треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації, орган опіки та піклування Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області, Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу органу опіки та піклування Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області на постанову Київського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Коцюрби О. П., Білич І. М., Слюсар Т. А., та касаційну скаргу ОСОБА_2, від імені якого діє адвокат Попік Ірина Анатоліївна, на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 20 січня 2022 року у складі колегії суддів: Коцюрби О. П., Білич І. М., Слюсар Т. А.,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, орган опіки і піклування Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області (далі - орган опіки і піклування Гатненської сільської ради), про визначення місця проживання дитини разом з матір`ю, відібрання дитини та повернення її матері.

У листопаді 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, орган опіки і піклування Гатненської сільської ради, Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області, про визначення місця проживання дитини з батьком.

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася із заявою про забезпечення позову, в якій просила в порядку забезпечення первісного позову встановити обов`язок ОСОБА_2 надати їй можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з малолітньою донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у присутності психолога чи представника органу опіки та піклування кожного вівторка та четверга з 16:00 год. до 18:00 год., кожної суботи з 12:00 год. до 14:00 год., у загальнодоступних місцях відпочинку та дозвілля або у приміщеннях відповідних соціальних служб для дітей, та наявності погодження надання такого приміщення.

На обґрунтування заяви про забезпечення позову посилалася на те, що вона позбавлена можливості спілкуватись із дочкою та брати участь у її вихованні. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 щодо неї та дитини, вона, як мати, може втратити емоційний зв`язок з дочкою, а тому, у разі ухвалення судом рішення на її користь, у неї будуть об`єктивні складнощі в його виконанні, оскільки їй буде важко налагодити зв`язок з малолітньою дочкою.

Короткий зміст рішень судів

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 17 травня 2021 року заяву про забезпечення позову залишено без задоволення.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що у заяві про забезпечення позову не наведено обставин, які б вказували на те, що невжиття заходів забезпечення позову у справі може призвести до утруднення або неможливості виконання рішення суду у разі задоволення вимог первісного позову.

Постановою Київського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 17 травня 2021 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким заяву про забезпечення позову задоволено частково.

Зобов`язано ОСОБА_4 надати ОСОБА_1 можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з малолітньою дочкою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, кожної суботи з 12:00 год до 14:00 год у приміщення органу опіки і піклування Гатненської сільської ради у присутності психолога або працівника органу опіки та піклування.

Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що з метою запобігання втрати емоційного контакту матері з малолітньою дитиною, погіршення між ними психоемоційного характеру відносин на період розгляду справи у суді, який може бути тривалим, та остаточного вирішення питання про визначення місця проживання малолітньої дитини, необхідно застосувати заходи забезпечення позову у спірних правовідносинах із дотриманням вимог чинного законодавства, яким врегульовано правовий механізм забезпечення позову.

ОСОБА_1 також звернулась до Київського апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення.

Заяву обґрунтувала тим, що постанова суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам виконавчого документа, зокрема, не зазначено осіб стягувача та боржника, не вказано дати народження та адреси проживання сторін, а також не наведено податковий номер сторін.

Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 20 січня 2022 року заяву ОСОБА_1 задоволено.

Прийнято у справі додаткову постанову, якою доповнено постанову Київського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року відповідними відомостями.

Задовольняючи заяву про ухвалення додаткового рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у постанові Київського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року не зазначено осіб: стягувача та боржника, не вказано дати народження та адреси проживання сторін, а також не наведено податковий номер сторін, що унеможливлює виконання цієї постанови.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників

У грудні 2021 року орган опіки та піклування Гатненської сільської ради звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції в частині зобов`язання ОСОБА_3 надати ОСОБА_1 можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з малолітньою дочкою ОСОБА_3, кожної суботи з 12:00 год. до 14:00 год. у приміщення органу опіки і піклування Гатненської сільської ради скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення, змінивши час побачення на будь-який інший робочий час Гатненської сільської ради з урахуванням обідньої перерви.

На обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що орган опіки і піклування Гатненської сільської ради не заперечує проти такого заходу забезпечення позову, про що було зазначено у листі від Служби у справах дітей та сім`ї Гатненської сільської ради Фастівського районну Київської області від 25 жовтня 2021 року.

Проте у зазначеному листі служба надавала згоду на такий захід забезпечення у робочий час.

