Постанова

Іменем України

08 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 759/13234/18

провадження № 61-2426св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скаргиОСОБА_2 та ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 11 січня 2022 року в складі колегії суддів: Сліпченка О. І., Сушко Л. П., Гаращенка Д. Р.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя та його поділ.

Позов мотивований тим, що у період з 06 листопада 1999 року до 07 листопада 2018 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем

ОСОБА_2 .

У цей період сторонами набуто майно, яке, на думку позивача, є об`єктами права спільної сумісної власності подружжя та підлягає поділу між сторонами, а саме:

квартира АДРЕСА_1 ;

автомобіль марки "MERSEDES-BENZ Е 280", 2007 року випуску, колір чорний, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, зареєстрований за відповідачем 07 жовтня 2010 року;

автомобіль марки "LEXUS LX 570", 2011 року випуску, колір чорний, номер кузова НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_4, зареєстрований за відповідачем 09 березня 2013 року;

28 земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222482000:05:009:0120; 3222482000:05:009:0285; 3221086800:04:001:0146; 3221086800:04:001:0114; 3221086800:04:001:0115; 3221086800:04:001:0116; 3221086800:04:001:0117; 3221086800:04:001:0118; 3221086800:04:001:0120; 3221086800:04:001:0121; 3221086800:04:001:0122; 3221086800:04:001:0123; 3221086800:04:001:0124; 3221086800:04:001:0125; 3221086800:04:001:0126; 3221086800:04:001:0127; 3221086800:04:001:0128; 3221086800:04:001:0129; 3221086800:04:001:0130; 3221086800:04:001:0131; 3221087500:03:001:0221; 3221087500:03:001:0222; 3221087500:03:001:0223; 3221087500:03:001:0225; 3221087500:03:001:0226; 3221087500:03:001:0227; 3221087500:03:001:0228; 3221087500:03:001:0229.

ОСОБА_1, зурахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 11 лютого 2020 року, просила:

1) визнати об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_2 та

ОСОБА_1 наступне майно:

квартиру АДРЕСА_1 ;

земельну ділянку з кадастровим номером 3222482000:05:009:0120, площею 0,1501 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 76810732224, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою:

АДРЕСА_2 ;

земельну ділянку з кадастровим номером 3222482000:05:009:0285, площею 0,1315 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 79104032224, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою:

АДРЕСА_3 ;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221086800:04:001:0146, площею 0,08 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1199175132210, для ведення садівництва за адресою: Новогребельська сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221086800:04:001:0114, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1062422632210, для індивідуального садівництва за адресою: Новогребельська сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221086800:04:001:0115, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1064919532210, для індивідуального садівництва за адресою: Новогребельська сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221086800:04:001:0116, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1063609132210, для індивідуального садівництва за адресою: Новогребельська сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221086800:04:001:0117, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1065919532210, для індивідуального садівництва за адресою: Новогребельська сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221086800:04:001:0118, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1062486132210, для індивідуального садівництва за адресою: Новогребельська сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221086800:04:001:0120, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1062478732210, для індивідуального садівництва за адресою: Новогребельська сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221086800:04:001:0121, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1066018532210, для індивідуального садівництва за адресою: Новогребельська сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221086800:04:001:0122, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1064621632210, для індивідуального садівництва за адресою: Новогребельська сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221086800:04:001:0123, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1064705532210, для індивідуального садівництва за адресою: Новогребельська сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221086800:04:001:0124, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1062470532210, для індивідуального садівництва за адресою: Новогребельська сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221086800:04:001:0125, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1062436932210, для індивідуального садівництва за адресою: Новогребельська сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221086800:04:001:0126, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1066198232210, для індивідуального садівництва за адресою: Новогребельська сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221086800:04:001:0127, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1063518132210, для індивідуального садівництва за адресою: Новогребельська сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221086800:04:001:0128, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1062446332210, для індивідуального садівництва за адресою: Новогребельська сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221086800:04:001:0129, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1062410232210, для індивідуального садівництва за адресою: Новогребельська сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221086800:04:001:0130, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1062459232210, для індивідуального садівництва за адресою: Новогребельська сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221086800:04:001:0131, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1062416232210, для індивідуального садівництва за адресою: Новогребельська сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221087500:03:001:0221, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1057852232210, для індивідуального садівництва за адресою: Пилиповицька сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221087500:03:001:0222, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1058765532210, для індивідуального садівництва за адресою: Пилиповицька сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221087500:03:001:0223, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1064975532210, для індивідуального садівництва за адресою: Пилиповицька сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221087500:03:001:0225, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1061863232210, для індивідуального садівництва за адресою: Пилиповицька сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221087500:03:001:0226, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1061178932210, для індивідуального садівництва за адресою: Пилиповицька сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221087500:03:001:0227, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1059144632210, для індивідуального садівництва за адресою: Пилиповицька сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221087500:03:001:0228, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1059038132210, для індивідуального садівництва за адресою: Пилиповицька сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221087500:03:001:0229, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1061801032210, для індивідуального садівництва за адресою: Пилиповицька сільська рада, Бородянський район, Київська область;

2) визнати за нею в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на:

квартиру АДРЕСА_1 ;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221086800:04:001:0146, площею 0,08 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1199175132210, для ведення садівництва за адресою: Новогребельська сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221086800:04:001:0114, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1062422632210, для індивідуального садівництва за адресою: Новогребельська сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221086800:04:001:0115, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1064919532210, для індивідуального садівництва за адресою: Новогребельська сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221086800:04:001:0116, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1063609132210, для індивідуального садівництва за адресою: Новогребельська сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221086800:04:001:0117, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1065919532210, для індивідуального садівництва за адресою: Новогребельська сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221086800:04:001:0118, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1062486132210, для індивідуального садівництва за адресою: Новогребельська сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221086800:04:001:0120, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1062478732210, для індивідуального садівництва за адресою: Новогребельська сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221086800:04:001:0121, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1066018532210, для індивідуального садівництва за адресою: Новогребельська сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221086800:04:001:0122, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1064621632210, для індивідуального садівництва за адресою: Новогребельська сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221086800:04:001:0123, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1064705532210, для індивідуального садівництва за адресою: Новогребельська сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221086800:04:001:0124, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1062470532210, для індивідуального садівництва за адресою: Новогребельська сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221086800:04:001:0125, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1062436932210, для індивідуального садівництва за адресою: Новогребельська сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221086800:04:001:0126, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1066198232210, для індивідуального садівництва за адресою: Новогребельська сільська рада, Бородянський район, Київська область;

3) визнати за ОСОБА_2 в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на:

земельну ділянку з кадастровим номером 3222482000:05:009:0120, площею 0,1501 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 76810732224, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою:

АДРЕСА_2 ;

земельну ділянку з кадастровим номером 3222482000:05:009:0285, площею 0,1315 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 79104032224, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою:

АДРЕСА_3 ;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221086800:04:001:0127, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1063518132210, для індивідуального садівництва за адресою: Новогребельська сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221086800:04:001:0128, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1062446332210, для індивідуального садівництва за адресою: Новогребельська сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221086800:04:001:0129, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1062410232210, для індивідуального садівництва за адресою: Новогребельська сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221086800:04:001:0130, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1062459232210, для індивідуального садівництва за адресою: Новогребельська сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221086800:04:001:0131, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1062416232210, для індивідуального садівництва за адресою: Новогребельська сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221087500:03:001:0221, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1057852232210, для індивідуального садівництва за адресою: Пилиповицька сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221087500:03:001:0222, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1058765532210, для індивідуального садівництва за адресою: Пилиповицька сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221087500:03:001:0223, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1064975532210, для індивідуального садівництва за адресою: Пилиповицька сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221087500:03:001:0225, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1061863232210, для індивідуального садівництва за адресою: Пилиповицька сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221087500:03:001:0226, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1061178932210, для індивідуального садівництва за адресою: Пилиповицька сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221087500:03:001:0227, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1059144632210, для індивідуального садівництва за адресою: Пилиповицька сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221087500:03:001:0228, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1059038132210, для індивідуального садівництва за адресою: Пилиповицька сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221087500:03:001:0229, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1061801032210, для індивідуального садівництва за адресою: Пилиповицька сільська рада, Бородянський район, Київська область;

4) стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування за відчуження без її згоди транспортних засобів марки "MERSEDES-BENZ Е 280", 2007 року випуску, колір чорний, номер кузова НОМЕР_1 та марки "LEXUS LX 570", 2011 року випуску, колір чорний, номер кузова НОМЕР_3 грошову компенсацію у розмірі 98 100,00 грн;

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 11 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 у порядку поділу спільного майна подружжя право власності на:

квартиру АДРЕСА_1 ;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221086800:04:001:0146, площею 0,08 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1199175132210, для ведення садівництва за адресою: Новогребельська сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221086800:04:001:0114, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1062422632210, для індивідуального садівництва за адресою: Новогребельська сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221086800:04:001:0115, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1064919532210, для індивідуального садівництва за адресою: Новогребельська сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221086800:04:001:0116, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1063609132210, для індивідуального садівництва за адресою: Новогребельська сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221086800:04:001:0117, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1065919532210, для індивідуального садівництва за адресою: Новогребельська сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221086800:04:001:0118, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1062486132210, для індивідуального садівництва за адресою: Новогребельська сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221086800:04:001:0120, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1062478732210, для індивідуального садівництва за адресою: Новогребельська сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221086800:04:001:0121, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1066018532210, для індивідуального садівництва за адресою: Новогребельська сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221086800:04:001:0122, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1064621632210, для індивідуального садівництва за адресою: Новогребельська сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221086800:04:001:0123, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1064705532210, для індивідуального садівництва за адресою: Новогребельська сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221086800:04:001:0124, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1062470532210, для індивідуального садівництва за адресою: Новогребельська сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221086800:04:001:0125, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1062436932210, для індивідуального садівництва за адресою: Новогребельська сільська рада, Бородянський район, Київська область.

Визнано за ОСОБА_2 у порядку поділу спільного майна подружжя право власності на:

земельну ділянку з кадастровим номером 3222482000:05:009:0120, площею 0,1501 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 76810732224, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою:

АДРЕСА_2 ;

земельну ділянку з кадастровим номером 3222482000:05:009:0285, площею 0,1315 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 79104032224, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою:

АДРЕСА_3 ;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221086800:04:001:0126, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1066198232210, для індивідуального садівництва за адресою: Новогребельська сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221086800:04:001:0127, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1063518132210, для індивідуального садівництва за адресою: Новогребельська сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221086800:04:001:0128, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1062446332210, для індивідуального садівництва за адресою: Новогребельська сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221086800:04:001:0129, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1062410232210, для індивідуального садівництва за адресою: Новогребельська сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221086800:04:001:0130, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1062459232210, для індивідуального садівництва за адресою: Новогребельська сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221086800:04:001:0131, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1062416232210, для індивідуального садівництва за адресою: Новогребельська сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221087500:03:001:0221, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1057852232210, для індивідуального садівництва за адресою: Пилиповицька сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221087500:03:001:0222, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1058765532210, для індивідуального садівництва за адресою: Пилиповицька сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221087500:03:001:0223, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1064975532210, для індивідуального садівництва за адресою: Пилиповицька сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221087500:03:001:0225, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1061863232210, для індивідуального садівництва за адресою: Пилиповицька сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221087500:03:001:0226, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1061178932210, для індивідуального садівництва за адресою: Пилиповицька сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221087500:03:001:0227, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1059144632210, для індивідуального садівництва за адресою: Пилиповицька сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221087500:03:001:0228, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1059038132210, для індивідуального садівництва за адресою: Пилиповицька сільська рада, Бородянський район, Київська область;

