Свої вимоги обґрунтував тим, що 12 листопада 2015 року о 10 год. 50 хв. у місті Тернополі на вулиці Карпенка біля будинку № 9 сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участі автомобілів марки "Volkswagen Passat", реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував він (позивач), та "Рено Логан" реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2

Повідомлення про ДТП від 12 листопада 2015 року було складено без участі уповноважених працівників Державтоінспекції, оскільки відповідач повністю визнав свою вину під час пригоди.

12 січня 2016 року страховою компанією ТДВ СК "Альфа гарант" йому (позивачу) сплачено страхове відшкодування лише у розмірі 7 314,44 грн.

Відповідно до звіту визначення вартості матеріального збитку, вартість відновлювального ремонту автомобіля "Volkswagen Passat", реєстраційний номер НОМЕР_1, із врахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, складає 42 753,97 грн.

У зв`язку з тим, що відповідач ОСОБА_2 визнав свою вину у ДТП, позивач просив стягнути з нього на свою користь іншу частину збитків, що залишилась непокритою страховим відшкодуванням, у розмірі 35 439,53 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 грудня 2016 року позов в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ТДВ СК "Альфа гарант" залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 207 ЦПК України.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 квітня 2017 року у складі судді Ромазан В. В. у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено вини відповідача у дорожньо-транспортній пригоді.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 13 липня 2017 року рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 квітня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 11 440,20 грн майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та 373,66 грн судових витрат.

У задоволенні решти вимог відмовлено.

Апеляційний суд виходив із доведеності позивачем своїх вимог та з урахуванням звіту ТОВ "Експертум АВЕ" від 03 грудня 2015 року, стягнув з відповідача на користь позивача вартість майнового збитку, завданого власнику транспортного засобу "Volkswagen Passat", реєстраційний номер НОМЕР_3, у розмірі 11 440,20 грн за вирахуванням сплачених страховою компанією 7 314,44 грн, пославшись на те, що зазначений розмір шкоди визнаний відповідачем.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2017 року ОСОБА_2 звернувся з касаційною скаргою до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення місцевого суду.

Касаційна скарга свідчить про те, що рішення апеляційного суду оскаржується лише в частині вимог про стягнення 11 440,20 грн майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в іншій частині судове рішення не оскаржується, тому в касаційному порядку не переглядається (частина перша статті 400 ЦПК України).

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга аргументовані тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків про повну вину відповідача у скоєнні ДТП.

Оскільки позивач погодився на спрощене врегулювання дорожньо-транспортної пригоди, тому він погодився і на розмір страхового відшкодування.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу

ОСОБА_1 подав заперечення, в яких просив залишити без задоволення касаційну скаргу та без змін оскаржуване судове рішення як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, та витребувано справу з Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.

Зупинено виконання рішення апеляційного суду Тернопільської області від 13 липня 2017 року до закінчення касаційного розгляду.

Статтею 388 ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) справу № 607/1848/16передано до Касаційного цивільного суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2019 року вищезазначену справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 12 листопада 2015 року о 10 год. 50 хв. у місті Тернополі на вулиці Карпенка біля будинку № 9 сталася дорожньо-транспортна пригода за участі водіїв ОСОБА_2, який керував автомобілем марки "Рено Логан", реєстраційний номер НОМЕР_2, та ОСОБА_1, який керував автомобілем марки "Volkswagen Passat", реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Учасники ДТП скористались правом, визначеним пунктом 33.2 статті 33 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та склали повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол), у якому зазначена схема ДТП, прізвище водіїв, назви транспортних засобів та їх пошкодження. У вказаному повідомленні зазначено, що водій транспортного засобу марки "Рено-Логан", реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 свою вину визнає повністю.

Автомобіль марки "Рено Логан", реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2, належить ОСОБА_3, який 27 квітня 2015 року уклав із ТДВ СК "Альфа Гарант" договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, поліс № АІ/7768479. Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого становить 100 000,00 грн, за шкоду, завдану майну, - 50 000,00 грн та розмір франшизи становить 500, 00 грн.

13 листопада 2015 року ОСОБА_2 подав до ТДВ СК "Альфа-Гарант" письмове повідомлення про ДТП, в якому зазначив, що визнає свою вину частково, а також вважає, що у настанні ДТП частково існує вина й іншого учасника - ОСОБА_1

ОСОБА_1 також 13 листопада 2015 року подав повідомлення до страхової компанії про дорожньо-транспортну пригоду, а 19 листопада 2015 року звернувся з заявою про виплату страхового відшкодування.

