розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, державного підприємства "Національний спортивний комплекс "Олімпійський" (далі – ДП НСК "Олімпійський"), треті особи – ОСОБА_2, ОСОБА_3, про скасування наказів і рішення атестаційної комісії, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

У жовтні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту про скасування наказів, рішення атестаційної комісії та поновлення на роботі, посилаючись на те, що він працював на посаді генерального директора ДП НСК "Олімпійський" на підставі контракту, порушень вимог контракту чи статуту підприємства не допускав, з 2 жовтня 2008 року в зв’язку з хворобою був тимчасово непрацездатним і не був повідомлений про проведення відповідачем цього дня атестації, не був на ній присутнім, однак на підставі рішення атестаційної комісії від 2 жовтня 2008 року за наказом першого заступника Міністра від 2 жовтня 2008 року № 477-к його незаконно звільнено з роботи за п. 2 ст. 40 КЗпП України.

Позивач під час розгляду справи уточнив і доповнив позов, пред’явив вимоги й до ДП НСК "Олімпійський", зазначав також, що наказами Міністра України у справах сім’ї, молоді та спорту від 20 березня 2008 року № 147-к та від 4 квітня 2008 року № 173-к на нього було безпідставно накладено дисциплінарні стягнення, та просив скасувати зазначені накази, рішення атестаційної комісії від 2 жовтня 2008 року про його невідповідність займаній посаді, наказ першого заступника Міністра від 2 жовтня 2008 року № 477-к, поновити його на роботі, скасувати наказ (розпорядження) керівника ДП НСК "Олімпійський" від 4 лютого 2009 року № 26-к про припинення з ним трудового договору (контракту), а також стягнути з ДП НСК "Олімпійський" середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17 березня 2009 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 25 червня 2009 року, позов задоволено частково, постановлено визнати неправомірними та скасувати накази Міністра України у справах сім’ї, молоді та спорту від 4 квітня 2008 року № 173-к та від 20 березня 2008 року № 147-к в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, визнати неправомірними та скасувати наказ першого заступника Міністра від 2 жовтня 2008 року № 477-к, наказ (розпорядження) в.о. генерального директора ДП НСК "Олімпійський" від 4 лютого 2009 року № 26-к, поновити ОСОБА_1 на посаді генерального директора ДП НСК "Олімпійський" з 2 жовтня 2008 року, стягнути з ДП НСК "Олімпійський" на користь позивача 23 323 грн. 86 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу; в задоволенні решти позову відмовлено, постановлено також стягнути з Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту у дохід держави 233 грн. 24 коп. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У касаційній скарзі Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту відхилити, рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 березня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 25 червня 2009 року залишити без змін.