Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, треті особи: гаражно-будівельний кооператив "Схід", ОСОБА_8, про визнання права власності на половину гаражного боксу в порядку спадкування; за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_8, гаражно-будівельний кооператив "Схід", Київське міське управління юстиції, ОСОБА_9, про визнання права власності на гаражний бокс, визнання недійсним заповіту та усунення від права спадкування; за зустрічним позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи: гаражно-будівельний кооператив "Схід", Головне управління юстиції у м. Києві, про визнання добросовісним набувачем та визнання права власності на гаражний бокс за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17 липня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 16 жовтня 2008 року,

У січні 2008 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7, треті особи: гаражно-будівельний кооператив "Схід" (далі – ГБК "Схід"), ОСОБА_8, про визнання права власності на половину гаражного боксу в порядку спадкування за заповітом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько та чоловік відповідачки ОСОБА_7 Після смерті ОСОБА_10 залишилось спадкове майно, а саме гаражний бокс АДРЕСА_1

У зв’язку з відсутністю оригіналу документа що підтверджує право власності ОСОБА_10 на цей гаражний бокс, вона не може отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно за заповітом.

З урахуванням того, що спірне майно придбано за час шлюбу ОСОБА_10 з ОСОБА_7, просила визнати за нею право власності на половину гаражного боксу в порядку спадкування за заповітом.

У березні 2008 року ОСОБА_7 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_8, ГБК "Схід", Київське міське управління юстиції, ОСОБА_9, про визнання права власності на половину гаражного боксу, як на майно, придбане за час шлюбу, визнання права власності на половину гаражного боксу в порядку спадкування за законом, визнання недійсним заповіту та усунення від права спадкування, посилаючись на те, що перебувала в шлюбі з ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 а спірний гаражний бокс належав їм на праві спільної сумісної власності, а тому вона як дружина є власником половини цього гаражного бокса.

ОСОБА_7 вважала, що має переважне право на отримання частки спадщини, оскільки доглядала чоловіка, а ОСОБА_6 ухилялась від догляду за хворим батьком, тому вона повинна бути усунена від спадкування.

Крім того, ОСОБА_10 був тяжко хворим і на час підписання заповіту на ім’я ОСОБА_6 не міг повною мірою розуміти значення своїх дій та керувати ними. Підпис та напис ОСОБА_10 на заповіті виконані не властивим йому почерком, що свідчить про наявність прогресуючого захворювання.

ОСОБА_7 просила зустрічні позовні вимоги задовольнити.

У квітні 2008 року ОСОБА_8 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи: ГБК "Схід", Головне управління юстиції у м. Києві, про визнання добросовісним набувачем та визнання права власності на гаражний бокс, посилаючись на те, що вона придбала спірний гаражний бокс у ОСОБА_11, сина ОСОБА_10, сплатила за нього кошти та значно покращила його стан і є добросовісним набувачем, продовжує користуватись та володіти спірним гаражем, хоча є рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18 вересня 2008 року про визнання договору купівлі-продажу спірного гаражного боксу недійсним. ОСОБА_8 просила її позовні вимоги задовольнити.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 17 липня 2008 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 16 жовтня 2008 року, позов ОСОБА_6 задоволено.

Визнано за ОСОБА_6 право власності в порядку спадкування за заповітом на половину гаражного боксу АДРЕСА_1

Позовні вимоги ОСОБА_7 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_7 право власності на половину зазначеного гаражного бокса, придбаного за час шлюбу з ОСОБА_10 У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_7 ставить питання про скасування судових рішень, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, ухвалення нового рішення.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Частково задовольняючи вимоги ОСОБА_12 та ОСОБА_7, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що спірний гаражний бокс, набутий ОСОБА_10 за час шлюбу з ОСОБА_7, а тому є спільною сумісною власністю подружжя. Спадкодавець все своє майно заповів своїй дочці ОСОБА_6

Проте повністю погодитися з такими висновками суду не можна.

За загальним правилом дії законів та інших нормативно – правових актів у часі (ч. 1 ст. 58 Конституції України) ЦК України (435-15) 2004 року застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 1 січня 2004 року. Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 постанови Пленуму від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" (v0007700-08) , відносини спадкування регулюються правилами ЦК України (435-15) , якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинний на той час закон, зокрема відповідні правила ЦК УРСР (1540-06) 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Відповідно до ст. 525 ЦК УРСР, так само як і до ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або оголошення її померлою.

Установлено, що гаражний бокс АДРЕСА_1 був побудований та введений в експлуатацію 28 лютого 1996 року (а. с. 49).

ОСОБА_10 з 19 березня 1977 року перебував у шлюбі з ОСОБА_7 ( а. с. 84).

10 червня 2003 року ОСОБА_10 склав заповіт, згідно з яким заповів все належне йому на день смерті майно своїй дочці ОСОБА_6, а 12 листопада 2003 року він помер.

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, зокрема, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Обґрунтовуючи свої вимоги, ОСОБА_7 посилалася на те, що після смерті свого чоловіка вона фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, користувалася спірним гаражним боксом, утримувала та сплачувала відповідні внески та платежі, оформила свідоцтво про право власності. Вона є пенсіонеркою і, як дружина померлого спадкодавця, відповідно до ст. 535 ЦК УРСР має право на обов’язкову частку в спадковому майні ( а. с. 122-123).

Проте всупереч ст. 60 ЦПК України суд належним чином цих пояснень ОСОБА_7 не перевірив; належної правової оцінки зібраним у справі доказам не дав; у рішенні не зазначив та не навів доказів, що спростовують вказані обставини, хоча це має суттєве значення для правильного вирішення спору .

Зазначені порушення закону залишилися поза увагою апеляційного суду.

З огляду на викладене постановлені судами рішення в частині вимог ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не можна визнати законними та обґрунтованими й вони в цій частині підлягають скасуванню, справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17 липня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 16 жовтня 2008 року в частині позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_7, треті особи: гаражно-будівельний кооператив "Схід", ОСОБА_8, про визнання права власності на половину гаражного боксу в порядку спадкування та зустрічних позовних вимог ОСОБА_7 до ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_8, гаражно-будівельний кооператив "Схід", Київське міське управління юстиції, ОСОБА_9, про визнання права власності на половину гаражного боксу, як на майно, придбане за час шлюбу, визнання права власності на половину гаражного боксу в порядку спадкування за законом, визнання недійсним заповіту та усунення від права спадкування скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17 липня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 16 жовтня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.