати відповідь на поставлене питання не вбачається за можливе.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 10 травня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

У травні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2023 року справу № 686/10612/15-ц призначено до судового розгляду.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У червні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив Хмельницької міської ради на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому вона просила зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

На підставі державного акта на право користування землею серії Б №042519 за 1992 рік, виданого Хмельницькою районною державною адміністрацією Хмельницької області та зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право користування землею за № 11, у постійному користуванні фермерського господарства ОСОБА_3 перебувала земельна ділянка площею 32,3 га для ведення селянського (фермерського) господарства. Постановою Верховної Ради України від 12 травня 2011 року № 3349-VІ "Про зміну і встановлення меж міста Хмельницький і Хмельницького району Хмельницької області" (3349а-17) ця ділянка включена в межі м. Хмельницького.

У листопаді 2013 року користувач земельної ділянки площею 32,2 га ОСОБА_3 подав нотаріально посвідчену заяву щодо передачі та оформлення права власності його онуком ОСОБА_2 частини його земельної ділянки площею 0,2500 га для ведення особистого селянського господарства.

17 грудня 2013 року ОСОБА_3 звернувся до Хмельницької міської ради із заявою про припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 0,25 га із загальної площі 32,3 га, якою він користується згідно державного акта на право користування землею серії Б №042519 за 1992 рік.

площею 0,25 га, якій може бути присвоєна адреса -

АДРЕСА_1, ОСОБА_3 і надано дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства - землі сільськогосподарського призначення.

16 травня 2014 року земельна ділянка площею 0,25 га з кадастровим номером 6810100000:12:004:0006 зареєстрована як об`єкт цивільних прав у Державному земельному кадастрі (категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, вид використання земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, код цільового призначення - 01.03). Тоді ж у відкритій Поземельній книзі був складений кадастровий план земельної ділянки та зроблений запис про обмеження використання земельної ділянки (охоронна зона навколо об`єкта енергетичної системи) площею 0,2189 га.

У 2014 році товариство з обмеженою відповідальністю "Земельно-консалтингове агентство "СТС" на замовлення ОСОБА_2 виготовило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:12:004:0006.

Рішенням 42 сесії Хмельницької міської ради від 17 вересня 2014 року № 45 затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку (кадастровий номер 6810100000:12:004:0006), яка розташована по АДРЕСА_1 .

06 жовтня 2014 року державний реєстратор Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради Росновська Н. В. зареєструвала право власності ОСОБА_2 на цю ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (індексний номер рішення про державну реєстрацію прав 16264854) та видала йому свідоцтво про право власності на нерухоме майно індексний номер 27695508. 07 жовтня 2014 року до Поземельної книги внесені відомості щодо права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:12:004:0006.

Ще до того, Хмельницька районна державна адміністрація Хмельницької області розпорядженням від 22 листопада 1996 року № 469-р надала дозвіл на будівництво індивідуальних житлових будинків для працівників фермерських господарств "Струмок" і "Світанок" на землях фермерських господарств у передмісті Гречани, в районі вул. Західно-Окружної.

Розпорядженням Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області від 16 червня 2004 року № 737/04-р надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення технічної документації по інвентаризації земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку на території Грузевицької сільської ради.

На підставі цього розпорядження 05 липня 2004 року Хмельницька районна державна адміністрація Хмельницької області видала ОСОБА_1 державний акт серії ХМ №042039 на право власності на земельну ділянку площею

0,25 га, розташовану на території Грузевицької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області. Державний акт зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за № 010474300802.

У 2014 році приватна фірма "Земінвест" на замовлення ОСОБА_1 виготовила технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Державний кадастровий реєстратор рішенням від 21 листопада 2014 року

№ РВ-6800078082014 відмовив ОСОБА_1 у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, оскільки в межах її земельної ділянки розміщена частина земельної ділянки з кадастровим номером 6825082200:05:001:0022 (площа співпадає на 2,4733 %) і частина земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:12:004:0006 (площа співпадає 93,2915 %).

Згідно із висновком земельно-технічної експертизи від 29 вересня 2017 року № 5616-5618/16-26 має місце накладення земельної ділянки ОСОБА_1 площею 0,25 га, що була розташована на час виготовлення державного акта на право власності на земельну ділянку серії ХМ №042039 від 05 липня

2004 року на території Грузевицької сільської ради Хмельницького району, та земельної ділянки ОСОБА_2 площею 0,25 га, кадастровий номер 6810100000:12:004:0006, розташованої за адресою:

АДРЕСА_1 . Площа накладення - 0,2338 га (а. с. 4-30, т. 2).

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно із частиною першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

У статті 14 Конституції України передбачено, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Питання набуття права власності чи користування на земельні ділянки державної або комунальної власності урегульовано ЗК України (2768-14) .

Відповідно до статті 78 ЗК України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України (254к/96-ВР) , цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

За змістом частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Частиною першою статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до частини п`ятої статті 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Для того, щоб набути право власності на земельну ділянку, перш за все, ця земельна ділянка повинна бути вільною (власники повинні бути відсутні).

Відповідно до частини першої статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Пунктом "г" частини третьої статті 152 ЗК України визначено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 12 розділу Х "Перехідні положення" до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої статті 16 ЦК України).

Як передбачено частиною першою статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

За змістом частини першої статті 6 Закону України від 09 квітня 1999 року № 586-ХІV "Про місцеві державні адміністрації" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) на виконання Конституції України (254к/96-ВР) , законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази.

У силу частини першої статті 43 цього Закону акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України (254к/96-ВР) , законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.

Скасовуючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції Верховний Суд у цій справі зазначив, що судами не враховано, що вперше спірна земельна ділянка у загальному земельному масиві площею 32,3 га була передана у 1992 році на праві безстрокового користування ОСОБА_3 на підставі державного акту, судами не перевірено, чи не вилучалась спірна земельна ділянка площею 0,2500 га із загальної земельної ділянки

площею 32,2 га при передачі її ОСОБА_1 у власність у червні 2004 року для будівництва та обслуговування житлового будинку й суди не врахували, що вилучення земельної ділянки або її частини у користувача або у власника можливе тільки із дотриманням встановленого законом порядку.

Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, дійшов обґрунтованого висновку про те, що передана у власність ОСОБА_1 земельна ділянка накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:12:004:0006, яка належить на праві власності ОСОБА_2 . Оскільки ОСОБА_1 неправомірно набула право власності на земельну ділянку, то її право у спірних правовідносинах не порушено, а первісний позов не підлягає задоволенню. Отже, Хмельницька районна державна адміністрація передала у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, частина якої не була вільною, до того ж був порушений порядок приватизації вказаної ділянки.

Хмельницька районна державна адміністрація розпорядженням

від 16 червня 2004 року №737/04-р надала дозвіл ОСОБА_1 на розроблення технічної документації та виготовлення державного акта на право власності на земельну ділянку, що входила до загального земельного масиву, який перебував у постійному користуванні фермерського господарства

ОСОБА_3 . Спірна земельна ділянка не вилучалася у ОСОБА_3, не формувалася як об`єкт цивільних прав і не передавалася у користування ОСОБА_1 .

Доводи касаційної скарги зазначених вище висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів, а також витребовувати докази (подібна правова позиції висловлена у постанові Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі

№ 373/2054/16-ц).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення в оскаржуваних рішеннях, питання вичерпності висновків судів попередніх інстанцій, Верховний Суд виходить із того, що у справі, що переглядається, постанова суду апеляційної інстанції відповідає вимогам вмотивованості.

Верховний Суд розглянув справу в межах доводів, наведених заявником у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження; і підстав вийти за межі розгляду справи судом касаційної інстанції не встановлено.

Відповідно до частини першої 410 ЦПК України (1618-15) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.