розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1, ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 19 квітня 2022 року у складі судді Гайдича Р. М. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 05 липня 2022 року у складі колегії суддів: Бойчука І. В., Пнівчук О. В., Девляшевського В. А.,

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2021 року сільськогосподарський виробничий кооператив імені Т. Г. Шевченка (далі - СВК імені Т. Г. Шевченка, кооператив) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, державного реєстратора Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області Баліцької У. М. про визнання договору недійсним та скасування запису про речове право.

Позовна заява мотивована тим, що 25 грудня 2012 року між СВК імені Т. Г. Шевченка та ОСОБА_4 укладено договір оренди земельної ділянки № 017556, за умовами якого ОСОБА_4 передав, а кооператив прийняв в оренду строком на 15 років земельну ділянку (пай), площею 1,1718 га, з кадастровим номером № 2621686200:03:003:0350 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в урочищі "Австрійський цвинтар" на території Тишківської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області.

Земельна ділянка, яка є предметом оренди за вищевказаним договором, належала ОСОБА_4 на підставі державного акту на право приватної власності на землю від 05 серпня 2009 року. У витязі вказані відомості про орендаря вказаної земельної ділянки - СВК імені Т. Г. Шевченка, дата реєстрації речового права 25 грудня 2012 року, строк дії речового права - 15 років.

Після смерті орендодавця - ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі заповіту ОСОБА_1, яка є онукою останнього, успадкувала зазначену вище земельну ділянку

ОСОБА_1, як спадкоємець орендодавця, набула усіх прав та обов`язків за договором оренди від 25 грудня 2012 року. Кооператив користувався земельною ділянкою, а ОСОБА_1 отримувала відповідну орендну плату. Дії кооперативу щодо продовження користування вказаною земельною ділянкою після смерті орендодавця були законними, оскільки відповідно до положень законодавства та укладеного договору оренди з ОСОБА_4 смерть спадкодавця (перехід права власності на землю до спадкоємця) не впливає на чинність і зміст договору, оскільки він продовжує діяти у тій самій редакції.

Проте у червні 2021 року з отриманої інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно кооперативу стало відомо, що ОСОБА_1 у період дії вищевказаного договору оренди земельної ділянки був укладений інший договір оренди землі від 12 квітня 2021 року б/н зі своїм чоловіком - ОСОБА_2 щодо цієї самої земельної ділянки, яка перебуває в оренді кооперативу. 28 квітня 2021 року державним реєстратором Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області Баліцькою У. М. вчинено запис про інше речове право, номер 41787323, щодо реєстрації права оренди ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку.

Отже, кооперативу належить суб`єктивне майнове право оренди спірної земельної ділянки, вказане речове право не припинено, договір оренди земельної ділянки від 25 грудня 2012 року є чинним, в установленому законом порядку недійсним не визнаний та не розірваний, державну реєстрацію договору оренди не скасовано. Унаслідок укладення оспорюваного договору оренди землі від 12 квітня 2021 року ОСОБА_2 отримав право оренди земельної ділянки, що стало перешкодою для реалізації кооперативу аналогічного права щодо цієї самої земельної ділянки.

