Постанова
Іменем України
20 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 752/4254/17
провадження № 61-7641св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство "CGM Czech a.s.",
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мінюкова-Кручина Тетяна Павлівна,
особа, яка подала касаційну скаргу - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Сушко Л. П., Сержанюка А. С., Сліпченка О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року Акціонерне товариство "CGM Czech a. s." (далі - АТ "CGM Czech a. s.") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мінюкова-Кручина Т. П., про визнання договору купівлі-продажу недійсним та повернення майна.
Позовна заява мотивована тим, що в 2009 році Чеське підприємство AT "Ставбі", яке в подальшому було перейменоване на AT "CGM Czech a.s.", інвестувало у будівництво квартири АДРЕСА_1, право власності на яку після побудови було зареєстроване за позивачем 20 березня 2013 року.
У зв`язку з розпочатою у 2014 році процедурою банкрутства, для розпорядження майном товариства рішенням Крайового суду м. Градец Кралове був призначений арбітражний керуючий ОСОБА_3, який при встановлені наявності у власності позивача квартири отримав інформаційні довідки про реєстрацію права власності на квартиру і виявив, що спірна квартира вибула із права власності товариства і наразі належить відповідачу. Від нотаріуса Київського нотаріального округу Мінюкової-Кручини Т. П. було отримано копії всіх документів, які були надані представником товариства (за довіреністю) під час укладення договору купівлі-продажу, відповідно до яких було встановлено, що від імені товариства діяв пан ОСОБА_4 на підставі довіреності від 01 липня 2014 року, "посвідченої написом легалізації пор. № 14200-050-0517 та №14200-050-0515 згідно з книгою посвідчень поштового відділення: Прага-411 від 01 липня 2014 року".
Позивач вказує, що не уповноважував жодну особу для продажу квартири, посадові особи, які зазначені у довіреності як підписанти: заступник голови правління АТ "CGM Chech a.s." ОСОБА_9 та голова правління АТ "CGM Chech a.s." ОСОБА_10, заявляють про те, що вони ніколи не підписували довіреності, датованої 01 липня 2014 року, на ім`я пана ОСОБА_5 з повноваженнями на укладення договорів купівлі-продажу квартири та категорично заявляють, що довіреність від 01 липня 2014 року підроблена.
Також позивач зазначає, що про підробку свідчить те, що підпис уповноваженої особи пошти - ОСОБА_6 також не справжній і штамп пошти не відповідає дійсному, що підтверджується офіційною відповіддю Пошта Праги на запит, що також є доказом того, що довіреність була підроблена. Отже, квартира вибула із права власності позивача поза його волею, внаслідок підробки довіреності представника позивача.
Оскільки ОСОБА_4 при укладенні оспорюваного правочину діяв на підставі підробленої довіреності і не мав необхідних повноважень та дієздатності, то договір купівлі-продажу квартири має бути визнаний недійсним на підставі статті 203 ЦК України, як такий, що був спрямований на незаконне заволодіння майном юридичної особи всупереч її волі, внаслідок злочинних дій представника.
Крім того, право здійснювати правочини представником визначається відповідно до законодавства держави реєстрації юридичної особи статтею 25 Закону України "Про міжнародне приватне право". Тому, не зважаючи на те, що до спірного правочину застосовується законодавство України, питання про повноваження підписанта від імені позивача вирішується згідно законодавства Чеської Республіки. У наданому суду витязі з комерційного реєстру позивача чітко зазначено про те, що право розпоряджатися майном має арбітражний керуючий, зважаючи на дату початку процедури банкрутства щодо майна позивача.
На підставі викладеного АТ "CGM Czech a. s." просило: визнати недійсним договір купівлі-продажу від 24 липня 2014 року, укладений між АТ "CGM Czech a. s." в особі представника ОСОБА_4 та ОСОБА_1, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мінюковою-Кручиною Т. П., зареєстрований в реєстрі за № 571; скасувати рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_2 ; повернути у власність АТ "CGM Czech a. s." квартиру АДРЕСА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 24 квітня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оспорюваний договір купівлі-продажу квартири вчинено від імені товариства його представником ОСОБА_8 у межах повноважень, на підставі належної довіреності і за відсутності належних, допустимих та достатніх доказів її недійсності, як і за відсутності належних доказів вчинення договору під час процедури банкрутства товариства.
Не погодившись з таким рішенням місцевого суду, АТ "CGM Czech a. s." подало апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року рішення місцевого суду скасовано та ухвалено нове рішення у справі, яким позов задоволено частково.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 24 липня 2014 року, укладений між АТ "CGM Czech a. s." в особі представника ОСОБА_4 та ОСОБА_1, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мінюковою-Кручиною Т. П., зареєстрований в реєстрі за № 571.