03 грудня 2015 року ТОВ "Експертум - АВЕ" складений звіт № 31-D/16/1, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ "Volkswagen Passat", реєстраційний номер НОМЕР_3, становить 18 754,64 грн з урахуванням ПДВ та 15 628,87 грн - без урахування ПДВ.

Страхова компанія "Альфа Гарант", встановивши, що існують суперечності щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, що не дозволяє однозначно віднести її до однієї з типових схем ДТП, провела додаткове розслідування обставин її настання, за результатами якого встановила, що в настанні ДТП 12 листопада 2015 року була вина обох учасників. З огляду на факт обопільної вини учасників дорожньо-транспортної пригоди, розрахунок страхового відшкодування здійснювався наступним чином: 15 628,87 грн (матеріальний збиток без ПДВ) : 2 - 500 грн (франшиза за полісом) = 7 314,44 грн.

Вказана сума була перерахована товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа Гарант" на рахунок ОСОБА_1 12 січня 2016 року згідно з платіжним дорученням № 18057, яку він отримав, дії страхової компанії не оскаржував.

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, завданого власнику автомобіля "Volkswagen Passat", реєстраційний номер НОМЕР_3, виконаним приватним підприємством "Автоексперт", вартість відновлювального ремонту зазначеного транспортного засобу з урахуванням експлуатаційного зносу деталей, що підлягають заміні, складає 42 753,97 грн.

Звертаючись до суду з позовом до винної у ДТП особи, позивач посилався на те, що ОСОБА_2 визнав свою вину, тому зобов`язаний відшкодувати йому різницю шкоди у розмірі 35 439,53 грн (42 753,97 - 7 314,44).

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначав, що позивач погодився на спрощене врегулювання ДТП та на розмір страхового відшкодування, яке йому згодом було виплачене.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосування норм права

Відповідно до пункту 33.2 статті 33 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також згоди водії цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складання зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції про її настання. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.

Відповідно до розпорядження від 17 листопада 2011 року № 698 Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України максимальний розмір страхової виплати на день настання страхового випадку становить 25 000,00 грн.

Згідно з пунктом 36.2. статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його.

За статтею 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц зроблено висновок, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Тобто, якщо позивачу недостатньо сплаченого страховиком відшкодування для повного відшкодування, він має право вимоги до винної у ДТП особи - ОСОБА_4 на різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням.

Суд апеляційної інстанції, виходячи зі встановлених на підставі наданих сторонами доказів обставин справи, встановивши, що відповідач, підписуючи повідомлення про ДТП (європртокол) вину визнав повністю, відсутність своєї вини у скоєнні ДТП під час розгляду справи не довів, від призначення судової автотехнічної експертизи відмовився, дійшов обґрунтованого висновку, що позивач, отримавши від страховика страхове відшкодування, якого недостатньо для повного відшкодування завданої шкоди, має право на відшкодування відповідачем різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, одержаною ним від страховика.

При цьому, суд прийняв до уваги на доведення розміру заподіяної позивачу шкоди звіт від 03 грудня 2015 року № 31-D/16/1, проведений ТОВ "Експертум - АВЕ", відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ "Volkswagen Passat", реєстраційний номер НОМЕР_3, становить 18 754,64 грн з ПДВ, який, зокрема, визнаний і відповідачем під час розгляду справи апеляційним судом.

Доводи касаційної скарги щодо неврахування судом вини обох водіїв у настанні дорожньо-транспортної пригоди, колегія суддів відхиляє, оскільки апеляційний суд установив, що зазначені обставини відповідач не довів, що є його процесуальним обов`язком, від запропонованої судом можливості щодо проведення експертизи на предмет визначення відповідності дій обох водіїв вимогам Правил дорожнього руху відмовився, відповідного розрахунку заподіяної шкоди з урахуванням ступеня вини кожного з водіїв, не надав.

Виходячи з принципу диспозитивності, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Інші аргументи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що суд апеляційної інстанції при розгляді цієї справи неправильно застосував норми матеріального права чи порушив норми процесуального права, оскільки вони по своїй суті зводяться до необхідності переоцінки доказів, які були досліджені та оцінені судом з додержанням норм процесуального права.

Згідно з положеннями статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За правилами статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про залишення без задоволення касаційної скарги та залишення без змін рішення апеляційного суду Тернопільської області від 13 липня 2017 року в оскарженій частині, оскільки судове рішення в цій частині є законним та обґрунтованим.

Головуючий	В. І. Крат

Судді:	Н. О. Антоненко І. О. Дундар

	В. І. Журавель
	М. М. Русинчук