З урахуванням викладеного СВК імені Т. Г. Шевченка просив суд визнати недійсним з моменту укладення договір оренди землі від 12 квітня 2021 року б/н щодо земельної ділянки, площею 1,1718 га, з кадастровим номером 2621686200:03:003:0350 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в урочищі "Австрійський цвинтар" на території Тишківської сільської ради Коломийського району (Городенківського району) Івано-Франківської області, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; скасувати запис про інше речове право, номер 41787323, вчинений 28 квітня 2021 року державним реєстратором Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області Баліцькою У. М., вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки, строкове платне користування земельною ділянкою кадастровий номер 2621686200:03:003:0350.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 19 квітня 2022 року позов СВК імені Т. Г. Шевченка задоволено частково. Визнано недійсним договір оренди землі від 12 квітня 2021 року б/н щодо оренди земельної ділянки, площею 1,1718 га, з кадастровим номером № 2621686200:03:003:0350 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в урочищі "Австрійський цвинтар" на території Тишківської сільської ради Коломийського району (раніше Городенківського району) Івано-Франківської області, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . У задоволенні іншої частини позовних вимог до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено. У задоволенні позову до державного реєстратора Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області Баліцької У. М. відмовлено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь СВК імені Т. Г. Шевченка судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь СВК імені Т. Г. Шевченка витрати за надання правової допомоги у розмірі 10 000 грн. Стягнуто з СВК імені Т. Г. Шевченка на користь державного реєстратора Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області Баліцької У. М. витрати за надання правової допомоги у розмірі 5 000 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що договір оренди земельної ділянки від 25 грудня 2012 року між СВК імені Т. Г. Шевченка та ОСОБА_4, спадкоємцем якого є ОСОБА_1, укладений і зареєстрований відповідно до положень чинного на той час законодавства, строк його дії закінчується 25 грудня 2027 року.

Проте, незважаючи на чинність вказаного правочину, було укладено новий договір оренди землі від 12 квітня 2021 року на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 2621686200:03:003:0350 між спадкоємцем ОСОБА_4 - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідачі, зокрема державний реєстратор Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області Баліцька У. М., не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що під час реєстрації договору оренди землі від 12 квітня 2021 року ними були здійснені необхідні запити до відповідних органів, з метою перевірки наявності вже зареєстрованих прав на зазначену вище земельну ділянку, що призвело до існування подвійної реєстрації прав оренди земельної ділянки та суттєвого порушення прав кооперативу. Таким чином, одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на ту саму земельну ділянку суперечить вимогам закону, чим також порушено права позивача, як орендаря.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що посилання представника ОСОБА_1, ОСОБА_2, що існують сумніви, чи укладався договір оренди земельної ділянки від 25 грудня 2012 року між ОСОБА_4 та СВК імені Шевченка, оскільки, начебто, копія договору оренди земельної ділянки від 25 грудня 2012 року, що надана позивачем, візуально відрізняється від копії договору, яка надана їм на адвокатський запит, є безпідставними, так як зазначені твердження є припущеннями та не підтверджено належними і допустимими доказами. Відповідачі не звертались з клопотанням про призначення відповідної експертизи щодо договору оренди земельної ділянки від 25 грудня 2012 року.

Отже, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що договір оренди землі від 12 квітня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, є недійсним, оскільки цей правочин вчинено до закінчення дії договору оренди тієї самої земельної ділянки, укладеного 25 грудня 2012 року між ОСОБА_4 та СВК імені Шевченка із строком дії до 25 грудня 2027 року.

У задоволенні позовної вимоги до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про скасування запису про інше речове право вчиненого державним реєстратором щодо права оренди спірної земельної ділянки ОСОБА_2, відмовлено за безпідставністю, а до держаного реєстратора у зв`язку із тим, що він не є належним відповідачем.

Оскільки позовна заява до ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволена частково, а у задоволенні позову до державного реєстратора Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області Баліцької У. М.відмовлено повністю, то відповідно до пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу на користь СВК імені Шевченка підлягають стягненню з ОСОБА_1, ОСОБА_2 у розмірі 10 000 грн, які підтверджені належними доказами, а обґрунтованих заперечень щодо розміру вказаних витрат не надходило. Також підлягають стягненню з позивача на користь державного реєстратора Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області Баліцької У. М.витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн, які підтверджені належними доказами.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 05 липня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1, ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Городенківського районного суду від 19 квітня 2022 року у частині розподілу судових витрат, понесених позивачем, скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь СВК імені Шевченка судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 135 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь СВК імені Шевченка судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 135 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь СВК імені Шевченка витрати за надання правничої допомоги у розмірі 4 000 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь СВК імені Шевченка витрати за надання правничої допомоги у розмірі 4 000 грн. У решті рішення суду залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що посилання апеляційної скарги на те, що договір оренди земельної ділянки від 25 грудня 2012 року містить чисельні порушення вимог закону та ними було поставлено під сумнів відповідність копії такого договору щодо його оригіналу, не спростовують висновків суду першої інстанції про те, що такий договір був укладений між СВК імені Шевченка та спадкодавцем ОСОБА_1 - ОСОБА_4, який зареєстрований відповідно до вимог, чинного на час його вчинення законодавства, та є дійсним, оскільки такі обставини підтверджені належними та допустимими доказами.