Згідно з розпорядженням від 04 січня 2021 року № 01, виданим головою сільської ради Паламарчуком О. І., Гатненська сільська рада має затверджений графік роботи, а саме робочі дні: понеділок-п`ятниця з 9:00 год. до 18:00 год., обідня перерва з 13:00 год. до 14:00 год., вихідні дні: субота-неділя. Залучення до роботи у вихідний день у зв`язку з виробничою необхідністю чинним законодавством не допускається.

Судове рішення оскаржується з підстав неправильного застосування норм матеріального права, а саме статей 67, 71 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України (322-08) ), порушення норм процесуального права.

У травні 2022 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу органу опіки і піклування Гатненської сільської ради від ОСОБА_1, у якому вона просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін, поновити строк для подання відзиву.

Клопотання обґрунтовує тим, що внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України технічної можливості для складення відзиву на касаційну скарг, у зв`язку з необхідністю підтримки рідних, друзів, пошуку тимчасового житла, у неї та в адвоката не було. При поверненні до власної квартири у м. Київ у неї з`явилась технічна можливість скласти та надрукувати відзив.

Відповідно до частини другої статті 127 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України (1618-15) )встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе задовольнити клопотання ОСОБА_1 та продовжити процесуальний строк для подання відзиву на касаційну скаргу органу опіки і піклування Гатненської сільської ради.

На обґрунтування відзиву посилається на те, що Гатненська сільська рада та орган опіки та піклування Гатненської сільської ради станом на час прийняття постанови Київським апеляційним судом від 09 грудня 2021 року не заперечували проти графіка побачень, згідно з поданою заявою про забезпечення позову, у вівторок, четвер та суботу.

Приміщення Гатненської сільської ради не обмежується адміністративною будівлею цього органу, оскільки є інші приміщення, зокрема для проведення гуртків та різних заходів. З розкладу занять гуртків Гатненського сільського клубу щосуботи у приміщенні проводяться різноманітні гуртки з 10:00 год. до 14:30 год., з 13:00 год. до 14:00 год., з 17:00 год. до 18:00 год.

Приміщення Гатненської сільської ради (адміністративна будівля) у суботу завжди відчинене, оскільки там веде прийом дільничний інспектор, перебуває охоронець, проводяться заняття в гуртках.

Заявник помилково посилається у касаційній скарзі про нібито порушення трудового законодавства його працівників, посилаючись на розпорядження голови щодо 5-ти денного робочого тижня.

Вжиті судом заходи забезпечення позову не обмежують трудові права працівників сільської ради, оскільки залучення працівників ради на час побачення є альтернативним, а наявність забезпечення психологом не покладено як обов`язок на раду.

У судовому рішенні відсутні будь-які посилання, що психолог залучається лише заявником, а отже, участь такого спеціаліста може бути забезпечена сторонами процесу.

Надання одного з приміщень сільської ради для проведення побачення матері і дитини протягом двох годин у суботу не тягне за собою обов`язкову присутність працівників ради (наприклад при забезпеченні сторонами психолога самостійно).

Отже, функція заявника обмежується лише забезпеченням технічного надання доступу сторонам до одного з приміщень, що можливо буде забезпечено охоронцем сільської ради.

Крім того, суд апеляційної інстанції врахував заперечення відповідача ОСОБА_2 який у відзиві на заяву про забезпечення позову, вказував на свою зайнятість у будні дні на роботі.

Після вжиття судом апеляційної інстанції заходів забезпечення позову 09 грудня 2021 року, прибуваючи кожної суботи на зустріч з дитиною, приміщення сільської ради було постійно відчиненим для відвідувачів. Постановою старшого державного виконавця Фастівського відділу державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 07 лютого 2022 року було залучено психолога/працівника органу опіки та піклування для проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні 68511421. Вказана постанова не оскаржувалася скаржником, а державний виконавець вправі залучати третіх осіб для проведення виконавчих дій.

У лютому 2022 року ОСОБА_2, від імені якого діє адвокат Попік І. А., звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати додаткову постанову Київського апеляційного суду від 20 січня 2022 року.

На обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що питання виправлення помилок у виконавчому документі регламентовано положеннями статті 432 ЦПК України. Проте суд апеляційної інстанції, діючи протиправно (помилково), усунув недоліки виконавчого документа (постанови про забезпечення позову) у спосіб прийняття додаткової постанови.

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній додатковій постанові застосував норму права без урахування жодного релевантного та належного висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (спірних процесуальних питаннях), викладеного у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у справі № 346/1596/18 (провадження

№ 61-44371св18).

Судове рішення оскаржується з підстав порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме: статей 263, 270 ЦПК України.

У травні 2022 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 від ОСОБА_1, у якому вона просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване додаткове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

На обґрунтування відзиву посилалася на те, що приймаючи додаткову постанову, суд апеляційної інстанції не порушив норм процесуального права, оскільки резолютивна частина постанови Київського апеляційного суду не змінювалася, а лише була доповнена даними для ефективного забезпечення реалізації судового рішення.

Доводи заявника про те, що суд апеляційної інстанції повинен був виправити помилку чи описку у судовому рішенні на підставі статті 432 ЦПК України, не заслуговують на увагу, оскільки в постанові Київського апеляційного суду від 09 грудня 2021 рокусуд апеляційної інстанції не допускався помилки чи описки, а додатковою постановою лише доповнив персональні дані сторін.

У касаційній скарзі не обґрунтовано, у чому полягає неврахування апеляційним судом висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у справі № 346/1596/18.

Подання касаційної скарги ОСОБА_2 є намаганням останнього затягнути розгляд основної справи по суті.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2022 року відкрито провадження за касаційною скаргою Гатненської сільської ради та витребувано її матеріали.

Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2022 року відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2, від імені якого діє адвокат Попік І. А.

Підставами відкриття касаційного провадження у цій справі є підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України.

Ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2022 року справу призначено до розгляду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційних скарг та відзивів на них, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга Гатненської сільської радипідлягає частковому задоволенню, а касаційна скарга ОСОБА_2, від імені якого діє адвокат Попік І. А., - залишенню без задоволенняз огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Щодо оскарження постанови Київського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам оскаржувана постанова повністю не відповідає.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Статтею 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є накладення арешту на майно, заборона вчиняти певні дії тощо.

Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: "співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам".

Задовольняючи частково заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд апеляційної інстанції призначив побачення та спільне проведення часу з малолітньою дочкою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, кожної суботи з 12:00 год. до 14:00 год. у приміщенні органу опіки і піклування Гатненської сільської ради в присутності психолога або працівника органу опіки та піклування.

З такими висновками повністю погодитись не можна з огляду на таке.

За змістом статей 149, 150 ЦПК України забезпечення позову, за загальним правилом, має стосуватися прав та обов`язків лише відповідачів.

Відповідно до розпорядження від 04 січня 2021 року № 01, виданого головою Гатненської сільської ради Паламарчуком О. І., Гатненська сільська рада має затверджений графік роботи, а саме: робочі дні: понеділок-п`ятниця з 9:00 год. до 18:00 год., обідня перерва з 13:00 год. до 14:00 год., вихідні дні: субота-неділя.

Згідно з листом від 25 жовтня 2021 року № 02-28/2353 Гатненська сільська рада може надати приміщення (кімнату) для зустрічей з дитиною у робочий час в присутності психолога.

У справі, яка переглядається, ОСОБА_1 просила в порядку забезпечення позову встановити обов`язок ОСОБА_2 надати їй можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з малолітньою донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у присутності психолога чи представника органу опіки та піклування кожного вівторка та четверга з 16:00 год. до 18:00 год., кожної суботи з 12:00 год. до 14:00 год., у загальнодоступних місцях відпочинку та дозвілля або у приміщеннях відповідних соціальних служб для дітей, та наявність погодження надання такого приміщення.

Приймаючи постанову про забезпечення позову у цій справі, суд апеляційної інстанції, не врахував графік роботи Гатненської сільської ради та дійшов помилкового висновку про призначення побачень та спільного проведення часу з малолітньою дочкою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, кожної суботи у приміщенні органу опіки і піклування Гатненської сільської ради в присутності психолога або працівника органу опіки та піклування.

З урахуванням наведеного є підстави для зміни оскаржуваного судового рішення.

Водночас Верховний Суд погоджується з доводами відзиву на касаційну скаргу Гатненської сільської ради, проте лише в частині тверджень про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

Верховний Суд також звертає увагу, що сторони у справі постанови суду апеляційної інстанції з питання вирішення заяви про забезпечення позову не оскаржують.

Отже, з урахуванням наведеного постанова суду апеляційної інстанції від 09 грудня 2021 року підлягає зміні в частині визначення місця безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу позивачки з малолітньою дочкою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, кожної суботи з 12:00 год. до 14:00 год.: з приміщення органу опіки і піклування Гатненської сільської ради - на загальнодоступні місця відпочинку та дозвілля в присутності психолога або працівника органу опіки та піклування.

