Постанова
Іменем України
02 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 308/1212/14-ц
провадження № 61-10042св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальність "Вердикт Фінанс",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 20 вересня 2016 року у складі колегії суддів: Кожух О. А., Куштана Б. П., Леска В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" (далі - ТОВ "Вердикт Фінанс") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що 03 серпня 2007 року між публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредитну та заставу транспортного засобу, згідно умов якого останньому надано кредит у розмірі 19 007 дол. США із кінцевим терміном повернення - 04 серпня 2014 року.
Згідно із пунктом 2.1 цього договору, у забезпечення виконання усіх грошових зобов`язань в повному обсязі за договором позичальник передає в заставу транспортний засіб - автомобіль "Fiat Grande Punto", 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 березня 2010 року позов ПАТ "УкрСиббанк" задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 03 серпня 2007 року у розмірі 148 054 грн 04 коп.
Відповідач належним чином не виконує умови кредитного договору, у зв`язку із чим станом на 03 грудня 2013 року утворилась заборгованість у розмірі 195 032 грн 96 коп.
На підставі викладеного, з урахуванням уточнених позовних вимог просив задовольнити позов та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Вердикт Фінанс" різницю заборгованості, що залишилася у розмірі 46 978 грн 93 коп.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 червня 2014 року позов ТОВ "Вердикт Фінанс" задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Вердикт Фінанс" заборгованість за кредитним договором від 03 серпня 2007 року у розмірі 46 978,93 грн. Вирішено питання про стягнення судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 належним чином не виконував взяті на себе кредитні зобов`язання, у зв`язку із чим утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню з нього на користь позивача, з урахуванням заборгованості, яка вже була стягнута з нього за рішенням суду від 17 березня 2010 року.
Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 04 грудня 2014 року рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 червня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у позові ТОВ "Вердикт Фінанс" відмовлено.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що позивач не має право на звернення до суду з позовом про стягнення кредитної заборгованості з відповідача, оскільки договором факторингу укладеним між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Кредекс Фінанс" (далі - ТОВ "Кредекс Фінанс") не передбачено відступлення права вимоги фактором на користь третіх осіб.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 березня 2016 року касаційну скаргу представника ТОВ "Ведикт Фінанс" - Мухи П. В. задоволено частково. Рішення апеляційного суду Закарпатської області від 04 грудня 2014 року скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції, не з`ясував та не встановив всі фактичні обставини справи та норму права яка підлягала застосуванню, не дослідив умови договору факторингу, укладеного між банком та фактором ТОВ "Кредекс Фінанс", не з`ясував чи містить указаний договір умови щодо відступлення права вимоги за кредитним договором на користь третіх осіб, чи виконано в примусовому порядку на стадії виконавчого провадження рішення суду про стягнення з відповідача кредитної заборгованості, не встановив період за який підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором та дійшов передчасного висновку про наявність підстав для відмови у позові.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 20 вересня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 10 червня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення.
У задоволенні позову ТОВ "Вердикт Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договорам відмовлено.
Стягнуто з ТОВ "Вердикт Фінанс" а користь ОСОБА_1 235,00 грн у відшкодування судового збору.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2016 року ТОВ "Вердикт Фінанс" подали до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу в якій просять скасувати рішення апеляційного суду Закарпатської області від 20 вересня 2016 року та залишити в силі рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 червня 2014 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції не застосував закон, який поширюється на правовідносини, які склалися між ТОВ "Вердикт Фінанс" та ОСОБА_1, не надав належну оцінку доказам наявним в матеріалах справи, здійснив хибні висновки, які не ґрунтуються на нормах закону, неправильно встановив обставини, при цьому скасував рішення суду першої інстанції від 10 червня 2014 року, яке ухвалено згідно із законом.
Аргументи інших учасників справи
У грудні 2016 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу ТОВ ""Вердикт Фінанс" на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 20 вересня 2016 року, в якому просить відмовити позивачу в задоволенні касаційної скарги в повному обсязі.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 листопада 2016 року поновлено строк на касаційне провадження, відкрито касаційне провадження та витребувано справу.
У грудні 2016 року справа надійшла до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 квітня 2017 року справу призначено до судового розгляду.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу Україниу (1618-15)
редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19)
касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У лютому 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
06 червня 2019 року справу передано судді-доповідачу.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.
Судами встановлено, що 03 серпня 2007 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредитну та заставу транспортного засобу, згідно умов якого останньому надано кредит у розмірі 19 007 дол. США із кінцевим терміном повернення - 04 серпня 2014 року та передано в заставу транспортний засіб - автомобіль "Fiat Grande Punto", 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 .
20 квітня 2012 року між ТОВ "Кредекс Фінанс" та ТОВ "Вердикт Фінанс" укладено договір факторингу № 05/12-КВ від 20 квітня 2012 року, за умовами якого останнє набуло право вимоги за кредитним договором від 03 серпня 2007 року.
17 березня 2010 року рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, яке набрало законної сили, позов ПАТ "УкрСиббанк" задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 03 серпня 2007 року у розмірі 148 054,04 грн., та судовий збір.
Заборгованість в сумі 148 054,04 грн. була визначена станом на 24 листопада 2009 року та складалась із: - 124 709,60 грн. (15 608,21 доларів США) - прострочений борг; 19 121,03 грн. (2 393,12 доларів США) - прострочені проценти; 1 980,05 грн. (247,82 доларів США) - пеня по простроченому боргу; 1 743,36 грн. (218,19 доларів США) - пеня по прострочених процентах; 500 грн. - штрафні санкції.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) зазначено, що "звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.
Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України".
Апеляційний суд повно, всебічно з`ясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Європейський суд з прав людини зауважує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення апеляційного суду - без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" залишити без задоволення.
Рішення апеляційного суду Закарпатської області від 20 вересня 2016 рокузалишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.
З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасоване судове рішення втрачає законну силу та подальшому виконанню не підлягає.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
В. І. Журавель
Є. В. Краснощоков