Договір оренди земельної ділянки від 25 грудня 2012 року у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, тому вказаний правочин є правомірним відповідно до положень статті 204 ЦК України. Відповідачі не були позбавлені можливості заявляти клопотання щодо призначення експертизи з приводу дійсності укладення договору оренди земельної ділянки від 25 грудня 2012 року саме між ОСОБА_4 та СВК імені Т. Г. Шевченка.

Посилання апеляційної скарги на відсутність у витягах з Державного земельного кадастру від 27 лютого 2018 року та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформації щодо зареєстрованого права оренди СВК імені Т. Г. Шевченка на увагу не заслуговують, оскільки згідно з листом відділу у м. Городенка управління у Коломийському районі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 27 вересня 2021 року виникла системна помилка при формуванні такого витягу з Державного земельному кадастрі, а також у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відкрито розділ щодо спірної земельної ділянки лише 28 квітня 2020 року.

Ураховуючи викладене, договір оренди землі від 12 квітня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, є недійсним, оскільки вказаний правочин вчинено до закінчення дії договору оренди тієї самої земельної ділянки від 25 грудня 2012 року, укладеного між спадкодавцем ОСОБА_1 - ОСОБА_4 та СВК імені Шевченка із строком дії до 25 грудня 2027 року.

Суд першої інстанції у порушення вимог процесуального закону стягнув з відповідачів судовий збір у солідарному порядку.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано договір про надання правової допомоги від 22 березня 2021 року № 1/03-юр, укладений між СВК імені Шевченка та адвокатом Яремчук М. Є., якими також було укладено додаткову угоду від 02 червня 2021 року та акт про обсяг наданої допомоги від 21 березня 2022 року. Відповідно до додаткової угоди від 02 червня 2021 року розмір гонорара адвоката становить 10 000 грн. Враховуючи складність справи та виконані роботи, принцип співмірності та розумності судових витрат, реальності адвокатських витрат, апеляційний суд вважав, що обґрунтованими і пропорційними до предмета спору є витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн, які стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача, до яких було спрямовано вимогу про вирішення цивільно-правового спору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1, ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить оскаржувані судові рішення у частині задоволення позову СВК імені Т.Г. Шевченка скасувати й ухвалити у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову кооперативу відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 342/1025/21 з Городенківського районного суду Івано-Франківської області.

У серпні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

У січні 2023 року справу передано судді-доповідачеві.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували той факт, що договір оренди земельної ділянки від 25 грудня 2012 року не був належним чином зареєстрований, оскільки інформація про це була б наявна у Державному земельному кадастрі, а вчинення державної реєстрації нових договорів оренди землі було 6 неможливим. Крім того, у відзиві на апеляційну скаргу СВК імені Шевченка визнало, що не зареєструвало права оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Копія договору оренди земельної ділянки від 25 грудня 2012 року містить чисельні невідповідності вимогам закону, у тому числі кооператив у своєму договорі використовував типову форму договору оренди землі, яка була затверджена після 2016 року. Позивач вказував про існування двох примірників договору оренди земельної ділянки від 25 грудня 2012 року, проте положеннями закону, чинного на час укладення цього правочину, було визначено про необхідність укладення договору у трьох примірниках.

Відповідно до інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30 квітня 2021 року № 255166059, яка була долучена державним реєстратором, земельна ділянка з кадастровим номером 2621686200:03:003:0350 не перебувала у користуванні чи іпотеці, щодо неї не зареєстровано жодного обтяження. Отже, у ОСОБА_1, ОСОБА_2 не існувало перешкод для укладення оспорюваного договору оренди землі від 12 квітня 2021 року, а у державного реєстратора не було перешкод для здійснення державної реєстрації права користування за ОСОБА_2 на земельною ділянкою.

