Постанова
Іменем України
11 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 657/1820/17-ц
провадження № 61-49061св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Приватне підприємство "Чаплинське-1",
третя особа - відділ державної реєстрації Управління економічного розвитку інфраструктури Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського апеляційного суду від 08 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Полікарпової О. М., Ігнатенко П. Я., Воронцової Л. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Приватного підприємства "Чаплинське-1" (далі - ПП "Чаплинське-1"), третя особа - відділ державної реєстрації Управління економічного розвитку інфраструктури Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та скасування державної реєстрації.
Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що їй на праві власності належать земельна ділянка сільськогосподарського призначення загальною площею 7,04 га, розташована на території Новоолександрівської сільської ради Каланчацького району Херсонської області. Зазначену земельну ділянку без її згоди використовувало ПП "Чаплинське-1" на підставі договору оренди, укладеного строком на 10 років, зареєстрованого 07 травня 2015 року Реєстраційною службою Бериславського районного управління юстиції. Посилаючись на те, що письмового договору оренди вона з відповідачем не укладала та його не підписувала, оскільки на час реєстрації спірного договору належна їй земельна ділянка вже перебувала в оренді у ТОВ "Вішва Ананда", зі строком оренди 49 років, позивач просила визнати недійсним договір оренди спірної земельної ділянки, укладений між нею та відповідачем та скасувати рішення про державну реєстрацію цього договору.
Заочним рішенням Каланчацького районного суду Херсонської області 04 жовтня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.Визнано недійсним договір оренди землі укладений між ОСОБА_1 та ПП "Чаплинське-1" на земельну ділянку загальним розміром 7,04 га, який зареєстровано у реєстраційній службі Бериславського районного управління юстиції 07 травня 2015 року за № 9644354, кадастровий номер 6523283100:07:006:0005. Скасовано рішення державної реєстраційної служби Бериславського районного управління юстиції про державну реєстрацію договору оренди землі, укладений між ОСОБА_1 та ПП "Чаплинське-1" на земельну ділянку загальним розміром 7,04 га, зареєстрований у реєстраційній службі Бериславського районного управління юстиції 07 травня 2015 року за № 9644354. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що договір оренди землі зареєстрований поза волею позивача, що свідчить про відсутність вільного волевиявлення власника землі.
Постановою Херсонського апеляційного суду від 08 листопада 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що посилання позивача на те, що вона не підписувала договір оренди спростовується висновком судової почеркознавчої експертизи Херсонського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 10 серпня 2018 року № 18-436. Відповідно до книги видачі орендної плати за 2016 рік, яку надало ПП "Чаплинське-1" вбачається, що ОСОБА_1 отримала орендну плату за спірним договором оренди, що свідчить про обізнаність позивача щодо існування договору та погодження з його умовами.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У грудні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Херсонського апеляційного суду від 08 листопада 2018 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та направити справу на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції в частині подвійної державної реєстрації договору оренди землі, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що відповідач при поданні документів до реєстраційної служби, а державний реєстратор при проведенні реєстрації права за договором оренди землі не перевірив належним чином наявність реєстрації права оренди на земельну ділянку, внаслідок чого, повторно зареєстровано договір оренди однієї і тієї ж земельної ділянки.
У березні 2019 року ПП "Чаплинське-1" подало відзив на касаційну скаргу у якому зазначено, що станом на 07 травня 2015 року договір оренди землі з ТОВ "Вішва Ананда" не зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а тому підстав для відмови у державній реєстрації договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ПП "Чаплинське-1", не було.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду апеляційної інстанції відповідає нормам ЦПК України (1618-15) щодо законності та обґрунтованості.
Обставини встановлені судами
ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка загальною площею 7,04 га, яка розташована на території Новоолександрівської сільської ради Каланчацького району Херсонської області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку від 22 серпня 2006 року серії ЯБ № 071879.
Відповідно до договорів оренди землі від 25 квітня 2013 року ОСОБА_1, передала в оренду належну їй земельну ділянку ПП "Чаплинське -1" строком на 10 років. Вказаний договір зареєстрований 07 травня 2015 року в державній реєстраційній службі Бериславського районного управління юстиції Херсонської області за № 9644354.
Згідно з висновком судової почеркознавчої експертизи Херсонського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 10 серпня 2018 року № 18-436 підпис, який розташований після слів "Місцезнаходження та реквізити сторін" в останньому рядку графи "Орендодавець" в договорі оренди землі, укладеному 25 квітня 2013 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та ПП "Чаплинське-1", виконаний самою ОСОБА_1 .
Нормативно-правове обґрунтування
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (частина четверта статті 124 ЗК України).
Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" (далі - Закон) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Договір оренди землі укладається у письмовій формі та за бажанням сторін може бути посвідчений нотаріально. (статті 14 Закону).
Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи (частина перша статті 4 Закону ).
Положеннями частини першої статті 16 Закону передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.
Згідно зі статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов`язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.
Частиною першою статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Установивши під час розгляду справи факт волевиявлення ОСОБА_1 (орендодавця) на укладення спірного договору оренди землі, оскільки згідно з вказаним висновком судової почеркознавчої експертизи Херсонського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 10 серпня 2018 року № 18-436, підпис у договорі оренди виконано самою ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову та визнання такого договору недійсним на підставі статей 203, 215 ЦК України.
Ухвалюючи рішення суд апеляційної інстанції, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку, враховуючи, що почеркознавчою експертизою встановлено, що підпис на договорі оренди земельної ділянки належать ОСОБА_1, дійшов обґрунтованого висновку про відповідність вимогам закону правочину щодо передачі в оренду земельної ділянки. Позивач особисто підписала договір оренди землі, що свідчить про волевиявлення орендодавця на його укладення, а тому відсутні правові підстави для визнання його недійсним.
Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника із висновками суду апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин справи, проте повноваження суду касаційної інстанції стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (пункт 42 рішення у справі "Пономарьов проти України" (Заява № 3236/03).
Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду та не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, про що зазначає у касаційній скарзі заявник.
Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.
Керуючись статтями 401, 409, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Херсонського апеляційного суду від 08 листопада 2018року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: О. В. Ступак
І. Ю. Гулейков
Г. І. Усик