розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Житомирської області від 05 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Трояновської Г. С., Миніч Т. І., Павицької Т. М.,

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до

Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Фінансова компанія "Центр фінансових рішень", Приватного акціонерного товариства (далі - ПрАТ) "Ренесанс Життя", про розірвання кредитного договору.

Позовна заява мотивована тим, що 27 грудня 2016 року між нею та ПАТ "Платинум Банк", правонаступником якого є ТОВ "Фінансова компанія "Центр фінансових рішень", з другої сторони та ПрАТ "Ренесанс Життя" (страховик) з третьої сторони було укладено кредитний договір зі страхуванням життя позичальника та можливістю перенесення платежу

№ 509/ 10088ЕСLКА36Т21, за умовами якого вона отримала кредит у сумі

48 052,80 грн з яких: 30 000 грн - сума позики, 16 102,80 грн - страховий платіж, та 1 950 грн - комісія.

Бажаючи розірвати вказаний договір, 10 січня 2017 року вона звернулася до банку із відповідною заявою та того ж дня повернула на рахунок банку

30 000 грн двома платежами. Проте, у квітні 2017 року вона дізналася, що договір не розірвано, повернуті нею кошти у сумі 30 000 грн зараховані на погашення кредиту, а за договором існує заборгованість у сумі

Вважала, що вона виконала всі необхідні умови для розірвання договору, передбачені частиною шостою статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів"(тут і далі у редакції, чинній на час укладення кредитного договору), згідно з якою вона не повинна сплачувати будь-які інші збори у зв`язку з відкликанням згоди на укладення договору та не мала сплачувати банку страховий платіж та комісію, які вона не отримувала.

Виходячи із наведеного, ОСОБА_1 просила суд розірвати зазначений вище договір.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 27 червня 2018 року у складі судді Кулініча Я. В. позов ОСОБА_1 задоволено.

Розірвано кредитний договір від 27 грудня 2016 року № 509/10088ECLKA36Т21 між ПАТ "Платинум Банк", правонаступником якого є ТОВ "Фінансова компанія "Центр фінансових рішень", ОСОБА_1 та ПрАТ "Ренесанс життя".

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що частиною шостою статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", відповідно до якої споживач має право протягом чотирнадцяти календарних днів відкликати свою згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин. Перебіг цього строку розпочинається з моменту передачі споживачеві примірника укладеного договору. Відкликання згоди оформлюється письмовим повідомленням, яке споживач зобов`язаний подати особисто чи через уповноваженого представника або надіслати кредитодавцю до закінчення строку, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

З відкликанням згоди на укладення договору про надання споживчого кредиту споживач повинен одночасно повернути кредитодавцю кошти або товари, одержані згідно з договором.

ОСОБА_1 10 січня 2017 року подала заяву про відкликання згоди на укладення договору, одночасно перерахувавши на рахунок банку 30 000 грн двома сумами: 24 000 грн та 6 000 грн, чим виконала вимогу частини шостої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів".

Споживач не зобов`язаний сплачувати будь-які інші збори у зв`язку з відкликанням згоди.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Житомирської області від 05 вересня

2018 року апеляційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Центр фінансових рішень" задоволено.

Рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 27 червня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ "Фінансова компанія "Центр фінансових рішень", ПрАТ "Ренесанс Життя" про розірвання кредитного договору відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції не враховано, що частина шоста статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів"передбачає, що споживач не зобов`язаний сплачувати будь-які інші збори у зв`язку з відкликанням згоди на укладення договору про надання споживчого кредиту, проте, страховий платіж, перерахований на рахунок ПрАТ "Ренесанс Життя", як страхова премія за договором добровільного страхування життя, не відноситься до зборів, пов`язаних з отримання кредиту, оскільки відповідно до пункту 2.2 кредитного договору ОСОБА_1 отримала суму кредиту, яка складає 48 052,80 грн (підпункт "а" пункту 1.2 договору), з яких 16 102 грн страхової премії, яку відповідно до пункту 1.3 договору позивач уповноважила банк перерахувати на рахунок страховика. При цьому, відкликаючи свою згоду на отримання кредиту, остання повернула банку тільки 30 000 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Апеляційного суду Житомирської області

від 05 вересня 2018 року та залишити в силі рішення Овруцького районного суду від 27 червня 2018 року.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що вона не виконала в повному обсязі вимоги частини шостої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) . Вважає, що сума кредиту становила 30 000 грн, а оскільки кредитом не користувалась, тому не повинна сплачувати страховий платіж, комісії та відсотки банку.