земельну ділянку з кадастровим номером 3221087500:03:001:0229, площею 0,12 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1061801032210, для індивідуального садівництва за адресою: Пилиповицька сільська рада, Бородянський район, Київська область.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі

2 667,28 грн.

Право спільної власності сторін на вказане в судовому рішенні майно припинено.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі

5 286,00 грн та витрати, пов`язані із проведенням експертного дослідження оцінки майна, в розмірі 24 000,00 грн.

Суд першої інстанції виходив з того, що транспортний засіб марки "MERSEDES-BENZ Е 280", 2007 року випуску, колір чорний, номер кузова НОМЕР_1, 13 грудня 2017 року зареєстровано за ОСОБА_3, а транспортний засіб "LEXUS LX 570", 2011 року випуску, колір чорний, номер кузова НОМЕР_3, 28 липня 2019 року зареєстровано за ОСОБА_4, що підтверджується листом Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві від 30 липня 2019 року.

Позивач стверджувала, що відчуження та перереєстрація вказаних транспортних засобів відбулась без її згоди, а тому вартість таких транспортних засобів повинна враховуватись під час поділу майна подружжя. Натомість відповідач у відзиві зазначав про те, що ці транспортні засоби були перереєстровані за згодою позивача. Зазначені доводи відповідача суд вважав безпідставними, оскільки вони спростовуються листом Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві від 25 листопада 2019 року № 31/26-806аз, згідно з яким у матеріалах справ щодо перереєстрації спірних транспортних засобів згода позивача відсутня. Тому, на переконання суду першої інстанції, вартість транспортних засобів, які відчужені відповідачем без згоди позивача, враховується при поділі всього спільного майна та визначенні його частин.

Суд першої інстанції також вказав, що якщо між подружжям не досягнуто згоди про спосіб поділу спільного майна, то за позовом подружжя або одного з них суд може постановити рішення: про поділ майна в натурі, якщо це можливо без шкоди для його господарського призначення; про розподіл речей між подружжям з урахуванням їх вартості та частки кожного з подружжя в спільному майні; про присудження майна в натурі одному з подружжя, з покладенням на нього обов`язку компенсувати другому з подружжя його частку грішми.

Запропонований позивачем поділ майна подружжя, з урахуванням його вартості відповідно до висновків експертного дослідження, в повній мірі відповідає вимогам закону та засадам рівності часток подружжя та здійснюється

з урахуванням інтересів дітей. Водночас доводи відповідача про те, що спірні земельні ділянки придбано ним за власні кошти не знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.

На переконання суду першої інстанції, позовна вимога ОСОБА_1 щодо визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності подружжя не підлягає задоволенню, оскільки частиною другою статті 60 СК України встановлено презумпцію спільної сумісної власності подружжя на майно, набуте під час шлюбу. Тобто те, що майно, набуте в шлюбі є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя презюмується. Разом з цим, позов в частині поділу майна подружжя є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню. Крім того, суд припинив право спільної сумісної власності на поділене майно на підставі статті 372 ЦК України.

У травні 2021 року відповідач звернувся до Святошинського районного суду міста Києва з заявою про перегляд заочного рішення Святошинського районного суду міста Києва від 11 грудня 2020 року.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 14 липня 2021 року заяву відповідача про перегляд заочного рішення, ухваленого у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя та його поділ, залишено без задоволення.

Суд першої інстанції вказав, що відповідач просив переглянути та скасувати заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 11 грудня

2020 року, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків обставинам справи, порушення судом норм процесуального та матеріального права, що є підставами скасування судового рішення в порядку апеляційного провадження.

Таким чином, суд визнав заяву про перегляд заочного рішення необґрунтованою і такою, що задоволенню не підлягає.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 11 січня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 11 грудня

2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 :

квартиру АДРЕСА_1 ;

земельну ділянку з кадастровим номером 3222482000:05:009:0120, площею 0,1501 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 76810732224, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою:

АДРЕСА_2 ;

земельну ділянку з кадастровим номером 3222482000:05:009:0285, площею 0,1315 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 79104032224, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою:

АДРЕСА_3 ;

транспортний засіб марки "MERSEDES-BENZ Е 280", 2007 року випуску, колір чорний, номер кузова НОМЕР_1 ;

транспортний засіб марки "LEXUS LX 570", рік випуску 2011, колір чорний, номер кузова НОМЕР_3 .

У порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на:

частину квартири АДРЕСА_1 ;

частину земельної ділянки з кадастровим номером 3222482000:05:009:0120, площею 0,1501 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 76810732224, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_2 ;

частину земельну ділянку з кадастровим номером 3222482000:05:009:0285, площею 0,1315 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 79104032224, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_3 .

У порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_2 право власності на:

частину квартири АДРЕСА_1 ;

частину земельної ділянки з кадастровим номером 3222482000:05:009:0120, площею 0,1501 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 76810732224, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_2 ;

частину земельну ділянку з кадастровим номером 3222482000:05:009:0285, площею 0,1315 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 79104032224, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_3 .

Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість частки транспортного засобу марки "MERSEDES-BENZ Е 280", 2007 року випуску, колір чорний, номер кузова НОМЕР_1, та частки транспортного засобу марки "LEXUS LX 570", 2011 року випуску, колір чорний, номер кузова НОМЕР_3, що в загальній сумі становить 809 967,28 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Апеляційний суд виходив з того, що відповідно до матеріалів справи ОСОБА_2 у жовтні 2016 року придбав 25 земельних ділянок із кадастровими номерами: 3221086800:04:001:0114; 3221086800:04:001:0115; 3221086800:04:001:0116; 3221086800:04:001:0117; 3221086800:04:001:0118; 3221086800:04:001:0120; 3221086800:04:001:0121; 3221086800:04:001:0122; 3221086800:04:001:0123; 3221086800:04:001:0124; 3221086800:04:001:0125; 3221086800:04:001:0126; 3221086800:04:001:0127; 3221086800:04:001:0128; 3221086800:04:001:0129; 3221086800:04:001:0130; 3221086800:04:001:0131; 3221087500:03:001:0221; 3221087500:03:001:0222; 3221087500:03:001:0223; 3221087500:03:001:0225; 3221087500:03:001:0226; 3221087500:03:001:0227; 3221087500:03:001:0228; 3221087500:03:001:0229.

Водночас 17 березня 2017 року ОСОБА_1 придбала земельну ділянку з кадастровим номером 3221086800:04:001:0146.

Договори купівлі-продажу вказаних земельних ділянок містять застереження у пункті 3.2.2, які свідчать про те, що ділянки є особистою приватною власністю покупця, оскільки придбаваються за особисті кошти сторони, що підтверджується відповідною заявою, посвідченою приватним нотаріусом.

ОСОБА_2 також надав відповідну заяву ОСОБА_1, на яку здійснено посилання у договорах купівлі-продажу зареєстрованих за відповідачем.

Статус спільної сумісної власності визначається такими критеріями, як час набуття майна і кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття). Отже, у разі придбання майна в період шлюбу, але за особисті кошти таке майно не може вважатись спільним майном подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за чиї кошти воно придбане.

Таким чином, доводи позивача спрямовані на те, що вказані земельні ділянки є спільним майном подружжя, помилкові та спростовуються зазначеними доказами.

Крім того, апеляційний суд звернув увагу, що у договорах купівлі продажу земельних ділянок придбаних відповідачем, представником продавця являється позивач, а у договорі купівлі продажу земельної ділянки придбаної позивачем, представником продавця є відповідач, що свідчить про те, що сторонам неодмінно було відомо про наявність особистого права власності на ці земельні ділянки.

Наявність відповідної посвідченої нотаріусом заяви та застереження в договорах купівлі-продажу майна із посиланням на відповідну заяву, безсумнівно свідчить про особисте право власності сторони на вказане спірне нерухоме майно.

Таким чином, вказані земельні ділянки (в кількості 25 штук), які зареєстровані за ОСОБА_2, та одна земельна ділянка, що зареєстрована за ОСОБА_1, є особистим майном кожного із подружжя, а тому не підлягають поділу між сторонами.

Інше спірне майно, що зареєстроване за сторонами, зокрема: квартира АДРЕСА_1 ; земельна ділянка з кадастровим номером 3222482000:05:009:0120, площею 0,1501 га, за адресою: АДРЕСА_2 ; земельна ділянка з кадастровим номером 3222482000:05:009:0285, площею 0,1315 га, за адресою: АДРЕСА_3 ; транспортний засіб марки "MERSEDES-BENZ Е 280", 2007 року випуску, колір чорний, номер кузова НОМЕР_1 ; транспортний засіб марки "LEXUS LX 570", 2011 року випуску, колір чорний, номер кузова НОМЕР_3 є спільним майном подружжя, оскільки доказів на спростування презумпції належності його до спільної сумісної власності подружжя сторонами не надано.

Апеляційний суд відхилив доводи відповідача про те, що автомобілі, які належали йому на праві приватної власності, були відчужені ним, а кошти було використано в інтересах сім`ї, оскільки транспортні засоби продано у грудні 2017 року, а відповідно до рішення Святошинського районного суду міста Києва від 07 листопада 2018 року у справі № 759/6802/18 фактичні шлюбні відносини сторін припинились з жовтня 2017 року. Вказане спростовує доводи відповідача про використання коштів від відчуження автомобілів у інтересах сім`ї.

Крім того, згідно з листом Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві від 25 листопада 2019 року № 31/26-806аз при перереєстрації транспортного засобу марки "MERSEDES-BENZ Е 280" та транспортного засобу марки "LEXUS LX 570" згода позивачем не надавалась.

Апеляційний суд зробив висновок, що у випадку коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі. Таким чином, вартість проданих відповідачем транспортних засобів має бути врахована при поділі спільного майна подружжя, а саме шляхом стягнення із відповідача на корить позивача частки вартості автомобілів, які належали до спільного майна подружжя.

У випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв`язку з цим неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв`язку з припиненням її права на спільне майно.

Відповідно до висновку експертного дослідження ринкова вартість транспортного засобу марки "MERSEDES-BENZ Е 280", 2007 року випуску, колір чорний, номер кузова НОМЕР_1, становить 269 800,31 грн та транспортного засобу "LEXUS LX 570", 2011 року випуску, колір чорний, номер кузова НОМЕР_3, - 1 350 134,34 грн, а суми вартості цих транспортних засобів становить - 809 967,28 грн.