У решті постанова Київського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року підлягає залишенню без змін.

Щодо оскарження додаткової постанови Київського апеляційного суду від 20 січня 2022 року

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у справі № 346/1596/18 (провадження

№ 61-44371св18).

З метою забезпечення виконання постанови про забезпечення позову, необхідності зазначення потрібних для цієї мети відомостей, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, оскільки в резолютивній частині не було вказано дати народження та адреси проживання сторін, а також не наведено податковий номері сторін, що унеможливлює виконання постанови Київського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року.

У касаційній скарзі заявник посилається на те, що питання виправлення помилок у виконавчому документі регламентовано положеннями статті 432 ЦПК України, проте суд апеляційної інстанції, помилково усунув недоліки виконавчого документа (постанови про забезпечення позову) у спосіб прийняття додаткової постанови.

Верховний Суд відхиляє зазначені доводи з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити в рішенні допущені чи ухвалені описки чи арифметичні помилки.

Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.

Арифметичні помилки - це помилки, пов`язані з розрахунками, які були зроблені судом під час прийняття рішення. Такими помилками, зокрема, можуть бути неправильний розрахунок суми позовних вимог, яка, на думку суду, підлягає присудженню позивачу, або неправильний розрахунок розподілу судових витрат.

Отже, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Водночас, приймаючи додаткову постанову, суд апеляційної інстанції, зважаючи на зміст заяви ОСОБА_1, не мав підстав для виправлення у постанові від 09 грудня 2021 року описки чи арифметичної помилки, оскільки у заяві не йшлося про таке.

Тому підстав для задоволення касаційної скарги ОСОБА_3 з наведених ним причин немає.

Заявник також посилається на випадки прийняття додаткової постанови (додаткового рішення), що передбачено статтею 270 ЦПК України, неможливості ухвалення додаткового рішення за необхідності приведення виконавчого документа у відповідність до вимог закону, звертає увагу на недодержання форми судового рішення судом апеляційної інстанції.

Зазначені твердження заявника заслуговують на увагу, оскільки цивільним процесуальним законом не передбачена можливість ухвалення додаткових рішень з метою приведення виконавчого документа відповідно до вимог закону.

Водночас Верховний Суд звертає увагу на те, що допущене судом апеляційної інстанції порушення форми та виду ухваленого судового рішення не вплинуло на права та обов`язки заявника ОСОБА_3, який не оспорив постанови суду апеляційної інстанції з питання суті та виду забезпечення позову у цій справі, а згідно з частиною другою статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на те, що оскаржувана додаткова постанова Київського апеляційного суду від 20 січня 2022 року є по суті правильною, не порушує прав заявника, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ОСОБА_2, від імені якого діє адвокат Попік І. А., без задоволення, а судового рішення - без змін.

За змістом частин першої, другої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

У зв`язку з наведеним Верховний Суд дійшов висновку, що постанова Київського апеляційного суду від 09 грудня 2021 рокупідлягає зміні в частині визначення місця безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу позивачки з малолітньою дочкою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, кожної суботи з 12:00 год. до 14:00 год. з приміщення органу опіки і піклування Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області - на загальнодоступні місця відпочинку та дозвілля в присутності психолога або працівника органу опіки та піклування. Відповідно, абзац четвертий резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції необхідно викласти в новій редакції.

В іншій частині рішення суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки додаткова постанова Київського апеляційного суду від 20 січня 2022 року підлягає залишенню без змін, то розподілу судових витрат Верховний Суд в цій частині не здійснює.

Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги органу опіки і піклування Гатненської сільської ради, зміні рішення суду апеляційної інстанцій, то з ОСОБА_1 на користь Гатненської сільської ради підлягає стягненню 50 % сплаченого нею судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 1 135,00 грн (2 270,00 грн х 50/100 %).

Керуючись статтями 400, 409, 410, 412, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу органу опіки і піклування Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року змінити в частині визначення місця спілкування, побачення та спільного проведення часу ОСОБА_1 з малолітньою дочкою ОСОБА_3 .

Абзац четвертий резолютивної частини постанови Київського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року викласти в такій редакції: "Зобов`язати ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з малолітньою дочкою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, кожної суботи з 12:00 год. до 14:00 год. у загальнодоступних місцях відпочинку та дозвілля в присутності психолога або працівника органу опіки та піклування".