Іменем України

31 березня 2021 року

справа № 662/1915/18

провадження № 61-21093св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - Приватне сільськогосподарське підприємство "Агрофірма "Сиваш",

відповідач - ОСОБА_1,розглянув у судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Іванівського районного суду Херсонської області від 17 травня 2019 року у складі судді Ковальчук Т. М. та постанову Херсонського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року у складі судді: Пузанової Л. В., Склярської І. В., Чорної Т. Г.,

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20) .

Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20) установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Іванівського районного суду Херсонської області від 17 травня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України (1618-15) в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2018 року Приватне сільськогосподарське підприємство "Агрофірма "Сиваш" (далі - ПСП "Агрофірма "Сиваш" ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на майно.

На обґрунтування позову зазначило, що підприємству на праві власності, яке підтверджується свідоцтвами про реєстрацію, належать дощувальні машини "Фрегат" НОМЕР_1, заводські номери НОМЕР_9, НОМЕР_2, які були поставлені на балансовий облік у 1985 році (інвентаризаційні номери 411, 413) та розташовані на полі, що перебуває в оренді агрофірми.

В січні 2015 року було виявлено крадіжку невстановленими особами з контурів поля № 3 та № 4, яке знаходиться на землях Сиваської сільської ради та орендується підприємством, сімнадцяти візків дощувальної машини "Фрегат" з мачтами, колесами та тросами.

За даним фактом в установленому законом порядку порушено кримінальне провадження та в результаті проведеного обшуку житла, господарських приміщень, складів, ангарів та іншого прилеглого володіння, розташованих на території сільськогосподарського майнового комплексу "Хутір", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває у користуванні ОСОБА_1, 04 лютого 2015 року вилучено деталі дощувальної машини " Фрегат": 9 мачт, 10 рам, 14 поперечин, 52 труби на 8 болтах, які передані ПСП "Агрофірма "Фрегат" на зберігання.

У даній справі органами досудового слідства було встановлено, що шість візків у зборі від дощувальної машини "Фрегат" були викрадені з поля ОСОБА_2, який вироком Новотроїцького районного суду від 03 червня 2015 року визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 185 КК України. Викрадене ОСОБА_2 майно 15 січня 2015 року було виявлено та вилучено під час проведення огляду території сільськогосподарської бази, що перебуває у користуванні ОСОБА_1, та в послідуючому повернуто ПСП "Агрофірма "Сиваш".

Матеріали справи щодо крадіжки інших комплектуючих дощувальних машин "Фрегат" виділено в окреме провадження, яке і на теперішній час знаходиться у провадженні Новотроїцького ВП ГУНП в Херсонській області.

Позивач вважає своє право власності на вилучені 05 лютого 2015 року деталі від дощувальних машин " Фрегат" доведеним наявними документами та висновком експерта від 22 червня 2015 року, при цьому таке його право оспорюється іншими особами, а тому просив суд визнати за ним право власності на комплектуючі деталі дощувальної машини "Фрегат", а саме: мачти у кількості десяти штук, рами візків у кількості десяти штук, поперечки у кількості 14 штук, труби у кількості 52 штуки, болти у кількості 8 штук загальною вартістю 304 766,40 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Іванівського районного суду Херсонської області від 17 травня 2019 року з врахуванням ухвали від 31 травня 2019 року про виправлення арифметичної помилки та додаткового рішення від 31 травня 2019 року позов задоволено частково.

Визнано за ПСП "Агрофірма "Сиваш" право власності на комплектуючі деталі дощувальної машини "Фрегат", а саме: мачти у кількості дев`ять штук, рами теліжок у кількості десяти штук, поперечки у кількості чотирнадцяти штук, труби на вісім болтів у кількості 52 штук, вилучених в ході обшуку 04 лютого 2015 року на території сільськогосподарського майнового комплексу "Хутір", що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

В іншій частині позову відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що надані позивачем докази підтверджують той факт, що вилучені під час обшуку 04 лютого 2015 року на території сільськогосподарського майнового комплексу "Хутір", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває у користуванні ОСОБА_1, комплектуючі деталі до дощувальних машин "Фрегат" належать до одного цілого з комплектуючими деталями дощувальних машин, які перебувають на балансі ТОВ "Агрофірма "Сиваш", а отже належать останньому на праві власності.Додатковим рішенням Іванівського районного суду Херсонської області від 31 травня 2019 року заяву представника відповідача ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ПСП "Агрофірма "Сиваш" до ОСОБА_1 про визнання права власності на комплектуючі деталі дощувальної машини "Фрегат", задоволено частково.Ухвалено у справі додаткове рішення.Стягнуто з ПСП "Агрофірма "Сиваш" на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 грн; судові витрати понесені при сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 176,20 грн.В іншій частині заяви відмовлено.Не погодившись з рішенням Іванівського районного суду Херсонської області від 17 травня 2019 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Херсонського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року постанову ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Іванівського районного суду Херсонської області від 17 травня 2019 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У листопаді 2019 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга на рішення Іванівського районного суду Херсонської області від 17 травня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив суд оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції ухвалені судові рішення без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.

