Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, органу опіки та піклування Рівненської міської ради про зміну способу участі батька у вихованні дітей та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, органу опіки та піклування Рівненської міської ради про зміну способу участі батьків у вихованні дітей за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області від 30 квітня 2009 року,

У червні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом до ОСОБА_2, органу опіки та піклування Рівненської міської ради. Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що з 7 березня 2002 року до 27 грудня 2007 року перебувала в шлюбі з ОСОБА_2 З відповідачем мають трьох дітей: дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження; синів ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження. Після розірвання шлюбу діти залишились проживати з нею. Рішенням опікунської ради Рівненської міської ради від 11 червня 2008 року ОСОБА_2 призначено дні й години побачень з дітьми. Посилаючись на те, що вказане рішення опікунської ради суперечить інтересам дітей, просила суд його скасувати та змінити порядок спілкування батька з дітьми, а саме призначити відповідачу побачення з дітьми кожної середи з 17 години до 21 години та І, III неділі з 10 години до 20 години щомісяця за адресою місця проживання дітей: АДРЕСА_1

У вересні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про зміну способу участі батьків у вихованні дітей, посилаючись на те, що позивачка не виконує рішення опікунської ради Рівненської міської ради від 11 червня 2008 року. Він матеріально утримує дітей, опікується ними, має можливість забезпечити їх житлом та належним чином виховати. Вважає, що діти повинні бути два тижні з ОСОБА_1, а два тижні з ним і такий варіант проживання дітей буде сприяти позитивному вихованню дітей, їхньому розвитку та спілкуванню з ним і позивачкою.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 10 листопада 2008 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено. Змінено рішення опікунської ради виконавчого комітету Рівненської міської ради від 11 червня 2008 року та призначено ОСОБА_2 час для побачень та спілкування з дітьми 1-2 тиждень щомісяця.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області від 30 квітня 2009 року вказане рішення суду першої інстанції змінено. Визначено ОСОБА_2 відповідно до висновку органу опіки та піклування Рівненської міської ради № 08-486 від 27 березня 2009 року дні та години побачень із дітьми з 8 години 1 числа до 19 години 14 числа щомісяця. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі рішення, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров’я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що висновком органу опіки та піклування Рівненської міської ради від 27 березня 2009 року № 08-486 ОСОБА_2 призначено дні та години побачень із дітьми з 8 години 1 числа до 19 години 14 числа щомісяця.

Судом правомірно враховано вказаний висновок, поведінку кожного з батьків, їхнє ставлення до дітей, принцип рівності прав та обов’язків батьків відносно дітей та інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої інстанції або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи судом допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст. ст. 338- 341 ЦПК України як підстави для скасування рішення, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області від 30 квітня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.