10 січня 2017 року згідно з квитанцією № 1371/з99 нею було повністю погашено кредит у сумі 30 000 грн та подано заяву про відкликання згоди на укладання договору, тобто повністю виконано вимоги частини шостої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів".

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У травні 2019 року ТОВ "Фінансова компанія "Центр фінансових рішень" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що касаційна скарга позивача є необґрунтованою.

Позивач повернула банку лише суму у розмірі 30 000 грн, тоді як розмір суми кредиту становив 48 052,80 грн. Відтак, позивачем не були повернуті у повному обсязі ті кошти, які вона одержала згідно з договором, а висновок суду першої інстанції про те, що (позивач вчинила всі дії, передбачені законом), не відповідає дійсності.

Вважає, що згідно з абзацом 5 частини шостої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач не зобов`язаний сплачувати будь-які інші збори у зв`язку з відкликанням згоди, однак, у даному випадку, мова йде не про будь-який збір у зв`язку з відкликанням згоди, оскільки позивач надала доручення перерахувати власні кошти (набуті нею у власність за рахунок отримання кредиту, згідно із частиною першою статті 1046, частиною другою статті 1054 ЦК України) на користь страхової компанії, в якості страхової премії у розмірі 16 102,80 грн, (пункти 1.3 і 4.11 договору). Кредит у цій частині не був повернутий позивачем.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Фаловської І. М. від 19 грудня

2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

Рішенням зборів суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02 квітня 2020 року № 1 "Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя" вирішено здійснити перерозподіл касаційних скарг що подані до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у 2017-2018 роках.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 13 квітня 2020 року справу передано судді-доповідачу Лідовцю Р. А.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Постанову суду апеляційної інстанції прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно із частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною шостою статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів"встановлено, що позивач має право протягом чотирнадцяти календарних днів відкликати свою згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин. Перебіг цього строку розпочинається з моменту передачі споживачеві примірника укладеного договору.

Відкликання згоди оформлюється письмовим повідомленням, яке споживач зобов`язаний подати особисто чи через уповноваженого представника або надіслати кредитодавцю до закінчення строку, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Споживач також сплачує відсотки за період між моментом одержання коштів та моментом їх повернення за ставкою, встановленою в договорі.

Споживач не зобов`язаний сплачувати будь-які інші збори у зв`язку з відкликанням згоди.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановивши, що згідно з умовами спірного кредитного договору сума кредиту складає 48 052,80 грн, з яких 16 102 грн страхової премії, яку відповідно до пункту 1.3 договору позивач уповноважила банк перерахувати на рахунок страховика, а ОСОБА_1, звертаючись до банку із заявою про відкликання згоди на укладення кредитного договору, повернула банку 30 000 грн, апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що вона не виконала усіх передбачених частиною шостою статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" умов для відповідного відкликання згоди на укладення договору про надання споживчого кредиту, тому у банку не було підстав для задоволення її заяви щодо розірвання кредитного договору.

Посилання заявника на те, що відповідно до частини шостої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" вона не повинна була сплачувати будь-які інші збори у зв`язку з відкликанням згоди на укладення договору, крім суми кредиту, не спростовують висновків апеляційного суду, оскільки за умовами спірного договору сума кредиту складала 48 052,80 грн, а не 30 000 грн, які були нею повернуті. Сума у розмірі 16 102 грн не є комісією, чи будь яким іншим збором у зв`язку з отриманням кредиту, а перерахована на рахунок ПрАТ "Ренесанс Життя", як страхова премія за договором добровільного страхування життя, та була сплачена за рахунок кредитних коштів.

Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції безпідставно посилається на відсутність доказів звернення до страховика щодо розірвання кредитного договору зі страхування життя позичальника та можливістю перенесення платежу і повернення перерахованих банком коштів, не впливають на правильність вирішення судом апеляційної інстанції справи по суті, оскільки не спростовують вказаних вище фактів того, що ОСОБА_1 повернула неповну суму кредиту банку, а вказаний договір добровільного страхування життя не є предметом розгляду у цій справі.

Отже, доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем норм матеріального та процесуального права, були предметом дослідження в суді апеляційної інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах закону, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.