За таких обставин суд апеляційної інстанції зробив висновок, що спірні: квартира АДРЕСА_1 ; земельна ділянка з кадастровим номером 3222482000:05:009:0120, площею 0,1501 га, за адресою: АДРЕСА_2 ; земельна ділянка з кадастровим номером 3222482000:05:009:0285, площею 0,1315 га, за адресою: АДРЕСА_3 ; транспортний засіб марки "MERSEDES-BENZ Е 280", 2007 року випуску, колір чорний, номер кузова НОМЕР_1 та транспортний засіб марки "LEXUS LX 570", 2011 року випуску, колір чорний, номер кузова НОМЕР_3 є спільним майном подружжя, а тому підлягають поділу між сторонами, шляхом визнання за кожним із сторін частини права власності на квартиру, дві зазначені земельні ділянки та стягнення із відповідача на користь позивача компенсації в рахунок проданих транспортних засобів, які були спільним майном подружжя, в розмірі 809 967,28 грн.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 лютого 2022 року виправлено описку в постанові Київського апеляційного суду від 11 січня 2022 року, а саме змінено у вступній частині постанови неправильно вказану дату прийняття постанови з "11 січня 2021 року" на "11 січня 2022 року".

Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року заяви ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 22 683,88 грн судових витрат, які понесені нею під час розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що загальна вартість майна, яке підлягало поділу між сторонами відповідно до оцінки та договорів купівлі-продажу земельних ділянок, які не є спільним майном подружжя, становить 6 919 774,55 грн (100%), а позов задоволено частково, визнано спільним

та поділено майно, вартість якого становить 6 421 134,55 грн, тобто 92,79 % ціни позову. Таким чином, незадоволені позовні вимоги становлять 7,21 %

(498 640,00 грн). Розмір судових витрат позивача, який повинен бути покладений на відповідача становить 27 174,48 грн. (29 286,00 грн* 92,79 %), а розмір судових витрат відповідача, який повинен бути покладений на позивача, становить 4 490,60 грн (62 283,00 * 7,21 %). Різниця вказаних сум становить 22 683,88 грн (27 174,48 грн - 4 490,60 грн).

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 належить стягнути судові витрати, понесені під час розгляду справи, в указаному розмірі.

Арґументи учасників справи

У лютому 2022 року представник ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартості частки транспортного засобу марки "MERSEDES-BENZ Е 280", 2007 року випуску, колір чорний, номер кузова НОМЕР_1, та частки транспортного засобу марки "LEXUS LX 570", 2011 року випуску, колір чорний, номер кузова НОМЕР_3, що в загальному розмірі становить 809 967,28 грн, та ухвалити в цій частині позовних вимог нове судове рішення, яким у задоволенні цих вимог відмовити.

Касаційна скарга ОСОБА_2, з урахуванням її уточнення, обґрунтована тим, що відповідно до частини шостої статті 367 ЦПК України в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Позивач, з урахування заяви про збільшення позовних вимог від 11 лютого 2020 року, просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь у рахунок відшкодування компенсації за частки транспортного засобу марки "MERSEDES-BENZ Е 280", 2007 року випуску, колір чорний, номер кузова НОМЕР_1, та частки транспортного засобу марки "LEXUS LX 570", 2011 року випуску, колір чорний, номер кузова НОМЕР_3 грошові кошти у розмірі 98 100,00 грн.

Суд апеляційної інстанції всупереч вимогам статті 13 ЦПК України стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість частки вказаних транспортних засобів, що в сумі становить 809 967,28 грн, тобто, на переконання відповідача, суд апеляційної інстанції безпідставно вийшов за межі позовних вимог.

У лютому 2022 року представник ОСОБА_5 звернувся до Верховного Суду

з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційного суду скасувати,

а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Касаційна скарга ОСОБА_5, з урахуванням оновленої редакції, мотивована тим, що:

суд апеляційної інстанції зробив помилковий висновок про те, що

25 земельних ділянок належать відповідачу на праві особистої власності, оскільки ОСОБА_1 під час купівлі вказаних земельних ділянок у нотаріально посвідченій заяві підтвердила, що ці землі начебто купувалися за його особисті кошти. ОСОБА_1 наголошувала, що вказану заяву вона підписала за вказівкою свого чоловіка, під його психологічним тиском. Земельні ділянки купувалися за їх спільні заощадження. На момент придбання спірних земельних ділянок подружжя вже сімнадцять років було у шлюбі. Відповідач жодного майна не успадковував, не приватизував та не отримував у дарунок, тому у нього не було коштів, які належали б йому особисто. Більше того, заява ОСОБА_1 від 18 жовтня 2016 року не містить інформацію про те, які саме земельні ділянки є начебто особистою власністю відповідача (у заяві відсутня інформація про кадастровий номер, площу, точну адресу земельних ділянок та кількість земельних ділянок, що придбані за особисті кошти). Тому зі змісту зазначеної заяви неможливо встановити, про які саме земельні ділянки йдеться та які саме з них начебто придбані відповідачем за його особисті кошти;

апеляційний суд з урахуванням обставин, що склалися (наявність суперечності між заявою ОСОБА_1 від 18 жовтня 2016 року та заявами, що подані під час розгляду справи), з метою спростування презумпції спільності права власності повинен був з`ясувати час придбання земельних ділянок, їх загальну вартість, джерело походження коштів для їх придбання, тощо. Водночас ОСОБА_2 не надав жодних доказів того, що спірні земельні ділянки він придбав за власні кошти;

