Ухвала 16 грудня 2021 рокум. Київсправа № 531/966/20провадження № 61-19431ск21Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Усика Г. І.,розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сав-Дістрибьюшн" на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 22 квітня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 06 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сав-Дістрибьюшн" про захист прав споживачів,ВСТАНОВИВ:У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сав-Дістрибьюшн" (далі - ТОВ "Сав-Дістрибьюшн"), в якому просила стягнути з відповідача на її користь: 39 999,90 грн на відшкодування майнової шкоди, завданої відповідачем внаслідок невиконання умов договору купівлі-продажу телевізора, та приписів законодавства щодо безоплатного неусунення недоліків телевізора; 35 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої протиправною поведінкою відповідача, яка полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку з неможливістю подивитися сюжет про весілля її доньки.Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 22 квітня 2021 року позов ОСОБА_1 до ТОВ "Сав-Дістрибьюшн" задоволено частково. На відшкодування майнової шкоди стягнуто з ТОВ "Сав-Дістрибьюшн" на користь ОСОБА_1 35 000,90 грн. У задоволенні решти позову відмовлено.Постановою Полтавського апеляційного суду від 06 жовтня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_1 задоволено частково, апеляційну скаргу ТОВ "Сав-Дістрибьюшн" залишено без задоволення. Рішення Машівського районного суду Полтавської області від 22 квітня 2021 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення вартості інтерактивного телебачення та послуги з його налаштування та моральної шкоди, додаткове рішення Машівського районного суду Полтавської області від 06 травня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення у цій частині. Позов ОСОБА_1 до ТОВ "Сав-Дістрибьюшн" про стягнення вартості інтерактивного телебачення та послуги з його налаштування задоволено, а вимоги про відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Сав-Дістрибьюшн" на користь ОСОБА_1 вартість інтерактивного телебачення та послуги з його налаштування у розмірі 4 999,00 грн та 3 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позову відмолено. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.У грудні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ "Сав-Дістрибьюшн", в якій заявник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та ухвали нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої). Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України (1618-15) . Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є:1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);4) справи про розірвання шлюбу;5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Ціна позову у цій справі становить 74 999,90 грн, яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн х 100 = 227 000,00 грн). Отже, відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України справа є малозначною.Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.У касаційній скарзі заявник посилається на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.Верховний Суд у визначенні правового питання як такого, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, виходить з того, що таке правове питання має бути вагомим питанням правозастосовчої практики, мати винятково актуальне значення для її формування. Такі ознаки визначаються предметом спору, вагомістю для держави й суспільства у цілому правового питання, що постало перед практикою його застосування.Проте наведені заявником обставини та мотиви, які на його думку свідчать, що касаційна скарга стосуються питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до узагальнених тверджень про це.Також не заслуговують на увагу доводи заявника про те, що справа розглядалась у порядку загального позовного провадження, що свідчить про встановлення судом першої інстанції відсутності факту малозначності цієї справи з огляду на таке.Малозначною ця справа є такою відповідно до закону, чинного на час подання касаційної скарги, а також в силу своїх властивостей незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції.Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. При цьому право на суд не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, і такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 36 рішення у справі "Golder v. the United Kingdom" (Голдер проти Сполученого Королівства) від 21 лютого 1975 року та пункт 27 рішення у справі "Пелевін проти України" від 20 травня 2010 року.Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).З урахуванням наведеного, оскільки ТОВ "Сав-Дістрибьюшн" подало касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, є підстави для відмови у відкритті касаційного провадження.Керуючись частинами шостою, дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільногоУХВАЛИВ:У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сав-Дістрибьюшн" на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 22 квітня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 06 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сав-Дістрибьюшн" про захист прав споживачів відмовити.Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові. Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.Судді: В. В. Яремко А. С. Олійник Г. І. Усик