відповідачі: відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області,державне підприємство "Система електронних торгів арештованим майном" Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 ;

представник відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області - Батюк Маряна Василівна, представник ОСОБА_2 - адвокат Пащук Артем Ігорович;

треті особи: публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", приватний нотаріус Львівського нотаріального округу Амбросійчук Лілія Володимирівна;

представник публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" - Федулов Юрій Вікторович;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року у складі судді Левика Я. А.,

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, державного підприємства "Система електронних торгів арештованим майном" Міністерства юстиції України (далі - ДП "СЕТАМ" Міністерства юстиції України), ОСОБА_2, треті особи: публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України"), приватний нотаріус Львівського нотаріального округу Амбросійчук Л. В., про визнання електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів, акту про реалізацію предмета іпотеки та свідоцтва про право власності недійсними.

Позовна заява мотивована тим, що їй на праві приватної власності належав будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка, площею 0,1000 га (кадастровий номер 4610160300:03:001:0028) за тією ж адресою.

17 січня 2018 року ДП "СЕТАМ" Міністерства юстиції України на підставі заявки державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області було проведено електронні торги (реєстраційний номер лоту 191667), за наслідками яких складено протокол № 311793 від 17 січня 2018 року про реалізацію належного їй майна за ціною 4 410 000 грн.

Вважала, що дії відповідачів з проведення електронних торгів є незаконними, а електронні торги, проведені 17 січня 2018 року, а також протокол проведення електронних торгів № 3111793 від 17 січня 2018 року підлягають визнанню недійсними, оскільки суперечать приписам частини першої статті 28, частині третій статті 51 Закону України "Про виконавче провадження", з огляду на те, що вона, як боржник, не була повідомлена належним чином про відкриття виконавчого провадження ВП № 40409245 з примусового виконання виконавчого листа № 2/1312/487/2012, виданого 26 квітня 2013 року Личаківський районним судом м. Львова, та зведеного виконавчого провадження ВП № 50241212, яке перебуває на виконанні відділу примусового виконання рішень управління юстиції у Львівській області, та взагалі за весь період вчинення виконавчих дій вона належним чином не була повідомлена про здійснення виконавчих дій в ході виконавчого провадження.

Також, посилаючись на норми частини п`ятої статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" та пункт 2 частини четвертої розділу 7 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, зазначала, що її належним чином не було повідомлено про результати визначення вартості чи оцінки майна, що призвело до порушення її прав на оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна.

Наведені підстави в сукупності вплинули на результати торгів та порушили її права і законні інтереси, а що є підставою для звернення з цим позовом.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати недійсними електронні торги, що відбулися 17 січня 2018 року з реалізації предмету іпотеки: житлового будинку, загальною площею 380 км. м, та земельної ділянки, площею 0,1000 га (кадастровий номер 4610160300:03:001:0028), що знаходяться по АДРЕСА_1 ; визнати недійсними протокол проведення електронних торгів № 311793 від 17 січня 2018 року з реалізації предмету іпотеки, акт державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Батюк М. В. від 20 лютого 2018 року про реалізацію предмета іпотеки у виконавчому провадженні ВП № 40409245 та визнати недійсним свідоцтво від 13 березня 2018 року про посвідчення приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу Амбросійчук Л. В. права власності ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_1, зареєстрованого в реєстрі 13 березня 2018 року за № 317.

Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 26 жовтня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що порушень зі сторони відповідачів в ході проведення електронних торгів судом не встановлено, позивачем не доведено порушення її прав та законних інтересів, тому відсутні правові підстави для задоволення позову.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 26 жовтня 2018 року визнано неподаною та повернуто апелянту.

Постановляючи ухвалу про визнання неподаною апеляційної скарги та повернення її ОСОБА_1, апеляційний суд керувався нормами статей 185, 357 ЦПК України і виходив з того, що заявник не виконала вимоги ухвали Львівського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року щодо сплати судового збору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення норм процесуального права, й передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 липня 2019 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 463/3056/18 із Личаківського районного суду м. Львова.

У серпні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2020 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд незаконно повернув апеляційну скаргу, порушивши її конституційне право на апеляційний перегляд судового рішення. Зазначала, що за подачу апеляційної скарги нею в повному обсязі сплачено судовий збір на підставі підпункту 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за чотири немайнові вимоги, апеляційним судом допущено помилку при визначенні суми судового збору, що призвело до безпідставного повернення апеляційної скарги та порушення її права на судовий захист.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У серпні 2019 року адвокат Пащук А. І. в інтересах ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що підстав для скасування оскаржуваного судового рішення немає, оскільки доводи касаційної скарги не свідчать про те, що судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права, апеляційний суд правильно визначився зі сплатою судового збору та постановив законну та обґрунтовану ухвалу про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Фактичні обставини справи

Установлено, що у травні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, ДП "СЕТАМ" Міністерства юстиції України, ОСОБА_2, треті особи: ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", приватний нотаріус Львівського нотаріального округу Амбросійчук Л. В., про визнання електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів, акту про реалізацію предмета іпотеки та свідоцтва про право власності недійсними.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 26 жовтня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 26 жовтня 2018 року.

Ухвалою суддіЛьвівського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без руху у зв`язку з неповною сплатою судового збору за подання апеляційної скарги, надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з вимогами частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала апеляційного суду не відповідає.

У пункті 8 частини третьої статті 129 Конституції України визначено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий судовий розгляд, до якого також відноситься і право апеляційного оскарження.

Пунктом 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частин другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою-третьою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Судом апеляційної інстанції установлено, що у грудні 2018 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 26 жовтня 2018 року, сплативши судовий збір у розмірі 4 228,80 грн.

Ухвалою судді Львівського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без руху у зв`язку з тим, що скарга не відповідала вимогам статей 185, 357 ЦПК України, зокрема, заявником не в повному обсязі сплачено судовий збір у розмірі 4 228,80 грн, враховуючи наявність трьох немайнових та однієї майнової вимоги, а тому їй слід доплатити 12 157,80 грн, і надано десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення вказаних недоліків.

Разом з тим, постановляючи ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою положення частини другої статті 185 ЦПК України й не конкретизував, з чого складається сума недоплати судового збору у розмірі 12 157,80 грн, які позовні вимоги заявника є немайновими та яка майновою, точну суму судового збору за кожну вимогу, обмежившись виключно посиланням на частину другу статті 4 Закону України "Про судовий збір", що не може вважатись достатнім для виконання вимог закону судом.

Повертаючи апеляційну скаргу заявникові, суд апеляційної інстанції не врахував, що вказані вище обставини виключали можливість усунути недоліки апеляційної скарги, ураховуючи також той факт, що заявник у повному обсязі сплатила судовий збір за подачу апеляційної скарги у визначеному законом розмірі, з урахуванням встановлених судом першої інстанції чотирьох немайнових вимог.

З урахуванням вказаного, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 26 жовтня 2018 року.

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої та апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Оскільки порушення апеляційним судом норм процесуального права призвело до ухвалення незаконного судового рішення, оскаржувана ухвала відповідно до статті 411 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.