при вчиненні правочинів, в яких стороною є один із подружжя, у нотаріусів сформувалася практика отримування від іншого з подружжя заяви довільної форми, де зазначено про те, що майно начебто купується за власні кошти особи та зазначення у договорах (правочинах) посилання на таку заяву. Проте така нотаріальна заява одного із подружжя сама по собі не може бути безумовною підставою для надання придбаному майну статусу особистої приватної власності, оскільки не створює жодних правових наслідків. Більше того, така заява не може підтверджувати і факт придбання майна за особисті кошти, оскільки для встановлення таких обставин потрібно з`ясувати джерело походження коштів, за які купується майно;

апеляційний суд безпідставно взяв до уваги нові докази (нотаріальну заяву від 18 жовтня 201б року та договори купівлі-продажу земельних ділянок), подані після ухвалення рішення суду першої інстанції, та досліджував їх у встановленому законом порядку, чим порушив частину третю статті 367 ЦПК України. Ці докази були подані до суду з порушенням процесуальних строків на їх подання, проте відповідач не просив суд поновити строк для їх подання та не зазначав про поважність причин їх неподання до суду першої інстанції;

ні у відзиві на позовну заяву, ні у заяві про перегляд заочного рішення, ні

у апеляційній скарзі відповідач не заперечував проти поділу майна таким чином, щоб позивачу дісталась квартира, а йому земельні ділянки. Отже, спору щодо запропонованого варіанту поділу майна між сторонами не було, а відповідач заперечував лише щодо поділу земельних ділянок та стягнення компенсації за відчужені транспортні засоби. Апеляційний суд вийшов за межі доводів та вимог апеляційної скарги, самостійно перерозподілив майно, визначивши кожному із подружжя по частки квартири та земельних ділянок з кадастровими номерами 3222482000:05:009:0120 та 3222482000:05:009:0285. При цьому такий поділ спільного майна подружжя є недоцільним з урахуванням інтересів дітей сторін, оскільки відповідачу на праві власності належить ще одна квартира, натомість у позивача іншого житла немає.

У травні 2022 року від представника ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

На обґрунтування відзиву на касаційну скаргу зазначає, що:

суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок, що доводи позивача стосовно належності спірних земельних ділянок до спільного майна подружжя є помилковими та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами (нотаріально посвідченими заявами та договорами). Земельні ділянки (25 штук), які зареєстровані за ОСОБА_2, та земельна ділянка, що зареєстрована за ОСОБА_1, є особистим майном кожного із подружжя, а тому не підлягають поділу між сторонами;

відповідачу не було відомо про існування ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2020 року, він не отримував заяву про збільшення позовних вимог, тому і не подав відзив на позов та відповідні докази. Суд першої інстанції ухвалив заочне судове рішення всупереч вимогам статті 280 ЦПК України, а саме за відсутності даних, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

докази, а саме: нотаріально посвідчена заява позивача та договори купівлі-продажу земельних ділянок, були подані до суду першої інстанції одночасно з заявою про перегляд заочного рішення згідно з статтею 285 ЦПК України. У зв`язку з тим, що докази у справі були подані до суду першої інстанції, тому у відповідача не було потреби заявляти клопотання у суді апеляційної інстанції про поновлення строку для подання доказів у справі;

відповідач у заяві про перегляд заочного рішення та в апеляційній скарзі не заперечував проти того, що квартира та дві земельні ділянки є об`єктами права спільної сумісної власності та вони підлягають поділу. Водночас відповідач заперечував те, що 25 земельних ділянок, які придбані за кошти відповідача, та одна земельна ділянка, що придбана за кошти позивача, є об`єктами права спільної сумісної власності. У зв`язку з тим, що вказані земельні ділянки є особистою приватною власністю кожного з колишнього подружжя, вони не належать до майна, яке підлягає поділу між сторонами.

У червні 2022 року від представника ОСОБА_5 надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2, в якому він просить касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що:

під час визначення розміру компенсації за транспортні засоби, які відповідач відчужив без згоди позивача, їх вартість враховувалась разом з вартістю іншого майна, що підлягало поділу. Оскільки вартість квартири значно перевищувала вартість двох земельних ділянок, то позивач просила стягнути з відповідача лише частину компенсації за транспортні засоби в розмірі 98 100,00 грн. Інша частина компенсації у розмірі 711 867,28 грн враховувалась позивачем при запропонованому нею варіанті поділу майна таким чином, щоб право власності на квартиру було визнано за нею;

у спорах про поділ майна подружжя суд необмежений позовними вимогами щодо способу поділу спільного майна подружжя, якщо між подружжям відсутня згода щодо такого способу. Оскільки позивач зазначала про вартість проданих транспортних засобів у позовній заяві, суд апеляційної інстанції не виходив за межі позовних вимог, а лише змінив спосіб поділу майна подружжя;

апеляційний суд зробив правильний висновок, що вартість транспортних засобів, які відчужені відповідачем без згоди позивача, має бути врахована при поділі спільного майна подружжя, зокрема у спосіб стягнення з відповідача на корить позивача частки вартості автомобілів, які були спільним майном подружжя.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 17 лютого 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху.

Ухвалою Верховного Суду від 04 травня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 та витребувано справу з суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 04 травня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2022 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про повернення сплаченого судового збору відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2023 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції

в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги ОСОБА_2 містять підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України. Зазначено, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 містять підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України. Вказано, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 06 лютого

2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року у справі

№ 404/1515/16-ц, від 09 січня 2019 року у справі № 643/4589/15-ц, від 22 січня 2020 року у справі № 711/2302/18, від 03 жовтня 2018 року у справі

№ 127/7029/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17, від 17 квітня 2019 року у справі № 541/2734/16-ц, від 06 травня 2020 року у справі

№ 640/13553/14-ц, від 12 жовтня 2020 року у справі № 345/5108/18, від 13 січня 2021 року у справі № 264/949/19. Крім того, зазначено, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах,

а також те, що судове рішення ухвалено з порушенням пункту 4 частини третьої статті 411 ЦПК України.