Доводи інших учасників справиУ січні 2020 року від ПСП "Агрофірма "Сиваш" на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить суд касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.Ухвалою Верховного Суду від 27 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.11 грудня 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.Ухвалою Верховного Суду від 12 травня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ПСП "Агрофірма "Сиваш" (колишня назва - колгосп ім. Паризької комуни) належить на праві власності: дощувальна машина "Фрегат" № 5 (інвентаризаційний номер 411) та дощувальна машина "Фрегат" № 7 (інвентаризаційний номер 413), які поставлені на облік підприємства у 1985 році, що підтверджується записами у книзі обліку основних засобів підприємства, довідкою про реорганізацію підприємства.

Вказані дощувальні машини "Фрегат" розташовані на землях Сиваської селищної ради у контурі поля № 3 та поля № 4 (на відстані вісім кілометрів від смт Сиваш), які перебувають в оренді ПСП "Агрофірма "Сиваш".

В січні 2015 року позивачем була виявлена крадіжка комплектуючих деталей дощувальних машин "Фрегат" (17 візків з мачтами, колесами та тросами), про що останній повідомив правоохоронні органи. За даним фактом було порушено кримінальне провадження.

В ході досудового розслідування, 15 січня 2015 року, було виявлено та вилучено шість рам візків, шість тросових опор (мачт), які зберігалися на території сільськогосподарської бази, що перебуває у користуванні відповідача.

Вироком Новотроїцького районного суду Херсонської області від 03 червня 2015 року, який набрав законної сили 18 серпня 2015 року, винуватим у вчиненні крадіжки належних Агрофірмі "Сиваш" комплектуючих до меліоративної дощувальної машини "Фрегат", а саме - шести рам візків та шести тросових опор (мачт) загальною вартістю 17 051,40 грн, визнаний ОСОБА_2 .

Цим же вироком речовий доказ - 6 візків у зборі до дощувальної машини "Фрегат", які раніше були передані на зберігання власнику (ПСП "Агрофірма "Сиваш"), залишено у нього.

Матеріали справи стосовно крадіжки інших комплектуючих дощувальних машин "Фрегат" були виділені в окреме провадження, яке на час вирішення судом цивільного спору не завершене.

04 лютого 2015 року на підставі ухвали слідчого судді Новотроїцького районного суду Херсонської області в рамках кримінального провадження був проведений обшук житла, господарських приміщень, складів, ангарів та іншого прилеглого володіння, розташованих на території сільськогосподарського майнового комплексу "Хутір", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває у користуванні ОСОБА_1, в результаті якого були вилучені деталі дощувальної машини "Фрегат", а саме: 9 мачт, 10 рам, 14 поперечин, 52 труби на 8 болтах, які передані ПСП "Агрофірма "Сиваш" на зберігання.

У кримінальному провадженні була проведена судова трасологічна експертиза. Згідно із висновком експерта від 22 червня 2015 року дев`ять мачт, 10 рам візків (теліжок), 14 шт. поперечин, 52 труби на 8 болтів, які були вилучені 04 лютого 2015 року під час проведення обшуку території майнової бази "Хутір", належної на праві власності ОСОБА_5, могли належати до одного цілого з дощувальними машинами "Фрегат", які перебувають на контурі поля № 3 та № 4 Агрофірми "Сиваш", що знаходиться на відстані 8 км від смт Сиваське Новотроїцького району Херсонської області, за формою, розмірами, якістю обробки, заводським способом та матеріалом виготовлення, конструкцією в цілому як частини ДМУ "Фрегат"; за слідами від прокладок, залишених на фланцях труб та фланцях коротких труб, розміщених на рамах теліжок за загальними ознаками (кольором, формою, місцем розташування тощо); за узором слідів, залишених від прокладок на фланцях труб.

