розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 09 листопада 2018 року у складі судді Сингаївського О. П. та постанову Житомирського апеляційного суду від 08 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Микитюк О. Ю.,

Борисюка Р. М., Григорусь Н. Й.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

Короткий зміст позовних вимог:

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Украгропродукт" (далі - ТОВ "ТД "Украгропродукт") про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за період вимушеного прогулу.

Позовна заява мотивована тим, що з листопада 2011 року ОСОБА_1 займала посаду головного бухгалтера-економіста ТОВ "ТД "Украгропродукт".

З 30 січня 2018 року після конфлікту з ОСОБА_2 вона була фактично відсторонена від роботи, однак до 03 квітня 2018 року щоденно перебувала в приміщенні магазину.

03 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Управління Держпраці в Житомирській області із заявою про проведення перевірки ТОВ "ТД "Украгропродукт" щодо невиплати їй заробітної плати. Згідно отриманої нею відповіді на звернення за № 19-11/320/К-212 від 27 квітня 2018 року, встановити факт обліку робочого часу на ТОВ "ТД "Украгропродукт", нарахування та виплати заробітної плати за період липень 2017 року по січень

2018 року не представилось за можливе через відсутність необхідних документів на підприємстві.

05 травня 2018 року позивач дізналась про своє звільнення з ТОВ "ТД "Украгропродукт", ознайомившись з матеріалами перевірки Управління Держпраці в Житомирської області, серед яких містився наказ генерального директора ТОВ "ТД "Украгропродукт" № 2 від 03 січня 2018 року про її звільнення з посади з 03 січня 2018 року, на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України. У цих же матеріалах містились акти № 1 від 26 грудня 2017 року, № 4 від 27 грудня 2017 року, № 7 від 28 грудня 2017 року про її відсутність на робочому місці з 26 по 28 грудня 2017 року, які не відповідають дійсності та спростовуються табелем обліку робочого часу ТОВ "ТД "Украгропродукт" за грудень 2017 року, звітом до ДФС України про суми нарахованої заробітної плати за грудень 2017 року.

Ні з актами про допущені нею порушення трудової дисципліни, ні з наказом про звільнення з роботи позивачка ознайомлена не була, про своє звільнення з посади не знала та виконувала свої трудові обов`язки, про що свідчить листування з ОСОБА_2 за допомогою службової електронної пошти, подання звітів підприємства до ДФС України та органів статистики, формування касових прибуткових та видаткових ордерів.

ОСОБА_1 просила скасувати акти ТОВ "ТД "Украгропродукт" № 1 від 26 грудня 2017 року, № 4 від 27 грудня 2017 року та № 7 від 28 грудня

2017 року; скасувати наказ генерального директора ТОВ "ТД "Украгропродукт" про звільнення № 2 від 03 січня 2018 року та поновити її на посаді головного бухгалтера-економіста ТОВ "ТД "Украгропродукт"; стягнути з ТОВ "ТД "Украгропродукт" на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03 січня 2018 року по день поновлення на посаді з розрахунку середньомісячного заробітку 3 450,00 грн за повний місяць; зобов`язати

ТОВ "ТД "Украгропродукт" в особі директора ОСОБА_2 не чинити їй перешкод у виконанні нею своїх посадових обов`язків.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 09 листопада 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідачем не було порушено права позивача на працю, у зв`язку з чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 08 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 09 листопада 2018 року залишено без змін.

Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:

07 травня 2019 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 09 листопада 2018 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 08 квітня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

Аргументи касаційної скарги зводяться до того, що висновок судів попередніх інстанцій про дотримання відповідачем правил, встановлених КЗпП (322-08) України є неправильним, оскільки зроблений на підставі неналежним чином оцінених доказів.

Доводи інших учасників справи:

25 липня 2019 року ТОВ "ТД "Украгропродукт" через засоби поштового зв`язку подало до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу

ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 09 листопада 2018 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 08 квітня 2019 рокузалишити без змін.

Рух касаційної скарги:

Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Корольовського районного суду міста Житомира.