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що ОСОБА_2 і ОСОБА_5 перебували в зареєстрованому шлюбі з 06 листопада 1999 року.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 07 листопада 2018 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 розірвано.

У період перебування сторін у шлюбі за відповідачем ОСОБА_2 було оформлено право власності на майно, а саме:

квартиру АДРЕСА_1, яка згідно з відповіддю Київського міського бюро технічної інвентаризації зареєстрована за позивачем на підставі свідоцтва про право власності від

08 лютого 2010 року, виданого Головним управлінням житлового забезпечення м. Києва;

автомобіль марки "MERSEDES-BENZ Е 280", 2007 року випуску, колір чорний, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, зареєстрований за відповідачем 07 жовтня 2010 року;

автомобіль марки "LEXUS LX 570", 2011 року випуску, колір чорний, номер кузова НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_4, зареєстрований за відповідачем 09 березня 2013 року;

земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221086800:04:001:0114, 3221086800:04:001:0115, 3221086800:04:001:0116, 3221086800:04:001:0117, 3221086800:04:001:0118, 3221086800:04:001:0120, 3221086800:04:001:0121, 3221086800:04:001:0122, 3221086800:04:001:0123, 3221086800:04:001:0124, 3221086800:04:001:0125, 3221086800:04:001:0126, 3221086800:04:001:0127, 3221086800:04:001:0128, 3221086800:04:001:0129, 3221086800:04:001:0130, 3221086800:04:001:0131, 3221087500:03:001:0221, 3221087500:03:001:0222, 3221087500:03:001:0223, 3221087500:03:001:0225, 3221087500:03:001:0226, 3221087500:03:001:0227, 3221087500:03:001:0228, 3221087500:03:001:0229, 3222482000:05:009:0120.

За позивачем ОСОБА_5 у період перебування сторін у шлюбі було оформлено право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222482000:05:009:0285 та 3221086800:04:001:0146.

Транспортні засоби марки "MERSEDES-BENZ Е 280", 2007 року випуску, колір чорний, номер кузова НОМЕР_1, та марки "LEXUS LX 570", 2011 року випуску, колір чорний, номер кузова НОМЕР_3, відчужено

ОСОБА_2 у грудні 2017 року.

Позиція Верховного Суду

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

У пункті 5 частини третьої статті 2 ЦПК України вказано, що основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина друга, четверта статті 12 ЦПК України).

У частинах першій, третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статями 76, 77, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують, і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 78 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року у справі № 264/949/19 (провадження № 61-16692св19), на яку посилається позивач ОСОБА_1 у своїй касаційній скарзі, зазначено, що:

"у пункті 6 частини другої статті 356 ЦПК України передбачено, що в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Тлумачення пункту 6 частини другої статті 356, частин першої - третьої статті 367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції.

Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ЦПК України щодо зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов`язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання або в ухваленому судовому рішенні".

У справі, що переглядається:

22 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до

ОСОБА_2 про визнання майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя та його поділ. Зазначала, що квартира, 28 земельних ділянок та автомобілі набуті сторонами у справі за час шлюбу, тому це майно є спільною сумісною власністю;

ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 30 серпня

2018 року відкрито провадження у справі та встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї для подання до суду відзиву на позовну заяву і усіх письмових та електронних доказів, висновків експертів

і заяв свідків, що підтверджуються заперечення проти позову. Крім того, роз`яснено учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або

законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Ця ухвала вручена 12 жовтня 2018 року матері відповідача

ОСОБА_2 (т. 1, а. с. 92; т. 1, а. с. 94);

у судовому засіданні 07 грудня 2018 року, в якому брали участь сторони та їх представники, обговорювалось питання про витребування доказів, зокрема правовстановлюючих та інших документів щодо об`єктів спільної сумісної власності подружжя (квартири, земельних ділянок та автомобілів). Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, витребувано у відповідача докази у справі та надано йому строк для подання відзиву на позовну заяву до 15 січня 2019 року (т. 1, а. с. 115 - 116);

14 березня 2019 року ОСОБА_2 подав до суду відзив на позову заяву ОСОБА_1, в якому посилався на відсутність підстав для визнання об`єктами спільної сумісної власності 26 земельних ділянок, оскільки згідно з умовами договорів купівлі-продажу земельних ділянок вони були придбані за його особисті кошти. Крім того, зазначав, що позивач не заперечувала щодо відчуження автомобілів, які було продано до розірвання шлюбу. Також вказав, що у нього немає документів, які підтверджують право власності на спірну квартиру.

