Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до ОСОБА_10, треті особи: Фастівська міська рада, ДПН Фастівського РВ ГУ МВС України в Київській області, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_10 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25 листопада 2008 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 17 березня 2009 року,

У квітні 2006 року ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 звернулися із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вони є власниками квартири АДРЕСА_1, а відповідачка є власником квартири № 1 у зазначеному будинку. 21 листопада 2005 року внаслідок пожежі, яка виникла в квартирі відповідачки, квартира позивачів та їх майно згоріли, внаслідок чого їм завдано матеріальної та моральної шкоди. Просили стягнути з відповідача на їх користь 115 600 грн. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, по 2 500 грн. кожному у рахунок відшкодування моральної шкоди та судові витрати.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25 листопада 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 17 березня 2009 року, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивачів витрати на відшкодування вартості будинку у розмірі 100 000 грн. В іншій частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_10 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що завдана позивачам шкода настала унаслідок протиправних дій ОСОБА_10

Проте з такими висновками судів погодитися не можна.

За змістом статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставами відповідальності є протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв’язок між протиправною поведінкою та настанням шкоди, а також вина завдавача шкоди.

За загальним правилом деліктна відповідальність настає за наявності вини заподіювача шкоди.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права. Відшкодуванню підлягають реальні збитки.

Згідно висновку Державного науково – дослідного експертно – криміналістичного центру від 28 жовтня 2007 року № 2075 вірогідною причиною пожежі є порушення правил пожежної безпеки при експлуатації електронагрівальних побутових приладів.

Постановою слідчого СВ Фастівського МВ ГУ МВС України в Київській області Скоробагатого Р.В. від 5 вересня 2008 року кримінальну справу, порушену за фактом пожежі, яка сталася 21 листопада 2005 року у будинку № 13 по вул. Червона у м. Фастові Київської області, закрито за відсутністю події злочину.

Судом не з’ясовано вину ОСОБА_10 у виникненні пожежі, а також не досліджено в чому полягають її винні дії.

Установлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 15 листопада 1996 року ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_12 є власниками квартири АДРЕСА_1 у рівних частках (а.с. 11).

Стягуючи з ОСОБА_10 на користь позивачів вартість будинку у розмірі 100 000 грн., суд першої інстанції детально не з’ясував фактичну шкоду, яку зазнали позивачі, оскільки за висновком оціночного дослідження середньоринкова вартість 2/5 частин будинку № 13 по вул. Червоній у м. Фастові Київської області складає 101 000 грн., однак з цього висновку не зрозуміло, яка шкода завдана саме квартирі № 3 згаданого будинку і з яких підстав у висновку зазначається, що квартира № 3 це 2/5 частин будинку.

Крім того, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, дією або бездіяльністю, згідно частини першої статті 1167 ЦК України, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань, характеру немайнових витрат. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Отже, судом не повно досліджені обставини справи, та не надано їм оцінки.

Вияснення цих обставин має значення для правильного вирішення спору.

Апеляційний суд на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права уваги не звернув і помилково залишив рішення суду без змін.

Оскільки порушення норм матеріального та процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_10 задовольнити.

Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25 листопада 2008 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 17 березня 2009 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду іншим суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.