розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в особі представника ОСОБА_2, на заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, у складі судді Шевченка С. В., від 11 липня 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області, у складі колегії суддів: Бровченко І. О., Кружиліної О. А., Хорошевського О. М., від 01 лютого 2018 року.

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2016 року Харківська міська рада звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди землі.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що на підставі рішення 21 сесії Харківської міської ради 24 скликання від 28 квітня 2004 року № 66/04 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об`єктів" Харківською міською радою з відповідачем було укладено договір оренди землі (далі - договір), який в подальшому було змінено додатковою угодою до договору оренди землі, зареєстрованою 25 грудня 2009 року за реєстраційним № 740971100076.

Рішенням Харківської міської ради від 25 вересня 2013 року № 1269/13 "Про затвердження Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01 січня 2013 року" встановлено, що плата за землю на підставі даних "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01 січня 2013 року" вводиться в дію з 01 січня 2014 року. Зміни до договорів оренди землі, пов`язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.

На підставі цього департаментом земельних відносин Харківської міської ради було підготовлено проект додаткової угоди до договору оренди землі, який разом з листом-пропозицією від 31 грудня 2015 року № 1309/0/30-15 направлено відповідачеві рекомендованою поштою, що підтверджується копією поштового відправлення, однак відповідачем зазначений лист-пропозицію було проігноровано і відповіді на адресу позивача з боку відповідача не надходило.

Із урахуванням зазначеного, враховуючи те, що ухилення позивача від підписання додаткової угоди до договору оренди землі завдасть значних збитків територіальній громаді міста Харкова, позивач просив внести зміни до договору оренди землі шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харків від 11 липня 2017 року позов Харківської міської ради задоволено.

Змінено з 01 січня 2014 року абзац другий пункту 9 договору оренди землі від 29 грудня 2004 року, укладеного між Харківською міською радою Харківської області та ОСОБА_1, і викладено його у такій редакції: "Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком № 1642/15 від 08 грудня 2015 року на рік становить 5,6 % від її нормативної грошової оцінки і складає 344 056, 16 грн, або в місяць - 28 671, 35 грн.

Заочне рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. ОСОБА_1 ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, що є підставою для внесення змін до договору оренди землі в частині визначення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 01 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11 липня 2017 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що задовольняючи позовні вимоги, районний суд правильно встановив характер правовідносин між сторонами та застосував норми матеріального права, які підлягають застосуванню. Посилання ОСОБА_1, що він не отримував рекомендоване поштове повідомлення з пропозицією про зміну договору оренди землі, належними та допустимими доказами не підтверджено.

Твердження в апеляційній скарзі, що рішенням міського голови від 22 лютого 2017 року припинено ОСОБА_1 право користування земельною ділянкою та договір оренди землі втрачає чинність з моменту реєстрації угоди про його розірвання не визнано підставою для скасування рішення суду першої інстанції. Угода про розірвання договору оренди не підписана, з позовом до суду про розірвання договору оренди позивач не звертався. Рішення голови міської ради від 22 лютого 2017 року щодо припинення права користування земельною ділянкою до суду першої інстанції не надавалось і під час подачі заяви про перегляд заочного рішення суду не досліджувалось. Представник відповідача посилався на те, що угода про розірвання договору оренди землі підписана 30 жовтня 2017 року (після ухвалення судом судового рішення) та знаходиться на розгляді в Харківській міській раді, однак відповідних доказів суду не надав. Окрім того, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази відчуження нерухомого майна ОСОБА_4 та повідомлення про даний факт Харківську міську раду 07 червня 2016 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_1, в особі представника ОСОБА_2, просить рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11 липня 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 01 лютого 2018 рокускасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що загальні норми ЦК України (435-15) , ЗК України (2768-14) , Закону України "Про оренду землі" (161-14) визначають, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. І навіть за рішенням суду договір може бути змінений або розірваний лише у разі істотного порушення однією зі сторін його умов. Істотних порушень сторонами вимог договору не допущено, а тому відсутні підстави для судового розгляду такого питання взагалі. Відповідач заявляє, що систематично сплачував орендну плату. Він у позасудовому порядку не отримував від позивача пропозицію про збільшення орендної плати. Позивач, укладаючи договір та в подальшому виконуючи його, не передбачив такої норми, яка б дозволила йому у відповідному порядку при зміні нормативно-грошової оцінки земельної ділянки змінювати розмір орендної плати, оскільки така норма відсутня у законодавстві. Позивачем обрано спосіб захисту, який не передбачений чинним законодавством. Апеляційним судом не враховано, що 11 березня 2014 року ОСОБА_1 подарував об`єкт нерухомості, який знаходиться на орендованій земельній ділянці, що виступало підставою для укладення договору оренди землі. Відповідач звернувся до позивача з вимогою про розірвання договору оренди та наразі триває процедура оформлення його розірвання.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 03 травня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року справу за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди землі призначено до судового розгляду.

