розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 01 грудня 2014 року у складі судді Побережної О. Д. та рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 14 квітня 2016 року у складі колегії суддів:

Височанської Н. К., Владичана А. І., Литвинюк І. М.,

У червні 2014 року Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 06 лютого 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_3 укладений договір про надання споживчого кредиту за № 11293438000, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_3 кредит у сумі 25 000,00 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,4 % річних, з кінцевим терміном повернення до 05 вересня 2022 року.

Зобов'язання за вказаним договором забезпечено договорами поруки, які укладені 06 лютого 2008 року із поручителями: ОСОБА_4 та ОСОБА_5, з кожним окремо, відповідно до яких поручителі взяли на себе зобов'язання відповідати за зобов'язаннями боржника в повному обсязі.

ОСОБА_3 належним чином не виконував умови кредитного договору, внаслідок чого станом на 29 квітня 2014 року утворилась заборгованість у розмірі

22 590,67 доларів США, що за курсом НБУ станом на 16 червня 2014 року становить 265 397,30 грн, з яких: 21 121,49 доларів США - заборгованість за кредитом;

1 164,89 доларів США - заборгованість за процентами; 191,81 доларів США - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 112,48 доларів США - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами.

Уточнивши позовні вимоги, банк остаточно просив стягнути з відповідачів заборгованість, що утворилась станом на 15 жовтня 2014 року, у сумі

18 586,14 доларів США та 3 099,80 грн пені.

Рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 01 грудня

2014 року позов ПАТ "УкрСиббанк" задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь

ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором від 06 лютого 2008 року № C11293438000 у розмірі 18 586,14 доларів США, що еквівалентно 240 726,50 грн, та 3 099,80 грн пені. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, тому у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручителі відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 14 квітня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково. Рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 01 грудня 2014 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_3 та його поручителів ОСОБА_4, ОСОБА_5 заборгованості за договором про надання споживчого кредиту від 06 лютого 2008 року № 11293438000 змінено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 06 лютого

2008 року № 11293438000, яка станом на 15 жовтня 2014 року становила

18 586,14 доларів США та 3 099,80 грн, що складається з суми основного боргу за кредитним договором у розмірі 18 586,84 доларів США; суми пені, нарахованої за несвоєчасне повернення кредитних коштів, у розмірі 3 099,80 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 06 лютого

2008 року № 11293438000, яка станом на 15 жовтня 2014 року становила

18 586,14 доларів США та 3 099,80 грн, що складається із суми основного боргу за кредитним договором у розмірі 18 586,84 доларів США; суми пені, нарахованої за несвоєчасне повернення кредитних коштів, у розмірі 3 099,80 грн.

У решті рішення суду залишено без змін.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що при солідарному стягненні з декількох поручителів неможлива солідарна відповідальність поручителів за окремо укладеними договорами поруки.

У травні 2016 року ОСОБА_5 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 01 грудня 2014 року та рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 14 квітня 2016 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами першої й апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що боржник перестав здійснювати платежі з червня 2012 року, а з позовом банк звернувся у червні 2014 року, тому часткове виконання боржником свого обов'язку не змінює факту припинення поруки, про що він заявив у судах попередніх інстанції.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 серпня 2016 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою від 14 грудня 2016 року зазначену справу призначено до судового розгляду.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У лютому 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано вказану цивільну справу до Верховного Суду.

Ухвалою колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

від 16 травня 2018 року касаційне провадження у цій справі зупинено на підставі пункту 1 частини першої статті 252 ЦПК України до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі

№ 408/8040/12-ц, постановлених у подібних правовідносинах.

Ухвалою колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

від 29 серпня 2018 року поновлено касаційне провадження у справі № 722/1464/14-ц.

Станом на час розгляду вказаної справи у Верховному Суді від інших учасників справи не надходило відзивів на касаційну скаргу ОСОБА_5

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Суд касаційної інстанції переглядає оскаржувані рішення лише в частині вирішення вимог ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_5, оскільки касаційна скарга містить доводи лише в цій частині.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статей 212- 213 ЦПК України 2004 року суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті. Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом установлено, що 06 лютого 2008 року між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_3 укладений договір про надання споживчого кредиту № 11293438000, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 25 000,00 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12,40 % річних, з кінцевим терміном повернення до 05 вересня 2022 року.

Зобов'язання за вказаним договором забезпечено договорами поруки, які укладені 06 лютого 2008 року із поручителями ОСОБА_4 та ОСОБА_5, з кожним окремо, відповідно до яких поручителі взяли на себе зобов'язання відповідати за зобов'язаннями боржника в повному обсязі.

ОСОБА_3 належним чином не виконував договірні зобов'язання з червня 2012 року, у зв'язку з чим станом на 15 жовтня 2014 року у нього виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 18 586,84 доларів США та пені, нарахованої за несвоєчасне повернення кредитних коштів, у розмірі 3 099,80 грн.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Припинення поруки пов'язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Тобто вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами). У разі пред'явлення банком вимог до поручителя більш ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу за основним зобов'язанням.

Такий правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 червня 2018 року у справі № 408/8040/12-ц.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 131, 132, 137, 177, 179, 185, 194, 212- 215 ЦПК України 2004 року, визначено обов'язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позову, зокрема щодо грошових вимог (дослідження обґрунтованості, правильності розрахунку, наявності доказів, що їх підтверджують). Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Вищевикладене свідчить про те, що висновки судів першої та апеляційної інстанції про наявність підстав для солідарного стягнення заборгованості з боржника та поручителя ОСОБА_5 за кредитним договором є передчасними, оскільки умовами кредитного договору передбачене щомісячне погашення кредитної заборгованості, а позичальник не здійснював своєчасне погашення заборгованості в повному обсязі з червня 2012 року, отже, судам належало встановити, з якого часу повинен обраховуватись строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум та відповідно, чи є чинною порука, оскільки у разі пред'явлення вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку виконання зобов'язання (чи частини зобов'язання) в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Без з'ясування вказаних обставин, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог та підстав, на які посилався позивач на їх обґрунтування, висновки судів про задоволення вищевказаного позову не можна вважати обґрунтованими і вважати, що у цій справі виконано завдання цивільного судочинства, яке полягає у справедливому та неупередженому вирішені справ із метою ефективного захисту порушених прав, оскільки у всіх справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права.

Отже, вирішуючи спір на підставі ЦПК України (1618-15) 2004 року, суд першої інстанції усупереч вищевказаних положень норм процесуального права не сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи та не встановив повно фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, враховуючи предмет і підстави поданого позову, а також характер спірних правовідносин, не надав належну оцінку усім наявним у справі доказам.

Суд апеляційної інстанції в силу своїх повноважень мав можливість усунути зазначені порушення норм процесуального права, проте в супереч положенням статті 303 ЦПК України 2004 року не надав належної оцінки доводам апеляційної скарги, а тому оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції не може вважатися законними та обґрунтованими і таким, що відповідає засадам цивільного судочинства, отже підлягає скасуванню.

За приписами частин третьої, четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази.

Виходячи з викладеного та враховуючи необхідність встановлення обставин, наведених вище, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвалене у справі судове рішення апеляційного суду в частині вирішення вимог ПАТ "УкрСиббанк" до відповідача ОСОБА_5 - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанцій.

Керуючись статтями 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 14 квітня 2016 року в частині вирішення вимог Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до відповідача ОСОБА_5 скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.