розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" та державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції Малюк Інни Володимирівни у Дніпропетровській області на постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2018 року у складі колегії суддів: Красвітної Т. П., Свистунової О. В., Єлізаренко І. А. у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Малюк Інни Володимирівни, заінтересована особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", про визнання неправомірними дії державного виконавця щодо визначення вартості майна відповідно до звіту про оцінку майна

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст вимог

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з скаргою, посилаючись на те, що на виконанні державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Малюк І. В. знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2п/86/11 від 26 грудня 2011 року, виданого Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (далі - ТОВ "ОТП "Факторинг Україна") заборгованості за кредитними договорами від 18 жовтня 2007 року № ML-302/354/2007, від 02 лютого 2007 року № ML-302/023/2007, від 07 червня 2007 року № CL302/180/200 у розмірі 1 843 667,15 грн, витрат по сплаті судового збору у розмірі 170 грн, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн, всього: 1 845 487,15 грн.

16 березня 2017 року державним виконавцем Амур-Нижньодніпровського ВДВС Малюк І. В. винесено постанову про опис та арешт майна боржника, а саме: автотранспортного засобу MITSUBISHI Outlander, реєстраційний номер - НОМЕР_1 .

З метою реалізації арештованого майна, 03 травня 2017 року державним виконавцем Малюк І. В. винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності у виконавчому провадженні - ТОВ "Експерт Груп" в особі директора Юревич Т. А., якою 20 червня 2017 року було складено звіт про незалежну оцінку, ринкову вартість колісно-транспортного засобу MITSUBISHI Outlander, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Заявник зазначає, що звіт про вартість транспортного засобу, складений ТОВ "Експерт Груп", є таким, що не відповідає вимогам Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14) , методик оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, що призвело до значного зниження вартості майна.

Просила визнати неправомірними дії державного виконавця Амур-Нижньодніпровського ВДВС м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Малюк І. В. з визначення вартості майна - автотранспортного засобу MITSUBISHI Outlander, реєстраційний номер: НОМЕР_1, 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_2, відповідно до звіту про оцінку майна, складеного суб`єктом оціночної діяльності у виконавчому провадженні - ТОВ "Експерт Груп"; визнати недійсним звіт про оцінку майна - автотранспортного засобу MITSUBISHI Outlander, реєстраційний номер: НОМЕР_1, 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_2, складений ТОВ "Експерт Груп" від 20 червня 2017 року -.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05 жовтня 2017 року скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Відмовляючи у задоволенні скарги місцевий суд виходив з того, що чинним законодавством передбачено право державного виконавця залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для визначення ринкової вартості майна, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14) , а тому вважав, що скарга ОСОБА_1 в частині визнання неправомірними дії державного виконавця Малюк І.В. щодо визначення вартості майна задоволенню не підлягає. Також місцевий суд не вбачав підстав для задоволення скарги в частині визнання недійсним звіту про оцінку майна, так як звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, такий звіт не є актом державного чи іншого органу, який підлягає оскарженню.

Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05 жовтня 2017 року скасовано. Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Малюк І. В. задоволено частково. Визнано неправомірними дії державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Малюк І. В. з визначення вартості майна - автомобіля Mitsubishi Outlander 2,4 Sport, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску (колір чорний), кузов № VIN- НОМЕР_4 . В задоволенні іншої частини скарги відмовлено.

Частково задовольняючи апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції виходив з того, що постанову про опис та арешт майна боржника від 16 березня 2017 року, винесену державним виконавцем Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Малюк І. В. (виконавче провадження №50749548) визнано незаконною та скасовано. Суд апеляційної інстанції прийняв доводи заявника про те, що при складанні ТОВ "Експерт Груп" звіту про незалежну оцінку ринкової вартості колісно-транспортного засобу MITSUBISHI Outlander від 20 червня 2017 року, було використано лише загальні дані автомобіля, зокрема, рік випуску, колір, об`єм двигуна, повна маса та маса без навантаження. При цьому не було враховано повної комплектації автомобіля, в тому числі наявність (відсутність) акустичної системи, протитуманних фар; не зазначено зовнішній стан автомобіля, стан покриття фарби кузова, оббивки салону; не зазначено показники одометра (щодо пробігу) транспортного засобу.