Скасовано рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_2 .
У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що договір купівлі-продажу квартири від 24 липня 2014 року є недійсним, оскільки він був укладений ОСОБА_8 від імені позивача без відповідних повноважень та, як наслідок, без вільного волевиявлення продавця на його укладення.
Не погодившись з таким рішенням місцевого суду, відповідач ОСОБА_1 подав касаційну скаргу.
Постановою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року касаційну скаргу відповідача ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року залишено без змін.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у травні 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_2, як особа, яка не брала участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про її права та обов`язки, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом оскаржуване судове рішення ухвалено без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи. Судом апеляційної інстанції залишено поза увагою, що позивач невірно обрав спосіб захисту відповідно до статті 16 ЦК України, та не довів факту вибуття майна без волі власника. ОСОБА_1 є добросовісним набувачем квартири, а тому даний факт унеможливлює позбавлення їх сім`ї права власності на квартиру.
Зазначає, що апеляційний суд не дослідив можливість уповноваження представника продавця на вчинення вказаних дій, зокрема, підписання договору купівлі-продажу нерухомого майна (квартири) від 24 липня 2014 року, на підставі іншого документу, в тому числі повідомлення від 17 лютого 2014 року, яким було надано згоду представнику продавця від імені чеської компанії здійснити відчуження квартир.
Також вказує, що обставини, встановлені у рішенні районного суду міста Кутна Гора (Чеська Республіка), не можуть буті прийняті до уваги в силу приписів цивільного процесуального законодавства.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу АТ "CGM Czech a. s." просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду без змін, закрити касаційне провадження, з підстав передбачених частиною п`ятою статті 405 ЦПК України.
Зазначає, що подача касаційної скарги ОСОБА_2 після винесення остаточного рішення у цій справі з підстав, які в повній мірі були розглянуті під час касаційного розгляду цієї справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 свідчить про намагання скаржника перешкодити позивачу у відновленні своїх порушених прав у порушення принципу юридичної визначеності та принципу остаточності рішення суду.
Вказує, що частина доводів, на які посилається скаржник, як на підставу для скасування постанови суду апеляційної інстанції, стосується застосування норм права при витребуванні майна, а не визнанні договору недійсним та відповідно не підлягають до застосування у цій справі, а інша частина доводів повторює доводи касаційної скарги відповідача, які вже розглядалися та належним чином були перевірені під час касаційного розгляду цієї справи за касаційною скаргою відповідача.
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 26 травня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
15 червня 2020 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що 16 березня 2009 року між Закритим акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та Акціонерним товариством "Ставбі", яке в подальшому було перейменоване на АТ "CGM Czech a.s.", укладено інвестиційний договір про участь у фонді фінансування будівництва виду "А" № 27, предметом якого в тому числі був об`єкт нерухомості - квартира АДРЕСА_2 .
29 вересня 2011 року між Закритим акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та АТ "CGM Czech a.s." укладено договір про внесення змін та доповнень до інвестиційного договору про участь у фонді фінансування будівництва виду "А" № 27, за умовами якого АТ "CGM Czech a.s." набуло прав та обов`язків довірителя за інвестиційним договором про участь у фонді фінансування будівництва виду "А" № 27.
Позивач отримав свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_2 та проведено державну реєстрацію права власності на вказаний об`єкт нерухомого майна.
24 липня 2014 року між Акціонерним товариством "CGM Czech a.s." в особі представника за довіреністю ОСОБА_4 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 . Сторони визначили ціну договору у розмірі 187 860, 50 грн. Договір купівлі-продажу був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мінюковою-
Кручиною Т. П., зареєстрований в реєстрі за № 571.
Рішенням районного суду м. Кутна Гора Чеської Республіки від 20 квітня 2018 року, яке набрало законної сили 11 вересня 2018 року, встановлено факт відсутності повноважень у ОСОБА_5 на укладення спірного договору, оскільки довіреність від 01 липня 2014 pоку ніколи не видавалася повноважними особами товариства, була підроблена, та є фіктивною.
Згідно з висновком технічного та почеркознавчого дослідження від 30 жовтня 2017 року №1-20/10 підписи ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на довіреності від 01 липня 2014 року та від 19 лютого 2014 року були виконані не рукописним способом, а отримані з одного й того ж підпису за допомогою технічних засобів (монтажу).
З 23 вересня 2006 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі (зареєстровано Лівобережним відділом реєстрації шлюбів м.Києва, актовий запис 1459).
