розглянув у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу апеляційного суду Одеської області у складі колегії суддів: Варикаші О. Д., Станкевича В. А., Бабія А. П. від 31 жовтня 2016 року,

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційногоцивільного суду та розглядаютьсяспочатку за правилами, щодіютьпіслянабраннячинностіцієюредакцією Кодексу.

У березні 2011 року відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Одеського обласного управління ВАТ "Ощадбанк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (далі - ПАТ "Ощадбанк"), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позивач, з урахуванням уточнень, просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_1, та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в розмірі 93 820доларів 07 центів США та судові витрати. Позов в частині вимог до ОСОБА_3 просив залишити без розгляду.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 08 листопада 2011 року позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, який належить майновому поручителю ОСОБА_3 та стягнення з неї заборгованості в рахунок погашення боргу ОСОБА_1 по кредиту, залишені без розгляду.

Рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 08 листопада 2011 року позовПАТ "Ощадбанк" задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором від 28 серпня 2007рокув сумі93820 доларів 07 центів США.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, у серпні 2016 року ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, вважаючи, що судове рішення стосується їй прав та обов'язків.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 16 вересня 2016 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 08 листопада 2011 року.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 31 жовтня 2016 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 08 листопада2011 року закрито.

Закриваючи апеляційне провадження, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_3 не має передбаченого статтею 292 ЦПК України 2004 року права апеляційного оскарження, оскільки вона не приймала участі у справі і суд першої інстанції питання про її права та обов'язки не вирішував.

Не погоджуючись із ухвалою апеляційного суду, у жовтні 2016 року ОСОБА_3 подала касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду Одеської області від 31 жовтня 2016 року та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував, що рішення суду першої інстанції про стягнення боргу за кредитним договором з боржника та поручителя стосується її прав та обов'язків, оскільки у разі не належного виконання своїх зобов'язань боржником, банк має право в рахунок погашення боргу звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на нерухоме майно, яке належить їй на праві власності.

У грудні 2016 року ПАТ "Ощадбанк" подало заперечення на касаційну скаргу.

ПАТ "Ощадбанк" у запереченні на касаційну скаргу вказує на необґрунтованість касаційної скарги, оскільки ОСОБА_3 не є учасником справи та рішенням суду питання про її права та обов'язки не вирішувалися. Вважає, що посилання ОСОБА_3 на те, що банк має право в рахунок погашення боргу звернути стягнення на предмет іпотеки є помилковим, оскільки з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки банк може звернутися до суду на власний розсуд як за умови наявності рішення про стягнення кредитної заборгованості, так і за його відсутності.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційноїінстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

05 січня 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала апеляційного суду не відповідає.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно з пунктом 8 частини третьої цієї статті однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 (va11p710-07) зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Відповідно до частини першої статті 292 ЦПК України 2004 року сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційний суд вважав, що оскільки вимоги банку до ОСОБА_3, як до майнового поручителя, були залишені судом першої інстанції без розгляду та заборгованість стягнута тільки з боржника та поручителя, то судовим рішення питання про її права та обов'язкине вирішувалися, ураховуючи, що відповідно до частини третьої статті 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється лише на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

З таким висновком апеляційного суду погодитися не можна.

Встановлено, що 28 серпня 2007року в якості забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором від 28 серпня 2007року між ВАТ "Ощадбанк", правонаступником якого є ПАТ "Ощадбанк", та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки, відповідно до якого остання передала в іпотеку належну їй на праві власності квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до частини першої статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Сторона, в якої за рішенням суду виникне право заявити вимогу до третьої особи або до якої у такому випадку може заявити вимогу сама третя особа, зобов'язана повідомити суд про цю третю особу (частина перша статті 36 ЦПК України 2004 року).

Залишивши без розгляду позовні вимоги ПАТ "Ощадбанк" до ОСОБА_3, суд у встановленому ЦПК України (1618-15) порядку не вирішив питання про залучення її до участі у справі за позовом ПАТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1 таОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором, незважаючи на те, що рішення суду стосується її прав та інтересів.

Колегія суддів погоджується із доводами касаційної скарги про те, що у разі невиконання боржником та поручителем рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором, кредитор може звернутися з вимогою до іпотекодавця про звернення стягнення на предмет іпотеки.

У такому випадку, у разі не оскарження рішення суду по даній справі, іпотекодавець буде позбавлений можливості оспорити суму заборгованості, у рахунок якої буде звертатися стягнення на предмет іпотеки, оскільки така сума встановленапреюдиційним судовим рішенням.

Отже, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність у ОСОБА_3 права апеляційного оскарження судового рішення на тій підставі, що суд не вирішував питання про її права та обов'язки, є передчасним та суперечить статті 129 Конституції України йстатті 292 ЦПК України 2004 року.

Судовіпроцедуриповинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційнеоскарженнярішення суду, оскількице буде порушенням права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.

Відповідно до частинтретьої та четвертоїстатті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвалисудівпершоїчиапеляційноїінстанційрозглядаються у порядку, передбаченому для розглядукасаційнихскарг на рішення суду першоїінстанції, постанови суду апеляційноїінстанції.

У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддівПершої судової палати Касаційного цивільного суду,

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Одеської області від 31 жовтня 2016 року скасувати та передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.