Апеляційний суд вказував, що постанову державного виконавця про опис та арешт майна боржника від 16 березня 2017 року, визнано незаконною та скасовано. Ця постанова була підставою для призначення суб`єкта оціночної діяльності та проведення оцінки вартості арештованого майна - автомобіля належного заявнику.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У травні 2018 року представник ТОВ "ОТП Факторинг Україна" - Босенко М. М. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2018 року в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати, а ухвалу місцевого суду залишити в силі.

У червні 2018 року державний виконавець Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Малюк І. В. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2018 року в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати, а ухвалу місцевого суду залишити в силі.

Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги

Касаційна скарга ТОВ "ОТП Факторинг Україна" мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, скасувавши ухвалу місцевого суду припустився помилки, адже звіт про оцінку майна, який було складено 20 червня 2017 року недійсним не визнавався. Державний виконавець при визначенні вартості майна керувався саме цим звітом про визначення вартості майна, порушення закону у його діях відсутні.

Доводом касаційної скарги ТОВ "ОТП Факторинг Україна" є також те, що суду апеляційної інстанції лише перелічив норми права, що регулюють проведення оцінки майна проте не вказав у чому саме полягають неправомірні дії експерта.

Касаційна скарга державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції Малюк І. В. мотивована тим, що порушень приписів статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" нею допущено не було. Експертний висновок до державного виконавця надійшов 23 червня 2017 року (у п`ятницю), а тому наступний робочий день припадав на 26 червня 2017 року (понеділок), в цей день його було надіслано боржнику.

Державний виконавець вказує, що 16 березня 2017 року при описі та арешті майна боржника у відповідній постанові було чітко вказано марку автотранспортного засобу, його номерний знак, рік випуску, ушкодження, які має автомобіль боржника. Об`єм двигуна, вид пального, комплектацію транспортного засобу не було зазначено через відмову боржника надати техпаспорт автомобіля. Вказує також, що державний виконавець не має достатніх знань для визначення цих параметрів спірного майна, тому і було реалізовано право для призначення суб`єкта оціночної діяльності.

Аргументом касаційної скарги державного виконавця є також те, що нею для визначення вартості арештованого майна було залучено відповідного експерта, натомість суд апеляційної інстанції не встановив всіх обставин справи, що призвело до скасування правильного рішення суду першої інстанції.

Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалами Верховного Суду від 10 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська.

22 серпня 2018 року справа № 2-1130/11 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2019 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 14 квітня 2020 року № 1039/0/226-20 призначено повторний автоматичний розподіл судової справи та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу № 377/741/17 (провадження № 61-407св18) 14 квітня 2020 року призначено судді-доповідачеві Литвиненко І. В.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що на виконанні державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Малюк І. В. знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа від 26 грудня 2011 року № 2п/86/11, виданого Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ТОВ "ОТП "Факторинг Україна" заборгованості за кредитними договорами від 18 жовтня 2007 року № ML-302/354/2007; від 02 лютого 2007 року ML-302/023/2007; від 07 червня 2007 року № CL302/180/200 у розмірі 1 843 667, 15 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 170 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн, всього: 1 845 487, 15 грн.

16 березня 2017 року державним виконавцем Малюк І. В. винесено постанову про опис та арешт майна боржника, а саме: автотранспортного засобу MITSUBISHI Outlander, реєстраційний номер: НОМЕР_1 .

03 травня 2017 року постановою державного виконавця Амур-Нижньодніпровського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Малюк І. В. призначено суб`єкта оціночної діяльності у виконавчому провадженні - ТОВ "Експерт Груп" в особі директора Юревич Т. А.; зобов`язано останнє надати письмовий висновок з питань ринкової вартості арештованого майна.

20 червня 2017 року ТОВ "Експерт Груп" було складено звіт про незалежну оцінку, ринкову вартість колісно-транспортного засобу MITSUBISHI Outlander, реєстраційний номер НОМЕР_1, відповідно до якого ринкова вартість вказаного вище автомобіля станом на 20 червня 2017 року, без урахування ПДВ, складає 160 661 грн.

