розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Болотова Є. В., Лапчевської О. Ф., Музичко С. Г.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2019 року ОСОБА_2, ОСОБА_1 звернулись до суду з позовом до акціонерного товариства "Скай Банк" (далі - АТ "Скай Банк") про захист прав споживачів.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що 12 листопада 2018 року між

ОСОБА_1 та АТ "Скай Банк" була укладена Угода-Заява № 1016/980/9620, згідно якої банк прийняв грошові кошти в сумі 145 000,00 грн із виплатою 16 % річних.

Представником позивача за довіреністю було подано заяву про повернення вкладу у зв`язку із закінченням строку договору, які 11 березня 2019 року банком були виплачені в розмірі 146 106,96 грн, з яких: сума вкладу в розмірі 145 000,00 грн, нараховані відсотки на дату закінчення строку депозиту в розмірі 665,16 грн, а також відсотки за зберігання коштів на особовому рахунку вкладника за період з 11 лютого 2019 року по 28 лютого 2019 року в сумі

436,93 грн. Відсотки за зберігання коштів за період з 28 лютого 2019 року

по 11 березня 2019 року сумі 257,79 грн банком було виплачено 03 квітня

Умисною та надуманою затримкою виплати суми вкладу та нарахованих відсотків, у визначений договором строк, банк порушив свої договірні зобов?язання.

ОСОБА_1, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог

(а. с. 29-30), просила стягнути з АТ "Скай Банк" на свою користь грошові кошти в розмірі 123 237,46 грн пені та інших збитків за несвоєчасне повернення суми вкладу та нарахованих відсотків згідно до умов укладеного депозитного

договору - Угоди-Заяви від 12 листопада 2018 року № 1016/980/9620.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 09 серпня 2019 року роз`єднано позови, виділивши в самостійне провадження позов ОСОБА_2 до АТ "Скай Банк" про захист ділової репутації, стягнення моральної шкоди, завданої приниженням репутації та відшкодування понесених витрат.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 09 серпня 2019 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ "Скай Банк" про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 07 грудня 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ "Скай Банк" про стягнення коштів відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що відповідач не виконав або порушив свої зобов`язання, передбачені договором, оскільки 11 березня 2019 року ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності та в інтересах ОСОБА_1, через касу банку, готівкою повністю отримав суму депозитного вкладу з відсотками в розмірі 146 106,96 грн. Крім того, 03 квітня 2019 року з каси відповідача були виплачені нараховані за період з 11 березня 2019 року по 03 квітня 2019 року відсотки в розмірі 257,79 грн.Вказане не заперечувалось самою ОСОБА_1 . Доказів того, що ОСОБА_1 не отримала кошти вчасно з вини відповідача, суду не надано.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, особа, яка не брала участі у справі - ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що ОСОБА_2 є правонаступником позивача ОСОБА_1 на підставі договору про відступлення права вимоги та набуття вигоди від 10 вересня 2019 року. Тому просить замінити позивача по справі ОСОБА_1 її правонаступником, скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким стягнути з АТ "Скай Банк" на користь ОСОБА_2 грошові кошти.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 січня 2020 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 грудня 2019 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 лютого 2020 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 грудня 2019 року закрито.

Закриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ "Скай Банк" про стягнення коштів, апеляційний суд виходив із того, що ухваленим у даній справі судовим рішенням не вирішувались питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_2 .

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

24 лютого 2020 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 03 лютого

2020 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що в порушення норм процесуального права, апеляційний суд не залучив ОСОБА_2 як правонаступника ОСОБА_1 по справі, а лише зазначив про заявлене клопотання заявником. Висновок апеляційного суду про те, що рішенням суду першої інстанції не порушуються права та інтереси ОСОБА_2 є неправильним, оскільки 10 вересня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір про відступлення права вимоги та набуття вигоди за Угодою-заявою від 12 листопада 2018 року

Доводи інших учасників справи

14 квітня 2020 року АТ "Скай Банк" подало до Верховного Суду відзив, у якому просить закрити касаційне провадження у справі у зв?язку з тим, що

ОСОБА_2 не належить право касаційного оскарження ухваленого судом першої інстанції рішення по даній справі.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Шевченківського районного суду міста Києва.

06 травня 2020 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ

Перевіривши доводи касаційної скарги в межах її вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд

Колегія суддів приймає аргументи наведені у касаційній скарзі з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що предметом пред`явленого позову є стягнення грошових коштів за Угодою-Заявою від 12 листопада 2018 року

№ 1016/980/9620 від 12 листопада 2018 року, укладеної між ОСОБА_1 та АТ "Скай Банк".

Обґрунтовуючи своє право на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду мста Києва від 07 грудня 2019 року, ОСОБА_2 вказав про те, що він є правонаступником позивача ОСОБА_1 на підставі договору про відступлення права вимоги та набуття вигоди від 10 вересня 2019 року. Тому просив замінити позивача по справі ОСОБА_1 її правонаступником, скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким стягнути з АТ "Скай Банк" на користь ОСОБА_2 грошові кошти.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін.

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів" ("Dombo Beheer B. V. v. The Netherlands") від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88, 33).

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Як свідчать матеріали справи, 10 вересня 2019 року між ОСОБА_1, та

ОСОБА_2 укладено договір про відступлення права вимоги та набуття права вигоди, за умовами якого первісний кредитор - ОСОБА_1 передала право вимоги, набуття вигоди та отримання грошових коштів та інших благ, як матеріального так і не матеріального характеру, що пов?язані з виконанням зобов?язань згідно Угоди-Заяви від 12 листопада 2018 року № 1016/980/9620 про надання послуг з розміщення банківського вкладу в національній/іноземній валюті (далі - основний договір) укладеного з АТ "Скай Банк", а новий

кредитор - ОСОБА_2 приймає передані йому права, що належать первісному кредитору за основним договором (пункт 1.1 Договору).

Згідно пункту 1.2 Договору про відступлення права вимоги та набуття права вигоди, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов?язанні, що виникли з основного договору в обсязі та на умовах, що згідно норм чинного законодавства України існують на момент укладення даного Договору.

Пунктом 1.3 Договору про відступлення права вимоги та набуття права вигоди, сторони узгодили, що новий кредитор - ОСОБА_2, має право вимагати від банку (боржника) виплати, або виконання на свою користь грошових коштів, що на момент передачі є предметом спору, що розглядається в Шевченківському районному суді міста Києва по справі № 761/14925/19, а саме: 123 237,46 грн - пені та інших збитків за несвоєчасне повернення суми вкладу та нарахованих відсотків згідно до умов укладеного депозитного договору - Угоди-Заяви

від 12 листопада 2018 року № 1016/980/9620; інших благ, як матеріального, так і не матеріального характеру, що пов?язані з виконанням зобов?язань, що виникли з основного договору.

Зважаючи на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 грудня

2019 року, оскільки, як свідчать матеріали справи, ОСОБА_2 набув права вимоги за депозитним договором - Угодою-Заявою від 12 листопада 2018 року № 1016/980/9620, укладеною між ОСОБА_1 та АТ "Скай Банк", а тому він є таким, що згідно статті 352 ЦПК України має право подавати апеляційну скаргу.

Застосування судом правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, повинно відбуватись із урахуванням обставин конкретної справи та забезпеченням ефективного захисту прав, свобод та законних інтересів.

Формальний підхід суду до здійснення своїх повноважень на стадії апеляційного перегляду судового рішення може призвести до порушення права особи на справедливий судовий розгляд.

Так, у рішенні від 08 грудня 2016 року у справі "ТОВ "ФРІДА" проти України" (заява № 24003/07) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) нагадав, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням. Проте встановлені обмеження не повинні обмежувати доступ, наданий особам, у такий спосіб або такою мірою, що підриватимуть саму суть цього права. Крім того, обмеження буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), якщо воно не переслідує законну мету, та у разі відсутності розумного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та метою, якої прагнуть досягти (див. рішення від 17 січня 2012 року у справі "Станев проти Болгарії" (Stanev v. Bulgaria), заява № 36760/06).

Суд повинен реалізовувати своє основне завдання, а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Закривши апеляційне провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України, суд не забезпечив гарантований Конституцією України (254к/96-ВР) апеляційний перегляд та порушив вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий судовий розгляд, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Таким чином, апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права, яке призвело до обмеження права ОСОБА_2 на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, висновок апеляційного суд про те, що рішенням суду першої інстанції не вирішувались питання про права, свободи, інтереси та (або) обов?язки заявника є неправильним, а тому ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню із направленням справи на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку про те, що ухвала Київського апеляційного суду від 03 лютого 2020 року постановлена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, ухвалу Київського апеляційного суду від 03 лютого 2020 року скасувати та направити справу до суду апеляційної для продовження розгляду (частина шоста статті 411 ЦПК України).

Головуючий	М. Є. Червинська
Судді:	С. Ю. Бурлаков
	А. Ю. Зайцев
	Є. В. Коротенко
	В. М. Коротун