Крім того, позивачем у частині вимог про скасування запису про речове право обрано неефективний спосіб захисту порушеного права. Оскільки позовні вимоги про визнання недійсним договору оренди землі та скасування речового права є взаємопов`язаними у цьому спорі, то, задовольняючи лише одну з цих позовних вимог, суд створив умови, за яких рішення суду не буде остаточним та спрямованим на реальне настання правових наслідків.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У серпні 2022 року СВК імені Т. Г. Шевченка подало відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на їх законність не впливають. Посилання касаційної скарги на невідповідність договору оренди земельної ділянки від 25 грудня 2012 року положенням закону є безпідставними, оскільки не спростовують дійсності оспорюваного правочину.

ОСОБА_1, як спадкоємець орендодавця - ОСОБА_4, набула усіх прав та обов`язків за договором оренди земельної ділянки від 25 грудня 2012 року. Дії кооперативу щодо продовження користування спірною земельною ділянкою після смерті орендодавця ОСОБА_4 були законними. Орендар має право користуватись землею на підставі договору, укладеного зі спадкодавцем, без укладення додаткової угоди про заміну сторони орендодавця.

Інформація про договори оренди землі, які були зареєстровані у Центрі державного земельного кадастру та в інших джерелах відповідно до вимог закону, чинного на час реєстрації договору оренди земельної ділянки від 25 грудня 2012 року, на цей час не передана у повному обсязі до Реєстраційної служби, на яку покладено функції реєстрації права оренди. Це потенційно надає змогу власнику земельної ділянки укладати декілька договорів оренди тієї самої земельної ділянки.

Вказаними обставинами скористалася ОСОБА_1, а саме у порушення положень закону під час дії договору оренди земельної ділянки від 25 грудня 2012 року уклала з ОСОБА_2 договір оренди землі від 12 квітня 2021 року щодо тієї самої земельної ділянки.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані рішення суду першої інстанції у нескасованій при апеляційному перегляді частині і постанова апеляційного суду ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Судом установлено, що відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку від 05 серпня 2009 року ІФ № 081078 ОСОБА_4 на праві власності належала земельна ділянка, площею 1,17 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в урочищі "Австрійський цвинтар" на території колишньої Тишківської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області (а.с. 20, т. 1).

25 грудня 2012 року між ОСОБА_4 та СВК імені Шевченка було укладено договір оренди земельної ділянки № 017556 з кадастровим номером 2621686200:03:003:0350 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в урочищі "Австрійський цвинтар" на території колишньої Тишківської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області. Строк дії договору 15 років, а саме до 25 грудня 2027 року (а.с. 17-18, т. 1).

Датою реєстрації договору оренди земельної ділянки № 017556 є 25 грудня 2012 року, що, крім запису у самому договорі оренди, підтверджується витягом з Державного земельного кадастру та листом відділу у м. Городенка управління у Коломийському районі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 27 вересня 2021 року (а.с. 11-13, 233-234, т. 1).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, спадщину після смерті якого прийняла ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 28 квітня 2020 року. У цей самий день державним нотаріусом Городенківської районної державної нотаріальної контори Івано-Франківської області Капріян С. В. було відкрито розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майн, 2074377723216 та зареєстровано право власності ОСОБА_1 на вищевказану земельну ділянку (а.с. 22, 23, т. 1).

ОСОБА_4, а пізніше спадкоємець останнього - ОСОБА_1, отримували від СВК імені Т. Г. Шевченка орендну плату відповідно до договору оренди земельної ділянки від 25 грудня 2012 року № 017556, що підтверджується платіжними відомостями (а.с. 235-238, т. 1).

12 квітня 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі, за умовами якого ОСОБА_1 передала в оренду ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 2621686200:03:003:0350 (а.с. 75, т. 1). 28 квітня 2021 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо вказаної земельної ділянки внесено запис про інше речове право № 41787323 (а.с. 23, т. 1).

