розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, подану його представником ОСОБА_3, на ухвалу Бродівського районного суду Львівської області від 07 грудня 2018 року в складі судді Бунда А. О. та постанову Львівського апеляційного суду від 28 травня 2019 року у складі колегії суддів: Левика Я. А., Струс Л. Б., Шандри М. М.,

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу про стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, на кожну дитину в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення повноліття.

На обґрунтування цієї заяви вказував, що на час розгляду цієї справи судом діти зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначав, що діти знаходяться на його утриманні. Разом з тим, мати дітей, будучи зареєстрованою за тією ж адресою, постійне місце проживання залишила та проживає, за його даними, у родичів у сусідньому населеному пункті, але інформація про точне місце фактичного проживання не може бути підтверджена документально, оскільки вона залишається зареєстрованою за вказаною адресою. Вважав, що підстав для стягнення з нього аліментів немає, оскільки діти проживають разом з ним, знаходяться на його утриманні, а тому просив скасувати судовий наказ, виданий у справі № 439/1155/18.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 07 грудня 2018 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 28 травня 2019 року, в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу в справі № 439/1155/18 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні цієї заяви, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що на час винесення спірного судового наказу діти були зареєстровані за адресою батька ОСОБА_1 в будинку АДРЕСА_1 . Там само зареєстрована і стягувач ОСОБА_2 . Однак згідно з наданим актом обстеження умов проживання дітей, фактично діти проживають з матір`ю за адресою: АДРЕСА_2 . Стягувач у судовому засіданні підтвердила, що боржник ухиляється від утримання дітей. Боржник, у свою чергу, цю обставину заперечив, проте будь-яких доказів на спростування доводів стягувача не надав. Суди вважали, що з поданої заяви ОСОБА_1 про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами та долучених до неї документів не встановлено обставин, які б свідчили про їх наявність, а тому в задоволенні заяви відмовили.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2019 року представник заявника подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди залишили поза увагою той факт, що на час звернення із заявою про видачу судового наказу, на час видачі судового наказу та на час подання касаційної скарги діти зареєстровані та фактично проживають з батьком. Заявник вказує на те, що мати дітей зареєстрована за тією ж адресою, що і діти, проте постійне місце проживання залишила. На думку позивача, в цій справі наявний спір про право, оскільки за таких обставин неможливо в безспірному порядку встановити, хто із батьків несе увесь тягар, пов`язаний з утриманням дітей, а тому таке питання підлягає вирішенню виключно в порядку позовного провадження.

Звертає увагу на те, що він долучив до матеріалів справи копію довідки про склад сім`ї та акт обстеження житлово-побутових умов, згідно з якими діти зареєстровані і проживають разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 .

Внаслідок подання ОСОБА_2 відомостей, які не відповідають дійсності, було видано судовий наказ про стягнення з боржника аліментів, тоді як за наявних фактичних обставин справи аліменти належало б стягувати з ОСОБА_2 .

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 14 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано справу з суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що підстав для її задоволення немає.

Суди встановили, що 30 серпня 2018 року Бродівський районний суд Львівської області видав судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів у твердій грошовій сумі на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, дочки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, на кожну дитину в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття щомісяця починаючи з 02 серпня 2018 року.

19 листопада 2018 року боржник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу про стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей. Як підставу для задоволення вказаної заяви посилався на довідку Лешнівської сільської ради Бродівського району Львівської області про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 09 жовтня 2018 року № 1075 та акт обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 від 05 грудня 2018 року, якими, на його думку, спростовуються обставини, зазначені ОСОБА_2 при зверненні до суду з метою отримання судового наказу.

Відповідно до частини першої статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

Частиною восьмою статті 170 ЦПК України передбачено, що у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини другої статті 423 ЦПК України).

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Розрізняють нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини. Нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами докази, які не оцінювались судом у процесі розгляду справи (пункт 2 частини четвертої статті 423 ЦПК України).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).

Суди встановили, що заявник по суті отримав та подав до суду нові докази у справі, які встановлюють нові обставини, по суті змінюючи ті, що були встановлені судом у судовому рішенні, про перегляд якого подано заяву.

Заявник після видання судового наказу 30 серпня 2018 року отримав довідку Лешнівської сільської ради Бродівського району Львівської області про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 09 жовтня 2018 року № 1075, акт обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 від 05 грудня 2018 року про те, що діти зареєстровані за адресою ОСОБА_1 і те, що у будинку виявлені дитячі речі та іграшки.

Таким чином, заявник подав нові докази, які не були і не могли бути розглянуті під час видання судового наказу, оскільки в них ідеться про обставини, зафіксовані після видання судового наказу.

За таких обставин суди зробили правильний висновок про те, що зазначені заявником обставини не є нововиявленими, а тому підстав для перегляду ухвали суду першої інстанції немає.

Крім того, апеляційний суд правильно вказав, що у провадженні Бродівського районного суду Львівської області перебувають цивільні справи № 439/104/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення батька від сплати аліментів на утримання дітей та заборгованості з них, стягнення аліментів з матері на утримання дітей та № 439/593/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа Бродівська державна районна адміністрація Львівської області, про визначення місця проживання дітей. Саме в рамках цих справ мають бути вирішенні питання щодо місця проживання дітей і обов`язку батьків щодо їх утримання.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскаржені судові рішення ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального права та додержанням норм процесуального права, доводи касаційної скарги є необґрунтованими. З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 400 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 401, 406, 416 ЦПК України (1618-15) , Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду