розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) "С 7 Київ", відкритого акціонерного товариства (далі – ВАТ) "Авіакомпанія "Сибір", Представництва ВАТ "Авіакомпанія "Сибір" в Україні, третя особа – ОСОБА_2, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу й за час затримки видачі трудової книжки, компенсації за невикористані відпустки, коштів за час тимчасової непрацездатності, відшкодування витрат на лікування та моральної шкоди,

У березні 2009 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу й за час затримки видачі трудової книжки, компенсації за невикористані відпустки та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що вона працювала директором ТОВ "С 7 Київ" та генеральним представником Представництва ВАТ "Авіакомпанія "Сибір" в Україні, 20 листопада 2008 року вимушено, перебуваючи на лікуванні та під впливом погроз написала заяви про звільнення з роботи за власним бажанням, проте звільнятися наміру вона не мала, заяви про звільнення своєчасно відкликала, однак у порушення вимог закону та без належного оформлення була звільнена з роботи, при звільненні їй також не видано трудової книжки та не оплачено компенсацію за невикористані відпустки; незаконними діями відповідачів їй завдана моральна шкода.

Позивачка під час розгляду справи уточнила позов і просила поновити її на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу й за час затримки видачі трудової книжки, компенсацію за невикористані відпустки, кошти за час тимчасової непрацездатності, відшкодувати витрати на лікування та моральну шкоду.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 25 травня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 23 липня 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано, постановлено прийняти відмову від позову про стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, компенсації за невикористані відпустки й коштів за час тимчасової непрацездатності й провадження в справі в цій частині закрито, в решті ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1., постановлено поновити її на роботі, стягнути на її користь із ВАТ "Авіакомпанія "Сибір" 41 995 грн. 44 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 1 тис. грн. за завдану моральну шкоду, 5 125 грн. витрат на правову допомогу, стягнути на користь ОСОБА_1. із ТОВ "С 7 Київ" 29 856 грн. 60 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 1 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди та 5 125 грн. витрат на правову допомогу; в задоволенні решти позову відмовлено, постановлено також стягнути в дохід держави з ВАТ "Авіакомпанія "Сибір" та ТОВ "С 7 Київ" відповідно 419 грн. 95 коп. та 298 грн. 57 коп. судового збору і з кожного по 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У касаційній скарзі ТОВ "С 7 Київ", ВАТ "Авіакомпанія "Сибір", Представництво ВАТ "Авіакомпанія "Сибір" в Україні просять скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

Оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "С 7 Київ", відкритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "Сибір", Представництва відкритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "Сибір" в Україні відхилити, рішення Апеляційного суду м. Києва від 23 липня 2009 року залишити без змін.