При цьому експерт зробив висновок про те, що вилучені під час проведення обшуку 04 лютого 2015 року труба № 39 та рама візка (теліжки) з поля № 4 належали до одного цілого, а з 9 мачт, 10 рам візків (теліжок), 14 поперечин, 52 труби на 8 болтів, які були вилучені 04.02.2015 року під час проведення обшуку на території майнової бази "Хутір", належної на праві власності ОСОБА_5, та з 6 мачт, 6 рам візків (теліжок), які були вилучені 15 січня 2015 року як викрадені ОСОБА_6, під час проведення огляду території сільськогосподарської бази, яка перебуває у користуванні ОСОБА_1, належали до одного цілого: мачта № 6 та рама візка (теліжки) № 6 (вилучені 15 січня 2015 року), труба № 14 та труба № 46 (вилучені 04 лютого 2015 року), труба № 32 (вилучена 04 лютого 2015 року) та рама візка (теліжки) № 3 (вилучена 15 січня 2015 року).

Ухвалою Іванівського районного суду Херсонської області від 11 липня 2018 року скарга ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого та прокурора задоволена, суд зобов`язав слідчого повернути ОСОБА_1 вилучені в нього 04 лютого 2015 року комплектуючі деталі дощувальної машини "Фрегат", а саме: 10 штук мачт, 10 рам візків, 14 штук поперечок, 52 штуки труби та 8 болтів. Із змісту ухвали убачається, що суд задовольнив скаргу з формальних процесуальних підстав. При цьому питання доведеності права власності сторін на спірне майно не було предметом судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України (тут і далі - в редакції, що діяла на час подання касаційної скарги, що розглядається) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції не відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.Частиною першою статті 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.Згідно з пунктом 2 частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.Статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.Відповідно до статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.Передумовою для застосування статті 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.У розумінні наведених положень позов про визнання права власності у порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України, пред`являється на захист існуючого, наявного права, що виникло у позивача за передбачених законодавством підстав і підтверджується належними та допустимими доказами. Об`єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності є оспорення або невизнання наявного права, а не намір набути таке право за рішенням суду.Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, судам належить зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У §145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Chahal v. the United Kingdom" (заява № 22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю способів, що передбачаються національним правом.У статті 13 Конвенції гарантується доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, у якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі. Засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (§ 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).Звертаючись до суду з позовом, заявник просив суд визнати за ним право власності на комплектуючі деталі дощувальної машини "Фрегат", а саме: мачти у кількості десяти штук, рами візків у кількості десяти штук, поперечки у кількості 14 штук, труби у кількості 52 штуки, болти у кількості 8 штук.Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, правильно виходив з того, що надані позивачем докази в достатній мірі підтверджують той факт, що вилучені під час обшуку 04 лютого 2015 року на території сільськогосподарського майнового комплексу "Хутір", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває у користуванні ОСОБА_1, комплектуючі деталі до дощувальних машин "Фрегат" належать до одного цілого з комплектуючими деталями дощувальних машин, які перебувають на балансі ТОВ "Агрофірма "Сиваш", а отже належать останньому на праві власності.Тобто, суди достовірно встановили право власності позивача на комплектуючі деталі дощувальної машини "Фрегат", а саме: мачти у кількості дев`ять штук, рами теліжок у кількості десяти штук, поперечки у кількості чотирнадцяти штук, труби на вісім болтів у кількості 52 штук, вилучених в ході обшуку 04 лютого 2015 року на території сільськогосподарського майнового комплексу "Хутір", що розташований за адресою: АДРЕСА_1, із чим також погоджується Верховний Суд.Разом із тим, встановлено, що спірне майно знаходиться у позивача, права власності він не позбавлений, певні обмеження щодо його володіння та розпорядження обумовлені специфікою кримінального провадження, в межах якого комплектуючі деталі дощувальної машини "Фрегат" визнані речовими доказами.При цьому посилання позивача на наявність ухвали Іванівського районного суду Херсонської області від 11 липня 2018 року за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого та прокурора є необґрунтованим, оскільки при розгляді вказаної скарги питання доведеності права власності на спірне майно не було предметом судового розгляду. Крім того, оскарження процесуальних документів в межах кримінального провадження можливо виключно в порядку кримінального судочинства. При таких обставинах доводи позовної заяви щодо неможливості захисту свого порушеного права в інший спосіб є безпідставними.Ураховуючи викладене, помилковим є висновок суду першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, про визнання права власності ПСП "Агрофірма "Сиваш" на спірне нерухоме майно на підставі статті 392 ЦК України та захист прав позивача в обраний ним спосіб.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.Рішення Іванівського районного суду Херсонської області від 17 травня 2019 року, додаткове рішення Іванівського районного суду Херсонської області від 31 травня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року скасувати.Ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позову Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Сиваш" до ОСОБА_1 про визнання права власності відмовити. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун