розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Форум" на заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 липня 2017 року, ухвалене у складі судді Шалагінової А. В., та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 21 березня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: Крилової О. В., Кухаря В. С., Бєлки В. Ю.,

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2016 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (далі - ПАТ "Банк Форум") про зміну дати звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що, з 2010 року вона працювала

в ПАТ "Банк Форум" на посаді директора Запорізької дирекції Південно-Східного регіонального центру з роздрібного бізнесу. У період з 23 квітня 2012 року до 27 червня 2012 року позивач перебувала у щорічній основній відпустці.

Після закінчення відпустки вона вийшла на роботу, але не була допущена до роботи. Згодом дізналася про те, що її було звільнено за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України (322-08) ). Її не ознайомлено із наказом про звільнення, не видано трудову книжку.

Вказувала, що фактично вона отримала трудову книжку від банку 19 січня 2017 року під час розгляду іншої цивільної справи. Внаслідок неотримання трудової книжки вона була позбавлена можливості працевлаштуватись, що обумовило вимушений прогул.

Уточнивши позовні вимоги, просила суд:

змінити дату звільнення з 27 червня 2012 року на 19 січня 2017 року;

стягнути з ПАТ "Банк Форум" на її користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя

від 11 липня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Змінено дату звільнення ОСОБА_1 з посади директора Запорізької дирекції Південно-Східного регіонального центру з роздрібного бізнесу

ПАТ "Банк Форум" з 27 червня 2012 року на 19 січня 2017 року та визнано датою звільнення 19 січня 2017 року.

Стягнуто з ПАТ "Банк Форум" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку з 28 червня 2012 року до 19 січня 2017 року включно (з урахуванням стягнутої суми за рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05 серпня 2016 року у справі № 335/1896/15-ц) у розмірі 176 419,66 грн.

Стягнуто з ПАТ "Банк Форум" на користь Державного бюджету України судовий збір у сумі 2 404,20 грн.

Задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що трудову книжку позивачу видано із затримкою з вини відповідача, тобто не в день звільнення 27 червня 2012 року, а лише 19 січня 2017 року, тому наявні передбачені Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України

від 29 липня 1993 року №58 (далі - Інструкція) підстави для зміни дати звільнення. Крім того, у відповідності до вимог статті 235 КЗпП України на користь позивача з відповідача підлягав стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28 червня 2012 року до 19 січня 2017 року.

При цьому судом враховано, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05 серпня 2016 року у цивільній справі

№ 335/1896/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Банк Форум" про встановлення факту порушення права на укладення трудового договору

у разі поворотного прийняття на роботу, зобов`язання укласти трудовий договір, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, залишеним без змін судом апеляційної інстанції 22 травня 2017 року, з ПАТ "БАНК ФОРУМ" на користь ОСОБА_1 стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 1 144 998,56 грн за період

з 23 серпня 2012 року до 05 серпня 2016 року.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 21 березня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ "Банк Форум" залишено без задоволення.

Заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя

від 11 липня 2017 року у цій справі залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо порушення прав позивача внаслідок порушення строків видачі трудової книжки та права ОСОБА_1 на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу. При цьому суд апеляційної інстанції спростував доводи апеляційної скарги про те, що судовими рішеннями, які набрали законної сили, вже встановлювалося вжиття роботодавцем комплексу необхідних заходів, спрямованих на видачу трудової книжки звільненому працівнику, відсутність підстав покладення на ПАТ "Банк Форум" відповідальності за частиною четвертою статті 235 КЗпП України. Суд апеляційної інстанції вказав, що судом першої інстанції враховано, що такі висновки були зроблені судами в іншій справі, обов`язок доведення відсутності вини відповідача у затримці видачі трудової книжки покладається на відповідача, хоча у даній справі відсутні жодні докази про отримання позивачем повідомлень про необхідність з`явитися за трудовою книжкою. Тим більше, у той період часу розглядалися інші справи, зокрема справи, на які посилається відповідач (ухвала від 18 травня 2016 року Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, рішення Дніпровського районного суду

міста Києва від 05 грудня 2013 року, рішення Апеляційного суду міста Києва

від 13 лютого 2014 року), а відтак відповідачем не доведено, які обставини заважали йому протягом розгляду цих справ здійснити свій обов`язок щодо вручення трудової книжки позивачу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітні 2018 року ПАТ "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 липня 2017 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 21 березня 2018 року, відмовити у задоволенні позову.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ПАТ "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" мотивована тим, що судовим рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі

№ 335/12573/14-ц встановлено, що при звільненні позивач не була присутня на роботі, тому копія наказу про звільнення та трудова книжка їй не були видані в цей день. Крім того, встановлено вжиття роботодавцем комплексу необхідних заходів, спрямованих на видачу трудової книжки звільненому працівнику, що полягали у відправленні поштових повідомлень щодо необхідності отримання трудової книжки.

Питання видачі трудової книжки було предметом розгляду у справах

№ 335/867/16-ц, № 755/18963/13, якими також встановлено відсутність порушень трудового законодавства при звільненні позивача.

Посилаючись на положення частини третьої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", вказує, що під час здійснення ліквідації банку не виникає жодних додаткових зобов`язань, крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, а відтак вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволенню не підлягає.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У вересні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просила касаційну скаргу банку залишити без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, як такі, що ухвалені без порушень норм матеріального та процесуального права.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

25 липня 2018 року ухвалою Верховного Суду у складі судді Стрільчука В. А. відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, зупинено виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя

від 11 липня 2017 року.

У грудні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

У квітні 2020 року, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа передана колегії суддів: Сердюку В. В. (суддя-доповідач), Фаловській І. М., Грушицькому А. І.

У вересні 2020 року, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа передана колегії суддів: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гульку Б. І., Луспенику Д. Д.

28 вересня 2020 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників.

21 жовтня 2020 року ухвалою Верховного Суду у задоволенні заяви про відвід суддів Верховного Суду: Гулька Б. І., Луспеника Д. Д. відмовлено, заяву визнано необґрунтованою, у порядку, визначеному частиною першою статті 33 ЦПК України, передано іншому судді.

23 жовтня 2020 року ухвалою Верховного Суду у задоволенні заяви про відвід суддів Верховного Суду: Гулька Б. І., Луспеника Д. Д. відмовлено.

28 жовтня 2020 року ухвалою Верховного Суду у задоволенні заяви про відвід суддів Верховного Суду: Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. відмовлено.

18 листопада 2020 року ухвалою Верховного Суду заяву про відвід суддів Верховного Суду: Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д., Черняк Ю. В. залишено без розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Встановлено, що ОСОБА_1 у період з 18 грудня 2010 року до 27 червня 2012 року працювала в ПАТ "Банк Форум" на посаді директора дирекції.

Згідно з довідкою від 09 березня 2016 № 49 заробітна плата ОСОБА_1 за період з грудня 2011 року до травня 2012 року склала 142 039,49 грн, з якої було утримано податки на суму 26 187,49 грн.

27 червня 2012 ОСОБА_1 звільнено з посади директора дирекції на підставі наказу від 01 лютого 2012 року № 15-а відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України.

Трудову книжку ОСОБА_1 отримала 19 січня 2017 року, що підтверджується актом передачі-приймання трудової книжки від 19 січня 2017 року.

Із довідки ПАТ "Банк Форум" встановлено, що заробітна плата

ОСОБА_1 у лютому 2012 року склала 24 183,31 грн, у березні 2012 року - 24 245,50 грн, та врахована при обчисленні середнього заробітку

ОСОБА_1, яка у період з квітня до травня 2012 року перебувала у щорічній відпустці.

Середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки, який підлягає стягненню на користь ОСОБА_1, за період з 28 червня 2012 року до 19 січня 2017 року, склав 1 321 418,22 грн.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05 серпня 2016 року у цивільній справі № 335/1896/15-ц за позовом ОСОБА_1 до

ПАТ "Банк Форум" про встановлення факту порушення права на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, зобов`язання укласти трудовий договір, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 22 травня 2017 року, з ПАТ "Банк Форум" на користь ОСОБА_1 стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 1 144 998,56 гривень за період з 23 серпня

2012 року до 05 серпня 2016 року.

При визначенні належної позивачу до стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 23 серпня 2012 року до 17 січня

2017 року враховано рішення Орджонікідзевського районного суду

м. Запоріжжя від 05 серпня 2016 року у цивільній справі № 335/1896/15-ц, тому на користь позивача підлягала стягненню сума у розмірі

176 419,66 грн (1 321 418,22 грн - 1 144 998,56 грн = 176 419,66 грн).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і надалі за текстом, в редакції чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції повною мірою не відповідають.

Щодо вимог про зміну дати звільнення

Згідно зі статтею 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.

Статтею 48 КЗпП України визначено, що трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або

у фізичної особи понад п`ять днів.

Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1.1 Інструкції трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів.

Згідно з пунктом 4.1 Інструкції власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органа працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 цієї Інструкції.

Пунктом 4.2 Інструкції визначено, що якщо працівник відсутній на роботі

в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Відповідно до частини п`ятої статті 235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Тобто підставою для відповідальності роботодавця за затримку видачі звільненому працівнику його трудової книжки є наявність вини роботодавця, а саме вчинення ним протиправних дій чи допущення протиправної бездіяльності, які спричинили таку затримку.

Задовольняючи позов у частині зміни дати звільнення ОСОБА_1 з посади директора Запорізької дирекції Південно-Східного регіонального центру

з роздрібного бізнесу ПАТ "Банк Форум" з 27 червня 2012 року на 19 січня

2017 року із зазначенням дати звільнення 19 січня 2017 року, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про те, що з вини роботодавця позивач отримала трудову книжку лише 19 січня 2017 року.

При цьому колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що відповідачем не доведено, які обставини заважали йому протягом розгляду чисельних судових справ у судах різних інстанцій за позовами працівника ОСОБА_1 (на які, зокрема посилається банк), здійснити свій обов`язок щодо вручення трудової книжки позивачу, тому доводи касаційної скарги в цій частині є неспроможними.

Щодо вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

Згідно з частиною четвертою статті 235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Для застосування цієї норми необхідна наявність таких умов: затримка

у видачі трудової книжки; вина власника або уповноваженого ним органу; вимушений прогул, викликаний затримкою видачі трудової книжки.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 28 червня 2012 року до 19 січня 2017 року, суд апеляційної інстанції встановив вину роботодавця щодо порушення строків видачі трудової книжки та врахував рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05 серпня 2016 року у цивільній справі № 335/1896/15-ц, яким з ПАТ "Банк Форум" на користь ОСОБА_1 стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23 серпня 2012 року

до 05 серпня 2016 року, однак такі висновки є передчасними.

Так, у касаційній скарзі, підписаній та поданій до Верховного Суду уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум", заявник вказував, що постановою Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 13 червня 2014 року №355 відкликано банківську ліцензію та розпочато ліквідацію ПАТ "Банк Форум", призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум".

26 травня 2016 року виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 840, відповідно до якого продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ "Банк Форум" на два роки, до

15 червня 2018 року включно.

Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Згідно з пунктом 3 частини шостої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" обмеження, встановлене пунктом 1 частини п`ятої цієї статті, не поширюється на зобов`язання банку щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю працівників банку. Зобов`язання банку, передбачені пунктами 2, 6 частини шостої цієї статті, виконуються банком

у межах його фінансових можливостей у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Фонду. Однак виплата заробітної плати не обмежується і не пов`язується з фінансовими можливостями банку, оскільки вона передбачена пунктом 3 частини шостої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Такий правовий висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду

у постанові від 05 червня 2018 року у справі № 274/3529/16-ц (провадження №14-8цс18).

Початок процедури ліквідації банку, про наслідки якої зазначено у статтях 46, 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", не тягне за собою обмеження прав працівників (колишніх працівників) такого банку на отримання заробітної плати відповідно до пункту 3 частини шостої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Крім того, статтею 43 Конституції України гарантоване право на своєчасне одержання винагороди за працю, яке захищається законом. Це право кореспондується з вимогами статті 97 та гарантіями статті 233 КЗпП України, статті 21 Закону України "Про оплату праці".

Тобто запровадження в банківській установі тимчасової адміністрації чи початок її ліквідації не може бути підставою для відмови у захисті судом права працівника щодо виплати заробітної плати.

Однак відповідно до висновків, викладених в постановах Верховного Суду

від 12 грудня 2018 року у справі № 362/7975/15-ц (провадження

№ 61-8798св18), від 29 серпня 2018 року у справі № 127/10129/17 (провадження № 14-254цс18), від 22 серпня 2018 року у справі

№ 559/1777/15-ц (провадження № 14-263цс18), від 13 березня 2018 року

у справі № 910/23398/16 (провадження № 12-20гс18), від 25 січня 2018 року

у справі № 711/2644/16-ц (провадження № 61-505св17), у постановах Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі № 757/5583/15-ц (провадження № 6-350цс17), від 20 січня 2016 року у справі № 127/2709/15-ц (провадження № 6-2001цс15), відступати від яких Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14-623цс18) не знайшла підстав, запровадження тимчасової адміністрації банку та початок його ліквідації унеможливлюють стягнення з банку коштів в інший спосіб, аніж це передбачено Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) .

Відповідно до висновків, сформульованих у постановах Верховного Суду

від 12 грудня 2018 року у справі № 362/7975/15-ц (провадження

№ 61-8798св18), від 29 серпня 2018 року у справі № 127/10129/17 (провадження № 14-254цс18), від 01 квітня 2020 року у справі

№ 761/16407/15-ц (провадження № 61-9659св18), обмеження, встановлені статтею 36 Закону про гарантування вкладів, поширюються також і на вимоги до банку, в якому запроваджена тимчасова адміністрація або розпочата ліквідація, про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, які за своєю природою хоч і стосуються відповідальності роботодавця за несвоєчасне виконання зобов`язань з оплати праці, проте не є вимогами про стягнення заробітної плати.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 369/10046/18 (провадження № 61-9664сво18) сформульовано правовий висновок про те, що за змістом норм чинного законодавства середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час вимушеного прогулу не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника.

Виходячи із системного аналізу змісту вказаних нормативних актів та правових висновків, вбачається, що обмеження, встановлені статтею 36 Закону України "Про гарантування вкладів фізичних осіб", поширюються також і на вимоги до банку, в якому запроваджена тимчасова адміністрація або розпочата ліквідація, про виплати, які мають бути здійснені роботодавцем на користь незаконно звільненого працівника, зокрема середній заробіток за час вимушеного прогулу, ці виплати не можуть вважатись заробітною платою та не витікають із трудового договору як підстави для виплат. Ці виплати не можуть кваліфікуватись як плата за виконану роботу, які за своєю природою хоч і стосуються відповідальності роботодавця за несвоєчасне виконання зобов`язань з оплати праці, проте не є вимогами про стягнення заробітної плати.

Залишаючи без змін заочне рішення Орджонікідзевського районного суду

м. Запоріжжя від 11 липня 2017 року, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на ту обставину, що з апеляційною скаргою на вказане заочне рішення звернувся ПАТ "Банк Форум", в якому розпочато процедуру ліквідації та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум".

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України, визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, із яких суд виходив при вирішенні позовів.

Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення в справі неможливо.

Частиною третьою статті 411 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Частиною першою статті 400 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції під час розгляду справи в касаційному порядку не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

За таких обставин, оскільки недоліки, допущені судом апеляційної інстанції, не можуть бути усунені при касаційному перегляді справи, судове рішення суду апеляційної інстанції в частині вимог ОСОБА_1 до ПАТ "Банк Форум" про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає скасуванню з передачею справи на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції необхідно об`єктивно дослідити вказані у цій постанові докази у сукупності з іншими доказами у справі, надати оцінку доводам та поданим сторонами доказам

в обґрунтування своїх вимог та заперечень, як у цілому, так і кожному доказу окремо, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу, встановивши час, з якого відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Форум", призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних особі на ліквідацію ПАТ "Банк Форум".

У частині задоволення позову ОСОБА_1 про зміну дати звільнення судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій слід залишити без змін.

Згідно з частиною третьою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції

у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Оскільки ухвалою суду касаційної інстанції від 25 липня 2018 року було зупинено виконання оскаржуваного судового рішення до закінчення його перегляду в касаційному порядку, а колегія суддів дійшла висновку про часткове скасування оскаржуваного рішення, тому виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 липня 2017 року підлягає поновленню в частині позовних вимог ОСОБА_1 про зміну дати звільнення.