09 липня 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

30 липня 2019 року матеріали цивільної справи передано судді-доповідачу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:

Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Короткий зміст обставин справи, встановлених судами:

07 листопада 2011 року ОСОБА_1 прийнято на посаду головного бухгалтера-економіста ТОВ "ТД "Украгропродукт" з 08 листопада 2011 року.

03 січня 2018 року ОСОБА_1 звільнено з посади головного бухгалтера ТОВ "ТД "Украгропродукт" за пунктом 4 статті 40 КЗпП України.

Підставою видачі наказу від 03 січня 2018 року № 2 та звільнення позивача з роботи стали факти відсутності останньої на робочому місці 26 грудня,

27 грудня та 28 грудня 2017 року більше 3 годин протягом робочого дня без поважних причин, зафіксовані актами № 1 від 26 грудня 2017 року, № 4 від

27 грудня 2017 року, № 7 від 28 грудня 2017 року складеними генеральним директором ТОВ "ТД "Украгропродукт" ОСОБА_2 і засвідченим підписами продавців ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Генеральний директор ТОВ "ТД "Украгропродукт" ОСОБА_2 пропонував позивачці надати письмові пояснення за фактами відсутності її на робочому місці 26, 27, 28 грудня 2017 року.

Факт ненадання позивачем письмових пояснень щодо її відсутності на робочому місці 26, 27, 28 грудня 2017 року зафіксовано актами № 3 від

28 грудня 2017 року, № 6 від 29 грудня 2017, № 9 від 30 грудня 2017 року, складеними генеральним директором ТОВ "ТД "Украгропродукт"

ОСОБА_2 та засвідченими підписами продавців ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Актом прийому-передачі бухгалтерської документації від 03 січня 2018 року встановлено факти відсутності первинної бухгалтерської документації підприємства, особової справи ОСОБА_1, печатки "Для документів", електронного носія з цифровим підписом директора та печатки, електронного носія з інформацією про діяльність ТОВ "ТД "Украгропродукт".

Згідно акту № 8 перевірки наявності бухгалтерських документів від 09 квітня 2018 року встановлено факти відсутності первинної бухгалтерської документації, податкової та фінансової звітності та актів перевірок підприємства за 2015-2018 роки, особової справи ОСОБА_1, печатки "Для документів".

13 квітня 2018 року на адресу позивача відповідачем поштовим відправленням надіслано лист-повідомлення про звільнення № 2/10 від 10 квітня 2018 року, лист-вимогу про повернення матеріальних цінностей № 3/10 від 10 квітня 2018 року, які 16 квітня 2018 року були вручені позивачу.

По факту викрадення колишнім бухгалтером підприємства ОСОБА_1 документів, що стосуються фінансово-господарської діяльності ТОВ "ТД "Украгропродукт" 19 квітня 2018 за № 1/19, відповідачем до Житомирського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Житомирській області подано заяву про вчинення злочину, яка цього ж дня зареєстрована в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення за № 17936.

23 квітня 2018 року за № 3/23 відповідачем до Головного управління ДФС у Житомирській області було надіслано повідомлення про відсутність бухгалтерських, податкових та інших документів, що стосуються фінансово-господарської діяльності ТОВ "ТД "Украгропродукт" із зазначенням про причетність до крадіжки документів ОСОБА_1

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд:

За правилами статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин (пункт 4 статті 40 КЗпП України).

Передбаченим пунктом 4 статті 40 КЗпП України прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв`язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Суди попередніх інстанцій, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, встановили, що позивачем не доведено поважності причин її відсутності 26, 27, 28 грудня 2017 року на робочому місці, а тому дійшли правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем дотримано норми КЗпП України (322-08) під час її звільнення.

Щодо доводів касаційної скарги:

Наданий заявником до касаційної скарги табель, судом касаційної інстанції згідно правил статті 400 ЦПК України до уваги не приймається. Оскільки згідно правил ЦПК України (1618-15) , докази подаються до суду першої та апеляційної інстанцій. Верховний Суд не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, якими у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до не правильного тлумачення норм матеріального права та до переоцінки доказів, що відповідно до приписів статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 09 листопада 2018 року та постанову Житомирського апеляційного суду від