за касаційною скаргою Приватного підприємства "Агропрогрес" на рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 13 вересня 2019 року у складі судді Нестеренко О. С. та постанову Харківського апеляційного суду від 21 січня 2020 року у складі колегії суддів: Хорошевського О. М., Кіся П. В., Яцини В. Б.,

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним договір оренди землі від 10 квітня 2013 року, укладений між ним та Приватним підприємством "Агропрогрес" (далі - ПП "Агропрогрес") строком на 10 років, на підставі якого 24 травня 2014 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване право оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,3594 га, кадастровий номер 6323155100:09:002:0007, яка розташована на території Кегичівської селищної ради Кегичівського району Харківської області, номер запису про інше речове право 5771737, який внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Кегичівського районного управління юстиції Харківської області Рогача М. М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 13289216 від 24 травня 2014 року; зобов`язати ПП "Агропрогрес" повернути спірну земельну ділянку позивачу.

На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилався на те, що він є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,36 га, кадастровий № 6323155000:09:002:0007, яка розташована на території Кегичівської селищної ради Кегичівського району Харківської області, на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія ХР № 140348, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 404, виданого Кегичівською райдержадміністрацією 15 березня 2004 року на підставі розпорядження Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області від 29 жовтня 2003 року № 448.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13 грудня 2016 року № 75667188 позивач дізнався, що належна йому земельна ділянка знаходиться в оренді ПП "Агропрогрес" згідно з договором оренди землі від 10 квітня 2013 року б/н, укладеного строком дії на 10 років, на підставі якого зареєстроване право оренди вказаної земельної ділянки 24 травня 2014 року, номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про інше речове право № 5771737, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Кегичівського районного управління юстиції Харківської області Рогача М. М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24 травня 2014 року за № 13289216.

Відповідно до вказаної довідки кадастровий номер земельної ділянки змінений з номеру 6323155000:09:002:0007 на номер 6323155100:09:002:0007.

Використання відповідачем його земельної ділянки є суттєвим порушенням чинного законодавства та його прав, оскільки договір оренди землі та додатки до нього, а саме: акт прийому-передачі земельної ділянки, акт визначення меж земельної ділянки в натурі, він не укладав та не підписував.

Ураховуючи наведене, позивач просив позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Сахновщинський районний суд Харківської області рішенням від 13 вересня 2019 року позов задовольнив. Визнав недійсним договір оренди землі від 10 квітня 2013 року, укладений між ОСОБА_1 та ПП "Агропрогрес" строком на 10 років, на підставі якого 24 травня 2014 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване право оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,3594 га, кадастровий номер 6323155100:09:002:0007, яка розташована на території Кегичівської селищної ради Кегичівського району Харківської області, номер запису про інше речове право 5771737, який внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Кегичівського районного управління юстиції Харківської області Рогача М. М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 13289216 від 24 травня 2014 року. Зобов`язав ПП "Агропрогрес" повернути ОСОБА_1 вказану земельну ділянку.

Суд першої інстанції мотивував рішення достовірно встановленою відсутністю волевиявлення ОСОБА_1 на укладення оспорюваного договору оренди земельної ділянки, що підтверджується підписанням вказаного договору не ним, а іншою особою.

Сахновщинський районний суд Харківської області додатковим рішенням від 19 вересня 2019 року стягнув з ПП "Агропрогрес" на користь ОСОБА_1 витрати на проведення судової-почеркознавчої експертизи у сумі 9 820,80 грн. Стягнув з ПП "Агропрогрес" на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 1 102,40 грн.

Додаткове рішення мотивоване не вирішенням питання про судові витрати у справі.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Харківський апеляційний суд постановою від 21 січня 2020 року рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 13 вересня 2019 року залишив без змін.

Апеляційний суд мотивував постанову тим, що суд першої інстанції прийшов до висновку, який відповідає обставинам справи, оскільки в цій справі позивач не укладав оспорюваного договору оренди земельної ділянки.Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду і не дають підстави вважати, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї, їх узагальнені аргументи

У касаційній скарзі, поданій 07 лютого 2020 року до Верховного Суду, ПП "Агропрогрес" просить скасувати рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 13 вересня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 21 січня 2020 рокута направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки їх прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки судів не відповідають фактичним обставинам справи, тому вони підлягають скасуванню.

Протягом 2004 - 2018 років ОСОБА_1 отримує орендну плату за використання спірної земельної ділянки, в тому числі за спірним договором оренди землі з 2013 року як в натуральній, так і в грошовій формі.

Посилання ОСОБА_1 на те, що йому стало відомо про наявність оспорюваного договору оренди лише під після отримання інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є безпідставними та спростовуються доказами, які містяться в матеріалах справи.

Позивач стверджує, що вказаний договір оренди він не підписував, що і стало підставою для звернення до суду із відповідним позовом, при цьому, що поведінка позивача, а саме вчинення конклюдентних дій в частині отримання орендної плати на протязі трьох років дії спірного договору, свідчить про його схвалення.

Не залишилось вирішеним Сахновщинським районним судом і питання позовної давності, так як ОСОБА_1 фактично отримує оренду плату від ПП "Агропрогрес" з часу отримання своєї ділянки у власність.

06 квітня 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу, мотивований тим, що суди ухвалили у справі рішення з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права.

Отримання ним орендної плати не спростовує факт відсутності його вільного волевиявлення на укладання оспорюваного договору на умовах, що в ньому викладені, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 22 травня 2019 року у справі № 390/796/17.

