Постанова

Іменем України

03 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 707/804/16-ц

провадження № 61-5801св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач)

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач- садове товариство "Фотон",

треті особи: державний реєстратор юридичних осіб Черкаського районного управління юстиції, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 29 червня 2016 року в складі судді Василенко В. В. та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 25 жовтня 2016 року в складі колегії суддів: Качана О. В., Вініченка Б. Б., Новікова О. М.,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до садового товариства "Фотон" (далі - СТ "Фотон"), треті особи: державний реєстратор юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Черкаського районного управління юстиції, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, про визнання чергових зборів недійсними, рішення, прийняття на зборах, незаконними.

Позовна заява мотивована тим, що 27 березня 2016 року були скликані і проведені чергові загальні збори членів СТ "Фотон". Зазначені збори були скликані та проведені з порушеннями вимог статуту товариства, а саме: пунктів 8.1, 8.2 у яких наведений виключний перелік суб`єктів прийняття рішення про скликання зборів: керівний орган товариства, ревізійна комісія, вимога третини членів товариства, пункту 8.14, що містить заборону про внесення змін до керівних органів садового товариства протягом року з моменту проведення попередніх зборів. Також, з порушенням пункту 8.12 щодо обчислення кворуму в разі ухвалення рішення про приєднання або ліквідацію юридичної особи - 2/3 від численності всіх членів СТ "Фотон", а не від присутніх на зборах; пункту 8.15 щодо процедури визначення кворуму для легітимності зборів, який обраховується на підставі акта інвентаризації про базову чисельність членів СТ "Фотон", яка має бути проведена не пізніше ніж за місяць до проведення зборів і даний акт повинен бути затверджений на спільному засіданні правління і ревізійної комісії. У зв`язку з тим, що з 22 березня 2015 року і на час проведення оскаржуваних зборів головою правління обрана і зареєстрована ОСОБА_8, позивач вважав, що посилання в протоколі зборів, які розпочались 27 березня 2016 року, на будь-яку іншу нелегітимну інвентаризацію є безпідставними, а інвентаризація вигаданою.

Посилаючись на те, що чергові загальні збори членів СТ "Фотон" проведені з порушеннями та з урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просив суд визнати вказані збори нелегітимними, а прийняті на них рішення недійсними.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 29 червня

2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 25 жовтня 2016 року, позов задоволено.

Визнано чергові загальні збори СТ "Фотон" від 27 березня 2016 року недійсними, а прийняті на зборах рішення незаконними.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що оскаржувані загальні збори членів СТ "Фотон" організовані та проведені 27 березня 2016 року всупереч вимогам Статуту товариства та чинного законодавства, а прийняті на цих зборах рішення про обрання голови правління та членів правління є незаконними, чим було порушено права ОСОБА_1 як члена товариства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2016 року ОСОБА_2 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди попередніх інстанцій неповно з`ясували обставини, що мають значення для справи, неналежним чином не дослідили надані докази у їх сукупності та здійснили інші численні процесуальні порушення, що унеможливлюють встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Зокрема, суди не звернули уваги на той факт, що позивач не є членом СТ "Фотон" з 2006 року, а тому у нього відсутнє право на звернення до суду з цим позовом; суди не встановили, у чому саме полягає порушення його прав та за відновленням якого саме порушеного права він звернувся до суду за захистом; у суді першої інстанції інтереси відповідача представляли неналежні представники ( ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ), які визнали позов на противагу позиції чинних органів управління товариства, окремі з яких були залучені як треті особи, хоч при цьому й не були належним чином повідомлені про розгляд справи у суді першої інстанції та були позбавлені права надати пояснення суду й докази в справі; суди попередніх інстанцій порушили принцип безпосереднього дослідження доказів у справі, не досліджували письмових доказів у справі та не допитали жодного свідка; суди при розгляді цієї справи незаконно вийшли за межі позовних вимог, а саме: суд першої інстанції задовольнив вимоги, які не заявлялись позивачем, більш того суд першої інстанції обґрунтував своє рішення обставинами, які не вказані в позовній заяві та які не є підставою позову; судами не розглянута вимога про зобов`язання держреєстратора вчинити певні дії; при цьому поза увагою судів першої та апеляційної інстанцій безпідставно залишились інші численні обставини спірних правовідносин, що мають значення для вирішення цього спору. Також заявник посилалась на те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції її не було повідомлено про розгляд справи та прийнято рішення в судовому засіданні у якому вона участі не приймала.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У грудні 2016 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу, в яких зазначив, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними й обґрунтованими, а тому просив суд залишити їх у силі, а касаційну скаргу - без задоволення.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) (далі - ЦПК України (1618-15) ) у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У лютому 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2018 року цивільну справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Із змісту оголошення про скликання чергових зборів вбачається, що загальні збори членів СТ "Фотон" від 27 березня 2016 року скликані від імені правління ОСОБА_10 .

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 21 липня 2015 року, яке набрало законної сили та є чинним, відмовлено у задоволенні позову

ОСОБА_11 про визнання недійсними загальних зборів СТ "Фотон"

від 22 березня 2015 року, на яких було обрано з цієї дати замість

ОСОБА_10 іншого голову товариства - ОСОБА_8, а також обрано новий склад правління товариства.

Відповідно до частини третьої статті 61 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Встановлено, що 28 лютого 2016 року ревізійною комісією СТ "Фотон" проведена інвентаризація кількості членів садового товариства, якою встановлено, що кількість членів з 2012 року на 2016 рік зменшилась з 1078 до 540 осіб, проте базова кількість членів товариства встановлена даним актом не відповідає фактичній кількості членів садового товариства, оскільки у вказаному акті інвентаризації не враховані члени товариства, які на час проведення інвентаризації не сплатили членські внески, не обробляли земельні ділянки та не приймали ніякої участі в діяльності товариства, проте не були виключені з членів СТ "Фотон".

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України "Про кооперацію" (1087-15) .

За змістом положень статей 2, 6, 9 цього Закону кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо

Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку (стаття 2 Закону України "Про кооперацію").

Таким чином, житлово-будівельний кооператив незалежно від напряму його діяльності є юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

Згідно з положеннями статті 12 Закону України "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

Члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Подібний за змістом висновок у відповідних правовідносинах викладено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 24 квітня 2019 року у справі № 509/577/18 (провадження № 14-170цс19), від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/7554/18 (провадження № 12-8гс19), від 17 грудня 2019 року у справі № 904/4887/18 (провадження 12-92гс19).

За змістом частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Разом з тим, відповідно до частин першої, другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України, за змістом частини першої якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Рішення загальних зборів товариства може бути оскаржено у судовому порядку акціонером (учасником) товариства шляхом пред`явлення позову про визнання його недійсним, якщо таке рішення не відповідає вимогам законодавства та порушує права чи законні інтереси учасника (акціонера) товариства. Відповідачем за таким позовом є товариство.

При вирішенні спорів, пов`язаних з порядком скликання і роботи загальних зборів товариства, визначенням правомочності її засідання, необхідно застосовувати положення установчих документів товариства.

Оскільки спір стосується реалізації прав членів кооперативу на управління кооперативом, тобто корпоративних за змістом правовідносин, а відповідно до пункту 4 статті 12 ГПК України (у редакції на час звернення позивачів до суду) господарським судам підвідомчі справи, що виникають із корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів, то він підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.

Аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 695/2665/16-ц (провадження № 14-105цс20).

Таким чином суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкових висновків, що даний спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

За частинами першою та другою статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

За правилами частини четвертої статті 401 ЦПК Українисуд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення.

Таким чином судові рішення підлягають скасуванню, як такі, що ухвалені з порушенням норм процесуального права, а провадження у справі - закриттю, згідно з пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з положеннями частини першої статті 256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Керуючись статтями 255, 256, 400, 401, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палатиКасаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 29 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 25 жовтня 2016 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до садового товариства "Фотон", треті особи: державний реєстратор юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Черкаського районного управління юстиції, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання чергових зборів недійсними, рішення прийняті на зборах, незаконними- закрити.

Повідомити ОСОБА_1, що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

Роз`яснити ОСОБА_1, що у нього наявне право протягом десяти днів з дня отримання ним цієї постанови звернутись до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун