розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_3,ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Донецької області у складі колегії суддів: Жданової В. С., Азевича В. Б., Осипчук О. В. від 25 жовтня 2016 року,

06 жовтня 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (далі - ТОВ "Кредитні ініціативи") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 08 листопада 2007 року між акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" (далі - АКБ "ТАС-Комерцбанк" та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримав 55 800 грн, які зобов'язався повернути в строк до 07 листопада 2017 року і сплатити проценти, визначені умовами договору за користування кредитними коштами.

З метою забезпечення виконання зобов'язання за вищевказаним кредитним договором, 08 листопада 2007 року між АКБ "ТАС-Комерцбанк" та ОСОБА_4 укладено договір поруки.

28 листопада 2012 року між публічним акціонерним товариством "Сведбанк" (далі - ПАТ "Сведбанк"), яке є правонаступником АКБ "ТАС-Комерцбанк", та факторинговою компанією "Вектор Плюс" (далі - ФК "Вектор Плюс") було укладено договір факторингу, відповідно до якого банк відступив ТОВ "ФК "Вектор Плюс" права вимоги за кредитними договорами, в тому числі, й за укладеним із відповідачем кредитним договором від 08 листопада 2007 року. ТОВ "ФК "Вектор Плюс" відступило свої права вимоги за цими договорами ТОВ "Кредитні ініціативи" згідно з договором факторингу від 28 листопада 2012 року.

ТОВ "Кредитні ініціативи", посилаючись на те, що в результаті укладення договорів факторингу, відбулася заміна кредитора та ним набуто право вимоги, зокрема й до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які своїх зобов'язань за кредитним договором не виконують, внаслідок чого станом на 21 серпня 2015 року утворилась заборгованість в розмірі 101 209 грн 65 коп., з яких 51 604 грн - заборгованість за кредитом та 49 605 грн 65 коп. - несплачені проценти за користування кредитними коштами, просить стягнути її з відповідачів в солідарному порядку.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області в складі головуючого - судді Фоміної Ю. В. від 10 травня 2016 року в задоволенні позову ТОВ "Кредитні ініціативи" відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем як фактором не надано доказів того, що відступлення на його користь права грошової вимоги за укладеним між АКБ "ТАС-Комерцбанк", правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк", та ОСОБА_3 кредитним договором мало місце.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 25 жовтня 2016 року, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ТОВ "Кредитні ініціативи" задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" заборгованість за кредитним договором від 08 листопада 2007 року в розмірі 72 020 грн 41 коп. та вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що у зв'язку із невиконанням умов кредитного договору відповідачами, позивач має право на стягнення заборгованості за кредитом на підставі договору відступлення права грошової вимоги в солідарному порядку в межах строку позовної давності.

09 листопада 2016 року представник ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ОСОБА_5 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення апеляційного суду Донецької області від 25 жовтня 2016 року і залишити в силі рішення Краматорського міського суду Донецької області від 10 травня 2016 року.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Заявник вказує на те, що позивачем пропущено строк позовної давності, а також припинена порука ОСОБА_4 у зв'язку із пропуском шестимісячного строку для звернення до суду з моменту настання строку виконання основного зобов'язання; позивачем не надано оригіналів документів щодо переходу до нього прав фактора за спірним кредитним договором, а також не повідомлено його про відступлення права вимоги.

22 листопада 2016 року суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 червня 2017 року справу за позовом ТОВ "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договоромпризначено до судового розгляду.

Статтею 388 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України (1618-15) ), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Пунктом 4 частини першої Розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК (1618-15) , передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

25 січня 2018 року вказану справу передано до Верховного Суду.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду апеляційної інстанції в повній мірі не відповідає.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 08 листопада 2007 року між АКБ "ТАС-Комерцбанк", правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк", і ОСОБА_3 укладено кредитний договір, згідно з умовами якого банк надав відповідачу кредит на споживчі цілі у розмірі 55 800 грн на умовах сплати 14,5 % річних за весь строк фактичного користування кредитними коштами на строк до 07 листопада 2017 року (а. с. 5, 6, 6 зворот).

З метою забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_3 за вищевказаним кредитним договором, 08 листопада 2007 року між АКБ "ТАС-Комерцбанк", правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк", і ОСОБА_4 укладено договір поруки (а. с. 13, 13 зворот).

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що 28 листопада 2012 року між ПАТ "Сведбанк", яке є правонаступником АКБ "ТАС-Комерцбанк", та ТОВ "ФК "Вектор Плюс" укладено договір факторингу, відповідно до умов якого, правонаступник АКБ "ТАС-Комерцбанк" - ПАТ "Сведбанк" відступив ТОВ "ФК "Вектор Плюс" право вимоги заборгованості за кредитними договорами (а. с. 16-29, 29 зворот).

Крім того встановлено, що 28 листопада 2012 року між ТОВ "ФК "Вектор Плюс" та ТОВ "Кредитні ініціативи" укладено договір факторингу, згідно умов якого клієнт (ТОВ "ФК "Вектор Плюс") відступає фактору (ТОВ "Кредитні ініціативи") свої права вимоги заборгованості за кредитними договорами, укладеними з боржниками, що зазначені у реєстрі заборгованості боржників та у переліку кредитних договорів та договорів забезпечення, які належать клієнту на підставі документації, а фактор шляхом надання фінансової послуги клієнту набуває права вимоги такої заборгованості від боржників та передає клієнту за плату грошові кошти в розпорядження у розмірі, що становить ціну продажу та в порядку, передбаченому даним договором (а. с. 30-38, 38 зворот).

Апеляційним судом також з'ясовано, що перехід від ПАТ "Сведбанк", яке є правонаступником АКБ "ТАС-Комерцбанк", до ТОВ "ФК "Вектор Плюс" прав вимоги заборгованості до боржників відбувся, оскільки позивачем сплачено ціну продажу (пункт 2.3. договору) та між сторонами складено та скріплено печатками акт-прийому передачі реєстру заборгованості боржників, який є додатком до укладеного договору (а. с. 41).

Між вищевказаними сторонами також складено акт прийому-передачі персональних даних в електронному вигляді (а. с. 42).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання умов укладеного договору факторингу від 28 листопада 2012 року між ТОВ "ФК "Вектор Плюс" і ТОВ "Кредитні ініціативи" передано реєстр заборгованості згідно з актом прийому-передачі.

Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з реєстру заборгованості боржників та купівельної ціни (додаток 1Б), підписаного ТОВ "ФК "Вектор Плюс" (клієнт) і ТОВ "Кредитні ініціативи" (фактор), сторони домовилися, що клієнт відступає фактору право вимоги заборгованостей до боржників на умовах, передбачених договором факторингу від 28 листопада 2012 року, згідно з реєстром боржників, в якому під № 471 вказано ОСОБА_3, зазначено його ідентифікаційний номер, номер кредитного договору, дату, валюту договору, а також розмір заборгованості за кредитом (а. с. 56-57).

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Відповідно до статті 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Наслідками неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов'язання первинному кредитору належним.

Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.

Апеляційний суд, встановивши на підставі доказів, яким було надано належну оцінку, ті факти, що саме по собі неповідомлення позичальника про уступку права вимоги не припиняє зобов'язань сторін за кредитним договором і не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором на користь нового кредитора; до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором, укладеним між ПАТ "Сведбанк", яке є правонаступником АКБ "ТАС-Комерцбанк", і ОСОБА_3, внаслідок невиконання останнім умов якого утворилася заборгованість; докази про те, що відповідачами сплачувалися кошти в рахунок погашення заборгованості первісному кредитору до укладення договорів купівлі-продажу прав вимоги за вказаним кредитним договором відсутні, дійшов правильного висновку про наявність у ТОВ "Кредитні ініціативи" права вимоги по сплаті заборгованості за укладеним 08 листопада 2007 року між АКБ "ТАС-Комерцбанк", правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк", і ОСОБА_3 кредитним договором.

Судом апеляційної інстанції, виходячи із встановленої обґрунтованості розрахунку заборгованості за спірним кредитним договором, який відповідачами спростований не був, правильно визначено суму заборгованості з урахуванням визначеного статтею 257 ЦК України строку позовної давності за період з жовтня 2012 року по жовтень 2015 року.

Згідно частини третьої статі 10 ЦПК України (1618-15) (у редакції від 07 липня 2010 року) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України (у редакції від 07 липня 2010 року) належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з положеннями частини третьої статті 60 ЦПК України (у редакції від 07 липня 2010 року) доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно положень статті 213 ЦПК України (у редакції від 07 липня 2010 року) рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У рішенні апеляційного суду наведені оцінені судом докази, наявні в матеріалах справи, зокрема і щодо переходу до позивача права вимоги за договором кредиту від 08 листопада 2007 року, отримання кредитних коштів відповідачем, а також розрахунок заборгованості, який підтверджує невиконання ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань перед кредитором. Відповідачі протилежного не довели, належних доказів на спростування наданого банком розрахунку заборгованості не надали.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням наведеного, висновок суду першої інстанції про недоведеність позовних вимог банку через ненадання доказів на підтвердження своїх позовних вимог є безпідставним.

Разом з тим, колегія суддів не може повністю погодитися із висновком суду апеляційної інстанції в частині задоволення вимог позовний вимог ТОВ "Кредитні ініціативи" до поручителя ОСОБА_4 про солідарне стягнення з неї та позичальника кредитної заборгованості.

За змістом статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною четвертою статті 559 ЦК України, визначено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі не встановлення такого строку порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, якщо кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

Отже, порука це строкове зобов'язання і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.

Умови договору поруки про її дію до повного виконання зобов'язань за кредитним договором не означають установлення строку припинення поруки у розумінні статті 251 ЦК України, тому у такому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Вимогу про дострокове повернення кредитної заборгованості протягом 30 днів з моменту її надсилання, позивачем направлено ОСОБА_3 та ОСОБА_4 10 вересня 2015 року (а. с. 60, 60 зворот).

До суду із вказаним позовом ТОВ "Кредитні ініціативи" звернулося 06 жовтня 2015 року.

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості за вказаним кредитним договором (а. с. 58-59), позивачем заявлено вимогу про дострокове стягнення тіла кредиту без визначення щомісячної заборгованості в розмірі 51 604 грн, а також процентів за користування кредитними коштами в розмірі 49 605 грн 65 коп. за період з 28 листопада 2012 року по 21 серпня 2015 року.

Власних розрахунків суми заборгованості відповідачі суду не надали.

Суд апеляційної інстанції, стягуючи суму кредитної заборгованості в солідарному порядку з урахуванням визначеного статтею 257 ЦК України строку позовної давності, не врахував того, що поручитель несе солідарну відповідальність із позичальником лише за ті порушення, що виникли до спливу шестимісячного строку, який передував настанню строку виконання щомісячного зобов'язання, у зв'язку із чим, в даному випадку, солідарна відповідальність ОСОБА_4 по сплаті процентів за користування кредитними коштами обмежується таким строком і становить 2 911 грн 04 коп., які нараховані за період з 01 квітня 2015 року до моменту звернення до суду із вказаним позовом (06 жовтня 2015 року).

Встановивши те, що пред'явлений до поручителя у жовтні 2015 року, тобто в межах встановленого законом шестимісячного строку, ТОВ "Кредитні ініціативи" позов про стягнення усієї суми тіла кредиту, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що порука ОСОБА_4 в цій частині не припинилася, а тому вона несе відповідальність перед позивачем за порушення зобов'язання ОСОБА_3 в цій частині в солідарному порядку.

Відповідачі як солідарні боржники відповідають в межах загальної суми кредитної заборгованості в розмірі 54 515 грн 04 коп., при цьому солідарну відповідальність за заборгованість в розмірі 17 505 грн 37 коп. за нараховані проценти в межах строку позовної давності, однак поза встановленим частиною четвертою статті 559 ЦК України строком, поручитель не несе.

Оскільки судом апеляційної інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права в цій частині, рішення апеляційного суду в частині солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором підлягає зміні.

Інші доводи касаційної скарги є несуттєвими, такими, що не впливають на законність прийнятого апеляційним судом рішення.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

Касаційну скаргу представника ОСОБА_3,ОСОБА_4 - ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Донецької області від 25 жовтня 2016 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2),ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) солідарно на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (код ЄДРПОУ 35326253) заборгованість за кредитним договором від 08 листопада 2007 року в розмірі 54 515 (п'ятдесят чотири тисячі п'ятсот п'ятнадцять) грн 04 коп., з яких 51 604 (п'ятдесят одна тисяча шістсот чотири) грн 00 коп. заборгованість за кредитом, а 2 911 (дві тисячі дев'ятсот одинадцять) грн 04 коп. заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2)на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (код ЄДРПОУ 35326253) заборгованість за відсотками за кредитним договором від 08 листопада 2007 року в розмірі 17 505 (сімнадцять тисяч п'ятсот п'ять) грн 37 коп.