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, шляхом визнання правочину недійсним.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом положень статей 210, 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий договір є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Статтею 236 ЦК України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Отже, законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідно до частини четвертої статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема, ЗК України (2768-14) , Законом України "Про оренду землі" (161-14) .

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтями 18, 20 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на момент укладення договору оренди земельної ділянки між СВК імені Т. Г. Шевченка та ОСОБА_4 ) було передбачено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Отже, строк дії договору оренди землі, умовами якого передбачено, що відлік строку оренди настає з моменту державної реєстрації цього договору, починається після набрання ним чинності.

Суди, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, належним чином оцінивши докази, подані сторонами, дійшли обґрунтованого висновку про те, що на час укладення та реєстрації оскаржуваного договору оренди землі від 12 квітня 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був чинним договір оренди цієї самої земельної ділянки, укладений 25 грудня 2012 року між СВК імені Т. Г. Шевченка та спадкодавцем ОСОБА_1 - ОСОБА_4, який зареєстрований того ж дня зі строком дії на 15 років та в установленому законом порядку не припинений.

Факт реєстрації укладеного між СВК імені Т. Г. Шевченка та ОСОБА_4 договору оренди земельної ділянки від 25 грудня 2012 року встановлено судами на підставі належних доказів, у тому числі відповідної відмітки в ньому, витягу з Державного земельного кадастру та листа відділу у м. Городенка управління у Коломийському районі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 27 вересня 2021 року, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині.

Статтею 126 ЗК України, частиною п`ятою статті 6, статтею 17 Закону України "Про оренду землі" (у редакціях, чинних на час укладення оспорюваного правочину між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) установлено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Право користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15) , статтею 10 якого встановлено, що державний реєстратор у ході здійснення реєстраційних дій, зокрема, встановлює відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Отже, суди дійшли правильного висновку про те, що відповідачі, державний реєстратор Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області Баліцька У. М. не надали доказів, що під час державної реєстрації оспорюваного договору оренди землі від 12 квітня 2021 року було здійснено необхідні запити до відповідних органів, з метою перевірки наявності вже зареєстрованих прав на зазначену вище земельну ділянку, унаслідок чого відбулась подвійна реєстрація прав оренди тієї самої земельної ділянки. Вказані висновки судів спростовують доводи касаційної скарги у відповідній частині.

Ураховуючи викладене, суди на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшли вірного висновку про задоволення позовних вимог у частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 12 квітня 2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, оскільки оспорюваний правочин укладено до закінчення дії попереднього договору оренди тієї самої земельної ділянки, а тому є таким, що суперечить положенням закону та порушує права кооперативу.

Подібні за змістом правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 05 січня 2023 року у справі № 342/1026/21 (провадження № 61-6886 св 22).

Одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну ту саму земельну ділянку суперечить вимогам закону, який спрямований на забезпечення визнання і захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, і призводить до порушення права позивача як орендаря.

Такий правовий висновок висловлено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 587/2331/16-ц (провадження № 14-411 цс 19), від 09 жовтня 2019 року в справі

№ 387/1095/17 (провадження № 14-414 цс 19), від 20 листопада 2019 року у справі № 669/930/16-ц (провадження № 14-486 цс 19), від 15 січня 2020 року у справі № 587/2326/16-ц (провадження № 14-442 цс 19).

Доводи касаційної скарги про те, що копія договору оренди земельної ділянки від 25 грудня 2012 року містить численні невідповідності вимогам закону, є безпідставними, оскільки не спростовує презумпцію правомірності цього правочину, яка встановлена положеннями статті 204 ЦК України, а вимог про визнання його недійсним не заявлялося.

Посилання касаційної скарги на відповідні постанови Верховного Суду на увагу не заслуговують, оскільки у цій справі наявні інші фактичні обставини, інше доведення позову.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції у нескасованій при апеляційному перегляді частині і постанова апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.