При цьому до відзиву на позовну заяву ОСОБА_2 не долучив жодних доказів

(т. 1, а. с. 118 - 119);

заочним рішенням Святошинського районного суду міста Києва від

11 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, здійснено поділ майна подружжя у спосіб запропонований позивачем (т. 2, а. с. 116 - 121);

20 червня 2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду першої інстанції. Разом з цією заявою подано докази, які, на переконання відповідача, підтверджують помилковість висновків суду першої інстанції щодо віднесення до об`єктів спільної сумісної власності подружжя, яке підлягає поділу, 26 земельних ділянок, а саме: копію нотаріально посвідченої заяви одного з подружжя та копії договорів купівлі-продажу спірних земельних ділянок (т. 2, а. с. 136 - 202);

ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 14 липня 2021 року заяву відповідача про перегляд заочного рішення, ухваленого у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя та його поділ, залишено без задоволення (т. 2, а. с. 244 - 245);

02 серпня 2021 року ОСОБА_2 подав до суду апеляційну скаргу на заочне рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 11 грудня 2020 року,

в якій просив: дослідити письмові докази, копії яких були долучені до заяви про перегляд заочного рішення, а саме: нотаріально посвідчену заяву одного

з подружжя, договори купівлі-продажу спірних земельних ділянок та договір купівлі-продажу автомобіля; скасувати заочне рішення суду першої

інстанції; ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити (т. 2, а. с. 251 - 267);

постановою Київського апеляційного суду від 11 січня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 11 грудня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Під час розгляду справи суд апеляційної інстанції досліджував та посилався на докази, які не були подані відповідачем до суду першої інстанції під час розгляду справи по суті;

апеляційна скарга та викладене у ній клопотання про дослідження нових доказів, які подані до суду першої інстанції разом із заявою про перегляд заочного рішення, хоча і містять обґрунтування причин неподання відповідних документів до суду першої інстанції, проте такі аргументи щодо неможливості подання документів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від відповідача чи його представника, не підтверджені належними доказами. Крім того, під час звернення до апеляційного суду відповідач та його представник окремого клопотання про долучення до матеріалів справи нових доказів не подали, а суд апеляційної інстанції не вирішував питання про прийняття та дослідження нових доказів чи про відмову в їх прийнятті.

Таким чином, суд апеляційної інстанції всупереч нормам статті 367 ЦПК України, взяв до уваги нові докази у справі, які не були подані до суду першої інстанції під час розгляду справи по суті позовних вимог, за відсутності відповідного клопотання відповідача, не дослідив поважність причин неподання ним цих доказів до суду першої інстанції, не надав оцінки винятковості випадку і добросовісності здійснення прав та виконання процесуальних обов`язків відповідачем та його представником щодо подання доказів. Отже, апеляційний суд дійшов передчасного висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Аргументи ОСОБА_2 щодо подання до суду першої інстанції нових доказів разом із заявою про перегляд заочного рішення Святошинського районного суду міста Києва від 11 грудня 2020 року відповідно статті 285 ЦПК України є неприйнятними, оскільки він як відповідач та/або його представник не виконали процесуальний обов`язок щодо подання доказів разом з відзивом на позовну заяву в строк, що був визначений судом. Крім того, перегляд заочного рішення суду по суті позовних вимог не відбувся, адже суд першої інстанції відмовив у задоволенні вказаної заяви з інших мотивів.

Апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права, про які зазначено у касаційній скарзі ОСОБА_1, що є підставою для скасування постанови апеляційного суду та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Тому колегія суддів оцінку доводам касаційної скарги ОСОБА_2, що стосуються вирішення спору по суті, не надає.

Щодо додаткової постанови апеляційного суду про розподіл судових витрат

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 липня 2019 року у справі № 524/6367/16-ц (провадження № 61-31420св18) зазначено, що "доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову із застосуванням частини першої статті 233 КЗпП України вийшов за межі апеляційної скарги, оскільки ні відповідач, ні третя особа не оскаржували додаткове рішення від 1

1 вересня 2017 року, яким суд визнав поважними причини пропуску строку та поновив його, є безпідставними, оскільки відповідно до статті 220 ЦПК України 2004 року додаткове рішення є складовою частиною основного рішення, яке ухвалюється у разі не вирішення будь-яких позовних вимог, тому зі скасуванням основного рішення, ухвалене додаткове рішення втрачає силу. Апеляційна скарга КП "Кременчукводоканал" містила доводи щодо пропуску позивачем строку звернення до суду без поважних причин, тому апеляційним судом при ухваленні рішення про відмову у задоволенні позову з цих підстав не порушені норми процесуального права".

У справі, що переглядається, додатковою постановою Київського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року заяви ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково, стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 22 683,88 грн судових витрат, які понесені нею під час розгляду справи.

Оскільки постанова Київського апеляційного суду від 11 січня 2022 року по суті позовних вимог підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, то із скасуванням цієї постанови (основної) втрачає силу додаткова постанова Київського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року про розподіл судових витрат.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційних скарг, з урахуванням необхідності врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня

2021 року у справі № 264/949/19 (провадження № 61-16692св19), дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду прийнята без додержання норм процесуального права.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 належить задовольнити частково, постанову Київського апеляційного суду від 11 січня 2022 року скасувати, а справу направити на новий розгляду до суду апеляційної інстанції.

Щодо розподілу судових витрат

Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141- 142 ЦПК України. У частинах першій, тринадцятій статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року у справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено такий висновок "якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат".

Аналогічної позиції дотримується і Велика Палата Верховного Суду

(див. постанови від 27 листопада 2019 року у справі № 242/4741/16-ц (провадження № 14-515цс19), від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19)).

Тому розподіл судових витрат має здійснити той суд, який ухвалює остаточне рішення у справі, враховуючи загальні правила розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Касаційну скарга ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 11 січня 2022 року скасувати.

Справу № 759/13234/18 направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Київського апеляційного суду від 11 січня 2022 року та додаткова постанова Київського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року втрачають законну силу і подальшому виконанню не підлягають.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. І. Крат Судді:Н. О. Антоненко І. О. Дундар Є. В. Краснощоков М. М. Русинчук