Ним оскаржується договір оренди земельної ділянки від 10 квітня 2013 року б/н, про існування якого йому стало відомо лише з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у грудні 2016 року (копія довідки додана до матеріалів справи), оскільки договір він не підписував і його примірник не отримував, що у розумінні частини першої статті 261 ЦК України є моментом початку перебігу позовної давності, що не спростовано відповідачем. Тому посилання відповідача на сплив позовної давності є безпідставним. Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 543/790/15-ц .

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з Сахновщинського районного суду Харківської області.

16 березня 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи встановлені судами

ОСОБА_1 на підставі державного акта на право власності на землю від 15 березня 2004 року серія ХР № 140346, виданого на підставі розпорядження Кегичівської районної державної адміністрації від 29 жовтня 2003 року № 448 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 404, належить земельна ділянка площею 4,36 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Кегечівської селищної ради.

10 квітня 2013 року між ПП "Агропрогрес" та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки №б/н строком на 10 років.

На підставі зазначеного договору 24 травня 2014 року за ПП "Агропрогрес" зареєстровано право оренди вказаної земельної ділянки, номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про інше речове право № 5771737, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Кегичівського районного управління юстиції Харківської області Рогача М. М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24 травня 2014 року № 13289216.

Відповідно до вказаної довідки кадастровий номер земельної ділянки змінений з кадастрового номеру 6323155000:09:002:0007 на 6323155100:09:002:0007.

До спірного договору додано акт прийому-передачі земельної ділянки, акт визначення меж земельної ділянки в натурі.

Згідно з висновком судово-почеркознавчої експертизи від 31 жовтня 2017 року № 12194/20430 підписи від імені ОСОБА_1 : в примірнику договору оренди землі від 10 квітня 2013 року б/н, укладеного між ОСОБА_1 та ПП "Агропрогрес" площею 4,36 га, на зворотній стороні другого аркуша документа, в графі "Орендодавець", в рядку " ОСОБА_1 "; в додатках до нього: в примірнику акта передачі-прийому земельної ділянки від 24 травня 2014 року згідно з договором від 10 квітня 2013 року б/н, в графі "Земельну ділянку передав: ОСОБА_1 " в рядку "/підпис/"; в примірнику акта визначення меж земельної ділянки в натурі б/д, в рядку " Орендодавець ОСОБА_1"; в іншому примірнику договору оренди земельної ділянки від 10 квітня 2013 року б/н, укладеного між ОСОБА_1 та ПП "Агропрогрес", площею 4,36 га, на зворотній стороні другого аркуша документа, в графі Орендодавець", в рядку " ОСОБА_1 "; в додатках до нього: в примірнику акта передачі-прийому земельної ділянки б/н б/д, в графі "Земельну ділянку передав: ОСОБА_1 ", в рядку "/підпис/"; в примірнику акта визначення меж земельної ділянки в натурі б/н, в рядку "Орендодавець ОСОБА_1", - виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів не ОСОБА_1

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України (1618-15) в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди земельної ділянки укладається в письмовій формі (стаття 14 Закону України "Про оренду землі").

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов`язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частина третя статті 203 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).

Частиною першою статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Частиною першою статті 216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до положень частини другої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановивши, що ОСОБА_4 особисто не підписував договір оренди земельної ділянки від 10 квітня 2013 року б/н та додатки до нього, що підтверджується висновком призначеної у справі судово-почеркознавчої експертизи від 31 січня 2017 року № 12194/20430, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про те, що спірний договір оренди землі є недійсним, у зв`язку з відсутністю волевиявлення ОСОБА_4 на його укладення, оскільки він цей договір не підписував. Застосований спосіб захисту призводить до ефективного поновлення порушених прав власника земельної ділянки.

Вказані висновки узгоджуються із висновками, висловленими Верховним Судом у постановах від 19 червня 2020 року у справі № 624/946/16-ц (провадження № 61-732св20), від 02 червня 2020 року у справі № 387/1007/17 (провадження № 61-28351св18), від 21 травня 2020 року у справі № 177/1948/16-ц (провадження № 61-46954св18), від 14 травня 2020 року у справі № 143/226/17 (провадження № 61-11622св18), від 06 травня 2020 року у справі № 616/422/17 (провадження № 61-43966св18), від 25 березня 2020 року у справі № 704/593/17 (провадження № 61-14992св19), від 28 лютого 2020 року у справі № 624/946/16-ц (провадження № 61-732св20), від 11 вересня 2019 року у справі № 675/1430/17 (провадження № 61-9847св19), від 20 грудня 2019 року у справі № 387/553/18 (провадження № 61-3089св19), від 05 грудня 2019 року у справі № 177/1950/16-ц (провадження № 61-16253св19), що свідчить про формування сталої судової практики у подібних правовідносинах.

Аргументи касаційної скарги спростовуються встановленими судами фактичними обставинами справи та нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а також фактично зводяться до необхідності переоцінки доказів та незгоди з оцінкою доказів, наданою судами, які, на думку заявника, встановлені судами неповно і неправильно, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно з вимогами статті 400 ЦПК України.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

Доводи касаційної скарги про недотримання позивачем позовної давності при зверненні до суду з цим позовом Верховний Суд не бере до уваги, оскільки матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до суду першої інстанції із заявою про її застосування.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні

підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень без змін.

Виконання рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 13 вересня 2019 року зупинено ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2020 року, а тому, у зв`язку із залишенням судового рішення без змін, необхідно поновити його виконання.