Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до відкритого акціонерного товариства "Крименерго" про визнання дій неправомірними та стягнення сум за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 7 вересня 2009 року,

У лютому 2007 року ОСОБА_6 звернувся до суду із зазначеним позовом, який у процесі розгляду справи уточнив, посилаючись на те, що в 2000 році працівниками Нижньогірського району електричних мереж в його будинку було встановлено прилад обліку електричної енергії, показання якого перевірялись ними щомісяця. У 2005 році під час проведення планової перевірки приладів обліку електричної енергії працівники Нижньогірського району електричних мереж виявили несправність приладу обліку в його будинку, зняли прилад обліку, запакували в пакет і опломбували, а також склали акт № 037577 від 20 квітня 2005 року про порушення правил користування електричною енергією. 21 квітня 2005 року він відніс прилад обліку до комісії з енергонагляду. 15 червня 2005 року філією "Крименергоремналадка" було проведено експертизу електролічильника, складено акт № 421 від 15 червня 2005 року, згідно з яким пошкоджена пластмасова пломба, а сам прилад обліку не розкривався. Після висновку експертизи комісія з розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією вирішила, що прилад обліку повинен бути встановлений за рахунок споживача, і нарахувала 1 100 грн. 57 коп. збитків. Оскільки він не пошкоджував прилад обліку, то вважає, що не повинен сплачувати збитки та встановлювати прилад обліку за свій рахунок. 15 лютого 2007 року на підставі акта про порушення правил користування електричною енергією та згідно з нарядом № 6823 від 15 лютого 2007 року належний йому будинок було відключено від електричної мережі. Для відновлення електропостачання до будинку він вимушений був придбати за власний рахунок прилад обліку. Крім того, судом була призначена комплексна експертиза пломби та самого приладу обліку, за яку він заплатив 486 грн. 77 коп. і за результатами якої не виявлено втручання в роботу приладу обліку та порушення пломби споживачем. ОСОБА_6 просив визнати дії працівників відкритого акціонерного товариства "Крименерго" з відключення будинку від електричної мережі та зняття приладу обліку електричної енергії, установлення нового приладу обліку за його рахунок неправомірними; стягнути 105 грн. – вартість приладу обліку електричної енергії, 486 грн. 77 коп. на відшкодування вартості витрат на проведення експертизи, 10 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 11 листопада 2008 року позов задоволено частково. Визнано дії працівників відкритого акціонерного товариства "Крименерго" з відключення та зняття приладу обліку електричної енергії неправомірними. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Крименерго" на користь ОСОБА_6 105 грн. на відшкодування вартості приладу обліку електричної енергії, 486 грн. 77 коп. витрат на проведення експертизи. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 7 вересня 2009 року заочне рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення апеляційного суду й залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків апеляційного суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що втручання в роботу приладу обліку, порушення пломби на приладі обліку з боку ОСОБА_6 не здійснювалося, а тому відповідач незаконно стягнув із нього вартість приладу обліку електричної енергії і ця сума підлягає відшкодуванню позивачу в повному обсязі.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, апеляційний суд посилався на те, що судом було призначено судову комплексну експертизу, яку проведено 24 квітня 2008 року. До призначення експертизи прилад обліку знаходився у споживача, що є порушенням п. 4.1 Положення про проведення експертизи приладів обліку електричної енергії у побутових споживачів, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 21 червня 2003 року № 322 (z0565-03) . Висновок експертизи свідчить про те, що прилад обліку відкриттю та повторному пломбуванню не піддавався, на пломбі є пошкодження, яке імовірно створено при опломбуванні, сама пломба пошкоджень, що допускає втручання в роботу приладу обліку, не має. Під час перевірки в 2005 році працівниками Нижньогірського району електричних мереж було виявлено порушення пломби, що стало підставою для зняття приладу обліку, а тому позов є необґрунтованим.

З такими висновками апеляційного суду погодитися не можна.

Відповідно до п. 17 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) (далі - Правила), у разі пошкодження, втрати або неправильної роботи приладу обліку з вини споживача він відшкодовує вартість перевірки, ремонту або встановлення нового приладу обліку. В інших випадках перевірка, ремонт або заміна пошкодженого чи втраченого приладу обліку здійснюється за рахунок енергопостачальника або організації, яка відповідає за збереження приладу обліку.

Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції на зазначені положення Правил уваги не звернув, вини споживача в неправильній роботі приладу обліку не встановив, а тому залишив поза увагою те, що перевірка, ремонт або заміна пошкодженого чи втраченого приладу обліку повинна була здійснюватись за рахунок енергопостачальника, а не споживача.

Відповідно до ст. 339 ЦПК України, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції й залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

За таких обставин судове рішення апеляційного суду підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції – залишенню в силі.

Керуючись п. 2 Розділу 13 "Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) , ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 7 вересня 2009 року скасувати, заочне рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 11 листопада 2008 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.