розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 01 лютого 2018 року у складі судді Стельмаха А. П. та постанови Апеляційного суду Чернігівської області від 14 травня 2018 року у складі колегії суддів: Скрипки А. А., Лакізи Г. П.,

Харечко Л. К.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2017 року заступник керівника Менської місцевої прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Сосницької селищної ради Чернігівської області (далі - Сосницька селищна рада) звернувся до суду

з позовом до ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 24 грудня 2013 року між Сосницькою селищною радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,1419 га, у тому числі 0,1419 га забудованих земель, за адресою: АДРЕСА_1, строком на 10 років. Пунктом 5 укладеного договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01 січня 2013 року становить 44 201,85 грн. Пунктом 9 цього договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем

у грошовій формі в розмірі 10 % нормативної грошової оцінки на рахунок Сосницької селищної ради. Згідно з пунктом 13 договору оренди землі розмір орендної плати переглядається один раз на три роки у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; в) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; г) в інших випадках, передбачених законом.

Рішенням одинадцятої сесії VI скликання Сосницької селищної ради від

28 вересня 2012 року на виконання третьої сесії VI скликання Сосницької селищної ради від 14 січня 2011 року "Про актуалізацію технічної документації по визначенню нормативної оцінки земель смт Сосниця", та відповідно, розглянувши технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель

смт Сосниця, виготовлену Приватним підприємством "Десна-Експерт-М", вирішено затвердити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель смт Сосниця Сосницької селищної ради. 23 травня 2013 року

у Сосницькій районній газеті "Вісті Сосниччини" офіційно опубліковано інформацію про те, що рішенням одинадцятої сесії VI скликання Сосницької селищної ради від 28 вересня 2012 року затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки земель смт Сосниця. При цьому зазначено, що з врахуванням змін до статті 23 Закону України "Про оцінку земель" норми цього рішення будуть застосовуватися з 01 січня 2014 року.

Згідно з новою нормативною грошовою оцінкою земель смт Сосниця нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,1419 га, переданої

в оренду ОСОБА_1, становить 546 744,75 грн. Крім того, 13 липня 2016 року Сосницькою селищною радою ОСОБА_1 направлено лист із вимогою привести

у відповідність до чинного законодавства розмір орендної плати за земельну ділянку площею 0,1419 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом укладення додаткової угоди, та отримано відповідачем 15 липня 2016 року. Проте відповідачем не була укладена додаткова угода.

У зв`язку з цим, з урахуванням заяви про відмову від частини позовних вимог, просив пункт 5 договору оренди земельної ділянки площею 0,1419 га, у тому числі 0,1419 га забудованих земель, за адресою:

АДРЕСА_1, укладеного 24 грудня 2013 року між Сосницькою селищною радою та ОСОБА_1, викласти в такій редакції: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить станом на 01 січня 2016 року 546 744,75 грн".

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Сосницького районного суду Чернігівської області від 01 лютого

2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 14 травня 2018 року, позов задоволено частково.

Пункт 5 договору оренди землі, укладений 24 грудня 2013 року між Сосницькою селищною радою Чернігівської області та ОСОБА_1 вважати зміненим та викласти у такій редакції: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 546 744,75 грн". У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суди керувалися тим, що відповідно до статей 13, 15 Закону України "Про оцінку земель", статті 15 Закону України "Про оренду землі" нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. Строк позовної давності не може бути застосований, оскільки умови спірного договору оренди землі діють, як і нормативна грошова оцінка.

Аргументи учасників справи

У липні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 01 лютого

2018 року та постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 14 травня 2018 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просив оскаржені судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди попередніх інстанцій не дослідили чи було дотримано прокурором вимоги абзацу 3 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо попереднього повідомлення суб`єкта владних повноважень, чи воно було здійснено вже після подання позову до суду.

Строк позовної давності у цій справі сплив, а тому суди безпідставно не застосували його. При цьому суди не дослідили та не встановили, коли саме Сосницька селищна рада довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Суди, самостійно змінивши договір оренди землі, позбавили відповідача, як сторону договору, досягнути домовленостей з іншою стороною договору щодо його істотної умови і позбавили права, передбаченого частиною другою статті 23 Закону України "Про оренду землі" вимагати в результаті таких домовленостей зменшення орендної плати у зв`язку з погіршенням стану орендованої земельної ділянки не з його вини. Суди не врахували, що земельна ділянка, яка перебуває

в оренді відповідача, не використовується за своїм цільовим призначенням, оскільки будівля кафе, яка розташована на цій земельній ділянці, була пошкоджена пожежею.

У серпні 2018 року Сосницька селищна рада подала відзив на касаційну скаргу,

у якому просить оскаржені судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись на безпідставність вимог касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 19 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.

Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

16 квітня 2020 року справу передано судді-доповідачеві Краснощокову Є. В.

Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди встановили, що 24 грудня 2013 року між ОСОБА_1 та Сосницькою селищною радою було укладено договір оренди землі площею 0,1419 га, у тому числі 0,1419 га забудованих земель для здійснення несільськогосподарської підприємницької діяльності, яка знаходиться в межах

АДРЕСА_1, строком на 10 років.