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно із приписами статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводи касаційної скарги ОСОБА_2 стосовно того, що обставини, встановлені у рішенні районного суду міста Кутна Гора (Чеська Республіка), не можуть буті прийняті до уваги, оскільки є необґрунтованими, з огляду на таке.
Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_4, укладаючи 24 липня 2014 року від імені АТ "CGM Czech a.s." договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 з ОСОБА_1, не був уповноваженою особою позивача на укладення зазначеного договору у зв`язку з тим, що довіреність, на підставі якої він діяв, ніколи не видавалася повноважними особами товариства, була підроблена та є фіктивною, що і встановлено рішенням Районного суду м. Кутна Гора Чеської Республіки від 20 квітня 2018 pоку, яке набрало законної сили 11 вересня 2018 pоку.
Встановлено, що зазначене судове рішення завірено належним чином, оскільки з матеріалів справи вбачається, що рішення Районного суду м. Кутна Гора Чеської Республіки від 20 квітня 2018 року, що надане чеською мовою, містить необхідні реквізити, а саме підпис посадової особи та печатку суду. Також позивачем надано суду переклад цього рішення на українську мову, виконаний перекладачем Чернишовим Д. П., який зазначив, що відповідає за вірність перекладу. Справжність підпису перекладача Чернишова Д. П. засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Биковим В. О., який прошив, пронумерував і скріпив печаткою 16 аркушів, що включають рішення суду чеською та переклад українською мовами. Наведені дії вчинені нотаріусом у відповідності до Глави 8 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 (z0282-12) року.
Пунктом 10 частини першої статті 1 Закону України "Про міжнародне приватне право" встановлено, що визнання рішення іноземного суду - це поширення законної сили рішення іноземного суду на територію України в порядку, встановленому законом.
Відповідно до статей 81, 82 вказаного Закону в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин. Визнання та виконання таких рішень здійснюється у порядку, встановленому законом України (глави 1 та 2 розділу ІХ ЦПК України (1618-15) ).
Водночас стаття 3 цього Закону вказує, що якщо міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила цього міжнародного договору.
28 травня 2001 року між Україною та Чеською Республікою укладено Договір про правову допомогу у цивільних справах, який ратифіковано Законом України від 10 лютого 2002 року і який набув чинності 18 листопада 2002 року.
Відповідно до пункту 5 статті 55 вказаного Договору на території Договірних Сторін визнаються також без спеціального провадження рішення органів юстиції у цивільних справах, які не потребують за своїм характером виконання, якщо інше не передбачено цим Договором.
Встановлено, що рішення Районного суду м. Кутна Гора Чеської Республіки від 20 квітня 2018 року не потребує за своїм характером виконання в Україні, оскільки встановлює лише юридичний факт фіктивності довіреності від 01 липня 2014 року. При таких обставинах вказане судове рішення визнається в Україні як на території Договірної Сторони без спеціального провадження рішення органів юстиції.
Отже, апеляційний суд правильно визначив юридичну природу вказаного рішення іноземного суду, врахувавши його при вирішенні спору.
Посилання у касаційній скарзі ОСОБА_2 на невірно обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути прийняте Верховним Судом до уваги, оскільки апеляційним судом було відмовлено у задоволенні позовних вимог про повернення майна. Крім того, спірне майно було відчужене від імені позивача саме внаслідок укладення договору, який визнано судом недійсним, а відповідач є першим і останнім набувачем, до якого без відповідної правової підстави потрапила квартира АДРЕСА_2 .
Відповідно до частини першої статті 405 ЦПК України якщо касаційна скарга надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час касаційного розгляду справи, суд касаційної інстанції розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави.
Суд касаційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час касаційного розгляду справи за касаційною скаргою іншої особи (частина четверта статті 405 ЦПК України).
Як убачається з матеріалів справи, постановою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року касаційну скаргу відповідача ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року залишено без змін.
Інші доводи касаційної скарги, наведені в касаційній скарзі ОСОБА_2, розглядалися під час касаційного розгляду справи за касаційною скаргою іншої особи - відповідача ОСОБА_1, а тому в силу вимог частини четвертої статті 405 ЦПК України не розглядаються Верховним Судом в межах цього касаційного провадження.
Таким чином, суд апеляційної інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права, належним чином оцінивши докази, надані сторонами, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу від 24 липня 2014 року, укладеного між АТ "CGM Czech a. s." в особі представника ОСОБА_4 та ОСОБА_1 та скасування рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на спірну квартиру.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
На підставі викладеного Верховний Суд не вбачає правових підстав для скасування постанови апеляційного суду, прийнятої за результатом розгляду спору у цій справі.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
С. Ю. Бурлаков
А. Ю. Зайцев