Відзив на касаційну скаргу не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

29 грудня 2004 року між Харківською міською радою Харківської області та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, за умовами якого ОСОБА_1 отримав у строкове платне користування до 01 грудня 2029 року земельну ділянку несільськогосподарського призначення із земель житлової та громадської забудови, площею 0,2184 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки від 29 грудня 2004 року ОСОБА_1 отримав вищезазначену земельну ділянку площею 0,2184 га строком на 25 років.

Пунктами 5, 9 зазначеного договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з довідкою від 09 липня 2004 року, на період будівництва становить 316 тис. 798 грн, а на період експлуатації - 760 тис. 315 грн. Розмір щомісячної орендної плати, на період будівництва становить: протягом 2004 року - 506, 08 грн, протягом 2005 року - 674, 78 грн, протягом 2006 року - 993, 43 грн, з 2007 року - 538, 99 грн, а на період експлуатації: з 31 грудня 2006 року: 1 879, 88 грн, з 2007 року - 2 724, 46 грн.

Розмір орендної плати переглядається у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; в) унаслідок інфляції - щорічно; г) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; д) в інших випадках, передбачених законом (пункт 13 договору оренди землі).

03 липня 2013 року Харківська міська рада ухвалила рішення № 1209/13, яким затверджено "Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01 січня 2013 року", у тому числі й базову вартість одного квадратного метра землі міста Харкова у розмірі 291, 18 грн, яка отримана на підставі витрат на освоєння й облаштування території міста станом на 01 січня 2013 року та підлягає в подальшому індексації у порядку, встановленому законодавством України.

Пунктом 2 цього рішення встановлено, що рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому законодавством порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01 січня 2013 року застосовується з 01 січня 2014 року (а. с. 30).

Рішенням від 25 вересня 2013 року № 1269/13 Харківська міська рада затвердила Порядок впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01 січня 2013 року та встановила, що зміни до договорів оренди землі, пов`язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди відповідно до Порядку оформлення договорів оренди землі у місті Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради Харківської області від 19 грудня 2012 року № 960/12.

Згідно з пунктом 3 Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01 січня 2013 року, затвердженого рішенням Харківської міської ради Харківської області від 25 вересня 2013 року № 1269/13, зміна нормативної грошової оцінки земель є підставою для внесення змін до договору оренди землі.

Рішення Харківської міської ради, яким змінено нормативну грошову оцінку земель міста Харкова та затверджено нові ставки орендної плати, є чинним й у встановленому законом порядку незаконним не визнано, тому воно є обов`язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Департамент земельних відносин Харківської міської ради підготував додаткову угоду до договору оренди від 29 грудня 2004 року, за умовами якої змінено нормативну грошову оцінку земельної ділянки та розмір орендної плати й зазначено, що ця оцінка відповідно до витягу з технічної документації від 30 жовтня 2013 року № 341 становить 4 919 023, 00 грн, а з урахуванням коефіцієнту індексації за 2014 рік складає 6 143 860, 00 грн.

Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком № 1642/15 від 08 грудня 2015 на рік становить 5,6 % від її нормативної грошової оцінки і складає 344 056, 16 грн, або в місяць - 28 671, 35 грн.

Пунктом 36 договору оренди землі від 29 грудня 2004 року передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

01 лютого 2016 року Департамент земельних відносин Харківської міської ради Харківської області направив ОСОБА_1 лист-пропозицію про зміну договору оренди землі та підписання додаткової угоди до договору оренди землі від 31 грудня 2015 року.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з пунктами 34, 35 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.

Частиною першою статті 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України (2755-17) (частини перша, друга статті 21 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Пунктами 288.5.1, 288.5 статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що мінімальна орендна плата встановлена у розмірі трьох відсотків нормативної грошової оцінки землі.

Положеннями пункту 2 частини першої статті 13, частини першої статті 15 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення, перегляду та відповідальності за її несплату.

Таким чином нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 18 травня 2016 року у справі № 6-325цс16.

Згідно з частиною першою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

За змістом статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про оренду землі"зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Згідно зі статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною другою цієї статті визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у випадках, встановлених договором або законом.

У пункті 36 спірного договору оренди сторони передбачили можливість внесення змін до нього за взаємною згодою сторін та вирішення спору в судовому порядку у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі.

Отже, оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, а нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, зміна розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рішенням органу місцевого самоврядування, який діє у межах своєї компетенції, є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої сторонами у договорі оренди землі, що, у свою чергу, спростовує доводи, викладені у касаційній скарзі, про зворотнє.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком попередніх судових інстанцій, що впровадження нового розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки з 01 січня 2014 року є підставою для зміни розміру орендної плати за договором оренди землі від 29 грудня 2004 року.

Доводи, викладені у касаційній скарзі не можуть бути підставами для скасування оскаржених у справі судових рішень, оскільки вони не спростовують встановлених судами обставин та правильність висновків судів, ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм матеріального права та стосуються переоцінки доказів, зібраних у справі. Крім того, цим доводам вже було надано оцінку судом апеляційної інстанції, який мотивовано їх відхилив.

Головуючий	Є. В. Синельников
Судді	О. М. Осіян
	Н. Ю. Сакара
	С. Ф. Хопта
	В. В. Шипович