У пункті 9 договору оренди землі від 24 грудня 2013 року зазначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 10 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рахунок Сосницької селищної ради. Пункт 13 укладеного договору оренди землі від 24 грудня 2013 року передбачає, що розмір орендної плати переглядається один раз на 3 роки у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; в) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; г) в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 5 договору оренди землі від 24 грудня 2013 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01 січня 2013 року становила 44 201,85 грн.

Рішенням одинадцятої сесії Сосницької селищної ради VI скликання від 28 вересня 2012 року затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель смт Сосниця Сосницької селищної ради Сосницького району Чернігівської області.

23 травня 2013 року у Сосницькій районній газеті "Вісті Сосниччини" опубліковано інформацію про те, що рішенням одинадцятої сесії Сосницької селищної ради VI скликання від 28 вересня 2012 року затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель смт Сосниця. При цьому азначено, що через внесені зміни до статті 23 Закону України "Про оцінку земель" норми цього рішення будуть застосовуватись з 01 січня 2014 року.

Згідно з новою нормативною грошовою оцінкою земель смт Сосниця така оцінка земельної ділянки, переданої в оренду ОСОБА_1 площею 0,1419 га, становить 546 744,75 грн.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі

і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду України у справі № 6-325цс16 від 18 травня

2016 року зроблено висновок, що "нормативна грошова оцінка є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. Відповідно до статті 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди спір вирішується в судовому порядку. Згідно зі статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною другою цієї статті визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У справі, яка переглядається, суди встановили, що згідно з пунктом 13 договору оренди землі від 06 липня 2005 року розмір орендної плати переглядається у разі:

а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; в) унаслідок інфляції - щорічно;

г) погіршення стану орендної земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; д) в інших випадках, передбачених законом. Рішенням Харківської міської ради Харківської області від 03 липня 2013 року

№ 1209/13 затверджено базову вартість одного квадратного метра землі міста Харкова у розмірі 291,18 грн, яка отримана на підставі витрат на освоєння

й облаштування території міста станом на 01 січня 2013 року та підлягає

в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України".

За таких обставин є правильним висновки судів, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для відповідного внесення змін до договору оренди землі.

Доводи касаційної скарги про те, що відповідач не отримував листа Сосницької селищної ради від 13 липня 2016 року з вимогою привести у відповідність до діючого законодавства розмір орендної плати за користування земельною ділянкою, колегія суддів відхиляє, оскільки у спірних правовідносинах законом або договором не встановлений обов`язковий досудовий порядок врегулювання спору. Не направлення такої вимоги не може свідчити про відсутність порушення прав позивача та не впливає на право вимагати їх захисту судом.

Колегія суддів також погоджується з висновком судів про відсутність підстав для застосування позовної давності за заявою відповідача, оскільки вимога про внесення змін до діючого договору з підстав, встановлених договором або законом, може бути заявлена впродовж всього часу існування таких підстав.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

Згідно пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді

у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до абзацу 1 частини третьої, абзаців 1-3 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру"прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (див. пункт 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19)).

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які

є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (абзац другий частини другої статті 45 ЦПК України у редакції, чинній на час звернення з позовом до суду).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі

№ 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) зроблені такі висновки: "бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду

з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду

з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру",прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації,

а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це

є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься

в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не

є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим".

Як встановив апеляційний суд, надаючи оцінку аналогічним доводам відповідача щодо неналежного підтвердження прокурором підстав представництва інтересів держави в особі Сосницької селищної ради, у позовній заяві заступника керівника Менської місцевої прокуратури зазначено, що вона подана як захід прокурорського реагування для захисту майнових інтересів Сосницької селищної ради, порушених невідповідністю чинному законодавству договору оренди землі, яка перебуває у комунальній власності. Неповна сплата відповідачем орендної плати призводить до несвоєчасного та неповного надходження коштів до місцевого бюджету, що має наслідком неможливість виконання органом місцевого самоврядування взятих на себе зобов`язань перед територіальною громадою селища.

У позові також обґрунтоване неналежне виконання позивачем своїх владних повноважень по захисту законних інтересів держави. Зокрема, 20 липня

2017 року заступником керівника Менської місцевої прокуратури було письмово повідомлено голову Сосницької селищної ради Чернігівської області про наявність підстав для захисту інтересів держави у питанні щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки та звернення прокурора до суду

в інтересах держави в особі Сосницької селищної ради Чернігівської області із відповідним позовом, а з цим позовом заступник керівника Менської місцевої прокуратури звернувся до суду 15 серпня 2017 року.

За таких обставин апеляційний суд зробив висновок, що зазначені доводи відповідача не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду цієї справи, оскільки заступник керівника Менської місцевої прокуратури навів як підставу для представництва інтересів держави, так і підстави позову. З таким висновком погоджується і колегія суддів Верховного Суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій - без змін.