Представником заявника суду першої інстанції надано звіт про оцінку транспортного засобу, складений 31 серпня 2017 року № 2609-ДР-854 ТОВ "Агентство незалежних експертиз", відповідно до якого вартість автомобіля MITSUBISHI Outlander 2.4 Sport, реєстраційний номер: НОМЕР_1 на дату оцінки складає 262 911,83 грн.

Апеляційним судом встановлено, що постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 листопада 2017 року скасовано; постанову про опис та арешт майна боржника від 16 березня 2017 року, винесену державним виконавцем Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Малюк І. В. (виконавче провадження № 50749548) визнано незаконною та скасовано.

З зазначеної постанови апеляційного суду встановлено, що вищевказана постанова про опис та арешт майна боржника від 16 березня 2017 року не містить інформації щодо об`єму двигуна, виду пального, комплектації транспортного засобу, даних щодо потреби у ремонті. Як наслідок, комплектація зазначеного транспортного засобу організатором торгів у лоті була зазначена базова. Також, організатором було зазначено, що трансмісія механічна, проте автомобіль обладнано автоматичною коробкою передач.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому в тексті цієї постанови норми ЦПК України (1618-15) наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Перевіряючи в межах касаційної скарги правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до частини 1 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право, серед іншого, ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад, як забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

За змістом частин першої - третьої статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

За приписами частини п`ятої цієї статті виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Відповідно до частин першої, другої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно з частиною 1 статті 20 Закону України "Про виконавче провадження", для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

У відповідності до частини 3 статті 20 Закону України Про виконавче провадження" експерт або спеціаліст зобов`язаний надати письмовий висновок, а суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України" від 12 липня 2001 року №2658-ІІІ (2658-14) (далі - Закон №2658-ІІІ (2658-14) )

Оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України" від 12 липня 2001 року №2658-ІІІ незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Підставою проведення оцінки майна є, зокрема, договір між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки, який укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім (частина 1 статті 10, частина 1 статті 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України" № 2658-III).

Частиною другою статті 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України" передбачено, що замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб. Замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.

Статтею 32 Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III передбачена відповідальність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, частиною другою якої визначено, що оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності - суб`єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону. Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 (1440-2003-п) затверджено Національний стандарт № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" (далі - Національний стандарт № 1, Стандарт).

Відповідно до пункту 1 Національний стандарт № 1 є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав (далі - майно) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Відповідно до пункту 11 Національного стандарту № 1 оцінка проводиться із застосуванням бази, що відповідає ринковій вартості або неринковим видам вартості. Вибір бази оцінки передує укладанню договору на проведення оцінки майна.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Згідно з пунктами 35, 38 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", оцінка майна проводиться із застосуванням методичних підходів, методів оцінки, які є складовими частинами методичних підходів або є результатом комбінування кількох методичних підходів, а також оціночних процедур.

Для проведення оцінки майна застосовуються такі основні методичні підходи: - витратний (майновий - для оцінки об`єктів у формі цілісного майнового комплексу та у формі фінансових інтересів); - дохідний; - порівняльний.

Порівняльний підхід ґрунтується на врахуванні принципів заміщення та попиту і пропонування. Порівняльний підхід передбачає аналіз цін продажу та пропонування подібного майна з відповідним коригуванням відмінностей між об`єктами порівняння та об`єктом оцінки.

Пункти 16, 47 даного Національного стандарту № 1 визначають, що визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача.

Згідно з пунктом 56 Національного стандарту №1, звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об`єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; дату оцінки та дату завершення складення звіту, а у разі потреби - строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства; мету проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки; перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка; перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки; виклад усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка; опис та аналіз зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; висновки щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об`єкта оцінки; виклад змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість; висновок про вартість майна; додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки.

Визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності, здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання на підставі виконавчих документів. Отже, оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

За правилами статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а рішення, дії чи бездіяльність виконавця щодо виконання рішень інших органів можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду.

Відмовляючи у задоволені скарги, суд першої інстанції, дійшов правильного висновку про те, що державний виконавець при вчиненні виконавчих дій щодо визначення вартості описаного та арештованого майна, зокрема, під час визначення суб`єкта оціночної діяльності, доручення йому подати звіт про оцінку майна та повідомлення сторін виконавчого провадження про вартість майна, діяв в межах наданих йому повноважень, в порядок та спосіб, визначені діючим законодавством України.

Таким чином колегія суддів бере до уваги доводи касаційних скарг заявників про те, що звіт про незалежну оцінку майна, складений 20 червня 2017 року ТОВ "Експерт Груп" з яким не погоджується заявник, дійсний, а державний виконавець при визначенні вартості майна керувався саме цим звітом про визначення вартості майна, порушення закону у його діях відсутні, у зв`язку із чим колегія суддів погоджується з аналогічним висновком суду першої інстанції.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", рецензування звіту про оцінку майна здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна.

Відповідно до пункту 57 Національного стандарту № 1 рецензування звіту про оцінку майна здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та осіб, які заінтересовані у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14) мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна.

Відтак, у разі незгоди із результатами оцінки майна заявник мав право звернутися з клопотанням про призначення рецензування звіту про оцінку майна, однак заявник із вимогами про рецензування звіту про оцінку майна у спосіб визначений законом не звертався.

Натомість суд апеляційної інстанції на підставі звіту про оцінку транспортного засобу складеного 31 серпня 2017 року № 2609-ДР-854, ТОВ "Агентство незалежних експертиз", відповідно до якого ринкова вартість автомобіля MITSUBISHI Outlander 2.4 Sport, реєстраційний номер: НОМЕР_1 на дату оцінки складає 26 2911,83 грн дійшов висновку про те, що вартість автомобіля значно різниться з висновком оцінки ТОВ "Експерт Груп" від 20 червня 2017 року та вказав, що бере до уваги доводи заявника про те, що при складенні ТОВ "Експерт Груп" звіту про незалежну оцінку ринкової вартості автомобіля від 20 червня 2017 року, адже при його складенні було використано лише загальні дані автомобіля, а постанову державного виконавця про опис та арешт майна боржника від 16 березня 2017 року визнано незаконною та скасовано. Вказана постанова була підставою для призначення суб`єкта оціночної діяльності та проведення оцінки вартості автомобіля.

Колегія суддів не погоджується із такими висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на те, що на час проведення оцінки спірного автомобіля та його реалізації постанова про опис та арешт майна боржника від 16 березня 2017 року, винесена державним виконавцем Амур-Нижньодніпровського ВДВС м. Дніпропетровськ ГТУЮ Малюк І. В. була чинною.

Постановою Верховного Суду від 07 листопада 2018 року постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2018 року, якою було визнано незаконною та скасовано постанову про опис та арешт майна боржника від 16 березня 2017 року скасовано, а ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 листопада 2017 року залишено в силі.

Щодо посилань скарги ОСОБА_1 на те, що вартість об`єкту оцінки є заниженою, Верховний Суд також погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.

За змістом статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

З проведеного в рамках виконавчого провадження звіту вбачається, що суб`єктом оціночної діяльності проведено попередній аналіз спеціалізованих інформаційних сайтів з купівлі-продажу автомобілів.

Так, оцінювачем проведено аналіз інформації щодо продажу подібного автомобіля на вторинному ринку та підібрано п`ять подібних об`єктів для порівняння.

Таким чином колегія суддів вважає правильним висновок місцевого суду щодо відхилення доводів заявника стосовно звіту від 31 серпня 2017 року, складеного ТОВ "Агенство незалежних експертиз", відповідно до якого вартість спірного автомобіля становить 262 911,83 грн, оскільки такий звіт складено не в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) .

Зважаючи на встановлені у цій справі обставини, Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про дотримання державним виконавцем вимог статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" щодо проведення оцінки майна.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України").

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права, постанова апеляційного суду згідно зі статтею 413 ЦПК України підлягає скасуванню, а ухвала суду першої інстанції - залишенню в силі.